Рішення № 19982139, 14.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/47914.12.11 За позовом:Комунального підприємства Київської міської ради «Телекомпанія «Київ»

До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаркс-ТВ»

Про: стягнення боргу в розмірі 32549 грн. 34 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники: Позивача:ОСОБА_1 дов. від 02.12.2011 № 4; Відповідача:не зявився

У судовому засіданні 14.12.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне комунальне підприємство «Телерадіокомпанія «Київ»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаркс-ТВ» про стягнення боргу в розмірі 32549 грн. 34 коп. відповідно до договору № 108 (1) від 16.07.2009, а саме: 26530 грн. 75 коп. основного боргу, 4 250 грн. 16 коп. інфляційного збільшення, 1 768 грн. 34 коп. три відсотка річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 порушено провадження у справі № 61/479, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.11.2011, зобовязано сторони виконати певні дії.

Позивачем в судовому засідання 23.11.2011 подано уточнений розрахунок до позовної заяви, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача 32 378 грн. 95 коп. із них: 26 530 грн. 75 коп. основного боргу, 4316 грн. 42 коп. інфляційного збільшення, 1531 грн. 78 коп. три відсотка річних.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, (аналогічна позиція викладена в пункті 17 листа Вищого Господарського суду України від 20.10.2006 року № 01-8/2351).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2011, у звязку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 14.12.2011.

В судовому засіданні 14.12.2011 представником позивача заявлено клопотання про заміну позивача у звязку з його правонаступництвом.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Розглянувши в судовому засідання зазначене клопотання позивача та докази, що підтверджують правонаступництво позивача, суд вважає за доцільне його задовольнити та замінити Державне комунальне підприємство «Телерадіокомпанія «Київ» його правонаступником Комунальним підприємством Київської міської ради «Телекомпанія «Київ».

У судовому засіданні 14.12.2011 представник позивача підтримав повністю уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання повторно не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час і місце розгляду справи відповідач у відповідності до ст. 64 ГПК України був повідомлений належним чином.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним комунальним підприємством «Телерадіокомпанія «Київ»(Виконавцем, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шаркс-ТВ»(Замовником, відповідачем) був укладений договір № 108 (1) від 16.07.2009 на розміщення інформаційно-іміджевого відеоматеріалу.

Відповідно до п. 1.1. договору, Виконавець зобовязався розміщувати на телеканалі «Київ»інформаційно-іміджеві відеоматеріали, згідно з побажаннями Замовника, а Замовник зобовязався приймати надані Виконавцем послуги та оплачувати їх згідно умов даного Договору.

Відповідно до п. 3.1 Сторони домовилися, що сума замовлення за цим Договором визначається у Додатках.

Відповідно до п. 3.3. оплата за даним Договором здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування Замовником 100% суми замовлення на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 5-ти (пяти) банківських днів з моменту підписання відповідного Додатку до Договору.

Також умовами договору сторони погодили, що свідченням виконання замовлення є акт виконання робіт, підписаний сторонами, який є невідємною частиною Договору (п. 3.4. Договору).

29.09.2009 був укладений додаток № 3 до Договору № 108 (1) від 16.07.2009, відповідно до якого Виконавець зобовязався розмістити за завданням та за рахунок Замовника інформаційно-іміджевий відеоматеріал «ПРОАВТО»в ефірі ТРК «Київ»в період з 01.09.2009 30.09.2009. Визначена вартість послуг склала 16 147 грн. 00 коп., але зазначений додаток № 3 не був підписаний відповідачем.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.09.2008 позивач виставив відповідачу рахунок № 324-1 від 29.09.2009 на суму 16 147 грн. 00 коп.

30.09.2009 між сторонами був підписаний акт прийому-передачі робіт до Договору № 108(1) від 16.07.2009 на суму 16 147 грн. 00 коп., який свідчить про те, що роботи щодо розміщення рекламного відеоматеріалу, згідно рахунку-фактури № 324-1 від 29.09.2009 на суму 16147 грн. 00 коп. виконано в повному обсязі, претензій щодо виконання робіт у сторін немає.

Як вбачається із банківських виписок, відповідач 03.12.2009 сплатив на користь позивача грошові кошти в розмірі 6000 грн. 00 коп. та 10.12.2009 та 3800 грн. 00 коп., сума боргу в розмірі 6347 грн. 00 коп. залишилася без оплати.

Позивач також підтверджує факт надання послуг: ефірною довідкою про розміщення інформаційно-іміджевого відеоматеріалу в ефірі Телеканалу «Київ» за період з 01.09.2009 по 30.09.2009, податковою накладною № 00383, розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за вересень 2009, податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2009.

27.10.2009 був укладений додаток № 4 до Договору № 108 (1) від 21.07.2009, відповідно до умов договору, Виконавець зобовязався розмістити за завданням та за рахунок Замовника інформаційно-іміджевий відеоматеріал «ПРОАВТО»в ефірі ТРК «Київ»в період з 01.10.2009 31.10.2009. Визначена вартість послуг склала 20 183 грн. 75 коп., але зазначений додаток № 4 не був підписаний відповідачем.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.10.2009 позивач виставив відповідачу рахунок № 364-1 від 27.10.2009 на суму 20 183 грн. 75 коп.

31.10.2009 позивачем був наданий відповідачу на підпис акт прийому-передачі робіт до Договору № 108(1) від 16.07.2009 на суму 20183 грн. 75 коп., але зазначений акт не був підписаний відповідачем.

Позивач підтверджує факт надання послуг: ефірною довідкою про розміщення інформаційно-іміджевого відеоматеріалу в ефірі Телеканалу «Київ»за період з 01.10.2009 по 31.10.2009, податковою накладною № 00405, розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за жовтень 2009, податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2009.

Відповідно до ст. 901 ГК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певно дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем додаток № 3 до договору № 108(1) від 16.07.2009 не підписаний, проте матеріали справи, а саме: виставлений позивачем рахунок № 324-1 від 29.09.2009 на суму 16 147 грн. 00 коп., підписаний між сторонами підписаний акт прийому-передачі робіт до Договору № 108(1) від 16.07.2009 на суму 16 147 грн. 00 коп., частково оплата відповідачем грошових коштів за наданий рахунок, ефірна довідка про розміщення інформаційно-іміджевого відеоматеріалу в ефірі Телеканалу «Київ»за період з 01.10.2009 по 31.10.2009, податкова накладна № 00405, розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за жовтень 2009, податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2009 свідчать про надання позивачем та отримання відповідачем наданих послуг.

Що стосується не підписаного відповідачем Додатку № 4 до Договору № 108 (1) від 21.07.2009 та акту прийому-передачі робіт до Договору № 108(1) від 16.07.2009 на суму 20183 грн. 75 коп., матеріали справи, а саме: виставлений позивачем рахунок № 364-1 від 27.10.2009, ефірна довідка про розміщення інформаційно-іміджевого відеоматеріалу в ефірі Телеканалу «Київ»за період з 01.10.2009 по 31.10.2009, податкова накладна № 00405, розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за жовтень 2009, податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2009, свідчать про надання позивачем відповідачу послуг щодо розміщення інформаційно-іміджевого відеоматеріалу в ефірі Телеканалу «Київ»за період з 01.10.2009 по 31.10.2009.

Таким чином, внаслідок виконання позивачем своїх зобовязань щодо розміщення рекламних відеоматеріалів у відповідача виникло грошове зобовязання по оплаті таких послуг. Строк виконання такого зобовязання на момент звернення позивача із позовом до суду наступив, проте зобовязання в частині сплати боргу у розмірі 26530 грн. 75 коп. станом на момент звернення позивача до суду та винесення рішення у справі відповідачем не виконане.

Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем надано належні та допустимі докази надання ним послуг щодо розміщення рекламних відеоматеріалів відповідача. Відповідач доказів оплати вартості наданих послуг не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення 26 530 грн. 75 коп. боргу за надані послуги по розміщенню рекламних відеоматеріалів відповідно до договору № 108 (1) від 16.07.2009.

Відповідно до п. 4.4. Договору, сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх обовязків за цим Договором у відповідності з чинним законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач відповідно до уточненого розрахунку боргу просить суд стягнути з відповідача 4 316 грн. 42 коп. інфляційного збільшення та 1 531 грн. 78 коп. три відсотка річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд визнає позовні вимоги в цій частині обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в розумінні зазначеної норми закону не подав суду належних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво позивача у справі № 61/479 Державне комунальне підприємство «Телерадіокомпанія «Київ»замінивши його правонаступником Комунальним підприємством Київської міської ради «Телекомпанія «Київ».

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаркс-ТВ»(04070, м. Київ, вул. Спаська, 11; код ЄДРПОУ 36472941) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства Київської міської ради «Телекомпанія «Київ»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ 25195855) 26 530 (двадцять шість тисяч пятсот тридцять) грн. 75 коп. основного боргу, 4 316 (чотири тисячі триста шістнадцять) грн. 42 коп. інфляційного збільшення та 1 531 (одна тисяча пятсот тридцять одна) грн. 78 коп. три відсотка річних, 323 (триста двадцять три) грн. 79 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М.Івченко Дата підписання рішення: 19.12.2011