Рішення № 19981906, 08.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/5508.12.11 „8” грудня 2011 р.                                         справа № 32/55

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В..

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Приватного акціонерного товариства «КИЇВСПЕЦМОНТАЖБУД», м. Київ

до відповідача Державний архів Київської області , м. Київ

про стягнення 189994,94 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Маковеєв В.П. - директор

від відповідача: Кудько В.В - юрисконсульт

За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п’ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні з 24.11.11р. по 08.12.11р. згідно вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву, без винесення процесуального документа суду, за наслідком яких були складено протоколи відповідно до вимог ст. 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «КИЇВСПЕЦМОНТАЖБУД» звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Державного архіву Київської області про стягнення з останнього основного боргу в сумі 52986 грн., неустойки в сумі 119218,50 грн., інфляційних в сумі 13 820,93 грн., трьох процентів річних в сумі 3919, 51 грн. згідно договору підряду № 12/647 від 08.10.08р. на проведення поточного ремонту приміщень.

Відповідач позов не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

·          згідно пункту 4.4 Договору підряду, укладеного між сторонами, оплата за виконаний обсяг робіт здійснюється Замовником протягом 3-х днів з моменту підписання актів за формою № КБ-2в. Акт виконаних робіт було підписано сторонами 09.12.2008року. Таки чином перебіг строків позовної давності на стягнення неустойки починається через три дні, тобто 13.12.2008року. Позов подано 09.09.2011 року, тобто через 2 роки і 8 місяців. Таким чином існують підстави стверджувати про сплив строку позовної давності на стягнення неустойки, що кореспондується з вимогами ст.ст. 257, 258 ЦК України та п.6 ст. 232 ГК України. З урахуванням викладеного, відповідачем заявлено клопотання про застосування до спірних відносин сторін строку позовної давності, пропущеного позивачем без поважних причин;

·          нарахування трьох процентів річних та інфляційних суперечить вимогам пункту 8.3 Договору, оскільки сторонами встановлено їх розмір, який дорівнює - 05%;

·          щодо стягнення інфляційних, то їх нарахування не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки вимога на їх стягнення не було пред’явлено в розумінні статті 530 ЦК України, а тому право позивача не порушено;

·           у відповідача існують договори з іншими підрядними організаціями, згідно яких більшість начебто виконаних робіт позивачем дублюються. З цього приводу виникає питання щодо необхідності виконувати одні й ті самі роботи кожні 2-3 місяця та ставиться під сумнів утворення у відповідача суми основного боргу за спірним Договору підряду. У зв’язку з вказаними обставинами відповідач вважає, що в даному випадку можуть мати місце ознаки шахрайства із бюджетними коштами, оскільки позивач є бюджетною установою.

До прийняття рішення по справі, позивач згідно вимог статті 22 ГПК України надав суду клопотання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, у зв’язку з чим наполягає на стягненні її в сумі 47687,40 грн. за період несвоєчасного виконання грошових зобов’язань з 13.12.2008року по 10.06.2009року.

Судом досліджене клопотання відповідача по застосування до спірних відносин сторін строку позовної давності на стягнення з нього штрафних санкцій. Застосування спеціального строку позовної давності на стягнення неустойки (штрафу,пені) передбачено статтею 258 ЦК Украйни. Судом встановлені обставинами за яким позивач довідався або міг довідатися про своє порушене право, зокрема:

·          право на звернення до суду з позовом про стягнення з винної сторони неустойки у вигляді штрафу або пені, виникає в межах одного року позовної давності (пункт 1 частини 2 статті 258 ЦК України);

·          пунктом 2 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов’язання мало бути виконано;

·           строк розрахунку неустойки в 6 місяців, встановлений ГК України, передбачає присікальний строк, в межах якого нараховується неустойка;

·          у випадку коли розмір санкцій ( штраф та пеня) законом не визначений, то їх розмір та вид можливо конкретизувати угодою сторін у договорі, обов’язкова надавши йому письмову форму ( частина перша, четверта статті 231 ГК України;

·          штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань повинні встановлюватися у відсотках( частина шоста статті 231 ГК України);

·          необхідно дотримуватися порядку нарахування штрафної санкції та своєчасно звертатися до суду, з урахуванням строку позовної давності в один рік, по можливості описувати у договорі порядок нарахування штрафних санкцій та максимальний період її нарахування (таке право учаснику господарських відносин надається частиною шостою статті 232 ГК України);

·          письмовою угодою сторін можливо встановити збільшення строку позовної давності щодо стягнення штрафної санкції, тобто більш одного року. При цьому ГПК України та ЦК України не регламентовано обмеження граничних меж збільшення строку позовної давності;

·          слід пам’ятати, який би розмір пені не було передбачено угодою сторін у договорі, у випадку прострочення виконання грошових зобов’язань, від відповідно до вимог статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.96р. за № 543/96-ВР пеня підлягає стягненню в сумі,що не перевищує розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який вона нараховується.

·           таким чином, пеня більш не є тривалою штрафною санкцією і нараховується з дня, наступного за днем, коли зобов’язання повинно було бути виконане, за період 6 місяців, після яких її нарахування припиняється;

·           під час звернення з позовною заявою щодо стягнення з контрагента неустойки (пені, штрафу) вона є способом забезпечення виконання грошових зобов’язань, однак на час винесення рішення суду – міра відповідальності.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 08.10.2008року між Закритим акціонерним товариством «КИЇВСПЕЦМОНТАЖБУД», далі Підрядник, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «КИЇВСПЕЦМОНТАЖБУД»та Державним архівом Київської області, далі Замовник, було укладено Договір підряду № 12/647, далі Договір. Відповідно до його предмету, зазначеного в пункті 1.1 Договору, Підрядник зобов’язується виконати за завданням Замовника та умовах Договору, а Замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконанні роботи щодо проведення поточного ремонту приміщень Державного обласного архіву за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 38. Вказані умови кореспондуються з вимогами пунктів 1.2, 1.3, 2.1, 3.1, 4.1 Договору щодо дотримання сторонами строків на проведення вказаних робіт, умов їх сплати, узгодженим між сторонами кошторисом, та передачу прийнятого обсягу робіт за формами КБ-2в.

Відповідно до вимог пункту 4.4 Договору оплата за виконанні роботи здійснюється Замовником протягом трьох днів з моменту підписання актів форми №КБ-2в та КБ-3 Акти та довідка на виконаний обсяг робіт були підписані уповноваженими представниками сторін, що підтверджує виконання Підрядником свої зобов’язань за Договором підряду на загальну суму 52986,00 грн., і відповідає вимогам пункту 4.2 Договору.

У зв’язку з невиконанням зобов’язань за відповідачем утворився основний боргу в сумі 52986,00 грн., який позивач і намагається стягнути. Пунктом 8.3 Договору сторонам передбачено нарахування неустойки за порушення передбачених строків перерахування платежів за виконанні роботи, яка, з урахуванням вимог позивача, дорівнює 47687,40 грн.

Оскільки мало місце прострочення грошового зобов’язання позивач з посиланням на приписи статті 625 ЦК України наполягає на стягненні з відповідача додатково трьох процентів річних в сумі 3 919,51 грн. за період з 13.12.2008року по 01.06.2011року та інфляційних в сумі 13820,93грн. за період з січня 2009 року по квітень 2011року.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки виконаних робіт, строк дії договору, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб’єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Так, стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від прийомки виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобов’язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобов’язання за Договором підряду. Натомість, відповідач доказів виконання зобов’язань щодо сплати виконаного позивачем обсягу робіт суду не надав.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 52986,00 грн. грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача неустойки слід відмовити, на тих підставах, що позивачем пропущений спеціальний строк на її стягнення, передбачений статтею 258 ЦК України та статею 232 ГК України (клопотання відповідача про застосування до спірних відносин сторін строку позовної давності) Так, акт підписано сторонами 09.12.2008року, а позивач звернувся до суду з вимогами 09.09.2011 року, тобто через 2 роки і 8 місяців, а перебіг строків позовної давності на стягнення неустойки починається через три дні, тобто 13.12.2008року. Період нарахування пені суперечить вимогам частини 6 статті 232 ГК України, оскільки нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Позивачем таких вимог не дотримано, а його клопотання про зменшення розміру пені суперечить вимогам ст.78 ГПК України та не прийнято судом.

Докази у справі підтверджують факт прострочення грошового зобов’язання, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача додатково, з посиланням на приписи статті 625 ЦК України трьох процентів річних в сумі 3 919,51 грн. за період з 13.12.2008року по 01.06.2011року та інфляційних в сумі 13820,93грн. за період з січня 2009 року по квітень 2011року, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Послання відповідача на те, що сторонами в Договорі передбачено інший розмір процентів не відповідає закону, оскільки за своєю правовою природою три процента річних є іншими способами захисту порушеного права, які не можливо ототожнювати з неустойкою. Втім Договір містить посилання саме на неустойку в розмірі 0,5%. Наявність у діях відповідача ознаків шахрайства та дій, які переслідуються у кримінальному порядку під час судового процесу судом не виявлено. Основний борг підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно частини п’ятої статті 49 ГПК України. У судовому засіданні, яке відбулося 08.12.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 257, 264, 267, 268, 257, 258, 525, 526, 599, 638, 639, 837, 844, 882 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202 України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, ст. 44, частиною п’ятою 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «КИЇВСПЕЦМОНТАЖБУД» до Державного архіву Київської області задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного архіву Київської області, 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 38, код ЄДРПОУ 03494333, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСПЕЦМОНТАЖБУД», 04086, м. Київ, вул. Чеська, буд. 6, оф.101, основний борг в сумі 52 986,00 грн., інфляційні в сумі 13820,93 грн., три процента річних в сумі 3 919,51 грн., витрати по державному миту в сумі 707,26 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 87,87 грн., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «КИЇВСПЕЦМОНТАЖБУД» до Державного архиву Київської області щодо стягнення пені в сумі 119218,50 грн.–відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                   Ю.О.Підченко

Повне рішення складено - 12.12.11р.