Рішення № 19983326, 22.11.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 року

справа № 5020-1779/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Промцемент”

(вул. Заводська, буд. 1, м. Амвросіївка, Донецька область, 87302),

до відповідача –Приватного підприємства “КАПІТЕЛЬ-ЦЕМЕНТ”

(пр. Ген. Острякова, буд. 171, кв. 1, м. Севастополь, 99055)

про стягнення 67 287,61 грн.,

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – не з’явився,

Від відповідача –не з’явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Промцемент” звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Приватного підприємства “КАПІТЕЛЬ-ЦЕМЕНТ” про стягнення 79 022,23 грн. (позивачем при зазначенні цієї суми було допущено арифметичну помилку), у тому числі суми боргу за договором купівлі-продажу цементу № 02/10-16П від 16.10.2009 у розмірі 51 513,81 грн., 16 942,39 грн. пені, 7 572,53 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 2 993,44 грн.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 14.11.2011, надав суду уточнення суми позовних вимог № 644 від 10.11.2011, в якому позивач вказав на те, що сума основного боргу відповідача станом на 27.10.2011 складає, саме, 51 513,81 грн., а також зазначив, що ним здійснено перерахунок суми пені, з урахуванням вимог чинного законодавства України, у зв’язку з чим позивач змінив розмір позовних вимог і просив суд стягнути з відповідача 67 287,61 грн., у тому числі суму боргу за договором купівлі-продажу цементу № 02/10-16П від 16.10.2009 у розмірі 51 513,81 грн., 5 207,83 грн. пені, 7 572,53 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 2 993,44 грн.

Також, представник позивача у цьому ж судовому засіданні пояснив, що у розгорнутому розрахунку позовних вимог, доданому до позовної заяви, була допущена арифметична помилка та замість суми основного боргу у розмірі 51 513,81 грн. було помилково зазначено 51 513,87 грн., зменшені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Суд, ухвалою від 14.11.2011 прийняв зменшення розміру позовних вимог.

Сторони явку своїх представників у засідання суду не забезпечили, відповідач вимоги ухвал суду від 03.11.2011 і від 14.11.2011 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив, хоча про час і місце розгляду справи у засіданні суду повідомлений належним чином –рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, суд -

В С Т А Н О В И В :

16.10.2009 між сторонами був укладений договір купівлі-продажу цементу № 02/10-16П.

Відповідно до п. 1.1. цього договору продавець (позивач) зобов’язувався передати у власність покупця (відповідача) цемент (надалі - товар), в свою чергу покупець зобов’язувався прийняти даний товар та оплатити його.

Згідно з п. 5.1. договору оплата за товар проводиться покупцем шляхом передоплати у розмірі 100 % на розрахунковий рахунок продавця на підставі рахунку на оплату впродовж трьох банківських днів з дати такого рахунку.

Також, 16.10.2009 між сторонами було підписано специфікацію, яка є додатком № 1 до договору № 02/10-16П від 16.10.2009.

У цій специфікації сторони погодили форму розрахунків, вказавши, що розрахунки здійснюються впродовж двох днів після заходу вагонів на станцію призначення - (Інкерман 1).

На виконання умов вказаного договору та додатку № 1 до нього, позивач свої зобов’язання виконав, відвантаживши покупцю товар на загальну суму 161 513,81 грн., а саме: за видатковою накладною № П-00001931 від 31.10.2009 та залізничною квитанцією про приймання вантажу № 51440957 на суму 82 005,24 грн., та за видатковою накладною № П-00001948 від 07.11.2009 і залізничною квитанцією про приймання вантажу № 51440970 на суму 79 508,57 грн.

Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов’язання перед позивачем з оплати товару належним чином не виконав.

Так, у період з 29.10.2009 по 19.11.2009 відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 110 000,00 грн., що підтверджено відповідними банківськими виписками, копії яких додані позивачем до матеріалів справи, у зв’язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 51 513,81 грн., що також підтверджено відповідачем в акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2009 по 31.12.2011, підписаному відповідачем без заперечень.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

У зв’язку з несплатою відповідачем заборгованості, позивачем на його адресу направлявся лист № 561 від 04.10.2011, який, за даними позивача, був залишений відповідачем без відповіді та виконання.

Відповідно до пункту 6.3. вищевказаного договору у випадку порушення строків розрахунків, передбачених п. 5.1. даного договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, що діяла в період, за який сплачується пеня, неоплаченої суми, а також збитки від інфляції та інші збитки, що поніс продавець у зв’язку з неналежним виконанням покупцем своїх обов’язків.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 16 942,39 грн. пені за період з 20.11.2009 по 27.10.2011.

У ході розгляду справи позивачем було здійснено перерахунок суми пені, у зв'язку з чим, як вже зазначалось, позивачем був зменшений розмір позовних вимог та заявлено до стягнення 5 207,83 грн. пені за період з 20.11.2009 по 18.05.2010.

Відповідно до частини другої ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається зі штемпелю на конверті позов був направлений на адресу господарського суду міста Севастополя 27.10.2011, у зв’язку з чим строк позовної давності щодо стягнення пені, нарахованої за період з 20.11.2009 по 18.05.2010 сплинув 18.05.2011.

У відповідності з частиною четвертою ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки відповідачем у клопотанні № 67 від 14.11.2011 заявлено про сплив позовної давності щодо вимог позивача про стягнення пені, пеня у розмірі 5 207,83 грн. стягненню з відповідача не підлягає.

Згідно з частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином відповідачу, згідно розрахунку позивача, нараховано 3% річних за період з 20.11.2009 по 27.10.2011 у розмірі 2 993,44 грн. та 7 572,53 грн. індексу інфляції за період з грудня 2009 року по вересень 2011 року, які і підлягають стягненню з відповідача.

Контррозрахунків на розрахунки сум основного боргу, 3% річних та індексу інфляції, здійснені позивачем, відповідачем суду не надано.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 62 079,78 грн., у тому числі 51 513,81 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 2 993,44 грн. та 7 572,53 грн. індексу інфляції, документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем, натомість відповідачем у вищевказаному клопотанні № 67 від 14.11.2011 зазначено про відсутність у Приватного підприємства “КАПІТЕЛЬ-ЦЕМЕНТ” суттєвих заперечень щодо позовних вимог у вказаній частині.

За таких обставин позов, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, підлягає задоволенню частково.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити частково.

2). Стягнути з Приватного підприємства “КАПІТЕЛЬ-ЦЕМЕНТ” (проспект Генерала Острякова, будинок 171, квартира 1, м. Севастополь, 99055, ідентифікаційний код 35541741, р/р 26003111018449 у ВАТ «Перший інвестиційний банк», МФО 300506, або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промцемент” (вул. Заводська, буд. 1, м. Амвросіївка, Донецька область, 87302, ідентифікаційний код 33320134, р/р 26008051702735 у Донецькому РУ «ПриватБанк», МФО 335496, або на інші рахунки) 62 079,78 грн., у тому числі, 51 513,81 грн. основного боргу, 7 572,53 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 2 993,44 грн., а також 620,80 грн. державного мита та 217,73 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3). В іншій частині у позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 28.11.2011.