Рішення № 19984189, 07.12.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" грудня 2011 р.Справа № 14/56/5022-1378/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі <Список >судді Руденка О.В. , судді <заповнити при колегіальному розгляді >

Розглянув справу

за позовом Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради вул. Шевченка, 21, м.Тернопіль,46000 <Список >в особі <Текст ><Текст ><вибрати, якщо є третя особа позивача ><Текст ><Текст ><Список >

до Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 <Список >в особі <Текст ><Текст ><Список >

про cтягнення заборгованості в сумі 22946,26 грн.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2 - головний спеціаліст-юрисконсульт;

відповідача: не з'явився

Суть справи:

Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про cтягнення заборгованості в сумі 22946,26 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань по договору оренди, у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість в сумі 22946,26 грн., яка і є предметом судового розгляду.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак від підприємця 02.11.2011 р. надійшов письмовий відзив на позов, відповідно до якого ОСОБА_1 позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 19476,26 грн. не заперечує. Водночас суб"єкт господарювання безпідставними вважає позов щодо стягнення нарахованого ПДВ на орендну плату, а також просить відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 1122,63 грн.

З огляду на те, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, розгляд справи здійснюється судом за відсутності приватного підприємця.

Розгляд справи відкладався із підстав, викладених у відповідних ухвалах.

В судовому засіданні 02.11.2011 р. повноважному представнику позивача належні йому права та обов'язки, передбачені ст.20,22,81-1 ГПК України, роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання в порядку ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, які не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

27.09.2010 р.між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради в особі комунального підприємства "Тернопільелектротранс", як уповноваженим органом по укладенню договорів оренди - "Орендодавець" (позивач по справі) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 - "Орендар" (відповідач по справі) укладено договір № 1910 оренди нежитлового приміщення комунальної власності за адресою: АДРЕСА_2, площею 1416,0 кв.м. (далі - Договір ).

На підставі розпорядження міського голови від 27.10.2010 р. за № 261 "Про передачу на баланс майна комунальної власності за адресою: АДРЕСА_2" всі права та обовязки по управлінню даним майном перейшли до департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном, який дії на підставі положення, затвердженого рішенням Тернопільської міської ради від 21.08.2010 р. № 5/20/1.

В свою чергу, Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради є правонаступником майнових і немайнових прав та зобов'язань департаменту економіки , підприємництва та управління комунальним майном згідно рішення органу місцевого самоврядування від 04.12.2010 року № 6/1/17.

Відповідно до п.1.1. Договору майно передається в оренду з метою його використання під побутове обслуговування населення.

Договір укладено на один рік з 27.09.2010 р. по 26.09.2011 р. включно (п. 10.1. Договору).

У пункті 5.3. Договору відповідач взяв на себе зобовязання своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Розмір місячної орендної плати за перший місяць після укладення договору оренди чи перегляду розміру орендної плати розраховується за формулою, яка передбачена у ст. 12 Постанови Кабінету Міністрів від 04.10.1995 р. № 786 "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна".

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць оренди і перераховується Орендарем на рахунок Орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця (п.3.1. Договору).

Із матеріалів справи слідує і учасниками спору не заперечується що позивач свої зобов'язання по Договору щодо передачі нежитлового приміщення в оренду виконав у повному обсязі.

Водночас, орендоване майно приватним підприємцем до закінчення встановлених договорів строків не використовувалось.

Так, 30.06.2011 року контрагентами було оформлено та підписано Акт передавання нежитлових приміщень, із змісту якого слідує, що об'єкт оренди був повернутий Орендодавцю, у зв"язку з відмовою приватного підприємця від оренди.

В той же час, відповідачем, в порушення умов Договору (до моменту повернення орендованого приміщення) була допущена заборгованість по оплаті орендних платежів у сумі 19476,49 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Крім того, Додатком від 15.02.2001 року учасниками спору до договору оренди № 19-10 від 27.09.2010 р. внесено зміни в частині зобов'язань Орендаря, а саме п.3.1 доповнено словами: "Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснювати у порядку, визначеному чинним законодавством", а також п.3.5 доповнено словами: "ПДВ нараховується Орендодавцем і сплачується Орендарем окремим платіжним дорученням на рахунок Управління обліку та контролю за використанням комунального майна № 37181001004492 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, іден. код 37519833, Одержувач коштів - Управління обліку та контролю за використанням комунального майна".

Із Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100328770 слідує, що позивач є платником даного платежу з 15.03.2011 року.

З огляду на викладене, органом місцевого самоврядування обґрунтовано, на умовах законодавства та пунктів 3.1, 3.5 Договору оренди (з урахуванням внесених 15.02.2011 року змін) з 15.03.2011 року суб'єкту підприємницької діяльності нараховані до сплати суми податку на додану вартість в розмірі 3469,77 грн. , однак ним в порушення умов правочину у встановленому порядку та строки сплачені не були.

З наведеного, судок критично оцінюються заперечення відповідача з приводу безпідставності нарахування податкових платежів.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України. Крім цього наведеною статтею Господарського кодексу України обумовлено, що до вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наведеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу та податку на додану вартість слід задовільнити як обґрунтовано заявлені та доведені у встановленому процесуальним законодавством порядку.

Крім того, п.3.9. Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення орендної плати, Орендар сплачує пеню (від несплаченої суми) в розмірі 0.5 %, але не більше подвійної ставки НБУ України, що діяла в період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

Із наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку слідує, що ним приватному підприємцю ОСОБА_1 нарахована пеня в розмірі 1122,63 грн.

Перевіривши правильність і обґрунтованість проведених органом місцевого самоврядування підрахунків судом встановлено, що останні проведені не у повній відповідності з вимогами ст.232 ГК України та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", зважаючи на що до задоволення підлягає пеня в розмірі 1106,10 грн.

Натомість, в частині стягнення пені в сумі 16,53 грн. слід відмовити.

Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заявленої до стягнення суми заборгованості.

За таких обставин, позовні вимоги Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради про стягнення із Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 19476,26 грн. заборгованості по орендних платежах, ПДВ в сумі 3469,77 грн. та 1106,10 грн. пені підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не оспорені відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4-3,33,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1) на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (бульвар Т.Шевченка, 21, м. Тернопіль) 19476 (девятнадцять тисяч чотириста сімдесят шість) грн.26 коп. заборгованості по орендних платежах, ПДВ в сумі 3469 (три тисячі шістдесят девять) грн.77 коп. та 1106 (одна тисяча сто шість) грн..10 коп. пені; 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 29 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 81 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9116

СуддяО.В. Руденко

Повне рішення складено:

"14" грудня 2011 р.