Рішення № 19984143, 14.12.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.11 Справа № 5021/2544/2011. За позовом: Громадського обєднання наймачів та власників квартир «Надія», м. Суми

до відповідача: Виконавчого комітету Сумської міської ради, м. Суми

Про визнання права власності

суддя Заєць С. В.

секретар судового засідання Гордієнко Ж. М.

за участі представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача не прибув

Суть спору: Позивач просить суд визнати право власності на переобладнану відповідно до державних будівельних, санітарних та протипожежних норм квартиру № 66 в будинку № 109 по вул. Курська в м. Суми.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, але в минуле судове засіданні надав суду заперечення № 180-11/05-01 Г від 24.11.2011 року в якому, зазначив, що проти позовних вимог заперечує та вказав, що право власності виникає з моменту прийняття нерухомого майна до експлуатації. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна не набуває права власності на нього. Крім того, представник відповідача просив суд розглядати справу без його участі у звязку з неможливістю прибути в судове засідання.

Крім того, представник відповідача просив суд розглядати справу без його участі, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази по справі в їх сукупності, суд встановив:

Відповідно до статуту, затвердженого 15 червня 2007 року загальними зборами членів громадського обєднання та зареєстрованого виконавчим комітетом Сумської міської ради 11.07.2007 року Громадське обєднання наймачів та власників квартир «Надія» створено наймачами та власниками багатоквартирного будинку № 109 по вул. Курській в м. Суми відповідно до Закону України «Про обєднання громадян».

Згідно п. 2.1 Статуту метою створення вказаного обєднання стало забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обовязків щодо належного утримання а використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

25.09.2002 року між Управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради та Добровільним громадським обєднанням кімнатонаймачів «Надія»по вул. Курській, буд. 109 м. Суми було укладено Договір купівлі-продажу № 62, відповідно до якого позивачу було передано у власність шляхом продажу гуртожиток, площею 2901,8 кв.м, що знаходиться по вул. Курській № 109 в м. Суми, розташоване на земельній ділянці загального користування. На підставі вказаного договору виконавчим комітетом Сумської міської ради було видано свідоцтво про право власності № 62 від 27.09.2002 року (а.с. 14).

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Вимогами статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У статті 316 цього Кодексу зазначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 319 вказаного Кодексу, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обовязків власник зобовязаний додержуватися моральних засад суспільства.

Так, 30.10.2007 року правління громадського обєднання, розглянувши заяву кімнатонаймача ОСОБА_1., прийняло рішення, яким надано дозвіл на проведення перепланування та перебудову квартири № 66 з метою поліпшення житлових умов.

Внаслідок будівельних робіт, проведених заявником в листопаді 2007р. січні 2008р., було обладнано комори № 3 та № 6 за рахунок приєднання частини приміщення загального користування для чого влаштовано перегородки з керамічної цегли і каркасні з послідуючими облицуванням, гіпсокартоном, встановлено дверні блоки, обладнано ванну кімнату і коридор. Загальна площа житлового приміщення після проведення перепланування становить 24,40 кв. м.

Відповідно до висновку № 34 від 26.08.2011 року (а.с. 15-17) експерта-будівельника Меніна А.І., який було проведено за заявою гр. ОСОБА_1.., проведене перепланування житлового приміщення № 66 за адресою: м. Суми, вул. Курська, 109, в цілому відповідають державним будівельним, санітарним та протипожежним нормам, що стосується обємно-планових рішень. Основні будівельні конструкції деформації не мають, знаходяться в доброму технічному стані, відповідають умовам міцності і стійкості, не порушують несучу спроможність будинку. Будівельні роботи, повязані з переобладнанням житлового приміщення № 66, негативно не вплинули на стан основних будівельних конструкцій житлового будинку та придатні для подальшої експлуатації за призначенням.

Балансова вартість квартири після проведеного перепланування склала 33 709 грн. 00 коп., що підтверджено Довідкою б/н від 01.10.2011 року про балансову вартість квартири (а.с. 22).

Відповідно до ч.1-3 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельним норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частина 2 ст. 383 Цивільного кодексу України надає власнику квартири право на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

У відповідності до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється у відповідності до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказам Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року № 7/5, відповідно до якого така державна реєстрація прав власності здійснюється на підставі правовстановлювальних документів. У відповідності до листа Міністерства юстиції України від 19.10.2007 року № 19-39-827, саме рішення суду є правовстановлювальним документом у разі визнання права власності судом, та саме рішення суду подається для державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, при цьому документи, що підтверджують прийняття нерухомого майна до експлуатації, не вимагаються.

Разом з тим, у статті 16 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Відповідний спосіб захисту прав і законних інтересів субєктів господарювання також міститься і в статті 20 Господарського кодексу України. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Обєктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

Оскільки вищевказані перепланування квартири № 66 здійснювалися членом громадської організації за погодженням та з дозволом керівного органу позивача, проведені роботи здійснювалися відповідно до вимог ст. 319 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону та зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується факт знаходження нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Курська, 109, у власності позивача, суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Громадським обєднанням наймачів та власників квартир «Надія» (40020, м. Суми, вул. Курська, 109, код 24018660) право власності на переобладнану відповідно до державних будівельним, санітарним та протипожежним нормам квартиру № 66 в будинку № 109 по вул. Курській в м.Суми.

СУДДЯ С. В. ЗАЄЦЬ

Повне рішення складене 16.12.2011р.