Рішення № 19981996, 09.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 64/28509.12.11 за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 3 561,13 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Наумкіній П.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., дов. № 16 від 25.01.2011 року,

від відповідача: ОСОБА_2., дов. б/н від 21.02.2011 року,

Суть спору:

30.09.2011 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» (далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(далі відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 3 561,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3., відповідальність якого застрахована ВАТ НАСК «ОРАНТА»згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_3, визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та заподіянні збитків транспортному засобу «Кіа», що є обєктом страхування за договором № 206-09943-08 від 09.07.2008 року, укладеним між ТДВ «Страхова компанія «Індіго»і ОСОБА_4. В звязку із чим, відповідно до Закону України «Про страхування», у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в сумі 3 561,13 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2011 року порушено провадження у справі № 64/285, розгляд справи призначено на 28.10.2011 року.

28.10.2011 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 28.10.2011 року судом було оголошено перерву до 18.11.2011 року в порядку ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 18.11.2011 року судом було оголошено перерву до 09.12.2011 року в порядку ст. 77 ГПК України та продовжено строк розгляду спору у справі на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 09.12.2011 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

У судовому засіданні 09.12.2011 року представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 09.12.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

09.07.2008 року між ТДВ «СК «Індіго»(за договором Страховик) та ОСОБА_4. (за договором Страхувальник) було укладено договір страхування наземного транспорту № 206-09943-08, згідно якого Страховик взяв на себе зобов'язання відшкодувати Страхувальнику витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку (п. 4.1.5. договору), яка сталася за участю транспортного засобу "Кіа", державний номер НОМЕР_1 (п. 5. договору).

Згідно довідки Малинського ВДАІ УМВС України в Житомирській області, 09.11.2008 року у м. Малин сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Опель", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3., та "Кіа", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3. п. 10.1. Правил дорожнього руху України та якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Малинського районного суду Житомирської області.

11.11.2008 року до ТДВ «СК «Індіго» звернулась ОСОБА_4. із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до заказу-наряду № К13239, складеного ДП «Паритет-Сервіс»від 25.11.2008 року вартість відновлювального ремонту автомобіля "Кіа", державний номер НОМЕР_1, становить 4318,63 грн.

ТДВ «СК «Індіго» на підставі Страхового акту № 5653/206/201 від 08.01.2009 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 3561,13 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1319 від 09.02.2009 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "Опель", державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Кіа", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5., належить ОСОБА_3.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "Опель", державний номер НОМЕР_2 була застрахована у ВАТ НАСК «ОРАНТА»на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № НОМЕР_3).

Вина водія, який керував транспортним засобом "Опель", державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Малинського районного суду Житомирської області.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином ВАТ НАСК «ОРАНТА» є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Кіа", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № НОМЕР_3), а до ТДВ «СК «Індіго»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування наземного транспорту № 206-09943-08 від 09.07.2008 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_3. як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязання.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються як такі, що не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, укладеного між ОСОБА_3. та ВАТ НАСК «ОРАНТА»(поліс № НОМЕР_3) сума франшизи складає 0,00 (нуль) грн.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 3 561,13 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»(01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 1, код ЄДРПОУ 33831166) відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 3 561,13 грн.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»(01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 1, код ЄДРПОУ 33831166) державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.І. Зеленіна