Рішення № 19983491, 08.12.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 року справа № 5020-1554/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна Плюс” (99011, м. Севастополь, вул. Маяковського 7, ідентифікаційний номер 2450559)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аларіт-Пром” (вул. Кіровоградська, б.38/58 В, м. Київ, 03069, ідентифікаційний код 35461897),

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Консерви” (Київська обл., Макаровський район, смт Макаров, вул. Леніна, будинок 59 б, ідентифікаційний код 30160935)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради (99001, м. Севастополь, вул. Папаніна, 1А)

про визнання угод недійсними та усунення перешкод в користуванні нерухомим майном

Суддя Погребняк О.С.

Представники:

Позивач (ТОВ "Фортуна Плюс") не зявився;

Відповідач (ТОВ "Аларіт-Пром") - ОСОБА_1 - представник, довіреність № б/н від 20.09.2011;

Відповідач (ТОВ "Консерви") не зявився;

Третя особа (КП "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна") не зявився.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фортуна Плюс” звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аларіт-Пром”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Консерви” про визнання недійсними з моменту укладення договорів купівлі-продажу Ѕ частки нежитлових приміщень, розташованих за адресою: 99011, м. Севастополь, вул. Маяковського, 7/Торгова вулиця, 2, 4, 6, укладених 29.06.2011 між відповідачами у даній справі та усунення перешкод в користуванні нерухомим майном.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Фортуна Плюс” на підставі договорів оренди, укладених 25.07.1997 та 08.01.1998 з ВАТ “Ремпобуттехніка”, є орендарем приміщень, що знаходяться за адресою: вул. Маяковського, 7, площею 1033,4 кв.м. та 192,2 кв.м. та йому створюються перешкоди в користуванні орендованих приміщень з боку відповідачів по справі.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

У ході розгляду справи відповідач (ТОВ «Аларіт-Пром») у порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позовну заяву, зазначив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими на такими, що не відповідають дійсним обставинам справи з огляду на недоведеність створення перешкод в користуванні орендованим майном та просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У судове засідання 08.12.2011 відповідач (ТОВ «Консерви») та третя особа КП «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини незявлення не сповістили.

Позивач у судове засідання 08.12.2011 явку уповноважених представників не забезпечив, до його початку надав клопотання про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи в звязку з необхідністю представлення нових додаткових доказі по справі.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Подальше продовження строку розгляду спору не вбачається можливим, з огляду на те, що відповідно до вимог статті 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи не може перевишувати двох місяців від дня одержання позовної заяви, але у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів; однак, господарським судом вже була використана можливість продовження розгляду спору на 15 днів ухвалою суду від 25.11.2011 суд продовжив строк розгляду спору до 13.12.2011.

Таким чином, суд позбавлений можливості продовжувати строк вирішення спору згідно з вимогами статті 69 Господарського процесуального кодексу України та, відповідно, відкладати розгляд справи.

Оскільки явка учасників судового процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави відкладення розгляду справи відсутні.

У судовому засіданні представник відповідача (ТОВ «Аларіт-Пром») проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач (ТОВ «Консерви») не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача (ТОВ «Аларіт-Пром»), суд -

В С Т А Н О В И В:

25.07.1997 між ВАТ “Ремпобуттехніка”(орендодавець) та ТОВ “Фортуна Плюс”(орендар) був укладений Договір №14 (арк.с. 11) за змістом якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове користування виробничі приміщення, що знаходяться за адресою: вул. Маяковського, 7, площею 1033,4 кв.м.

Згідно з пунктами 2.1-2.2 Договору №14, він діє з моменту підписання 01.08.1997 протягом 25 років до 01.08.2022. У випадку продовження користування майном після спливу строку договору, передбаченого пунктом 2.1, договір вважається поновленим на неозначений термін.

Відповідно до пункту 3.1 Договору орендар зобовязується не пізніше 10 числа останнього місяця кварталу перераховувати на рахунок орендодавця орендну плату у розмірі 1 гривна за один квадратний метр.

За змістом статті 7.4 Договору з питань, що не врегульовані цим Договором, сторони керуються нормами Цивільного кодексу України стосовно майнового найму.

Додатковою угодою №1 від 27.06.2001 сторонами було внесено зміни та доповнення до Договору №14 від 25.07.1997 (арк.с. 13-16), а саме: відповідно до пункту 1.2 Додаткової угоди пункт 1.1 Договору викладений в наступній редакції: “Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно виробничі приміщення (майно), що розташовано за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського, 7, вул. Торгова 2, 4, 6, загальною площею 1423,9 кв.м, яке знаходиться на балансі ВАТ “Ремпобуттехніка”.

Пункт 3.1 Договору викладений в наступній редакції: “Орендна плата є договірною та з 01.07.2001 складає 10368,56 грн з ПДВ. Орендну плату з ПДВ Орендар зобовязаний перераховувати на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 5 числа місяця, за який здійснюється оплата (п. 3.3 Договору).

Також були внесені доповнення до п. 7.7 Договору, а саме: “За ініціативою однієї із сторін Договір може бути змінений або розірваний рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених діючим законодавством України та/або цим Договором”.

Пункт 7.8 був доповнений реченням наступного змісту: “Взаємовідносини сторін, які не врегульовані Договором, регулюються діючим законодавством України (в тому числі положеннями статті 25 Цивільного кодексу України).

04.01.1998 між ВАТ “Ремпобуттехніка”(орендодавець) та ТОВ “Фортуна Плюс”(орендар) був укладений Договір №15 майнового найму (арк.с. 17-18), за змістом якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове, платне користування виробничі приміщення, що знаходяться по вул. Маяковського, буд. 7, площею 192,2 кв.м.

Відповідно до пунктів 2.1 Договору, він діє з моменту його підписання 04.01.1998 до 04.01.2044. У випадку продовження користування майном після спливу строку Договору, він вважається продовженим на невизначений строк.

За змістом пункту 3.1 орендар зобовязується не пізніше 10 числа останнього місяця кварталу перерахувати на рахунок орендодавця орендну плату у розмірі 3,8 грн з ПДВ за 1 кв.м.

За змістом статті 7.4 Договору з питань, що не врегульовані цим Договором, сторони керуються нормами Цивільного кодексу України стосовно майнового найму.

Додатковою угодою №1 від 27.06.2001 сторонами були внесені зміни та доповнення до Договору №15 від 04.01.1998 (арк.с. 19-22), а саме: відповідно до пункту 1.2 Додаткової угоди пункт 1.1 Договору викладений в наступній редакції: “Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно виробничі приміщення (майно), що розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського, 7, вул. Торгова 2, 4, 6, загальною площею 193 кв.м, яке знаходиться на балансі ВАТ “Ремпобуттехніка”.

Пункт 3.1 Договору викладений в наступній редакції: “Орендна плата є договірною та з 01.07.2001 складає 2547,60 грн. з ПДВ. Орендну плату з ПДВ Орендар зобовязаний перераховувати на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 5 числа місяця, за який здійснюється оплата (п. 3.3 Договору).

Також були внесені доповнення до п. 7.7 Договору, а саме: “За ініціативою однієї із сторін Договір може бути змінений або розірваний рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених діючим законодавством України та/або цим Договором”.

Пункт 7.8 був доповнений реченням наступного змісту: “Взаємовідносини сторін, які не врегульовані Договором, регулюються діючим законодавством України (в тому числі положеннями статті 25 Цивільного кодексу України).

29.12.2003 між ВАТ “Ремпобуттехніка”(продавець) та ТОВ “Альта”(покупець) був укладений Договір купівлі-продажу №60, за умовами якого продавець передав у власність покупця майно комплекс торговельних виробничо-складських будівель, загальною площею 2092,4 кв.м, що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського 7, вул. Торгова 2, Торгова, 6, що належить продавцю на праві колективної власності (реєстраційний надпис на правовстановлюючім документі здійснена КП “БТІтаДРОНМ”СМР 24.01.2002 (реєстровий №314 в кн. 10 стр. 13).

Договірна ціна майна - 1545543,6 грн. визначена згідно із Звітом про оцінку вартості будівель та споруд та є невідємною частиною договору.

За змістом пункту 3.1 Договору купівлі-продажу право власності переходить від продавця до покупця з моменту фактичного підписання сторонами акту прийому-передачі майна.

Відповідно до акту прийому-передачі нерухомого майна від 25.01.2011 ТОВ “Аларіт-Пром” прийняло від ТОВ “Альта” у власність нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського №7 /вул. Торгова №2 /вул. Торгова №6 комплекс нежитлових приміщень, вбудованих в торговельно-виробничу будівлю літ. А з прибудовами “а”, “а2”, загальною площею 1845,2 кв.м, службового приміщення літ.В, загальною площею 81,9 кв.м, службової будівлі літ. Б, загальною площею 17,2 кв.м, сараю-гаражу літ. В1, навісу літ.Г. Продажна вартість майна складає 1535782,80 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 04.07.2011 за Товариством з обмеженою відповідальністю “Фортуна Плюс” було визнано переважне право на придбання у власність нежитлових приміщень, загальною площею 1616,9 кв.м, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського 7/ вул. Торгова 2, 4, 6, орендованих за договорами оренди №14 від 25.07.1997 та №15 від 04.01.1998, що були укладені між Відкритим акціонерним товариством “Ремпобуттехніка” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фортуна Плюс”, переведено на Товариство з обмеженою відповідальністю “Фортуна Плюс” права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “Альта” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аларіт-Пром” шляхом проведення біржових торгів на Українській універсальній біржі “Капітал”25.12.2009 та затвердженим Протоколом №1 проведення біржових торгів - щодо нежитлових приміщень, загальною площею 1616,9 кв.м, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського 7/ вул. Торгова 2, 4, 6, орендованих за договорами оренди №14 від 25.07.1997 та №15 від 04.01.1998, укладених між Відкритим акціонерним товариством “Ремпобуттехніка” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фортуна Плюс”. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю “Фортуна Плюс” право власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення, загальною площею 1616,9 кв.м, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського 7/ вул. Торгова 2, 4, 6, зобовязано Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради здійснити державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна Плюс” на означене нерухоме майно; перераховано з депозитного рахунку Господарського суду міста Севастополя на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Аларіт-Пром” суму 1180350,00 грн., зараховану Товариством з обмеженою відповідальністю “Фортуна Плюс” на депозитний рахунок господарського суду міста Севастополя для забезпечення його переважного права покупця нерухомого майна.

29.06.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аларіт-Пром»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консерви»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу Ѕ частки обєкта нерухомого майна (Договір, арк.с. 30-33), за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв у власність Ѕ частку обєкта нерухомого майна , що розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського, будинок 7, вулиця Торгова, будинок №2, 6 і складається з вбудованих у торгово-виробничу будівлю літ. «А»з прибудовами літ. «А», «А2», загальною площею 1845,2 кв.м службової будівлі літ. «В», загальною площею 81,9 кв.м, службової будівлі літ. «Б»загальною площею 17,2 кв.м, сараю-гаражу літ. «В1», навісу літ «г»(надалі разом обєкт продажу).

Відповідно до пункту 1.2 Договору, означене нерухоме майно належить продавцю на підставі рішення Господарського суду міста Севастополя від 05.03.2010 по справі №5020-5/032, рішення набрало законної сили 22.03.2010 та зареєстровано 18.09.2010 в Комунальному підприємстві «БТІтаДРОНМ»СМР.

Згідно з іп.2.1 Договору Продаж означеного обєкта вчиняється за ціною 900000,00 грн.

Відповідно до пункту 3.1 Договір набирає чинності (розпочинається строк договору) з моменту його укладення тобто з моменту підписання уповноваженими представниками сторін, нотаріального посвідчення та державної реєстрації в державному реєстрі правочинів.

Означений договір посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Руденко Е.О. 29.06.2011.

30.06.2011 між ТОВ «Аларіт-Пром»(продавець) та ТОВ «Консерви»(покупець) був укладений Договір купівлі-продажу Ѕ частки обєкту нерухомого майна (арк.с. 34-37), відповідно до якого продавець передав, а покупець, він же співвласник, прийняв у власність Ѕ частку обєкту нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського, будинок №7, вул. Торгова, будинок №2, 6 і складається з вбудованих у торгово-виробничу будівлю літ. «А»з прибудовами літ. «а», «а2», загальною площею 1845,2 кв.м, службової будівлі літ. «В»загальною площею 81,9 кв.м, службової будівлі літ. «Б»загальною площею 17,2 кв.м, сараю-гаражу літ. «В1», навісу літ. «Г»(обєкт продажу).

Відповідно до п. 1.2 Договору вищевказана Ѕ частка обєкту нерухомого майна належить продавцю на підставі рішення Господарського суду міста Севастополя від 05.03.2010 по справі №5020-5/032, рішення набрало законної сили 22.03.2010, зареєстровано 18.09.2010 в Комунальному підприємстві «БТІтаДРОНМ»Севастопольської міської Ради.

Згідно з п. 2.1 Договору продаж зазначеного обєкту продажу вчиняється за ціною 900000,00 грн, що становить загальну суму Договору.

Договір набирає чинності (розпочинається строк договору) з моменту його укладення, тобто з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, нотаріального посвідчення та державної реєстрації в державному реєстрі правочинів.

Означений договір посвідчено приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Руденко Е.О. 30.06.2011

Протиправне укладення договорів купівлі-продажу від 29.06.2011 та 30.06.2011 між ТОВ «Аларіт-Пром»та ТОВ «Консерви»та незаконне заволодіння нерухомим майном з боку відповідача (ТОВ «Консерви»), на думку позивача, і стало підставою для звернення останнього до Господарського суду міста Севастополя з позовною заявою про визнання договорів від 29.06.2011 та 30.06.2011 недійсними з моменту укладення та зобовязання КП «БТІтаДРОНМ»СМР скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове майно, купівля-продаж яких і є предметом означених договорів, а також зобовязання ТОВ «Консерви»не чинити перешкоди в користуванні майном, торговельним обладнанням, що належить ТОВ «Фортуна»та розташованих за адресою: 99011, м. Севастополь, вул. Маяковського, 7/Торгова, 2, 4, 6.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статті 15 та 16 Цивільного кодексу України надають кожній особі право на захист її цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. При цьому захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом.

Так само, кожний субєкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів (абзац перший частини другої статті 20 Господарського кодексу України).

Оскільки положеннями частини 5 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати з судового рішення тільки у випадках, встановлених законодавством, під час розгляду справи позивач повинен довести належними та допустимими доказами наявність його права, за захистом якого він звернувся, на момент звернення з відповідним позовом.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Севастополя №5020-5/032 від 05.03.2010 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Аларіт-Пром” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альта”, Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації обєктів нерухомого майна” Севастопольської МР про визнання права власності, та про спонукання до реєстрації права власності - позов було задоволено повністю, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю „Аларіт-Пром” право власності на об`єкт нерухомого майна, який складається із: вбудованих у торгово-виробничу будівлю літ. „А” з прибудовами літ. „а”, „а2”, загальною площею 1845,2 кв.м., службової будівлі літ. „В” загальною площею 81,9 кв.м., службової будівлі літ. „Б” загальною площею 17,2 кв.м., сараю-гаражу літ. „В1”, навісу літ. „Г”, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського,7/вул. Торгова,2/вул. Торгова 6, (який перебуває у стадії реконструкції), зобовязано Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради здійснити державну реєстрацію права власності Товариством з обмеженою відповідальністю „Аларіт-Пром” на об`єкт нерухомого майна, який складається із: вбудованих у торгово-виробничу будівлю літ. „А” з прибудовами літ. „а”, „а2”, загальною площею 1845,2 кв.м., службової будівлі літ. „В” загальною площею 81,9 кв.м., службової будівлі літ. „Б” загальною площею 17,2 кв.м., сараю-гаражу літ. „В1”, навісу літ. „Г”, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського,7/вул. Торгова,2/вул. Торгова 6, (який перебуває у стадії реконструкції).

20.03.2010 рішення суду по справі №5020-5/032 набрало законної сили.

Також судом встановлено, що в період розгляду цієї справи, рішення господарського суду міста Севастополя від 04.07.2011 у справі №5020-847/2011 за позовом Малого приватного підприємства “Алеко” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аларіт-Пром”, Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради про переведення прав та обовязків покупця за договорами купівлі-продажу, визнання права власності та спонукання до реєстрації права власності, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна Плюс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аларіт-Пром”, Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради про визнання переважного права на придбання у власність приміщень, переведення прав та обовязків покупця за договором купівлі-продажу приміщення, визнання права власності та зобовязання здійснити реєстрацію права власності, яким вимоги позивачів по справі були задоволені, та визнано їх переважне право на придбання у власність приміщень, переведено права та обовязки покупця за договором купівлі-продажу та визнано їх право власності на спірні приміщення - було скасовано постановою Севастопольського апеляційного господарського суду, від 19.10.2011, прийнято нове рішення, у задоволенні позовів малого приватного підприємства "Алеко" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Плюс" було відмовлено.

Постанова апеляційного суду набрала законної сили 19.10.2011.

Згідно з частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи означене, до дати укладення договорів купівлі-продажу від 29.06.2011 та 30.06.2011 між ТОВ «Аларіт-Пром»та ТОВ «Консерви»власником спірного майна було ТОВ «Аларіт-Пром»на підставі рішення Господарського суду міста Севастополя №5020-5/032 від 05.03.2010, яке набрало законної сили.

Доказів протиправності угод, укладених між ТОВ «Аларіт-Пром»та ТОВ «Консерви»та недодержання означеними особами вимог, встановлених частинами 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України позивачем по даній справі представлено не було.

Враховуючи, що позивач по справі є орендарем приміщень за адресою 99011, м. Севастополь, вул. Маяковського 7 на підставі договору майнового найму №14 від 25.07.1997 до 01.08.2011 до 01.08.2022 та №15 від 04.01.1998 до 04.01.2044, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 770 Цивільного кодексу України встановлено що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця, тобто перехід права власності на річ, передану у найм, не є підставою для зміни або припинення договору найму. Новий власник речі автоматично набуває прав та обов'язків наймодавця за договором найму та повинен їх виконувати до закінчення строку дії договору або до моменту його припинення з будь-яких інших підстав. Таким чином, в результаті переходу права власності на найману річ має місце заміна наймодавця в договорі найму.

Дана норма закріплює загальне правило, відповідно до якого договір оренди зберігає чинність при переході права власності на майно, передане в оренду, до нового власника. Разом з тим, зміна власника орендованого майна не призводить до зміни, передбаченого умовами договору оренди, обсягу прав та обов'язків орендаря.

Наймодавець, здійснюючи продаж речі, що передана в найм, зобов'язаний попередити покупця про наявність відносин найму (відповідно до статті 659 Цивільного кодексу України). Купівля речі на таких умовах свідчить про згоду покупця прийняти на себе обов'язки наймодавця за договором найму.

З огляду на зазначене, суд звертає увагу на те, що оскільки перехід права власності на майно не впливає на права наймача орендованого майна, суд вважає, що факт укладення договорів купівлі-продажу майна між ТОВ «Аларіт Пром»та ТОВ «Консерви»не порушує прав позивача як наймача орендованого майна, таким чином, звернення до суду з позовними вимогами про визнання договорів купівлі-продажу Ѕ частки нежилих приміщень від 29.06.2011 та 30.06.2011 суд вважає необґрунтованим з огляду на приписи статей 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України, враховуючи те, що укладенням спірних договорів купівлі продажу майнові права та інтереси позивача не порушуються та право найму не припиняється.

Згідно з частиною третьою статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.

Договори майнового найму, що були укладені між ВАТ «Ремпобуттехніка»та ТОВ «Фортуна-Плюс»не містять умов про заборону застосування до правовідносин сторін умов Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до статті 28 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Відповідно до ст. 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з негаторним позовом, підставою якого є обставини, що підтверджують право позивача на користування майном, а також вчинення відповідачами дій, які перешкоджають позивачу використовувати належні йому права. Умовою задоволення негаторного позову є встановлення судом факту протиправності дій відповідачів.

За змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.

Докази відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

У п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" зазначається, що при судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, в підтвердження своїх вимог позивачем не надано будь-яких належних доказів вчинення перешкод в користуванні майном з боку відповідачів по справі та неможливості здійснення господарської діяльності у спірних приміщеннях. Позовна заява сама по собі не може служити належним доказом порушення прав позивача та не є обовязковою для прийняття судом в якості належного та допустимого доказу, оскільки відображає лише позицію позивача по даній справі та не підтверджується фактичними даними.

На думку суду, всупереч вимогам статей 33, 34 ГПК України, позивачем не доведено факту порушення його прав у користуванні орендованим майном з боку відповідачів, тому суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що в ході розгляду справи судом було надіслано повідомлення до Прокуратури міста Севастополя з метою вирішення питання щодо виявлення у діяльності ТОВ «Консерви»порушень законності, що містять ознаки злочину, передбаченого положеннями статей 206, 382 Кримінального кодексу України.

Однак, будь-яких фактичних даних у підтвердження порушення законності з боку відповідача - ТОВ «Консерви», судом отримано не було, належних та допустимих доказів створення перешкод в користуванні спірним нерухомим майном суду не представлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суддя О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 13.12.2011