Рішення № 19983494, 12.12.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2011 року справа № 5020-1614/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-1614/2011

за позовом Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22» Севастопольської міської ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 891,57 грн,

за участю представників:

позивача не зявився;

відповідача - ОСОБА_1, посвідчення №509918 від 14.02.2005;

Суть спору:

10.10.2011 Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22»Севастопольської міської ради звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги по санітарної очистки в розмірі 891,57 грн, з якої основної борг 802,65 грн за період з грудня 2009 року по січень 2011 року, інфляційне відшкодування 64,79 грн, 3% річних 24,13 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13.10.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушене провадження у справі.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не подав.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши відповідача,

в с т а н о в и в:

07.12.2007 між Комунальним підприємством «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22»Севастопольської міської ради (Підрядник, далі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Замовник, далі - відповідач) укладено договір №74 про надання послуг по санітарної очистки (надалі - Договір), за умовами якого відповідач передає, а позивач приймає на себе виконання робіт по вивозу сміття з торгівельного павільйону, що розташований на АДРЕСА_2 (арк.с. 11). Договір укладений строком на пять років та набирає чинності з 01.12.2007.

Згідно з пунктом 1.3 Договору приблизна вартість вивозу сміття на момент укладення договору нараховується за тарифом, визначеним підприємством, та складає 18,35 грн. Місячна вартість робіт на момент укладення договору складає у січні-травні, жовтні-грудні - 39,08 грн, у червня-вересні - 55,05 грн.

Розділом 2 Договору встановлено, що позивач зобовязаний своєчасно здійснювати вивіз ТБВ, а відповідач щомісячно до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснювати оплату.

Доповненням №1 до Договору сторони встановили, що вартість вивозу сміття на момент укладення доповнення нараховується за тарифом, визначеним підприємством та складає 23,71 грн за 1 м3. Місячна вартість робіт на момент укладення доповнення складає у січні-травні, жовтні-грудні - 50,50 грн, у червня-вересні 71,13 грн. Доповнення вступає в силу з 01.05.2008 (арк.с.12).

Доповненням №2 до Договору сторони встановили, що вартість вивозу сміття на момент укладення доповнення нараховується за тарифом, визначеним підприємством та складає 52,6 грн за 1 м3. Місячна вартість робіт на момент укладення доповнення складає у січні-травні, жовтні-грудні 112,04 грн, у червня-вересні 157,8 грн. Доповнення вступає в силу з 20.02.2009 (арк.с.13).

Як зазначив позивач, зобовязання щодо внесення плати за надані послуги по санітарної очистки відповідач виконував неналежним чином, у звязку з чим у період з грудня 2009 року по січень 2011 року за останнім виникла заборгованість в розмірі 802,65 грн.

Дана обставина обумовила звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, заслухавши пояснення відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 175 ГК України).

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих йому позивачем послуг з вивозу сміття.

Договір за згодою сторін є розірваним з 01.02.2011, недійсним не визнаний та за своєю правовою природою і ознаками є договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1.4 Договору визначено порядок та строки оплати відповідачем наданих послуг щомісячно до 10 числа місяця, наступного з розрахунковим.

Проте, відповідач, у порушення умов Договору, свої зобовязання виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість за період з грудня 2009 року по січень 2011 року на суму 802,65 грн.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У судовому засіданні відповідач надав суду фіскальний чек №3324 від 18.10.2011 та квитанцію №36 від 28.11.2011 на суми 112,04 грн та 269,84 грн відповідно, що підтверджують часткову сплату відповідачем заборгованості за надані послуги з вивозу сміття (арк.с.45).

При вказаних обставинах, відповідно з пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі підлягає припиненню в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 381,88 грн.

Відповідач не подав суду доказів оплати наданих йому послуг по санітарної очистки на суму 420,77 грн.

Враховуючи те, що своєчасне внесення плати за надані послуги є одним з основних обовязків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги по санітарної очистки у розмірі 420,77 грн.

Поряд з основною заборгованістю позивач просить стягнути з відповідача інфляційне відшкодування 64,79 грн, 3% річних 24,13 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки інфляційного відшкодування та 3% річних (арк.с.9-10), суд вважає, що вказані розрахунки здійснені з урахуванням вимог діючого законодавства,проте позивачем допущена арифметична помилка при складенні сум індексу інфляції, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 64,78грн, а в частині стягнення 3% річних позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 23,48 грн з наступного розрахунку суду оскільки позивачем при розрахунку не вірно визначено кількість днів прострочення у лютому 2011 році.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

802.6511.02.2011 - 30.09.20112323 %15.31

Таким чином, 8,17 грн (за період з січня 2010 року по січень 2011 року) + 15,31 грн (за період з лютого по вересень 2011 року) = 23,48 грн.

Контррозрахунків на розрахунки позивача щодо сум основного боргу, індексу інфляції та 3% річних відповідачем суду подано не було.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, на день розгляду справи, в сумі в сумі 509,03 грн, у тому числі основної борг 420,77 грн, інфляційне відшкодування 64,78 грн, 3% річних 23,48 грн, документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 525, 526, 530, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 33, 34, 49, 75, 80, 82, 82-1, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99040, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22»Севастопольської міської ради (вулиця Генерала Хрюкіна, 10, місто Севастополь, 99055, ідентифікаційний код 20667456) заборгованість за надані послуги по санітарної очистки за договором №74 від 07.12.2007 в розмірі 509,03 грн, у тому числі основної борг 420,77 грн, інфляційне відшкодування 64,78 грн, 3% річних 23,48 грн, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 101,92 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,83 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В частині позовних вимог про стягнення інфляційного відшкодування та 3% річних в сумі 0,66 грн відмовити.

4.В частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 381,88грн - провадження припинити.

Суддя І.А. Харченко