Ухвала суду № 19983284, 25.11.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

25 листопада 2011 року справа № 5020-1725/2011

За позовом Приватного підприємства „Венець”

(вулиця Челнокова, 37/17 місто Севастополь, 99059)

до Товариства з обмеженою відповідальністю

„Телерадіотелефонна компанія „Амидас”

(проспект Жовтневої революції, 43, місто Севастополь, 99057)

та Публічного акціонерного товариства „Банк „Морський”

(вулиця Брестська, 18 А, місто Севастополь, 99001)

про стягнення 907534,97 грн.,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

„Телерадіотелефонна компанія „Амидас”

до Приватного підприємства „Венець”

про розірвання договору №25/02 та стягнення 827544 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача ОСОБА_1, представник, довіреність б/н від 22.11.2011,

відповідача (ТОВ „Телерадіотелефонна компанія „Амидас”) не зявився,

відповідача (ПАТ „Банк „Морський”) не зявився.

Приватне підприємство „Венець” звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіотелефонна компанія „Амидас” та публічного акціонерного товариства „Банк „Морський” з позовом про стягнення заборгованості по оплаті прийнятих замовником будівельно-монтажних робіт, виконаних по договору підряду №25/02 від 25.02.2010, у сумі 873565,80грн, пені 28460,65грн та 3% річних у сумі 5508,52грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Телерадіотелефонна компанія „Амидас” (далі Компанія) подало зустрічний позов до приватного підприємства „Венець” про розірвання цього договору та стягнення 827544грн збитків і неустойки.

У процесі розгляду справи приватне підприємство „Венець” (далі ПП „Венець”) у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України заявою від 23.11.2011 змінило позовні вимоги і просить стягнути заборгованість по оплаті виконаних по договору будівельних робіт шляхом реалізації майна будівельних матеріалів у вигляді квартир №№ 54, 57, 60 обєкта незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул.Корчагіна,60 у м.Севастополі.

Позивач заявив клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівельні матеріали у вигляді квартир №№ 54, 57, 60 обєкта незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул.Корчагіна,60 у м.Севастополі, який є результатом виконання будівельних робіт по підрядному договору №25/02 від 25.02.2010, укладеному товариством з обмеженою відповідальністю „Телерадіотелефонна компанія „Амидас” (Замовник) і приватним підприємством „Венець” (Генпідрядник).

Необхідність вжиття такого заходу до забезпечення позову приватне підприємство „Венець” обґрунтовує тим, що у звязку з переходом функцій замовника обєкта будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул.Корчагіна,60 у м.Севастополі до Управителя фонду фінансування будівництва в особі публічного акціонерного товариства „Банк „Морський” (далі Банк) і передачею Банку обєкта будівництва під охорону і на відповідальне зберігання позивач не має можливості скористатись передбаченим статтею 856 Цивільного кодексу України правом підрядника на притримання результатів роботи.

Згідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов відповідно до частини першої статті 67 цього Кодексу забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Статтею 856 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

Згідно статті 876 цього Кодексу власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Суд встановив, що товариством з обмеженою відповідальністю „Телерадіотелефонна компанія „Амидас” (Замовник) та приватним підприємством „Венець” (Генпідрядник) 25.02.2010 укладений підрядний договір №25/02 на виконання будівельно-монтажних робіт по обєкту „Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул.Корчагіна,60 у м.Севастополі”, до якого у подальшому додатковими угодами вносились зміни.

Обсяг та вартість виконаних Генпідрядником і переданих Замовнику робіт відображена в актах приймання форми №КБ-2а.

Відповідно до наказу №2110/03 від 20.09.2011 публічне акціонерне товариство „Банк „Морський” як Управитель ФФБ (фонд фінансування будівництва) взяв на себе виконання функцій забудовника цього обєкту.

На виконання зазначеного наказу по акту приймання-передачі від 30.09.2011, складеного комісією у складі представників Банку, ПП „Венець” та Компанії, ПП „Венець” передало, а Банк прийняв під охорону і відповідальне зберігання обєкт незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул.Корчагіна,60 у м.Севастополі (арк.. с. 55-59).

У додатку №1 до акту приймання-передачі від 30.09.2011 комісією визначений перелік невиконаних робіт, а також сума заборгованості Компанії перед Генпідрядником за виконані підрядні роботи та зазначено, що до врегулювання оплати цієї заборгованості квартири №№ 54, 57, 60 взяті ПП „Венець” як забезпечення оплати.

Відповідно до Списку переданих комплектів ключів, що є додатком №2 до акту приймання-передачі, ключі від цих квартир позивач ПП „Венець” Банку не передавав.

Суд також зясував, що Банком та фізичними особами були укладені договори № 41-54 від 31.05.2011, №56-57 від 19.08.2011, №51-60 від 06.10.2011 про участь у фонді фінансування будівництва, обєктами фінансування по яких є квартири №№ 54, 57, 60.

Будь-яке матеріально-правове обґрунтування того, що саме за рахунок цієї частини обєкту будівництва можуть бути задоволені вимоги позивача щодо оплати виконаних будівельно-монтажних робіт, відсутнє.

Докази здавання обєкту багатоквартирного житлового будинку по вул.Корчагіна,60 у м.Севастополі державній приймальній комісії на момент винесення цієї ухвали відсутні.

Оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо розумності і адекватності заявлених вимог про забезпечення позову, наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд не вбачає підстав для задоволення заяви, оскільки вжиття таких заходів забезпечення позову може спричинити перешкоди для введення обєкту в експлуатацію, а отже може вважатися втручанням у внутрішню діяльність субєкта господарювання та порушувати права фізичних осіб, з якими укладені договори про участь у фонді фінансування будівництва, на отримання у власність цих квартир.

Положенням абзацу третього частини другої статті 6 Закону України „Про судовий збір” у разі якщо позовну заяву подано після подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову.

Тобто, у випадку подання позовної заяви і заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову законом передбачено поглинання меншого розміру судового збору більшим.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач за подання позовної заяви до набрання чинності 01.11.2011 зазначеним Законом платіжними дорученнями №365 та 366 від 25.10.2011 сплатив державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 9075,35грн та 236,00грн відповідно. За подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову позивач платіжним дорученням №342 від 23.11.2011 сплатив судовий збір у розмірі 1411,50грн.

Таким чином, позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено Законом, на суму 1411,50грн, яка підлягає поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України „Про судовий збір”, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву приватного підприємства „Венець” про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівельні матеріали у вигляді квартир №№ 54, 57, 60 обєкта незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул.Корчагіна,60 у м.Севастополі залишити без задоволення.

2. Повернути з державного бюджету Ленінського району міста Севастополя 22090100 (код 24035598, УДК України у м.Севастополі, рах.№3141153770007, МФО 824509) на користь приватного підприємства „Венець” (код 31576220, вулиця Челнокова, 37/17 місто Севастополь, 99059, п/р26000251489800 в АТ „УкрСиббанк” у м.Харків, МФО 351005) судовий збір у сумі 1411,50грн (одна тисяча чотириста одинадцять грн. 50коп), сплачений платіжним дорученням №342 від 23.11.2011 у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Ухвала набирає законної сили 25.11.2011.

Суддя Н.Г. Шевчук