Рішення № 19982743, 22.09.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2011 року справа № 5020-1076/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Купецький”

(вул. Соловйова, 6, м. Севастополь, 99029)

до Приватного підприємства “Спецфинстрой”

(вул. Костомарівська, 1/46, м. Севастополь, 99011)

про стягнення 13245,91 грн.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1., довіреність б/н від 01.08.2011;

відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

11.07.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Купецький” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства “Спецфинстрой” про стягнення 13245,91 грн., з яких: 11445,24 грн. заборгованість за договором, 942,90 грн. пеня, 182,50 грн. 3% річних, 675,27 грн. інфляційні втрати.

Позивач, з посиланням на статті 525, 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач належним чином не виконав свої зобовязання за договором №16 від 17.09.2007, а саме недопоставив обладнання на суму 11445,24 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

Ухвалою від 12.07.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя № 73 від 01.09.2011 призначений повторний автоматичний перерозподіл справи, за результатами якого справа № 5020-1076/2011 передана до провадження судді Єфременко О.О.

Ухвалою від 02.09.2011 справа прийнята до провадження суддею Єфременко О.О. та призначена до розгляду у судовому засіданні.

12.09.2011 представник позивача надав суду уточнення до позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 11445,24 грн. на підставі статті 693 Цивільного кодексу України, а також пеню в розмірі 942,90 грн., 3% річних в розмірі 182,50 грн. та інфляційні втрати в розмірі 675,27 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 22.09.2011 уточнені позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника жодного разу не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Приватного підприємства “Спецфинстрой” є: м.Севастополь, вул. Костомарівська, 1/46 (арк. с. 29-30).

Копії ухвал надсилались судом відповідачу за вищевказаною адресою. Таким чином про час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

У звязку з викладеним, суд розглядає справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

17.09.2007 між Приватним підприємством “Спецфинстрой” (далі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Купецький” (далі Покупець) був укладений договір №16 (далі Договір), згідно з умовами якого між Постачальником і Покупцем встановлюються договірні відносини по забезпеченню Покупця товаром, а саме: обладнанням котельної та обладнанням системи опалення.

Загальна сума поставки складає 131645,57 грн. (пункт 1.2. Договору).

Відповідно до пункту 2.4. Договору строк поставки товару 45 днів з моменту оплати Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що розрахунки проводяться в безготівковому порядку шляхом передоплати 100% перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

21.09.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Купецький” повністю виконало зобовязання по сплаті обладнання.

Згідно з пунктом 7.1. Договору договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2007.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до видаткової накладної №50 від 15.09.2007 (арк. с. 10) відповідач повинен був поставити позивачу товар на суму 131645,57 грн., проте дане зобовязання не було виконане в повному обсязі.

Приватне підприємство “Спецфинстрой” підтвердило зобовязання допоставити обладнання, вказане в переліку недопоставленого обладнання котельної Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Купецький” станом на 13.09.2010 в строк до 20.09.2010 (арк. с. 11).

Факт недопоставки товару на суму 18445,24 грн. підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків станом на 13.09.2010, копія якого міститься в матеріалах справи (арк. с. 12).

22.10.2010 відповідач оплатив заборгованість за Договором в розмірі 5000,00 грн. (платіжне доручення №296 від 22.10.2010), 29.12.2010 заборгованість в розмірі 2000,00 грн. (платіжне доручення №439 від 29.12.2010) (арк. с. 61-62).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи в суді складає 11445,24 грн.

На підставі викладеного, у звязку з тим, що докази погашення відповідачем наявної заборгованості відсутні, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства “Спецфинстрой” заборгованості за договором поставки в розмірі 11445,24 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач просить також стягнути з відповідача пеню, нараховану за період з 30.12.2010 по 11.07.2011, в розмірі 942,90 грн.

Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України та статтею 546 Цивільного кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що у випадку порушення пункту 2.4. Договору Постачальник сплачує штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставленого товару за кожний день, починаючи з дня надходження передоплати на розрахунковий рахунок Постачальника.

Суд вважає нараховану позивачем штрафну санкцію в розмірі 942,90 грн. пенею.

Проте, здійснюючи такий розрахунок, позивачем не враховані обмеження, встановлені частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом був проведений перерахунок пені (за формулою: сума боргу х ставку пені у відсотках за день прострочення х кількість днів прострочення виконання зобовязання), відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 30.12.2010 по 30.06.2011 в розмірі: 11445,24 х (7,75 х 2 : 365)% х 183 = 889,44 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій (пені) підлягають задоволенню частково в сумі 889,44 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 182,50 грн. та інфляційні втрати в розмірі 675,27 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних (арк.с. 8), суд вважає, що вказані розрахунки здійснені з урахуванням вимог діючого законодавства,а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Спецфинстрой” (вул. Костомарівська, 1/46, м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 30503992, р/р 26005255676001 в СФ КБ «Приватбанк», МФО 342935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Купецький” (вул. Соловйова, 6, м. Севастополь, 99029, код ЄДРПОУ 32789428, р/р 2600200015502 в СФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 384986) 13192,45 грн., з яких: 11445,24 грн. заборгованість за договором, 889,44 грн. пеня, 675,27 грн. інфляційні втрати, 182,50 грн. 3% річних, а також державне мито в розмірі 131,92 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя О.О.Єфременко

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 26.09.2011