Рішення № 19983073, 17.11.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року справа № 5020-1743/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІС-Холдинг”

(вул. Джохара Дудаєва, б.10, м. Івано-Франківськ, 76018)

до Дочірнього підприємства „Севастопольський упрдор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”

(вул. Хрустальова, буд.22, м. Севастополь, 99029)

про стягнення заборгованості у розмірі 336458,21 грн.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.11.2011;

відповідача ОСОБА_2., довіреність б/н від 03.10.2011;

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІС-Холдинг” (далі Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Дочірнього підприємства „Севастопольський упрдор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 419099,62 грн., у тому числі: 336458,21грн. основний борг, 26075,51 грн. пеня, 17 536,82 грн. 3% річних та 39029,08 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги з посиланням на вимоги статей 512, 514, 516, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України обґрунтовані невиконанням Відповідачем умов договору купівлі-продажу товару №0701/10 від 02.02.2006 відносно оплати поставленого товару, яку Позивач має отримати на підставі договору уступки права вимоги №1603/11 від 21.03.2011.

17.11.2011 на адресу суду за вх.№12560/11 від Позивача надійшла заява від 17.11.2011 про відмову від позовних вимог в частині стягнення з Відповідача пені у розмірі 26075,51 грн., 3% річних у розмірі 17 536,82 грн. та інфляційних втрат у сумі 39029,08 грн. /а.с.54/.

В заяві від 17.11.2011 (вх. №12559/11 від 17.11.2011) представник Відповідача зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 336458,21 грн. Відповідачем визнані, а відносно стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат заперечує з тих підстав, що між ним та первісним кредитором за договором купівлі-продажу №0701/10 від 02.02.2006 існувала усна домовленість про відстрочення оплати за цим договором.

Ухвалою суду від 17.11.2011 припинено провадження у справі №5020-1743/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІС-Холдинг” в частині стягнення з Дочірнього підприємства „Севастопольський упрдор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” пені у розмірі 26075,51 грн., 3% річних у розмірі 17 536,82 грн. та інфляційних втрат у сумі 39029,08 грн.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 336458,21 грн. підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник Відповідача у засіданні суду позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 336458,21 грн. визнав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

02.02.2006 між Приватним підприємством «Техоснастка»(далі Постачальник) та Дочірнім підприємством „Севастопольський упрдор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (далі Покупець) було укладено договір купівлі-продажу товару (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити світлі нафтопродукти, чорновяжучі дорожні матеріали та інше, а покупець, прийняти і оплатити його на умовах даного Договору /а.с.16-18/. Відповідно до пункту першого додаткової угоди від 16.03.2006 до Договору №0701/10 від 02.02.2006 він набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2010 року, в частині взаєморозрахунків до повного їх завершення /а.с.19/.

Датою поставки товару вважається дата календарного штемпеля в залізничній накладній станції відправника, при відправленні його залізничним транспортом, або дата виписки товарно-транспортної накладної, при відправленні його автотранспортом. Кількість товару визначається вагою, зазначеною в залізничних накладних. Покупець здійснює оплату за поставлений товар на протязі 45-ти днів після отримання (п.п.2.3, 3.3, 4.4 Договору).

На виконання умов цього Договору Приватним підприємством «Техоснастка» за накладними №05051 від 05.05.2011 на суму 142937,71 грн., №05052 від 05.05.2010 на суму 140435,52 грн. та №06051 від 06.05.2010 на суму 155969,96 грн., які підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками, було поставлено Відповідачу товару на загальну суму 439343,19 грн.

10.02.2011 між Приватним підприємством «Техоснастка»(далі Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Делос»(далі Покупець) було укладено договір купівлі-продажу права вимоги №1002/1, відповідно до пункту 1.1 якого продавець передає покупцю, а покупець приймає право вимоги, що належить продавцю за відвантажений товар згідно з договором №0701/10 від 02.02.2006, підписаним Приватним підприємством «Техоснастка»та Дочірнім підприємством „Севастопольський упрдор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, у сумі 336458,21 грн., що підтверджується актом звірки /а.с.23-24/.

За цим договором покупець одержує право вимагати від боржника належного виконання всіх зобовязань за Основним договором (п. 1.2 договору купівлі-продажу права вимоги №1002/1 від 10.02.2011.

21.03.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Делос»(далі Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІС-Холдинг” (далі Новий кредитор) було укладене договір відступлення права вимоги №1603/11, відповідно до пункту 1.1 якого первісний кредитор відступає Новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги до Дочірнього підприємства „Севастопольський упрдор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” згідно з договором купівлі-продажу №0701/10 від 02.02.2006 у розмірі 336458,21 грн., а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору за основним договором /а.с.13-15/.

Відповідно до пункту 1.1 договору №1603/11 від 21.03.2011 право вимоги у розмірі 336458,21 грн. до боржника виникло за договором купівлі-продажу товару №0701/10 від 02.02.2006 в результаті продажу Приватним підприємством «Техоснастка»товару, за який боржник не провів розрахунки. Поставка неоплаченого товару підтверджується наступними накладними:

1. товарна накладна №05051 від 05.05.2011 на суму 142937,71 грн.;

2. товарна накладна №05052 від 05.05.2010 на суму 140435,52 грн.;

3. товарна накладна №06051 від 06.05.2010 частково на суму 53084,98 грн.

Пунктом 3.1.2 договору №1603/11 від 21.03.2011 передбачено, що первісний кредитор зобовязаний не пізніше пяти робочих днів після набуття чинності цим договором сповістити боржника про укладення цього договору, надіславши рекомендований з повідомленням та описом вкладення лист, до якого додати копію цього договору, або безпосередньо вручити боржнику це повідомлення з відміткою про вручення.

Позивачем на адресу Відповідача була надіслана копія договору №1603/11 від 21.03.2011 та вимога про сплату коштів, про що свідчать копія фіскального чеку №88633 від 13.10.2011 з описом вкладення /а.с.28/.

Листом за вих. №80 від 10.10.2011 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою в строк до 17.10.2011 сплати заборгованість у розмірі 336458,21 грн. /а.с.26-27/. Проте зазначена заборгованість у визначений термін сплачена не була, що стало підставою для звернення Позивача до суду з зазначеним позовом.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином - відступлення права вимоги.

Відповідно до частини першої статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України).

Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в часині першій статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 610, статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що 04.11.2011 між Позивачем та Відповідачем підписано акт звірки заборгованості, відповідно до якого станом на 04.11.2011 сторони підтверджують, що у Дочірнього підприємства „Севастопольський упрдор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” існує заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІС-Холдинг” у розмірі 336458,21 грн.

Таким чином, судом встановлено, що Відповідач зобовязання за Договором купівлі-продажу товару №0701/10 від 02.02.2006 у встановлений Позивачем строк, а саме, до 17.10.2011, не виконав, доказів погашення заборгованості у сумі 336458,21 грн. на день прийняття рішення суду не надав, позовні вимоги щодо стягнення зазначеної заборгованості визнав.

На підставі вищевказаного, суд дійшов висновку, що заборгованість у розмірі 336458,21 грн. підтверджується матеріалами справи, є доведеною та обґрунтованою, а позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача.

Таким чином, державне мито у розмірі 3364,58 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Севастопольський упрдор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (вул. Хрустальова, буд.22, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 05422674, р/р 26005301330025 у ПІБ в м. Севастополі, МФО 324430 або з іншого рахунку) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІС-Холдинг” (вул. Джохара Дудаєва, б.10, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 35276543, р/р 26503160656002 у АТ «Укрінбанк», м. Івано-Франківськ, МФО 300142) заборгованість у розмірі 336458,21 грн. (триста тридцять шість тисяч чотириста пятдесят вісім грн.. 21 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 3364,58 грн. (три тисячі триста шістдесят чотири грн. 58 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М.Юріна

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 21.11.2011.