Рішення № 19982745, 22.09.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2011 року справа № 5020-1243/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства “Дорожньо-експлуатаційне управління” Севастопольської міської Ради

(вул. Мечникова, 73, м. Севастополь, 99003)

до Приватного підприємства “Фрукти та виноград”

(вул. Пляжна, 3, м. Севастополь, 99001)

про стягнення 74 921,90 грн.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1., довіреність № 1-юр від 30.03.2011;

відповідача ОСОБА_2., довіреність б/н від 05.09.2011.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство “Дорожньо-експлуатаційне управління” Севастопольської міської Ради звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Приватного підприємства “Фрукти та виноград” про стягнення заборгованості у розмірі 74921,90 грн., з яких: 8463,15 грн. сума заборгованості за договором, 515,31 грн. пеня, 989,89 грн. 30% річних, 64980,00 грн. штраф.

Позов обґрунтований неналежним виконанням з боку відповідача умов договору оренди нерухомого майна № 33 від 07.05.2009 в частині своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою від 11.08.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

08.09.2011 представник позивача заявив усне клопотання про зменшення розміру позовних вимог у звязку із сплатою відповідачем після звернення до суду суми заборгованості по орендній платі в розмірі 8463,15 грн., надав суду уточнений розрахунок суми позовних вимог та просить суд стягнути з останнього пеню в розмірі 506,35 грн., 30% річних в розмірі 972,40 грн. та штраф в розмірі 64980,00 грн., всього 66458,75 грн.

Відповідно до положень частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, суд вважає за можливим заявлене клопотання представника позивача про зменшення розміру позовних вимог задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 22.09.2011 уточнені позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що в процесі розгляду справи погасив заборгованість по орендній платі в повному обсязі, надав суду контррозрахунок суми позовних вимог та заявив клопотання про зменшення суми штрафу до розміру орендної плати за червень 2011 року з врахуванням індексу інфляції у звязку із складним фінансово-економічним станом підприємства.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

07.05.2009 між Комунальним підприємством “Дорожньо-експлуатаційне управління” Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та Приватним підприємством “Фрукти та виноград” (Орендар), за згодою Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, укладений договір оренди нерухомого майна №33 (далі Договір), відповідно до умов якого, з метою ефективного використання комунального майна і досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду майно асфальтобетонне покриття площадки для відстою тролейбусів, площею 1425 кв.м, розташоване за адресою: м.Севастополь, 5 км Балаклавського шосе, яке знаходиться на балансі Комунального підприємства “Дорожньо-експлуатаційне управління” Севастопольської міської Ради. Обєкт оренди буде використовуватися для організації автостоянки.

Згідно з пунктом 3.1 Договору розмір орендної плати визначений на підставі рішення конкурсної комісії по оренді комунального майна.

Пунктом 3.2 передбачено, що орендна плата складає 1805,00 грн. за перший місяць оренди і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата повинна перераховуватись на рахунок Комунального підприємства “Дорожньо-експлуатаційне управління” Севастопольської міської Ради.

Відповідно до пункту 3.3 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коректування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.

Додатковою угодою від 01.09.2009 про внесення змін в договір оренди №33 від 07.05.2009 сторони доповнили розділ 3 «Орендна плата»пунктом 3.9 наступного змісту: «Розмір орендної плати на період з моменту підписання даної угоди до 31.12.2009 визначається у відповідності з Рішенням Севастопольської міської ради №7273 від 14.07.2009 та складає 1282,51 грн. в місяць і перераховується Орендарем Орендодавцю в строки, встановлені договором оренди»(а.с.69).

Додатковою угодою від 05.02.2010 про внесення змін в договір оренди №33 від 07.05.2009 сторони доповнили розділ 3 «Орендна плата»пунктом 3.9 наступного змісту: «Розмір орендної плати на період з моменту підписання даної угоди до 01.08.2010 визначається у відповідності з Рішеннями Севастопольської міської ради №7273 від 14.07.2009, №8526 від 15.12.2009 та складає 1330,64 грн. в місяць і перераховується Орендарем Орендодавцю в строки, встановлені договором оренди»(а.с.70).

Пунктом 4.4.3. Договору встановлено, що Орендар зобовязується своєчасно вносити Орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, повязані з використанням обєкта оренди, у тому числі оплату комунальних та експлуатаційних послуг (по рахункам, виставленим балансодержателем).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, але не раніше дати узгодження договору з Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради і діє до 08.04.2014 (пункт 7.1 Договору).

07.05.2009 між сторонами підписаний акт прийому-передачі орендованого майна (а.с.14).

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобовязується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтями 10, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обовязок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Відповідач в процесі розгляду справи погасив заборгованість по орендній платі в повному обсязі.

Оскільки відповідач погасив заборгованість по орендній платі вже після звернення позивача до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 506,35 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.5 Договору сторони встановили, що у випадку порушення строку внесення орендної плати, визначеного пунктом 3.2 цього договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця крім збитків пеню в розмірі 200% від облікової ставки Національного банку України, яка діє в період, за який буде нараховуватись пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Судом був проведений перерахунок пені (за формулою: сума боргу х ставку пені у відсотках за день прострочення х кількість днів прострочення виконання зобовязання), відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 513,70 грн.:

-заборгованість за липень 2010 року (з 21.07.2010 по 09.08.2010): 1350,42 х 0,0465753% х 20 = 12,58 грн.;

-(з 10.08.2010 по 25.08.2010): 1350,42 х 0,0424657% х 16 = 9,18 грн.

-заборгованість за серпень 2010 року (з 21.08.2010 по 22.09.2010): 1925,30 х 0,0424657% х 33 = 26,98 грн.;

-заборгованість за вересень 2010 року (з 21.09.2010 по 04.11.2010): 1948,40 х 0,0424657% х 45 = 37,23 грн.;

-заборгованість за жовтень 2010 року (з 21.10.2010 по 04.11.2010): 2004,91 х 0,0424657% х 15 = 12,77 грн.;

-заборгованість за листопад 2010 року (з 21.11.2010 по 27.03.2011): 2014,93 х 0,0424657% х 127 = 108,67 грн.;

-заборгованість за грудень 2010 року (з 21.12.2010 по 22.02.2011): 2020,98 х 0,0424657% х 64 = 54,93 грн.;

-заборгованість за січень 2011 року (з 21.01.2011 по 22.02.2011): 2037,14 х 0,0424657% х 33 = 28,55 грн.;

-заборгованість за лютий 2011 року (з 21.02.2011 по 27.03.2011): 2057,52 х 0,0424657% х 38 = 33,20 грн.;

-заборгованість за березень 2011 року (з 21.03.2011 по 01.07.2011): 2076,04 х 0,0424657% х 102 = 89,92 грн.;

-заборгованість за квітень 2011 року (з 21.04.2011 по 01.07.2011): 2105,10 х 0,0424657% х 71 = 63,47 грн.;

-заборгованість за травень 2011 року (з 21.05.2011 по 01.07.2011): 2132,47 х 0,0424657% х 40 = 36,22 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 30% річних в розмірі 972,40 грн.

Згідно з пунктом 8.6. Договору у разі, якщо прострочка внесення орендної плати буде продовжуватись більше, ніж 30 календарних днів, Орендодавець має право вимагати, а Орендар зобовязаний сплатити на користь Орендодавця поверх збитків 30% річних від простроченої суми за весь період прострочки.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд провів перерахунок 30% річних за формулою: сума заборгованості х 30% х кількість днів прострочення : 365 днів, відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 30 % річних в розмірі 992,12 грн.:

-заборгованість за липень 2010 року (з 21.07.2010 по 09.08.2010): 1350,42 х 30% : 365 х 36 = 39,96 грн.;

-заборгованість за серпень 2010 року (з 21.08.2010 по 22.09.2010): 1925,30 х 30% :365 х 33 = 52,22 грн.;

-заборгованість за вересень 2010 року (з 21.09.2010 по 04.11.2010): 1948,40 х 30% : 365 х 45 = 72,06 грн.;

-заборгованість за жовтень 2010 року (з 21.10.2010 по 04.11.2010): 2004,91 х 30% : 365 х 15 = 24,72 грн.;

-заборгованість за листопад 2010 року (з 21.11.2010 по 27.03.2011): 2014,93 х 30% : 365 х 127 = 210,33 грн.;

-заборгованість за грудень 2010 року (з 21.12.2010 по 22.02.2011): 2020,98 х 30% : 365 х 64 = 106,31 грн.;

-заборгованість за січень 2011 року (з 21.01.2011 по 22.02.2011): 2037,14 х 30% : 365 х 33 = 55,25 грн.;

-заборгованість за лютий 2011 року (з 21.02.2011 по 27.03.2011): 2057,52 х 30% : 365 х 38 = 64,26 грн.;

-заборгованість за березень 2011 року (з 21.03.2011 по 01.07.2011): 2076,04 х 30% : 365 х 102 = 174,05 грн.;

-заборгованість за квітень 2011 року (з 21.04.2011 по 01.07.2011): 2105,10 х 30% : 365 х 71 = 122,85 грн.;

-заборгованість за травень 2011 року (з 21.05.2011 по 01.07.2011): 2132,47 х 30% : 365 х 40 = 70,11 грн.

Відповідно до положень статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки зазначеного клопотання позивачем заявлено не було, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 506,35 грн. та 30% річних в розмірі 972,40 грн.

В ході судового розгляду відповідачем було здійснено контррозрахунок суми пені та 30% річних із посиланням на положення частини першої статті 250 Господарського кодексу України, відповідно до якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Проте, суд не приймає до уваги зазначені заперечення, оскільки з матеріалів справи вбачається, що за період з липня 2010 року по травень 2011 року відповідачем здійснювалась часткова сплата заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 33 від 07.05.2009.

Що стосується вимоги про стягнення штрафу, суд вважає дану вимогу такою, що підлягає задоволенню частково, враховуючи наступне.

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Так, пунктом 8.7 Договору сторони встановили, що у випадку, якщо прострочення внесення орендної плати буде продовжуватися більше 60 календарних днів, Орендар сплачує на користь Орендодавця понад збитків штраф в сумі, що дорівнює трикратному розміру річної орендної плати за договором.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 64980,00 грн.

Представником відповідача було заявлене клопотання про зменшення розміру штрафу до розміру орендної плати за червень 2011 року з врахуванням індексу інфляції у звязку з важким фінансово-економічним станом Приватного підприємства “Фрукти та виноград”.

Представник позивача в судовому засідання залишив розгляд питання щодо зменшення розміру штрафу на розсуд суду.

Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

У пункті 17 листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» від 14.12.2007 № 01-8/973 зазначено, що норма пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України є процесуальною і може бути застосована лише разом з відповідною нормою закону матеріального.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У пункті 3.9.2 Розяснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.1997 №02-5/289, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи те, що відповідачем в процесі розгляду справи була погашена заборгованість по основному боргу в повному обсязі, а також беручи до уваги незадовільний фінансовий стан відповідача, та той факт, що стягнення штрафу у повному обсязі спричинить фактичне припинення діяльності Приватного підприємства “Фрукти та виноград”, суд вважає можливим зменшити розмір штрафу до розміру орендної плати за червень 2011 року з врахуванням індексу інфляції, яка складає 2149,54 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 8285, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Фрукти та виноград” (вул. Пляжна, 3, м. Севастополь, 99001, код ЄДРПОУ 35034274, відомості про наявність розрахункових рахунків в матеріалах справи відсутні) на користь Комунального підприємства “Дорожньо-експлуатаційне управління” Севастопольської міської Ради (вул. Мечникова, 73, м.Севастополь, 99003, код ЄДРПОУ 03358297, р/р 35446001000873 в ДУ ДКУ м.Севастополя, МФО 824509) 3628,29 грн., з яких: 506,35 грн. пеня, 972,40 грн. 30% річних, 2149,54 грн. штраф, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 749,22 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя О.О.Єфременко

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 26.09.2011