Рішення № 19983405, 06.12.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2011 року справа № 5020-1597/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-1597/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кедр Еспрессо Хаус”

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості з орендної плати, неустойки та штрафу в сумі 37 730,00 грн, спонукання повернути орендоване майна,

за участю представників:

позивача не зявився;

відповідача - не зявився;

Суть спору:

06.10.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю „Кедр Еспрессо Хаус” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 13090 грн за період з вересня 2009 року по 25.05.2011, неустойки в сумі 6160 грн за період з червня по вересень 2011 року, штрафу за затримку повернення обладнання в сумі 15400 грн, а всього 34 650,00 грн, спонукання повернути орендоване майна,

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 06.10.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

16.11.2011 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх.№12544/11), просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 16170грн за період з вересня 2009 року по 25.05.2011, неустойку за затримку повернення майна в сумі 6160 грн за період з червня по вересень 2011 року, штраф за затримку повернення обладнання в сумі 15400 грн, а всього 37730 грн.

Сторони в судове засідання не зявились та явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином, відповідач про причина неявки суд не повідомив.

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання (вх.№13222/11 від 05.12.2011) про вирішення спору у відсутність його представника (арк.с.55).

Відповідач правом, наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався: не подав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази,

в с т а н о в и в:

22.09.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю “Кедр Експрессо Хаус” (Орендодавець, далі - позивач) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Орендар, далі - відповідач) був укладений договір оренди обладнання №182с (далі Договір, арк.с. 11-12), відповідно до умов якого позивач зобовязався передати відповідачу, а відповідач зобовязався прийняти у строкове платне користування обладнання для приготування напоїв, які містять каву, у кількості та асортименті, згідно з актами прийому-передачі майна, які є невідємною частиною даного договору, та сплатити позивачу орендну плату. Крім того, Договором визначено, що позивач поставляє, а відповідач покупає у позивача каву, чай на умовах, передбачених договором. Передача орендованого майна здійснюється сторонами відповідно до акту прийому-передачі. Мета оренди використання майна за його цільовим призначенням приготування напоїв, які містять каву.

Відповідно до розділу 2 Договору орендоване майно вважається переданим відповідачу з моменту підписання актів прийому-передачі орендованого майна. Договір є дійсним з дати підписання та до спливу дванадцяти календарних місяців з моменту прийняття орендованого майна орендарем згідно з останнім актом прийму-передачі та розповсюджується на все обладнання, передане орендодавцем орендарю за даним договором.

На підставі частини першої статті 764 Цивільного кодексу України Договір із строком дії 12 календарних місяців (тобто до 22.09.2010) був продовжений до 22.09.2011.

Як вбачається з акту прийому-передачі від 22.09.2009, підписаного сторонами без зауважень, позивач передав відповідачу орендоване майно: кавомашину Optima Duetto, заводський номер 00396 в кількості 1 шт вартістю 14 800,00 грн та кипятильник Grastorad в кількості 1 шт. вартістю 600 грн (арк.с. 13).

Розділом 3 Договору встановлено, що розмір щомісячної орендної плати з урахуванням ПДВ, який складає 5% від вартості всього обладнання, яке знаходиться в оренді у орендаря та розраховується за формулою: А=В х 0,05 х І, де А- щомісячна орендна плата; В сума вартості всіх одиниць обладнання, зазначених в актах прийому-передачі, переданих в оренду орендарю відповідно до всіх актів прийому-передачі; І індекс інфляції згідно з офіційними даними Держкомстат. Орендна плата нараховується за весь період дії договору з першого по останній день місяця, в тому числі за місяці, в яких майно було передано в оренду або повернуто орендодавцю згідно з актами прийому передачі, незалежно від кількості днів фактичного знаходження майна в оренді. Орендар сплачує орендну плату в гривнях на розрахунковий рахунок орендодавця в строк до 15 числа кожного місяця, наступного за місяцем, в якому орендувалось майно. Орендна плата сплачується орендарем на підставі договору без надання орендодавцем рахунків на оплату.

Відповідач зобовязаний своєчасно здійснювати платежі, передбачені Договором, а також повернути обладнання позивачу за закінченням строку оренди (п.5.2 та 5.12 Договору).

У розділу 4 Договору передбачено право позивача розірвати договір у одностроронньому порядку при невиконанні або неналежному виконанні відповідачем зобовязань за Договором (п. 4.4 Договору).

Повернення майна Орендар здійснює своїми силами та за свій рахунок протягом 3 робочих днів з моменту розірвання або закінчення терміну дії договору, разом із тарою, упаковкою, технічною документацією відповідно до Актів приймання-передачі на юридичну адресу позивача або на адресу та способом погодженими сторонами (п.7.1 Договору).

Як зазначив позивач, відповідач не здійснив жодного платежу за орендоване обладнання, через що за період з вересня 2009 року по 25.05.2011 у нього утворилася заборгованість по орендній платі у розмірі 16170,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору 25.05.2011 позивачем на адресу відповідача надіслана вимога про розірвання договору, повернення майна та сплати боргу (вих. №182 від 23.05.2011, арк.с. 14), що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком (арк.с. 15). Проте відповіді на вимогу позивач не отримав, що і стало підставою для його звернення до суду із відповідними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 175 ГК України).

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Договір недійсним не визнаний та за своєю правовою природою і ознаками є договором оренди майна з елементами договору поставки.

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Згідно з положеннями статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 3.3, 3.4 Договору визначено, що відповідач сплачує орендну плату в гривнях на розрахунковий рахунок орендодавця в строк до 15 числа кожного місяця, наступного за місяцем, в якому орендувалось майно. Орендна плата сплачується орендарем на підставі договору без надання орендодавцем рахунків на оплату.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідач не подав суду доказів оплати оренди за весь період дії Договору, тобто з вересня 2009 року по 25.05.2011, тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що своєчасне внесення плати за оренду обладнання є одним з основних обовязків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку, що на момент звернення позивач з цим позовом до суду, відповідач має заборгованість перед позивачем з орендної плати за період з вересня 2009 року по 25.05.2011 в розмірі 16 170,00 грн. (21 міс. х 770 грн).

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до пункту 8.9 Договору у випадку затримки будь-яких платежів, передбачених договором більше ніж на 15 календарних днів, орендодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку відповідно до вимог пункту 9.5 договору.

Пунктом 9.5 Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання орендодавцем умов договору та зобовязань, передбачених договором. Орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати діючий договір. У такому випадку орендодавець письмово повідомляє орендаря про розірвання договору оренди. Документи (повідомлення про вручення рекомендованого листа або опису вкладення у цінний лист), які підтверджують факт відправлення зазначеного повідомлення, що свідчить про розірвання договору. В даному випадку орендатор зобовязаний своїми силами та за свій рахунок повернути орендоване майно згідно з умовами пункту 7.1 договору протягом 10 робочих днів з моменту відправлення повідомлення про розірвання договору.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено в договорі.

Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою або відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків (стаття 766 Цивільного кодексу України).

Враховуючи надіслану позивачем на адресу відповідача вимогу (арк.с.14-15) та положення пунктів 8.9, 9.5 Договору, а також те, що станом на час прийняття рішення у справі майно відповідачем не повернуто, суд вважає вимогу позивача про повернення орендованого майна правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності до статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З врахуванням вище встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки за порушення виконання обовязку щодо повернення речі в сумі 6 160,00 грн за період з червня 2011 року по вересень 2011 року (770 грн х 2 х 4 міс.), підлягають задоволенню.

Також, оскільки затримка повернення майна триває більш ніж 10 календарних днів, на підставі пункту 8.5 Договору, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 100% від вартості обладнання 15 400,00 грн.

У випадку затримки повернення обладнання на 10 календарних днів орендатор сплачує орендодавцю штраф в розмірі 100 % вартості обладнання (пункт 8.5 договору).

Статтею 184 Господарського кодексу України визначено, що особливістю укладення господарських договорів є вільне волевиявлення сторін.

Аналогічні положення містять і норми Цивільного кодексу України, які встановлюють, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (ст. 627 ЦК України); зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ст. 628 ЦК України); сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст. 6 ЦК України).

Враховуючи те, що сторонами за взаємною згодою встановлено відповідальність за порушення зобовязань у вигляді застосування штрафу у розмірі 100% від вартості обладнання, що прямо не заборонено чинним законодавством і є реалізацією вільного волевиявлення сторін під час визначення ними умов договору, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафу правомірною.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (99029, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кедр Еспрессо Хаус” (49050, місто Дніпропетровськ, площа Академіка Стародубова, 1, офіс 121; ідентифікаційний код 35737974) заборгованість за договором оренди №182с від 22.09.2009 з орендної плати у розмірі 16 170 грн за період з вересня 2009 року по 25.05.2011, неустойку в сумі 6 160 грн за період з червня по вересень 2011 року, штраф за затримку повернення обладнання в сумі 15400 грн, а всього 37730,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 493,10 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

3.Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (99029, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Кедр Еспрессо Хаус” (49050, місто Дніпропетровськ, площа Академіка Стародубова, 1, офіс 121; ідентифікаційний код 35737974) майно, а саме кавомашину Optima Duetto, заводський номер 00396 в кількості 1 штука вартістю 14 800,00 грн та кипятильник Grastorad в кількості 1 штука вартістю 600 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Харченко