Рішення № 19983506, 07.12.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2011 року справа № 5020-1859/2011

За позовом Прокурора Гагарінського району м. Севастополя

(вул. Корчагіна, буд. 16, м. Севастополь, 99014)

в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011),

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 99006)

про стягнення 16340,09 грн.

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача ОСОБА_2 представник по довіреності від 01.11.2011 (копія довіреності у справі),

Від відповідача ОСОБА_1 фізична особа-підприємець, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі, 05.01.2001,

Від прокурора Радулов А.Д. прокурор відділу прокуратури м. Севастополя, посвідчення № 684 від 09.03.2011.

Сутьспору:

Прокурор Гагарінського району м. Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 16340,09 грн. заборгованості за договором № 39/09ф від 30.09.2009 про пайову участь (внески) замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя, у тому числі 14983,00 грн. розміру пайової участі та 1357,09 грн. пені.

Відповідач, до розгляду справи у засіданні суду, передав через канцелярію суду відзив від 05.12.2011 на позовну заяву, в якому, у звязку з погашенням 14983,00 грн. розміру пайової участі, що підтвердив відповідними квитанціями, та спливом строку позовної давності відносно стягнення пені в сумі 1357,09 грн., просив провадження у справі припинити.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у вищезазначеному відзиві на позовну заяву, та просив провадження у справі припинити.

Представник позивача у засіданні суду надав клопотання від 07.12.2011, в якому просив припинити провадження у справі в частині стягнення 14983,00 грн. розміру пайової участі на підставі п. 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України.

Представник прокурора проти задоволення клопотання представника позивача не заперечував, про що зазначив на цьому клопотанні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокурора, позивача та відповідача, суд

В С Т А Н О В И В :

30.09.2009 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та відповідачем був укладений договір № 39/09ф від 30.09.2009 про пайову участь (внески) замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя (будівництво та обслуговування виробничо-складської бази по вул. Вакуленчука, 27-б).

Відповідно до п. 1.1. цього договору забудовник (відповідач) зобовязувався здійснити пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя.

Згідно з п. 2.1. договору замовник мав перерахувати суму пайової участі у розмірі 18483,00 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят дві грн.) на рахунок цільового фонду у відповідності з розрахунком (Додаток 1).

Розрахунки за даним договором здійснюються замовником згідно графіку (Додаток № 2 ) у строк, якій не може перевищувати одного місяця після прийняття обєкту в експлуатацію (п. 2.2. договору).

Згідно з рішенням № 9128 від 26.01.2010 ХVІІ сесії Севастопольської міської Ради V скликання до позивача перейшли права за договорами пайової участі по розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

Відповідач, у порушення умов договору, свої зобовязання перед позивачем виконав частково, сплативши лише 3500,00 грн. розміру пайової участі, що підтверджено виписками з Головного управління державного казначейства України у м. Севастополі, наявними у матеріалах справи, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 14983,00 грн.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Однак, як було зазначено вище, відповідач сплатив 14983,00 грн. розміру пайової участі у ході розгляду справи, у звязку з чим представником позивача було надано суду клопотання від 07.12.2011, підтримане представником прокурора, в якому представник позивача просив припинити провадження у справі в частині сплаченого боргу на підставі п. 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України.

Оскільки спір між сторонами врегульований після звернення прокурора Гагарінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до суду та порушення провадження у справі, то провадження у справі в частині стягнення 14983,00 грн. розміру пайової участі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України, а судовий збір в цій частині повинен бути віднесений на відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурором при зверненні до суду з даним позовом було заявлено також вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 1357,09 грн. пені.

Пунктом 3.1. вищевказаного договору передбачено, що за порушення строків внесення платежів замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 1357,09 грн. пені за період з 06.04.2010 по 05.10.2010.

Відповідно до частини другої ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено

законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак, позов був поданий прокурором до суду 21.11.2011, у звязку з чим строк позовної давності щодо стягнення пені, нарахованої за період з 06.04.2010 по 05.10.2010 сплинув.

У відповідності з частиною четвертою ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у відзиві від 05.12.2011 на позовну заяву заявлено про сплив позовної давності щодо вимоги про стягнення пені, то пеня у розмірі 1357,09 грн. стягненню з відповідача не підлягає.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників прокурора, позивача та відповідача про складення повного рішення 12.12.2011.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 частини першої ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1). Провадження у справі в частині стягнення 14983,00 грн. розміру пайової участі припинити.

2). Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 99006, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР - НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 у СФ АКБ «ПриватБанк», МФО 324935, або з інших рахунків) у доход Державного бюджету міста Севастополя (р/р 31210206700001 у банку одержувача - Головному управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 23895637) судовий збір у розмірі 1294,27 грн.

3). В іншій частині у позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

Суддя С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 12.12.2011.