Рішення № 19983141, 17.11.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року справа № 5020-1803/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОІНЖЕНІРІНГ»

(вул. Промислова, буд. 9, м. Севастополь, 99040),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-СТРОЙ»

(вул. Брестська, буд. 18-А, м. Севастополь, 99001)

про стягнення 3900692,00 грн.

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача ОСОБА_1. представник по довіреності № 34 від 31.10.2011 (довіреність у справі),

Від відповідача не зявився.

Сутьспору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОІНЖЕНІРІНГ»звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-СТРОЙ»про стягнення 3972978,80 грн. безпідставно одержаних коштів.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду клопотання від 17.11.2011, в якому позивач вказав на те, що при друкуванні тексту позовної заяви було допущено опечатку у визначенні суми виконаних робіт, у зв'язку з чим просив суд вважати вірним зазначення: 3853308,00 грн.

Ухвалою суду від 17.11.2011 провадження у справі в частині стягнення 72286,80 грн. безпідставно одержаних коштів було припинено на підставі п. 4 частини першої ст. 80 ГПК України.

Представник позивача надав суду заяву від 17.11.2011 про забезпечення позову, в якій позивач просив суд у порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «СТАНДАРТ-СТРОЙ»на поточному рахунку № 26000035658200 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005 у розмірі 3900692,00 грн. та надіслати ухвалу до ВДВС Нахімовського РУЮ в місті Севастополі для виконання.

Ухвалою суду від 17.11.2011 заяву позивача від 17.11.2011 про забезпечення позову було задоволено та накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-СТРОЙ»у розмірі 3900692,00 грн., які обліковуються на поточному рахунку № 26000035658200 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005.

Представник позивача у судовому засіданні решту позовних вимог підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвали суду від 04.11.2011 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив, хоча про час та місце розгляду справи у засіданні суду повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією з повідомленням з дотриманням вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право брати участь у засіданнях господарського суду.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Частина третя ст. 22 ГПК України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Дотримання принципу вирішення спору впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом втілено у статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” і статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та є обовязковим для господарського суду при розгляді кожної справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь в розгляді господарської справи.

Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача 16.11.2011, до розгляду справи у засіданні суду, ознайомився з матеріалами справи, про що ним зроблено відповідну відмітку на внутрішньому боці обкладинки справи. Проте, будь-яких клопотань чи документів відповідачем суду надано не було.

Суд вважає, що матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини та є достатніми для вирішення даного спору по суті, у зв'язку з чим підстави для відкладення розгляду справи відсутні, справа підлягає розгляду за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, що узгоджується зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В :

27.09.2007 між сторонами був укладений договір підряду № 03/09.

Відповідно до п. 1.1. цього договору замовник (позивач) доручав, а підрядник (відповідач) взяв на себе зобовязання виконати підрядні роботи по обєкту ТОВ «ТЕХНОІНЖЕНІРІНГ», розташованому у м. Севастополі, а саме:

-цех з розливу ігристих вин;

-склад готової продукції.

Пунктом 3.1. договору визначено строк виконання робіт:

-роботи починаються з моменту надходження на розрахунковий рахунок підрядника 30% передплати (п.п. 3.1.1. договору);

-строк початку робіт з моменту підписання уповноваженими представниками сторін даного договору та передачі будівельного майданчику замовником підряднику за актом прийому-передачі, підписаним повноважними представниками сторін даного договору (п.п. 3.1.2. договору).

Згідно з п. 3.2. договору у разі неможливості почати роботи у строк, вказаний у п. 3.1. даного договору з обєктивних обставин, які не залежать від підрядника, протягом трьох робочих днів з моменту надходження таких обставин підрядник письмово повідомляє замовника, після чого сторони протягом трьох робочих днів встановлюють орієнтовний строк закінчення робіт. Рішення про перегляд строків виконання робіт з обґрунтуванням причин оформлюється додатковою угодою сторін.

За умовами п. 3.3. договору строк закінчення робіт: через 6 місяців з початку виконання робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання умов договору, у період з 01.10.2007 по 30.12.2009 по було перераховано відповідачу грошові кошти у загальній сумі 7754000,00 грн., що підтверджено відповідними банківськими виписками, належно завірені копії яких додані позивачем до матеріалів справи (арк. справи 102-167).

Відповідачем, у свою чергу, на виконання умов договору, були виконані роботи на загальну суму 3853308,00 грн., що підтверджено підписаними обома сторонами довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 та актами прийомки виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в за період з листопада 2007 року по жовтень 2008 року, належно завірені копії яких додані позивачем до матеріалів справи (арк. справи 12-101).

Листом № 64 від 03.11.2008 позивач на підставі частини четвертої ст. 849 Цивільного кодексу України повідомив відповідача про відмову від договору № 03/09 від 27.09.2007.

Частиною четвертою ст. 849 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Судом встановлено, що позивачем оплачено ту частину робіт, які були виконані відповідачем, а договір підряду № 03/09 від 27.09.2007 припинив свою дію.

Також, позивач у вищевказаному листі просив відповідача повернути зайве сплачені грошові кошти.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОІНЖЕНІРІНГ» про стягнення 3900692,00 грн. безпідставно одержаних коштів мотивовані тим, що відповідач одержав вказані грошові кошти підчас дії договору та після припинення його дії та мав повернути, як такі, що одержані без достатньої правової підстави, чого у добровільному порядку не зробив.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, саме відповідач повинен був довести фактичну наявність у нього законної підстави для набуття грошових коштів у сумі 3900692,00 грн. від позивача, чого, проте, не зробив.

Судом встановлено факт одержання відповідачем грошових коштів у загальній сумі 7754000,00 грн. та фактичне виконання відповідачем робіт на загальну суму 3853308,00 грн.

Таким чином грошові кошти у сумі 3900692,00 грн. одержані відповідачем безпідставно.

Згідно з частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Наведене свідчить про те, що на день розгляду справи, право позивача є порушеним та таким, що підлягає поновленню, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Питання розподілу судових витрат ухвалою суду від 17.11.2011 про часткове припинення провадження у справі судом не вирішувалось, у зв'язку з чим витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Також, покладенню на відповідача підлягають витрати, повязані зі сплатою позивачем судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представника позивача про складення повного рішення 22.11.2011.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити повністю.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-СТРОЙ» (вул. Брестська, буд. 18-А, м. Севастополь, 99001, ідентифікаційний код 30825453, п/р № 26000035658200 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОІНЖЕНІРІНГ» (вул. Промислова, буд. 9, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 32506285, р/р 26003010009936 у ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767; р/р 26005324191 у ПАТ «МАРФИН БАНК», МФО 328168, або на інші рахунки) 3900692,00 грн. безпідставно одержаних грошових коштів, а також 25036,04 грн. державного мита та 231,71грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-СТРОЙ» (вул. Брестська, буд. 18-А, м. Севастополь, 99001, ідентифікаційний код 30825453, п/р № 26000035658200 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОІНЖЕНІРІНГ» (вул. Промислова, буд. 9, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 32506285, р/р 26003010009936 у ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767; р/р 26005324191 у ПАТ «МАРФИН БАНК», МФО 328168, або на інші рахунки) 1411,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 22.11.2011.