Постанова № 19984634, 25.11.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

25.11.2011

Постанова

Іменем України

23.11.2011 р. справа №37/192

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А.,

суддівДонця О.Є., Колядко Т.М.

за участю представників сторін:

від прокуратури: не зявився, від позивача:Іванченко В.П. сільський голова,

від відповідача:не зявився,

розглянувши апеляційну скаргу Красноармійського міжрайонного прокурора, м. Красноармійськ в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Красноармійського району Донецької області

на рішення господарського судуДонецької області

від10.10.2011 року

у справі№37/192 (суддя Попков Д.О.)

за позовомКрасноармійського міжрайонного прокурора, м. Красноармійськ в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Красноармійського району Донецької області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 с. Миколаївка Донецької області

простягнення заборгованості в розмірі 1655,72грн. Рішенням господарського суду Донецької області від 10.10.2011 року у справі №37/192 у задоволенні позовних вимог Красноармійського міжрайонного прокурора м.Красноармійськ (далі прокурор) в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Красноармійського району Донецької області (далі Миколаївська сільська рада) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 с. Миколаївка Донецької області (далі ФОП ОСОБА_5) про стягнення заборгованості за договором оренди будівлі будинку побуту б/н від 31.07.2008р. в розмірі 1655,72грн. відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати, суд першої інстанції зазначив, що орендна плата має вноситися за користування об'єктом оренди, переданим орендарю у встановленому законом та договором порядку, проте, доказів передання об'єкту оренди відповідачу, а саме акта прийманняпередачі, позивачем надано не було.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалене рішення від 10.10.2011 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що умовами договору оренди б/н від 31.07.2008р. не передбачено обовязкового складення акту приймання-передачі, а предмет цього договору вказує на факт передання спірного приміщення в оренду. Також відповідачем не надано доказів неможливості користування наданою частиною будинку побуту, в тому числі і доказів перешкоджання позивачем в здійсненні означених дій.

Прокурор та відповідач не скористалися своїм процесуальним правом щодо участі своїх повноважних представників в судовому засіданні, незважаючи на те, що про час та місце судового розгляду були повідомлені у встановленому порядку.

Представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутністю незявившихся учасників судового процесу та підтримав правову позицію прокурора, викладену в апеляційній скарзі.

Тому судова колегія дійшла висновку, що відсутність прокурора та представника відповідача не є перешкодою для подальшого розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.ст.75, 99,102 Господарського процесуального кодексу України.

Також представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про залучення до матеріалів справи документів, які надано ним на виконання вимоги апеляційного суду (акт звірки, банківські реквізити, рішення Миколаївської сільради від 10.11.10р., паспортні дані тощо). Колегія суддів апеляційної інстанції задовольняє вищевказане клопотання позивача та залучає вищеперелічені документи до матеріалів даної справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) 31.07.2008р. укладено договір оренди будівлі будинку побуту б/н (а.с.а.с. 10-13), згідно п.п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частково будинок побуту, склад, вартість якого визначено відповідно до експертної оцінки обєкту нерухомості (будинок побуту), складеного станом на 31.07.2007р. (до справи не надано), вартість якого становить 20216,00грн.

Приналежність обєкту оренди до комунальної власності вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.46), але яка саме частина (її площа) відповідної будівлі мала передаватися в оренду за умовами договору не визначено.

Відповідно до п.1.3. договору, після укладення цього договору орендар приєднує до свого майна підприємство (обєкт оренди) в установленому порядку.

Доказів такого приєднання або передачі сторонами як суду першої, так і апеляційної інстанції не надано, а самі сторони оформлення акту передачі заперечують.

Згідно умов п.п.3.1, 3.2. договору, на відповідача покладені грошові зобовязання із перерахування орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням сільської ради від 26.07.2007р. №V-15/9 з розрахунку 150,52грн. на місяць, що підлягає корегуванню кожного місяця на індекс інфляції і підлягає сплаті до місцевого бюджету щомісяця не пізніше 10 числа згідно договору оренди.

Претензією №424 від 07.04.2011р. позивач направив відповідачу вимогу про сплату наявної заборгованості в розмірі 1655,72грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Вищезазначені обставини стали підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором оренди будівлі будинку побуту б/н від 31.07.2008р. в розмірі 1655,72грн., у задоволенні якого рішенням від 10.10.11р. по справі №37/192 відмовлено.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представника позивача, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості по орендній платі за період з серпня 2008 року по червень 2009 року в розмірі 1655,72грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на неналежному виконанні орендарем (відповідач у справі) умов договору оренди будівлі будинку побуту б/н від 31.07.2008р. у частині обовязку вчасно сплачувати орендну плату за користування переданим майном.

Правовідносини, що стосуються оренди комунального майна врегульовані Законом України „Про оренду державного та комунального майна”, Цивільним та Господарським кодексами України.

Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З огляду на те, що позивачем не були надані докази передачі відповідачу в орендне користування частини будинку побуту за договором оренди від 31.07.2008р., акт прийманняпередачі сторонами не складався, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не передана, а відповідачем не прийнята в користування частина будівлі будинку побуту (обєкт оренди) відповідно до умов, визначених договором оренди від 31.07.2008р.

Також господарський суд прийняв до уваги надані відповідачем в судовому засіданні пояснення про те, що він як орендар не використовував спірне майно.

На підставі вищевказаного, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для оплати відповідачем за користування спірною частиною будівлі, в звязку з чим відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати.

Однак колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та таким, що не ґрунтується на нормах матеріального права, виходячи з наступного.

Виходячи з предмету договору оренди від 31.07.2008р. та ст.1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", саме цей закон є спеціальним щодо врегулювання правовідносин, пов'язаних з передачею в оренду державного та комунального майна, а тому саме він має застосовуватись до спірних правовідносин.

Так, згідно ч.1 ст.12 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.13 вищевказаного Закону, передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди. Орендодавець зобов'язаний передати орендарю об'єкт оренди в комплекті та у стані, що відповідають істотним умовам договору оренди та призначенню майна, і повідомити орендаря про особливі властивості та недоліки майна, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб чи призвести до пошкодження самого майна під час користування ним.

Умовами договору оренди від 31.07.2008р., зокрема розділом 2, не передбачено обовязковості складення акту приймання-передачі майна при переданні майна в оренду чи його повернення з оренди. Відсутні такі посилання і в вищевказаному Законі.

Таким чином, Закон України „Про оренду державного та комунального майна” не ставить початок обчислення строку договору оренди в залежність від підписання акту приймання-передачі.

Тому, з урахуванням зазначених норм, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що посилання суду першої інстанції на відсутність відповідного акту приймання-передачі спірного майна в оренду, що обумовлює, на думку господарського суду Донецької області, недоведеність позивачем факту передання цього майна у користування відповідачу, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства і підписання такого акту не є обовязковим для сторін в цих правовідносинах.

Зафіксовані в протоколі судового засідання першої інстанції (а.с.31) посилання відповідача на те, що він фактично не використовував орендоване майно, не мають доказової сили, оскільки відповідачем не надано суду жодного документу в підтвердження даного факту.

Також не надано відповідачем як суду першої, так і апеляційної інстанції доказів неможливості користування спірною частиною будівлі побуту або вчинення з боку орендодавця чи інших осіб перешкод у користуванні цим майном.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" встановлено, що орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Також стаття 19 вищевказаного Закону передбачає, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

В силу ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні приписи щодо заборони односторонньої відмови від договору оренди містяться у ч.1 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем з орендних платежів за період з серпня 2008 року по червень 2009 року в розмірі 1 655,72грн.

Також матеріали справи містять акт звірки взаєморозрахунків на вищевказану суму, який підписано сторонами.

Нормою статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи відсутність доказів сплати відповідачем суми орендних платежів у спірний період, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім договірних зобов'язань щодо оплати орендних платежів за період з серпня 2008 року по червень 2009 року.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 1655,72грн. законними та обґрунтованими, а тому їх задовольняє у повному обсязі.

На підставі вищенаведеного, Донецький апеляційний господарський суд скасовує рішення господарського суду Донецької області від 10.10.2011 року у справі №37/192, оскільки воно винесене з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні істотних обставин справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Красноармійського міжрайонного прокурора, м. Красноармійськ в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Красноармійського району Донецької області задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від Донецької області від 10.10.2011 року у справі №37/192 - скасувати.

Позовні вимоги Красноармійського міжрайонного прокурора м. Красноармійськ в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Красноармійського району Донецької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 с. Миколаївка Донецької області про стягнення заборгованості за договором оренди будівлі будинку побуту б/н від 31.07.2008р. в розмірі 1655,72грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (85347, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Миколаївської сільської ради Красноармійського району Донецької області (85347, Донецька область, Красноармійський район, с. Миколаївка, вул.Центральна,43, р/р33210850700269 МФО 834016, ОКПО 03331482 в УДК м. Красноармійська ГУДКУ у Донецькій області) заборгованість у розмірі 1655,72грн.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (85347, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України державне мито за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно у розмірах 102,00грн. та 51,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

ГоловуючийО.А. Скакун

Судді:О.Є.Донець

Т.М.Колядко

Надруковано: 7 прим.

1.позивачу

2. відповідачам

3. Красноармійському міжрайонному прокурору

4. прокуратурі Донецької обл.

5. у справу

6. апеляційному суду.

7. ГСДО