Рішення № 19984338, 14.12.2011, Господарський суд Чернігівської області

14.12.11 <>

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів, тел. 77-44-62

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" грудня 2011 р. справа № 5028/13/131/2011

Позивач: Моторне (Транспортне) Страхове бюро України, а/с 272, м. Київ, 02002

пр-т. Перемоги 62, оф. 516, м. Чернігів, 14000, ОСОБА_1

Відповідач 1: Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", вул. Жилянська, 75, м. Київ, 01032

Відповідач 2: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2,

АДРЕСА_2, 17044

Третя особа на стороні відповідачів, без заявлення самостійних вимог на предмет спору:

ОСОБА_3, АДРЕСА_1, 17044

Предмет спору: про відшкодування витрат 7486,95 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача 1: ОСОБА_4 довіреність № 08-03-28/245-11 від 10.05.2011

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Рішення приймається після оголошеної в судових засіданнях 01.12.2011 р., 08.12.2011 р. перерв відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем подано позов про стягнення з 1 відповідача 6976,95 грн. понесених витрат та стягнення з 2 відповідача 510 грн. франшизи.

Відповідач 1 надав відзив на позов, в якому просить в задоволені всіх позовних вимог відмовити повністю.

Від відповідача 2 ФОП ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, в якому позовні вимоги до себе не визнає в повному обсязі, та вважає, що всі вимоги позивача по стягненню повинні бути проведені з відповідача 1. Просить розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

28.11.2011 р. відповідачем 2 надано відзив на позов повідомив що ніяких збитків від ДТП 06.09.2008 р. ним відшкодовано не було, примірник договору страхування та маршрутного листа на право керування ОСОБА_3 автобусем «Богдан»в момент ДТП надати не має можливості, оскільки вони не збереглися.

Від третьої особи отримано письмові пояснення, в яких ОСОБА_3 просить розглядати справу без його участі та зазначає, що всі витрати позивача має нести 1-ий відповідач.

Позивачем 01.12.2011 р. надані письмові пояснення .

Враховуючи, що в матеріалах справи є докази належного повідомлення відповідача та третьої особи про час і місце розгляду справи, явка сторін обовязковою не визнавалась, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представників відповідача та третьої особи.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив:

03.11.2008 р. до позивача звернулась гр.. ОСОБА_5 з заявою про відшкодування шкоди заподіяної під час дорожньо-транспортної пригоди 06.09.2008 р. о 14.30 год. в с. Калинівка Броварського р-ну за участю автомобіля ВАЗ 2101 номерний знак НОМЕР_3, власник ОСОБА_5, під керуванням ОСОБА_6 та автобуса «Богдан»номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3 в сумі 8901,45 грн. Крім того понесені додаткові витрати послуги евакуатора 420 грн.

21.11.2008 р. гр.. ОСОБА_5 звернулась з заявою до позивача про відшкодування шкоди заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу ВАЗ 2101 з номерним знаком НОМЕР_3 під час дорожньо-транспортної пригоди 06.09.2008 р. в с. Калинівка Броварського р-ну з вини ОСОБА_3 водія транспортного засобу «Богдан»з номерним знаком НОМЕР_2, який не мав договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на дату ДТП. Розмір шкоди складає 6426,95 грн.

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 реєстраційний номер № НОМЕР_3 марка ВАЗ 2101 рік випуску 1973 талон управління ОСОБА_6 власник ОСОБА_5 видано МРЕВ 7 м. Києва 28.02.1997 р.

Водійське посвідчення на імя ОСОБА_6 № НОМЕР_8 видано ДАІ МВС м. Києва в жовтні 1984 р. на транспортні засоби категорії В.

Постановою Козелець кого районного суду Чернігівської області від 06.10.2008 р. по справі 3-9278 2008 року визнано винним ОСОБА_3 в скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 34 грн.

Згідно звіту № 3931 про оцінку автомобіля ВАЗ 2101 держномер НОМЕР_3 від 13.11.2008 р. Закритого акціонерного товариства Український центр після аварійного захисту «Експерт-Сервіс»матеріальний збиток завданий власникові ВАЗ 2101 держномер НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП 7193,46 грн. в т.ч. ПДВ 1198,91 грн.

Закритим акціонерним товариством Українського центру після аварійного захисту «Експерт-Сервіс»складено протокол огляду транспортного засобу від 11.11.2008 р. ВАЗ 2101 держномер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_5, довірена особа ОСОБА_7 та визначено пошкодження.

Згідно звіту № 3931-1 про оцінку автомобіля ВАЗ 2101 держномер НОМЕР_3 від 13.11.2008 р. Закритого акціонерного товариства Український центр після аварійного захисту «Експерт-Сервіс»вартість працездатних та ліквідних складових автомобіля ВАЗ 2101 держномер НОМЕР_3, придатних для подальшої експлуатації з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу за мінусом вартості робіт по їх демонтажу складає 766,51 грн. в т.ч. ПДВ 127,75 грн.

Довідка Броварського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Київській області № 323 видана гр. ОСОБА_6 в тому, що 06.09.2008 р. в 14.30 год. на п/д Підїзд до м. Бровари на 4 км + 34 м с. Калинівка внаслідок ДТП автомобіль ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження.

Суду надана квитанція № 902127 від 06.09.2008 р. послуг авто евакуації вартістю 420 грн., однак з наданої квитанції не вбачається надання послуг автомобілю ВАЗ 2101 з номерним знаком НОМЕР_3 та оплату цих послуг саме потерпілою особою ОСОБА_5

Відповідно до підпункту "а" пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Моторно (транспортним) страховим бюро України видано наказ № 2773 від 09.12.2008 р. «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_5.» про сплату на рахунок ОСОБА_5 6846,95 грн. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно довідки Моторно (транспортного) страхового бюро України № 1 від 25.11.2008 р. про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих сума до сплати 6846,95 грн., з яких шкода по майну 6426,95 грн. та витрати на евакуатор 420 грн.

Згідно платіжного доручення № 3113 від 17.12.2008 р. позивачем сплачено 6846,95 грн. з призначенням платежу «страхове відшкодування згідно наказу № 2773 від 09.12.2008 р. гр.. ОСОБА_5.».

В листопаді 2008 р. між позивачем та Приватним підприємцем ОСОБА_8 (аварійний комісар) підписано акт виконаних робіт за дорученням позивача № 6220 від 05.11.2008 р. по справі 6220 про те, що позивачем прийнято, а аварійним комісаром виконано наступні роботи: збір документів по справі, визначення розміру збитку.

Фізичною особою підприємцем ОСОБА_9 виставлено позивачу рахунки № 990 від 13.11.2008 р. на суму 370 грн. за експертні послуги в/м ВАЗ 2101 держномер НОМЕР_3 (звіт 3931), огляд пошкодженого ДТЗ; № 991 від 13.11.2008 р. на суму 150 грн. за експертні послуги а/м ВАЗ 2101 держномер НОМЕР_3 (звіт 3931-1), визначення вартості ДТЗ після ДТП; № 1001 від 21.11.2008 р. на суму 120 грн. за збір документів по справі 6220, телеграма другому учаснику ДТП.

Позивач оплатив надані аварійним комісаром рахунки платіжними дорученнями №№ 58 від 15.01.2009 р. в сумі 370 грн. призначення платежу «за послуги аварійних комісарів рах. 990 від 13.11.2008 р.», 57 від 15.01.2009 р. в сумі 150 грн. з призначенням платежу «за послуги аварійних комісарів рах. 991 від 13.11.2008 р.», № 56 від 15.01.2009 р. в сумі 120 грн. з призначенням платежу «за послуги аварійних комісарів рах. 1001 від 21.11.2008 р.».

Козелець ким районним центром зайнятості надіслано адвокату ФОП ОСОБА_1 лист № 03/914 від 29.06.2001 р., яким надано відповідь на запит що Козелець ким РЦЗ 01.09.2008 р. зареєстровано за № 25550800200 трудовий договір, який укладено 01.09.2008 р. між ФОП ОСОБА_2 та найманим працівником ОСОБА_3 Трудовий договір знято з реєстрації 11.04.2011 р. Трудовий договір розірваний сторонами 01.04.2011 р. підстава припинення ст.. 36 п. 1 КЗпП України.

Таким чином, ОСОБА_3 в момент скоєння ДТП був найманим працівником ФОП ОСОБА_2 2-го відповідача по справі й керував транспортним засобом належним ФОП ОСОБА_2

Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області надіслало лист № 2094 від 02.08.2011 р. ОСОБА_1, яким повідомило що на ОСОБА_2 оформлена ліцензія НОМЕР_10 на провадження господарської діяльності внутрішні перевезення пасажирів автобусами. На транспортний засіб Богдан А09212 д.н.з. НОМЕР_2 видана ліцензійна картка НОМЕР_9 термін дії якої з 14.07.2010 необмежений. Станом на 06.09.2008 р. на транспортний засіб Богдан А09212 д.н.з. НОМЕР_5 була оформлена ліцензійна картка НОМЕР_10 термін дії 25.01.2007 21.06.2010 р. до ліцензії НОМЕР_11, яка була дійсна до 21.06.2010 р.

Таким чином 2-им відповідачем транспортний засіб Богдан А09212 д.н.з. НОМЕР_5 використовувався у підприємницькій діяльності.

Позивачем направлено відповідачу 2 (ОСОБА_2) претензію від 26.04.2011 р. з проханням оплатити 7486,95 грн., які складаються з 6426,95 грн. збитків визначених звітами за вирахуванням ПДВ та 420 грн. витрат на евакуацію ТЗ з місця ДТП, 640 грн. витрати повязані з оплатою послуг аварійного комісара. Дана претензія отримана 2 відповідачем 27.04.2011 р. що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення № 01066031.

08.08.2011 р. позивачем направлено відповідачу 1 (НАСК «Оранта») претензію проханням оплатити 7486,95 грн., які складаються з 6426,95 грн. збитків визначених звітами за вирахуванням ПДВ та 420 грн. витрат на евакуацію ТЗ з місця ДТП, 640 грн. витрати повязані з оплатою послуг аварійного комісара. Дана претензія отримана 1 відповідачем 10.08.2011 р. що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення № 16182003.

Відповідачем 1 надано відповідь на претензію, повідомив що вважає претензію неправомірною та не може її задовольнити.

В матеріалах справи наявний поліс № ВА/6666451 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхувальника ОСОБА_2 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) 35000 грн., франшиза нуль. Інша особа цивільно-правова відповідальність якої застрахована цим полісом ОСОБА_10 Забезпечений транспортний засіб тип Д2 Богдан А09212 номерний знак НОМЕР_5.

Ухвалою Козелець кого районного суду Чернігівської області від 04.04.2011 р. по справі 2/2508/54/2011 позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_3 про відшкодування у порядку регресу витрат повязаних з виплатою страхового відшкодування в сумі 7486,95 грн. залишено без розгляду.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 цього Закону передбачено право страховика за договором обовязкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, повязані з відшкодуванням збитків.

Таким чином Закон повязує зобовязання страховика з настанням страхового випадку.

Відповідно ст.3 до Закону України «Про страхування»№85/96 (далі Закону №85/96) страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України. Ст.4 цього закону встановлено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, що передбачено ст.27 Закону №85/96.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі Закону №1961) об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Таким чином, наведеною нормою передбачено страхування відповідальності ( майнового інтересу потерпілих) повязаної з відшкодування особою саме відповідальність якої застрахована.

З полісу № ВА/6666451 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що страхувальником є ОСОБА_2 , інша особа цивільно-правова відповідальність якої застрахована цим полісом ОСОБА_10 Забезпечений транспортний засіб тип Д2 Богдан А09212 номерний знак НОМЕР_5.

Таким чином, застрахованими особами за цим договором страхування цивільно-правової відповідальності є власник транспортного засобу ОСОБА_2 та ОСОБА_10, даний договір відноситься до 3-го типу таких договорів, а тому відповідно до 15 Закону №1961 відбулось страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).

При цьому ОСОБА_3(третя особа у справі) є найманим працівником ФОП ОСОБА_2 (2-го відповідача по справі )станом на 06.09.2008 року не вказаний у договорі, відповідальність цієї особи не застрахована.

А тому суд не вбачає настання страхового випадку як для власника транспортного засобу ОСОБА_2 так й для ВАТ НАСК «Оранта», оскільки наявність перебування за кермом водія ОСОБА_3 в момент скоєння ДТП, який не був застрахованою особою, визнання його винним відповідно Постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 06.10.2008 р. по справі 3-9278 2008 року , не свідчить про відповідність всім ознакам страхового випадку, відповідно до ст..6 Закону №1961 , а саме події, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Наведене виключає відповідальність 1-го відповідача перед позивачем, оскільки відсутня ознака страхового випадку за полісом № ВА/6666451 та обовязковість страховика здійснити виплати потерпілим на підставі таких договірних зобовязань які наведені у полісі.

Приписами ст.38 Закону 1961 встановлено перелік підстав , які надають право МТСБУ (позивачу) після сплати страхового відшкодування на подання регресного позову, а саме:

38.2.1. до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону; 38.2.2. до водія транспортного засобу, який заволодів транспортним засобом за допомогою протиправних дій; 38.2.3. до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом; 38.2.4. до підприємства, установи, організації, що відповідають за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини.

Позивач по тексту позову посилається на приписи ст.38.2.3., однак МТСБУ не довело доказами, з матеріалів справи не вбачається, що страховик (1-ий відповідач) неправомірно не сплатив страхове відшкодування та був зобовязаний його сплатити.

Посилання позивача на приписи ст. 38.2.3 Закону №1961 суд не вважає обґрунтованими оскільки транспортний засіб на момент скоєння ДТП був встановлений, що вбачається з Постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 06.10.2008 р. по справі 3-9278 2008 року.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з 1-го відповідача суми 6976,95 грн. є неправомірними й задоволенню не підлягають.

При цьому суд вважає, що позивач правомірно заявив позов в частині стягнення 510 грн. з 2-го відповідача, оскільки, останній є власником та особою, найманим працівником якої завдана шкода , оскільки згідно з приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Статтею 1187 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідальною за збитки, завдані джерелом підвищеної небезпеки, є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. А за приписами статті 1172 цього ж Кодексу юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Також, позивач просить стягнути з відповідачів 1500 грн. витрат на послуги адвоката.

07.04.2009 р. між позивачем (замовник) та адвокатом, ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено контракт про надання правової допомоги.

22.10.2010 р. між позивачем та адвокатом ФОП ОСОБА_1 підписано додаткову угоду №13 до контракту №34 від 07.04.2009 року, згідно п. 1.5 якої замовником передано, а виконавцем прийнято завдання на ведення від імені замовника наступної справи № 303-10-6220 за позовом замовника до ОСОБА_3 (ціна позову 7486,95 грн.) Відповідно до ст. 10 контракту сторони домовились що вартість послуг виконавця за ведення від імені замовника цієї справи становить 1500 грн.

Платіжним дорученням № 4387 від 01.11.2010 р. позивач сплатив ФОП ОСОБА_1 1500 грн .з призначенням платежу «оплата за надання правової допомоги (спр.6220) згідно додаткової угоди№13 від 22.10.2010 року до контракту №34 від 07.04.2009 року».

Згідно наданого представником позивача ФОП ОСОБА_1 розрахунку витрат часу адвоката по господарській справі 5028/13/131/2011 за наявним переліком робіт вартість робіт склала 1500 грн.

Дослідивши зазначені докази, виходячи із вимог ст.ст. 44, 48, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає що покладення на відповідачів відшкодування суми 1500 грн. є неправомірним з огляду на те, що послуги адвокатом надавались щодо конкретної справи № 303-10-6220 й за позовом до ОСОБА_3 ., який не є відповідачем по цій справі, а тому проведення такої оплати не повязано з судовими витратами позивача по справі 5028/13/131/2011.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 510 грн. з другого відповідача ФОП ОСОБА_2 в решті вимог до 1-го відповідача є неправомірним й таким, що не підлягає задоволенню.

Посилання позивача по тексту позову на ознаки експлуатації застрахованого транспортного засобу не можуть бути визнані правомірними з огляду на встановлені судом вище факти та неврахування позивачем взаємного та логічного зв'язку при визначенні Ш типу договору саме страхування відповідальності внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, та з особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі.

Згідно ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати (мито та витрати на ІТЗ) покладаються на 2- го відповідача, пропорційно задоволеним вимогам..

Керуючись ст. ст. 22,33,35,49,77,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (17044 АДРЕСА_2 код НОМЕР_6 відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02002 м. Київ, а/с 272 р/р 2600101284871 в Укрексімбанку м. Київ МФО 322313 код 21647131) 510 грн., 6,95 грн. державного мита та 16,08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог про стягнення з ВАТ НАСК «Оранта» 6976,95 грн. на користь

Моторного (транспортного) страхового бюро України відмовити.

Суддя І.А.Фетисова