Рішення № 19981883, 06.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/48906.12.11 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Київмедпрепарат" (код 00480862) Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Vikcot IMPEX" инн 301343767 Узбекистан

про стягнення заборгованості 408'165,74 доларів США) 3'257'448,32 грн. (1дол.США/7.9807грн.)),

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 дов. №б/н від 05.10.2011 р.

від відповідача не зявився

в судовому засіданні 06.12.11 року, відповідно до ст.85 ГПК України, оголошену вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство «Київмедпрепарат»(надалі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Vikcot IMPEX»(надалі Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 408165,74 доларів США (3257448,32 грн. (1 дол. США/7,9807 грн.))

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. На виконання своїх обовязків згідно контракту № EXP-331/22 від 10 травня 2011 р. Позивач 20.05.2011 р. (згідно експортній вантажній митній накладній №100140000/2011/748401) здійснив поставку товару Відповідачу відповідно до Специфікації № 1 до Контракту на загальну суму 408165,74 доларів США. Однак, порушивши умови контракту, Відповідач не здійснив оплату товару протягом 75 календарних днів.

15.11.11 Ухвалою порушено провадження у справі, позовна заява була прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 06.12.11, зобовязано сторони вчинити дії та надати документи по справі.

В судовому засіданні Позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, подав через канцелярію суд узаяву про визнання позову та про розгляд спарви за його відсутності.

Господарський суд визнав представлені сторонами документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з їх правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

10.05.11 між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено контракт № ЕХР-332/11 (належним чином засвідчена копія контракту міститься в матеріалах справи, надалі Контракт або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобовязується передати у власність Покупця на умовах, в обсягу та в порядку, передбаченим Контрактом медикаменти (товар), а Покупець зобовязується прийняти товар і оплатити його згідно Контракту.

Позивач зазначає, що 20.05.11. Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму 408165,74 доларів США, однак Покупець за товар не розрахувався, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має заборгованість за Контрактом в розмірі 408165,74 доларів США.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до п. 15.2 Контракту, у разі якщо сторони не прийдуть до вирішення шляхом переговорів, то спір по Контракту або пов'язаний з ним, підлягає передачі на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди України можуть приймати до свого провадження та розглядати справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підвідомчість справи з іноземним елементом судам України.

Згідно п. 15.3 Контракту, в разі якщо сторони згідні з тим, що в процесі розгляду та вирішення спору, а також по всім питанням, які не передбачені Контрактом, сторони будуть керуватись нормами міжнародного права, такими як Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів та нормами права місця укладення Контракту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний спір є підвідомчим Господарському суду міста Києва та підлягає вирішенню шляхом застосування до спірних правовідносин норм права України.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Пунктом 1.1 Контракту встановлено, що Продавець зобовязується передати у власність Покупця на умовах, в обсягу та в порядку, передбаченим Контрактом медикаменти (товар), а Покупець зобовязується прийняти товар і оплатити його згідно Контракту.

Згідно пункту 1.2 Контракту, поставка товару здійснюється на основі специфікацій, які підписуються повноважними представниками сторін на кожну партію товару та являються невідємною частиною Контракту.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Контракту позивач 20.05.2011р. передав відповідачу товар на загальну суму 408165,74 доларів США, що підтверджується експортною вантажною митною декларацією № 100140000/2011/748401 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до п. 5.1. Контракту встановлено, що оплата за товар здійснюється в доларах США по реквізитам Продавця в наступному порядку: банківський переказ на рахунок Продавця з відстрочкою платежу 75 (сімдесят пять) календарних днів, від дати випуску товару з Київської регіональної митниці, вказаній в вантажній митній декларації.

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що у визначений Контрактом строк відповідач за товар не розрахувався.

Судом встановлено, що між сторонами узгоджено звірку розрахунків, і відповідач підтвердив існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 408165,74 доларів США станом на 02.12.11.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Всупереч вимогам ухвали суду від 20.10.2011р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар, станом на листопад 2011 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Контрактом в розмірі 408165,74 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України, складає 3257448,32 грн. (вартість поставленого та неоплаченого товару).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Пунктом 19 Інфрмаційного листа «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 29.06.2010р.) від 1.07.2010р. чітко зазначено, що господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом.

При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях.

Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

Так, в резолютивній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в валюті Контракту долларах США.

В силу абз.2 ч.1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 408165,74 доларів США є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 75, 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 123, 124 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Vikcot IMPEX»(Республіка Узбекистан, 220100, Харазська обл., г. Ургенч, ул. Аль-Харемзий, буд. 66) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства «Київмедпрепарат»(Україна, 01032, г. Київ, вул. Саксаганського, 139, код ЄДРПОУ 00480862) 408165 (чотириста вісім тисяч сто шістдесят пять) доларів 74 (сімдесят чотири) центи суми боргу та 56460 (пятдесят шість тисяч чотириста шістдесят) гривень судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 12.12.11