Рішення № 19983373, 23.11.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2011 року справа № 5020-1456/2011

За позовомПублічного акціонерного товариства

„Енергетична компанія „Севастопольенерго”,

ідентифікаційний код 05471081

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

до Комунального підприємства „Енергосервіс”,

ідентифікаційний код 13789271

(99003, м.Севастополь, вул. Івана Голубця, 5)

про стягнення 174436,32 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (ПАТ „ЕК „Севастопольенерго”) ОСОБА_1 юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 6428/0/2-11 від 14.04.2011;

відповідач (КП „Енергосервіс”) ОСОБА_2. начальник юридичного відділу, довіреність №802 від 03.10.2011.

Обставини справи:

15.09.2011 Публічне акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (далі позивач, ПАТ „ЕК „Севастопольенерно”) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі суд) з позовом до Комунального підприємства „Енергосервіс” (далі відповідач, КП „Енергосервіс”) про стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 187720,16грн. Також позивач просив відшкодувати йому судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за Договором № 5159 від 16.06.2007 (Гагарінський район) про поставку електричної енергії в частині розрахунків за отриманий товар.

У судовому засіданні 09.11.2011 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 23.11.2011. Після перерви розгляд справи продовжено.

Під час розгляду справи позивач неодноразово зменшував розмір позовних вимог, востаннє заявою від 23.11.2011, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 174436,32грн /том 2, арк. с. 12/.

Ураховуючи положення частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв вищезазначену заяву позивача до розгляду.

23.11.2011 у засіданні суду представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 23.11.2011) та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.11.2011 надав підписаний обома сторонами акт звірення взаємних розрахунків за період з 03.12.2010 по 15.08.2011 станом на 23.11.2011 /том 3, арк. с. 52/ та зазначив, що не заперечує проти стягнення на користь позивача суми, вказаної в цьому акті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

16.06.2007 між Відкритим акціонерним товариством „Енергетична компанія „Севастопольенерго”, яке змінило назву на „Публічне акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (Постачальник), та Комунальним підприємством „Енергосервіс” (Споживач) укладено договір №5159 (Гагарінський район) на постачання електричної енергії (далі Договір) /том 1, арк. с. 10-16/.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 60,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі відповідно до умов Договору.

У розділі 2 Договору сторони визначили власні обовязки.

Зокрема, Постачальник зобовязався постачати Споживачу електричну енергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 Договору, згідно з категорією струмоприймачів Споживача та гарантованим рівнем надійності схем електропостачання, визначених у додатку „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”, із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (підпункт 2.2.2 пункту 2.2 Договору).

В свою чергу, Споживач зобовязався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії відповідно до умов додатків „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показників обліку електричної енергії”; здійснювати оплату за послуги по компенсації перетоків реактивної енергії між електромережею та електроустановками Споживача згідно з додатком „Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії” (підпункти 2.3.3-2.3.4 пункту 2.3 Договору).

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, які приєднані до електричних мереж Споживача, здійснюється відповідно до вимог Правил користування електричною енергією. У випадку порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів відносно влаштування та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються для розрахунків за спожиту електроенергію, а обсяг споживання визначається постачальником шляхом розрахунків, згідно з вимогами додатку „Порядок розрахунків”.

Згідно з пунктом 9.3 Договору спірні питання стосовно виконання умов Договору, щодо яких сторонами не буде досягнуто згоди, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України.

Сторони дійшли згоди, що Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007. Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за місяць до спливу строку дії Договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії чи перегляд його умов (пункт 9.4 Договору).

Оскільки жодна зі сторін не заявила про припинення Договору, він є продовженим на наступні періоди на тих самих умовах.

Відповідно до порядку розрахунків (Додаток 6 до Договору /том 1, арк. с. 18-20/), розрахунковим періодом є період з 3 числа попереднього розрахункового календарного місяця до такого ж числа поточного місяця; датою остаточного розрахунку є 8 число поточного місяця (пункт 1 Додатку 6 до Договору).

Платник здійснює оплату спожитої електричної енергії в строк до 5 операційних днів з дати виписки рахунку, але не пізніше дати остаточного розрахунку (пункт 3 Додатку 6 до Договору).

В якості доказів наявності заборгованості відповідача за договором №5159 (Гагарінський район) від 16.06.2007 позивач надав суду акти про використання електричної енергії /том 1, арк. с. 31-83; том 2, арк. с. 15-22, 33-41, 51-59, 73-81, 87-91, 96-104, 110-118, 124-132, 143-151/, а також рахунки-акти виконаних робіт №65255 від 03.12.2010 на суму 6974,16 грн; №509 від 06.01.2011 на суму 15445,62 грн; №6401 від 04.02.2011 на суму 24263,15 грн; №12560 від 04.03.2011 на суму 33657,17 грн; №18696 від 04.04.2011 на суму 14457,46 грн; №24988 від 05.05.2011 на суму 39871,22 грн; №30651 від 06.06.2011 на суму 25059,83 грн; №36328 від 04.07.2011 на суму 8564,57 грн; №41739 від 03.08.2011 на суму 19426,98 грн /том 1, арк. 22-30/; №55313 від 13.10.2011 на суму -3879,18 грн /том 1, арк.с.150/; №61270 від 14.11.2011 на суму -109,48 грн /том 2, арк.с.14/; №61277 від 14.11.2011 на суму -923,76 грн /том 2, арк. с. 113/; №61283 від 14.11.2011 на суму -871,31 грн /том 2, арк. с. 109/; №61293 від 14.11.2011 на суму -135,42 грн /том 2, арк. с. 95/; №61307 від 14.11.2011 на суму -841,21 грн /том 2, арк. с. 86/; №61331 від 14.11.2011 на суму -2013,76грн /том 2, арк.с.72/; №61343 від 14.11.2011 на суму -1328,76 грн /том 2, арк.с.142/; №61361 від 14.11.2011 на суму -1409,64грн /том 2, арк. с. 50/; №61373 від 14.11.2011 на суму -1429,72 грн /том 2, арк. с. 32/; №62169 від 16.11.2011 на суму -341,60грн /том 2, арк. с. 152/.

Із наведених документів убачається, що загальна заборгованість відповідача за активну електроенергію складає 174436,32грн, що також підтверджується підписаним та засвідченим печатками обох сторін Актом звірення взаємних розрахунків /том3, арк. с. 52/.

Таким чином, позивач виконав свої зобовязання за Договором на постачання електричної енергії.

Натомість, відповідач умови Договору порушив: за спожиту електричну енергію розрахувався не в повному обсязі, внаслідок чого у нього перед позивачем за період з 03.11.2010 по 03.08.2011 утворилась заборгованість у сумі 174436,32грн, що і стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін є зобовязальними, які виникли з договору поставки електричної енергії, тому підпадають під правове регулювання норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також спеціального законодавства в сфері електроенергетики, а саме: Закону України „Про електроенергетику” та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно зі статтею 26 Закону України „Про електроенергетику” та пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст.714 ЦК України).

Відповідно до розділу 1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач сплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договорів. Точки продажу електричної енергії визначені у Додатку 2 „Акт розмежування балансової належності електромереж і експлуатаційної відповідальності сторін”.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За умовами Договору відповідач був зобовязаний сплатити вартість спожитої електричної енергії не пізніше 08 числа поточного місяця, тобто останній рахунок №41739 від 03.08.2011 на суму 19426,98 грн мав бути сплачений відповідачем принаймні 08.08.2011.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Станом на день прийняття рішення у справі належні та допустимі докази оплати відповідних рахунків-актів відповідачем не надані.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми заборгованості за активне споживання електроенергії /том 2, арк. с. 13/, суд визнав його вірним.

За викладених обставин позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” щодо стягнення з відповідача заборгованості за активну електричну енергію у сумі 174436,32грн за Договором № 5159 (Гагарінський район) від 16.06.2007 є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита в сумі 1 877,20 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн за правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства „Енергосервіс” (ідентифікаційний код 13789271; 99003, м. Севастополь, вул. Івана Голубця, 5; п/р 26002945225721 в ПАТ “Укрсоцбанк”, м. Севастополь, МФО 324195, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (ідентифікаційний код 05471081; 99040, м.Севастополь, вул.Хрустальова, 44; рахунок зі спеціальним режимом використання №2603830131168 в Севастопольському міському відділенні „Ощадбанк” № 4548, МФО 384027) заборгованість за активне споживання електричної енергії у сумі 174436,32грн (сто сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять шість грн 32коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Комунального підприємства „Енергосервіс” (ідентифікаційний код 13789271; 99003, м. Севастополь, вул. Івана Голубця, 5; п/р 26002945225721 в ПАТ “Укрсоцбанк”, м. Севастополь, МФО 324195, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (ідентифікаційний код 05471081; 99040, м.Севастополь, вул.Хрустальова, 44; п/р260073537 в ВАТ „Перший інвестиційний банк”, МФО 300506) витрати по сплаті державного мита в сумі 1 877,20 грн (одна тисяча вісімсот сімдесят сім грн 20 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) В.О. Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

28.11.2011.