Рішення № 19982935, 13.10.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 року справа № 5020-1355/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Установи “28 Управління начальника робіт”

(вул. Казаса, 15, місто Євпаторія, 97404)

до Севастопольської міської державної адміністрації

(вул. Леніна, 2, місто Севастополь, 99011),

Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів України у місті Севастополі

(вул. Демідова, 13, місто Севастополь, 99011)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя

(вул. Пролетарська, 24, м. Севастополь, 99014)

про визнання недійсним та скасування державного акту,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1., довіреність №27 від 10.01.2011;

відповідача (Севастопольська міська державна адміністрація) не зявився;

відповідача (Головне управління Державного комітету України із земельних ресурсів України у місті Севастополі) не зявився;

третьої особи (Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя) ОСОБА_2., довіреність № 62/10-025 від 05.07.2011.

СУТЬ СПОРУ:

Установа “28 Управління начальника робіт” звернулася до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Севастопольської міської державної адміністрації, Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів України у місті Севастополі про визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 359110 від 04.12.2008 площею 7,2261 га, розташованої у м.Севастополь, хутір Молочний на території військового містечка № 488.

Позовні вимоги, з посиланням на пункт 7 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, обґрунтовані тим, що у звязку зі скасуванням розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 20.08.2008 № 646-р, на підставі якого був виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 359110 від 04.12.2008, припинилось право позивача на користування наданою йому цим розпорядженням земельною ділянкою, проте, внаслідок нескасування держаного акту на право постійного користування цією земельною ділянкою, позивач залишився користувачем цієї земельної ділянки та змушений сплачувати за неї земельний податок.

Ухвалою від 31.08.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

В ході судового розгляду позивач двічі уточнював позовні вимоги, заявою за вих. №772 від 29.09.2011 просить суд визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 359110 від 04.12.2008 площею 7,2261 га, розташованої у м.Севастополь, хутір Молочний на території військового містечка № 488.

Відповідачі в судове засідання явку уповноважених представників не забезпечили, вимоги ухвал суду від 31.08.2011, від 13.09.2011 та від 27.09.2011 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно.

Представник третьої особи (Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя) у засіданні суду надав пояснення за вих.№ 24421/9/10-018 від 13.10.2011, в якому вказав на те, що згідно даних державного земельного кадастру позивач є землекористувачем за державним актом від 04.12.2008 серії ЯЯ № 395110 (реєстраційний № 030865900003), внаслідок чого Установа “28 Управління начальника робіт” є платником земельного податку та станом на 12.10.2011 не має заборгованості перед бюджетом по земельному податку.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідачі не скористались правом, наданим їм статтею 59 Господарського кодексу України: не надали суду відзивів на позовну заяву та документів, що підтверджують заперечення проти позову.

У звязку з викладеним, суд розглядає справу за відсутності представників відповідачів відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представникам позивача та третьої особи в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Установою “28 Управління начальника робіт” на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 20.08.2008 № 646-р був отриманий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 359110 від 04.12.2008 площею 7,2261 га, розташованої у м.Севастополь, хутір Молочний на території військового містечка № 488.

Вказаний акт був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030865900003.

Листом за вих. № 2278/10/15-332 від 27.05.2011 Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя повідомила позивачу, що нарахування земельного податку проводиться на підставі наданої їм податкової декларації за землю на 2011 рік від 18.02.2011 № 4075 відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 359110 від 04.12.2008 (а.с.28).

Крім того, позивач звертався до Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів України у місті Севастополі із заявою № 127 від 08.09.2011, в якій просив скасувати виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 06.07.2011 по справі № 2а-1682/11/2770 (а.с.52).

Проте, вказана заява була залишена Головним управлінням Державного комітету України із земельних ресурсів України у місті Севастополі без відповіді та виконання.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” від 16.04.2004 № 7, із наступними змінами і доповненнями, виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87 - 90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143 - 146, 149, 151, 153 - 158, 161, 210, 212 Земельного кодексу України, глав 27, 33, 34 Цивільного кодексу України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підсудні справи за заявами, зокрема, щодо визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки.

Установа “28 Управління начальника робіт” це державна госпрозрахункова установа, яка заснована на державній власності та належить до сфери управління Міністерства оборони України (пункт 1.1 Положення про Установу “28 Управління начальника робіт”).

Положеннями статті 92 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Відповідно до частини першої статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

б) свідоцтвом про право на спадщину.

Тобто, законом встановлено три можливі види документів, що можуть посвідчувати право власності на земельну ділянку. При цьому, таке право посвідчується державним актом, якщо земельна ділянка набувається у власність із земель державної чи комунальної власності, або у разі зміни її меж чи цільового призначення.

Отже, державний акт на право власності на земельну ділянку законодавчо прирівняний до інших титулів на право власності, тобто підстав виникнення цього права, а саме, до цивільно-правових угод та заповітів.

З огляду на зазначене, захист права власності позивача на земельну ділянку відповідно до пункту 7 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України можливий шляхом припинення правовідношення власності відповідача через визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Згідно частини першої статті 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 06.07.2011 у справі № 2а-1682/11/2770 за позовом заступника Військового прокурора Військово-Морських Сил України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Установи “28 управління начальника робіт” до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження, позов задоволено, визнано незаконним та скасовано розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 20.08.2008 № 646-р «Про надання установі «28 управління начальника робіт»у постійне користування земельної ділянки для обслуговування будинків та споруд виробничої бази на території військового містечка №488, розташованого у місті Севастополі (хутір Молочний).

Зазначена постанова набрала законної сили 04.08.2011, про що зроблено відповідну відмітку на копії постанови, прикладеної до матеріалів справи.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Враховуючи те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 06.07.2011 у справі 2а-1682/11/2770 розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 646-р від 20.08.2008, на підставі якого Установі “28 Управління начальника робіт” був виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 395110, визнано незаконним та скасовано, суд вважає позовні вимоги про визнання недійсним зазначеного державного акту на право постійного користування земельною ділянкою такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідачів відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 8285, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним виданий Установі “28 Управління начальника робіт” (вул. Казаса, 15, місто Євпаторія, 97404, ідентифікаційний код 24967480, р/р 26007035847702 в АКІБ «УкрСіббанк»м. Харків, МФО 351005) державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 395110 від 04.12.2008 площею 7,2261 га, розташованої у м.Севастополь, хутір Молочний на території військового містечка № 488, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030865900003.

3. Стягнути з Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, 2, місто Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 04055587, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Установи “28 Управління начальника робіт” (вул. Казаса, 15, місто Євпаторія, 97404, ідентифікаційний код 24967480, р/р 26007035847702 в АКІБ «УкрСіббанк»м.Харків, МФО 351005) 42,50 грн. державного мита в сумі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

4. Стягнути з Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів України у місті Севастополі (вул. Демідова, 13, місто Севастополь, 99011, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Установи “28 Управління начальника робіт” (вул. Казаса, 15, місто Євпаторія, 97404, ідентифікаційний код 24967480, р/р 26007035847702 в АКІБ «УкрСіббанк»м. Харків, МФО 351005) 42,50 грн. державного мита в сумі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О.Єфременко

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 18.10.2011