Рішення № 19982245, 06.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/24506.12.11

За позовомЗаступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України

До1) Київської міської ради

2) Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

3) Обслуговуючого кооперативу гаражно-будівельного кооперативу "Будіндустрія"

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа"

про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та державних актів на право власності на землю, визнання відсутності прав та відновлення становища, яке існувало до порушення

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивачаОСОБА_1 (дов. б/н від 16.06.2011 року)

Від відповідача1) ОСОБА_2 (дов. №225-КР-1277 від 07.09.2011р.)

2) не зявився

3) ОСОБА_3 (дов. вих. №1 від 12.09.2011р.)

4) ОСОБА_3 (дов. б/н від 20.09.2011р.)

Від прокуратуриОСОБА_4 (посв. №124)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 06 грудня 2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави (далі по тексту - прокуратура) в особі Державного агентства земельних ресурсів України (далі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Київської міської ради (далі по тексту відповідач-1), Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту відповідач-2), Обслуговуючого кооперативу гаражно-будівелього кооперативу "Будіндустрія" (далі по тексту відповідач-3, ОКГБК "Будіндустрія"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа" (далі по тексту відповідач-4), у відповідності до якої просить суд:

- визнати недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 25.03.2010 № 492/3930, яким припинено право користування КП “Міжнародний аеропорт “Київ” (Жуляни) земельними ділянками по вул. Медовій у Солом'янському районі м. Києва площею 15,3771га, затверджено проект землеустрою та передано обслуговуючому кооперативу гаражно-будівельного кооперативу “Будіндустрія” вказані земельні ділянки у власність для гаражного будівництва;

- визнати відсутність у обслуговуючого кооперативу гаражно-будівельного кооперативу “Будіндустрія” (вул. Івана Мазепи, 3-Б, офіс 197, м. Київ, 01010. код ЄДРПОУ 35196437) права власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою: вул. Медова (аеропорт “Київ”Жуляни) у Солом'янському районі міста Києва, площею 15, 3771 га. кадастрові номери: 8 000 000 000:72:488:0074 та 8 000 000 000:72:331:0036, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 75 434 010. 05 грн.;

- визнати недійсними видані обслуговуючому кооперативу гаражно - будівельного кооперативу “Будіндустрія” (вул. Івана Мазепи, 3-Б, офіс 197, м. Київ. 01010 код ЄДРПОУ 35196437) державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №№ 812701 та 812700, зареєстровані 28.04.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №№ 06-8-00088 та 06-8-00087;

- визнати відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер- Авіа” (вул. Жукова, 26, м. Київ, 02166, код ЄДРПОУ 37053765) права власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою: вул. Медова (аеропорт “Київ”Жуляни) у Солом'янському районі міста Києва, площею 15, 3771 га, кадастрові номери: 8 000 000 000:72:488:0074 та 8 000 000 000:72:331:0036. вартістю за нормативною грошовою оцінкою 75 434 010, 05 грн.

Також у позовній заяві, позивач просить суд вжити заходів до забезпечення позову, у відповідності до ст. 67 ГПК України, а саме:

- накласти арешт на земельні ділянки, що розташовані за адресою: вул. Медова (аеропорт “Київ” Жуляни) у Солом'янському районі міста Києва, загальною площею 15, 3771 га, кадастрові номери: 8 000 000 000:72:488:0074 та 8 000 000 000:72:331:0036, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 75 434 010,05 грн.;

- заборонити обслуговуючому кооперативу гааражно-будівельному кооперативу “Будіндустрія” (вул. Івана Мазепи, 3-Б, офіс 197, м. Київ, 01010 код ЄДРПОУ 35196437), Товариству з обмеженою відповідальністю “Мастер-Авіа”(вул. Жукова, 26. м. Київ, 02166, код ЄДРПОУ 37053765) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з вищезазначеними земельними ділянками, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно цих земельних ділянок;

- заборонити Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик. 32-а, м. Київ. 01044; код ЄДРПОУ 26199097) здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вищезазначених земельних ділянок.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/245, розгляд справи призначено на 28.09.2011 року. Розгляд заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відкладено до судового засідання 28.09.2011р.

27.09.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем - 3 подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог та в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва 27.09.2011 року представником відповідача -2 подано відзив на позовну заяву, в якому обґрунтовується відсутність порушення останнім прав та інтересів позивача.

У судовому засіданні 28.09.2011 року представником відповідача - 4 надано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та додаткові матеріали по справі.

Представником відповідача - 1 в судовому засіданні 28.09.2011 року також надано відзив на позовну заяву та додаткові матеріали по справі.

Окрім того, відповідач-1 подав клопотання про припинення провадження у справі в частині щодо визнання недійсними з моменту прийняття рішення Київради від 25.03.2010 року № 492/3930 та клопотання про припинення провадження у справі в частині щодо визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.

Клопотання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, відхилено у звязку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

Клопотання про припинення провадження у справі в частині щодо визнання недійсними з моменту прийняття рішення Київради від 25.03.2010 року № 492/3930 у зв'язку з непідвідомчістю переданого на розгляд суду спору, судом відхилено, виходячи з наступного.

Виходячи з положень ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій належать до компетенції адміністративних судів.

Однак, при вирішенні заявлених вимог у даній справі, в тому числі щодо недійсності рішення Київської міської ради від 25.03.2010 року № 492/3930, остання виступає рівноправним субєктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею, і не є субєктом владних повноважень по відношенню до іншого учасника спірних відносин - обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Будіндустрія", оскільки відсутня підпорядкованість яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій.

В даному випадку, предметом позовних вимог, в тому числі при врахуванні підстав, з яких заявляється вимога про недійсність оспорюваного рішення Київради, є перевірка правильності формування волі однієї із сторін (Київради) стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї, і такий спір не може бути розглянутий за правилами встановленими КАС України, що підтверджується зокрема і позицією Верховного суду України викладеною у постанові від 27.04.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2011 року розгляд справи відкладено на 11.10.2011 року, у звязку з неявкою відповідача-2 та відповідача-3 в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів по справі, розгляд клопотання про вжиття заходи до забезпечення позову відкладено до наступного судового засідання.

В судовому засіданні 11.10.2011 року продовжено строк вирішення спору у відповідності до ст. 69 ГПК України, оголошено перерву до 01.11.2011 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року, у звязку зі знаходженням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному, справу № 9/245 передано для розгляду судді Балацу С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 року (суддя Балац С.В.) розгляд справи призначено на 29.11.2011 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року справу № 9/245 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П., у звязку з її виходом з лікарняного.

В судове засідання 29.11.2011 року позивача та відповідач-2 не зявились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Представником прокуратури подано письмову заяву, у відповідності до якої додатково до рінаше заявлених позовних вимог прокуратура заявляє позовні вимоги про:

- визнання недійсними, виданих Товариству з обмеженою відповідальністю “Мастер-Авіа” (вул. Жукова, 26, м. Київ, 02166, код ЄДРПОУ 37053765) державних актів на право власності на земельні ділянки, зареєстровані Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 21.05.2010 року за №№06-8-00091 та 06-8-00090.

У відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана представником прокуратури заява, розцінюється судом як заява про збільшення розміру позовних вимог та приймається судом до розгляду у відповідності до ст. 22 ГПК України, а отже позовні вимоги розглядаються відповідно до заяви прокуратури, поданої в судовому засіданні 29.11.2011р.

Крім того, прокуратурою у справі подано додаткові докази у справі, зокрема довідки ДАІ про наявність у членів кооперативу "Будіндустрія" транспортних засобів.

Представниками відповідача-1, відповідача -3 та відповідача-4 надано усні пояснення по справі, заперечено проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2011 року розгляд справи відкладено на 06.12.2011 року, у зв'язку з неявкою позивача та відповідача-2 в судове засідання, необхідністю надання сторонами додаткових матеріалів та пояснень по справі, уточненням позовних вимог.

05.12.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача - 3 подано письмові пояснення по суті справи.

В судовому засіданні 06.12.2011 року представником відповідача - 3 надано усні пояснення по справі, заперечено проти задоволення позовних вимог.

Представником позивача надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача - 1 у судовому засіданні 06.12.2011 року надав додаткові письмові пояснення по справі.

Розглянувши в судовому засіданні заяву прокуратурипровжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Приписами ст. 66 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторонимає правовжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходівможе утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 3 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 р. № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову єдостатньо обґрунтованеприпущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, можезникнути, зменшитись за кількістюабо погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно п. 1.1 Розяснення Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики застосування забезпечення позову” у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможній такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно вищезазначеного Розяснення від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Прокуратурою не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, також, з матеріалів позовної заяви судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, держави. Окрім того, прокуратурою не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову: з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Прокуратурою та позивачем не наведено відомостей, зокрема, про те, що відповідачем - 4 можливе вчинення дій, направлених на переоформлення державних актів на право власності на спірні земельні ділянки з метою їх відчуження, або вчинення інших дій щодо розпорядження земельними ділянками в подальшому.

Окрім того, при встановленні зазначеної відповідності суд враховує, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд також бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном може унеможливити подальшу господарську діяльність господарюючого субєкта, а саме, відповідача - 4, а тому суд відмовляє в задоволенні заяви прокуратури про забезпечення позову.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників учасників судового процесу, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва

Встановив:

Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 року № 492/3930 "Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу гаражно-будівельному кооперативу "Будіндустрія" для гаражного будівництва на вул. Медовій (аеропорт "Київ" Жуляни) у Солом'янському районі міста Києва" (надалі - рішення), за рахунок земель комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни), передано обслуговуючому кооперативу гаражно-будівельному кооперативу "Будіндустрія" у власність для гаражної забудови земельні ділянки загальною площею 15,3771 га. Цим же рішенням згадані землі віднесено до земель запасу житлової та громадської забудови.

В обґрунтування свої позовних вимог, прокурор зазначає, що проведеною Генеральною прокуратурою України перевіркою встановлено, що зазначене вище рішення Київської міської ради прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним з наступних підстав.

Прокуратура зазначає, що при прийнятті рішення про відведення земельної ділянки у власність ОКГБК "Будіндустрія", Київською міською радою не дотримано вимог ст. 41 ЗК України щодо підстав набуття земельних ділянок житлово-будівельними кооперативами, оскільки, спірні земельні ділянки для будівництва житла надано юридичній особі, яка не мала на це права, оскільки, за твердженням прокуратури, на час реєстрації статуту ОКГБК "Будіндустрія" його членами рахувалися 4 особи, з яких лише один мешкав у Солом'янському районі м. Києва, де розміщені надані ОКГБК "Будіндустрія" земельні ділянки, інші двоє членів кооперативу мешкали в інших районах м. Києва, один, взагалі не мешкав в Києві, тому вказані особи не потребували забезпечення гаражами у Солом'янському районі м. Києва, а відтак їх членство не відповідало меті створення кооперативу, визначеній у п. 2.1 статуту та передбаченій ст. 3 Закону України "Про кооперацію".

Окрім того, прокуратура зазначає, що в порушення ст. 41 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 3, 22, 37 Закону України "Про кооперацію" ОКГБК "Будіндустрія" одразу ж після відведення йому безоплатно спірних земельних ділянок та отримання 28.04.2010 року державних актів на право власності на них передав ці ділянки до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа", що підтверджується протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ "Мастер-Авіа" від 28.04.2010 року та актом приймання-передачі земельних ділянок до статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа" від 28.04.2010.

Наведені обставини, на думку прокуратури, свідчать про те, що ОКГБК "Будіндустрія" не створювався як гаражно-будівельний кооператив та не є ним у розумінні Закону України "Про кооперацію", приписів ст. 41 Земельного кодексу України. Відтак метою отримання ОКГБК "Будіндустрія" спірних земельних ділянок було не будівництво та експлуатація гаражів для його членів, як це передбачено статутом зазначеного кооперативу, ст.ст. 2, 3 Закону України "Про кооперацію".

Разом з тим, прокуратура зазначає, що враховуючи те, що на підставі рішення Київської міської радивід 25.03.2010 № 492/3930 OKГБК "Будіндустрія" видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №№ 812701 та 812700, зареєстровані 28.04.2010 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №№ 06-8-00088 та 06-8-00087, які на даний час є чинними, зазначені державні акти також підлягають визнанню недійсними.

В подальшому прокуратурою заявлено також вимогу про визнання недійсними, виданих Товариству з обмеженою відповідальністю “Мастер-Авіа” державних актів на право власності на земельні ділянки, зареєстровані Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 21.05.2010 року за №№06-8-00091 та 06-8-00090.

Відповідач - 1 проти задоволення позову заперечує, з наступних підстав.

ОКЖК "Будіндустрія" за своєю організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом, за напрямком діяльності - житловим (житлово-будівельним) кооперативом у розумінні статті 41 Земельного кодексу України. Вказана юридична особи належним чином зареєстрована в Печерській районній у м. Києві державній адміністрації.

Відповідач - 1 зазначає, що Київською міською радою цілковито дотримано положення статті 41 Земельного кодексу України щодо безоплатної передачі ОКЖК "Будіндустрія" земельної ділянки, з огляду на те, що в ст. 41 Земельного кодексу України не міститься застережень щодо обов'язкового спорудження житловим кооперативом будь-яких житлових будівель, водночас, підставою для отримання дозволу на проведення будівельних робіт виступає відповідне рішення органу місцевого самоврядування про надання в оренду та/або у власність певної земельної ділянки.

Земельну ділянку ОКЖК "Будіндустрія" передано за рахунок земель, що перебували в користуванні КП Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) і за добровільною їх відмовою від права користування земельною ділянкою (лист-згода від 12.08.2009 рокку № 1-381/14). Згідно з ст. 141 Земельного кодексу України добровільна відмова від права користування земельною ділянкою є самостійною підставою припинення права користування земельною ділянкою і не потребує застосування процедури вилучення земельної ділянки.

Київська міська рада, приймаючи оспорюване рішення, затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кооперативу, який було погоджено усіма органами, зобов'язаними подати свої висновки згідно вимог Земельного кодексу України.

Відповідач - 2 у відзиві на позовну заяву зазначає, що у зв'язку з тим, що на підставі протоколу № 2 загальних зборів учасників Товариства "Мастер-Авіа" від 28.04.2010 року право власності на земельні ділянки за адресою : вул. Медова у Солом'янському районі міста Києва загальною площею 15,3771 га перейшло до відповідача - 4, Київським міським головою було підписано державні акти на право власності на вказані земельні ділянки, які зареєстровані та видані Головним управлінням земельних ресурсів за № 06-8-00090 та № 06-8-00091 від 21.05.2010 року.

Окрім того, відповідач - 2 повідомив, що згідно рішення Київської міської ради від 23.06.2011 року №339/5726 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа" земельних ділянок для будівництва, обслуговування та експлуатації комплексу будинків і споруд для обслуговування міжнародного аеропорту на вул. Медовій (аеропорт "Київ" Жуляни") у Солом'янському районі м. Києва" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Твариству з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа" для будівництва, обслуговування та експлуатації комплексу будинків і споруд для обслуговування міжнародного аеропорту на вул. Медовій (аеропорт "Київ" Жуляни") у Солом'янському районі м. Києва та змінено цільове призначення земельних ділянок загальною площею 15,3771 га, а саме, дозволено використання зазначених земельних ділянок для будівництва, обслуговування та експлуатації комплексу будинків і споруд для обслуговування міжнародного аеропорту.

Відповідач - 3 також заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свої заперечення тим, що ОКЖК "Будіндустрія" у встановленому чинним законодавством України, пройшов усі необхідні етапи, що передують винесенню на розгляд Київської міської ради проекту рішення про передачу земельних ділянок, зокрема, погодження проекту відведення земельної ділянки із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно - епідеміологічними органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини, одержання висновку державної землевпорядної експертизи, по об'єктах, що їй підлягають тощо.

Щодо нікчемності, за твердженням прокуратури, правочину на підставі ст. 228 ЦК України щодо внесення ОКГБК земельних ділянок 15,3771 га до статутного капіталу TOB "Мастер-Авіа", відповідач - 3, посилаючись на п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року № 9 яким визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, вказує на не доведення прокуратурою доказів вини у сторін спірного правочину.

Відповідач - 4 також заперечує проти заявлених позовних вимог, зазначаючи, що прокуратурою та позивачем не наведено доводів, що ґрунтуються на положеннях законодавства України, та не надано доказів, що спростовують достовірність відомостей щодо державної реєстрації ОКГБК "Будіндустрія" як гаражно-будівельного кооперативу, правомірність прийняття Київрадою оскаржуваного рішення, а відтак, - відсутні підстави для задоволення заявленої вимоги про визнання недійсним рішення Київради про надання земельної ділянки.

Окрім того, відповідач - 4 стверджує, що ОКГБК "Будіндустрія" передано до статутного капіталу TOB "Мастер-Авіа" (рішення загальних зборів учасників TOB “Мастер-Авіа”, оформлене протоколом № 2 від 28.04.2010 р.) спірну земельну ділянку відповідно до положень чинного законодавства України, яке на дату прийняття вказаного рішення не передбачало жодних обмежень чи заборон на розпорядження кооперативом своїм майном (в тому числі земельною ділянкою) шляхом передання цього майна як внеску до статутного капіталу іншої юридичної особи.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 492/3930 "Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу гаражно-будівельному кооперативу "Будіндустрія" для гаражного будівництва на вул. Медовій (аеропорт "Київ" Жуляни) у Солом'янському районі міста Києва", за рахунок земель комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни), передано обслуговуючому кооперативу гаражно-будівельному кооперативу "Будіндустрія" у власність для гаражної забудови земельні ділянки загальною площею 15,3771 га. Цим же рішенням згадані землі віднесено до земель запасу житлової та громадської забудови.

Згідно з п. 3 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Про отримання згоди на припинення права користування комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) свідчить лист-згода № 1-381/14 від 12.08.2009 року про припинення права постійного користування частиною земельної ділянки площею 13,51 га, а отже, КП Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) добровільно відмовилось від орендованої земельної ділянки, що передбачено ст.141 Земельного кодексу України, як одна з підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Щодо твердження прокуратури про відсутність підстав для надання обслуговуючому кооперативу гаражно-будівельному кооперативу "Будіндустрія" земельних ділянок у власність згідно зі ст. 41 ЗК України суд зазначає наступне.

Статтею 41 Земельного кодексу України передбачено, що житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Відповідно до ст. 94 Господарського кодексу України, кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Законом України “Про кооперацію” визначено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі; а за напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо(ч. 2 ст. 6 акону).

Відповідно до п. 2.1.1. Статуту затвердженого загальними зборами членів обслуговуючого кооперативу гаражно-будівельного кооперативу "Будіндустрія" (протокол № 16 від 07.06.2011 року) кооператив створено з метою забезпечення гаражами членів кооперативу шляхом: будівництва індивідуальних та багатоповерхових гаражів за власні кошти кооперативу або за допомогою банківського кредиту; будівництва гаражів, паркінгів, побутових господарських приміщень для потреб і за рахунок коштів членів кооперативу; наступної експлуатації т управління гаражами та об'єктами інфраструктури кооперативу; задоволення економічних. соціальних та інших потреб членів кооперативу; отримання кооперативом у власність та в оренду земельних ділянок для будівництва гаражів та інших обслуговуючих будівель кооперативу; сприяння членам кооперативу у вирішенні питань щодо експлуатації та управління гаражами та іншими об'єктами нерухомості та оформлення права власності на нерухоме майно.

Таким чином, згідно з наведеними у положеннях статуту обслуговуючого кооперативу гаражно-будівельного кооперативу "Будіндустрія", метою створення та основними завданнями, з урахуванням ч. 2 ст. 6 Закону України “Про кооперацію”, за напрямом діяльності обслуговуючий кооператив гаражно-будівельний кооператив "Будіндустрія" відповідає поняттю “житлово-будівельний кооператив”, а отже, Київською міською радою правомірно застосовані положення ст. 41 ЗК України при прийнятті рішення щодо безоплатної передачі по даній справі земельної ділянки.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що рішення Київської міської ради від 25.03.2010 № 492/3930 "Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу гаражно-будівельному кооперативу "Будіндустрія" для гаражного будівництва на вул. Медовій (аеропорт "Київ" Жуляни) у Солом'янському районі міста Києва", за рахунок земель комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни), прийнято з дотриманням вимог норм Конституції України та Законів України.

Суд, також, відхиляє доводи прокурора щодо нікчемності правочину щодо передачі спірної земельної ділянки у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа", з огляду на наступне.

Відповідно до пункту “б” частини 1 статті 82 ЗК України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду.

При цьому, у випадку внесення земельної ділянки до статутного капіталу юридичної особи укладення якихось цивільно-правової угоди не потребується.

Частиною 2 статті 328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що Головним управлінням земельних ресурсів, в межах повноважень, передбачених рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 року № 182/342 "Про затвердження Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)" та враховуючи, що вказані державні акти на право власності на земельні ділянки (які передані зазначеним рішенням у власність OKГБК "Будіндустрія") були підписані Київським міським головою, здійснено реєстрацію та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки за №06-8-00087 та №06-8-00088 від 28.04.2010.

На підставі рішення загальних зборів учасників TOB „Мастер- Авіа" (протоколу №2 загальних зборів учасників TOB „Мастер- Авіа" від 28.04.2010 року) право власності на земельні ділянки за адресою: вул. Медова у Солом'янському районі м. Києва загальною площею 15, 37 га перейшло до відповідача - 4, а тому Київським міським головою були підписані державні акти на право власності на вказані земельні ділянки, які зареєстровані та видані Головним управлінням земельних ресурсів за №06-8-00090 та за №06-8-00091 від 21.05.2010 р.

Отже, на момент внесення земельних ділянок до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа" відповідач -3 був власником спірних ділянок і, відповідно мав право реалізовувати правомочності власника згідно з положеннями чинного законодавства України.

Враховуючи, те, що суд не знайшов підстав для визнання недійсним Київської міської ради від 25.03.2010 № 492/3930 на підставі якого відповідач-3 набув право власності на земельні ділянки, то наслідком зазначеного є відмова у задоволенні позовних вимог про визнання відсутності у обслуговуючого кооперативу гаражно-будівельного кооперативу "Будіндустрія" права власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою: вул. Медова (аеропорт "Київ" Жуляни), у Солом'янському районі м. Києва, площею площею 15, 3771 га, кадастрові номери: 8 000 000 000:72:488:0074 та 8 000 000 000:72:331:0036. вартістю за нормативною грошовою оцінкою 75 434 010, 05 грн.

Разом з тим, оскільки, судом встановлено правомірність набуття у власність спірних земельних ділянок Товариством з обмеженою відповідальністю “Мастер- Авіа”, то, відповідно, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер- Авіа” права власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою: вул. Медова (аеропорт “Київ” Жуляни) у Солом'янському районі міста Києва, площею 15, 3771 га, кадастрові номери: 8 000 000 000:72:488:0074 та 8 000 000 000:72:331:0036. вартістю за нормативною грошовою оцінкою 75 434 010, 05 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відмова суду в задоволенні вимог щодо відсутності у відповідача -3 та відповідача - 4 права власності на спірні ділянки, є наслідком відмови в позові в частині визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №№ 812701 та 812700, зареєстровані 28.04.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №№ 06-8-00088 та 06-8-00087, видані обслуговуючому кооперативу гаражно-будівельному кооперативу "Будіндустрія" та державних актів виданих Товариству з обмеженою відповідальністю “Мастер-Авіа” на право власності на земельні ділянки, зареєстровані Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 21.05.2010 року за №№06-8-00091 та 06-8-00090, оскільки зазначені вимоги є похідними.

Відповідно до статті 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно ст. 49 ГПК України та п. 6.6. Розяснення Вищого арбітражного (нині - господарського) суду України N 02-5/78 від 04.03.98 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з позивачів в доход Державного бюджету України не стягуються державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за звернення з позовом до господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.П. Бондаренко

Рішення підписано 14.12.2011 року