Рішення № 19983835, 08.12.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.11 Справа № 5021/2477/2011. за позовом: Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу», м. Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В.Фрунзе», м. Суми

про стягнення 8918192,27 грн.

СУДДЯМоїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Хіміч О.П.

Від відповідача: Жуков В.М.

За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості в розмірі 8918192,27 грн., в тому числі: 8438693,39 грн. основного боргу за договором № 2007-016пст від 26.03.2007р., 421934,67 грн. пені, 57564,21 грн. 3% річних, а також стягнути судові витрати, повязані з розглядом справи.

Відповідач подав відзив від 03.11.2011р., в якому зазначає, що позивачем не надано доказів поставки товару по рахункам : № 337/008376 від 30.06.2011р., № 337/009045 від 05.07.2011р., № 337/009046 від 05.07.2011р., № 337/009049 від 05.07.2011р., № 337/009052 від 05.07.2011р., № 337/009058 від 09.07.2011р., № 337/009064 від 12.07.2011р., № 337/009267 від 16.07.2011р. Крім того, як зазначає відповідач, посилання позивача на оплату відповідачем лише 860133,58 грн. є безпідставними, адже відповідно до платіжних доручень № 16668 від 27.07.2011р., № 18883 від 30.08.2011р. , відповідачем сплачено 1318 188,00 грн., тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання 08.12.2011р. позивач подав клопотання , в якому просить долучити до матеріалів справи копії накладних та копію акту звірки взаємних розрахунків з відповідачем станом на 10.10.2011р. , згідно якого основна заборгованість відповідача становить 8438629,39 грн.

Позивач подав заяву від 06.12.2011р. № 337/190-С про уточнення позовних вимог, в якій зменшує розмір заявленої до стягнення пені, яку він обрахував з дотриманням вимог ст.3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996р. « Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», просить стягнути пеню в розмірі 297345,05 грн., позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу та 3% річних залишає без змін.

Дана заява приймається судом до розгляду , оскільки відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умовами дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу ,в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін , дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

26.03.2007р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 2007-016пст , відповідно до п.1.1 якого постачальник зобовязувався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Пунктом 8 специфікації , яка являється невідємною частиною зазначеного договору передбачені умови оплати товару, а саме попередня оплата 20% до видачі замовлення і 80% не пізніше 5-ти банківських днів з дати поставки товару.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що оплата здійснюється на підставі виставленого рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень наданих представником позивача в судовому засіданні, за період з 29.06.2011р. по 26.07.2011р. за поставлений товар позивачем були предявлені відповідачу до сплати рахунки всього на загальну суму 9298826,97 грн., з яких рахунок № 337/008533 від 29.06.2011р. відповідачем сплачений частково в розмірі 860133,58 грн.

Оскільки відповідач розрахунки з позивачем не провів, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Тобто, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий від позивача товар складала 8438693,39 грн., що підтверджується матеріалами справи .

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач подав заперечення на позов, в якому проти позову заперечує, оскільки відповідачем сплачено 1318188,00 грн., тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, суд вважає їх безпідставними, так як судом встановлено, що між позивачем та відповідачем існували господарські зобовязання, за якими позивач поставив відповідачу, а відповідач отримав товар, що підтверджується матеріалами справи, а саме договором, укладеним між сторонами, рахунками, залізнично- дорожніми накладними.

При цьому, відповідно до поданої позивачем належним чином завіреної копії акту звірки взаємних розрахунків , який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками, відповідачем визнається заборгованість в розмірі 8438693,39 грн.

Позивач подав заяву від 06.12.2011р. № 337/190-С про уточнення позовних вимог, в якій зменшує розмір заявленої до стягнення пені, яку він обрахував з дотриманням вимог ст.3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996р. « Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», просить стягнути пеню в розмірі 297345,05 грн., позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу та 3% річних залишає без змін, тому провадження у справі стосовно стягнення 124589,62 грн. пені суд припиняє по п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

Відповідачем доказів сплати 8438693,39 грн. боргу за отриманий товар не подано, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені, передбачені умовами договору, пеня в сумі 297345,05 грн. нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 57564,21 грн. 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягає стягненню 25143,76 грн. витрат по сплаті держмита та 232,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В.Фрунзе» ( 40004, м. Суми, вул.Горького,58, код 05747991) на користь Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» ( 83050, м. Донецьк , вул.Щорса,48, код 24068988) 8438693,39 грн. основної заборгованості, 297345,05 грн. пені, 57564,21 грн. 3% річних , 25143,76 грн. витрат по сплаті держмита, 232,70грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Провадження у справі в частині стягнення 124 589,62 грн. пені припинити згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору в цій частині.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ В.М.Моїсеєнко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 08.12.2011р.