Рішення № 19981737, 13.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.11 Справа № 33/5009/6541/11

Суддя Мірошниченко М.В.

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Вільнянського району електричних мереж (70002, м. Вільнянськ Запорізької області, вул. Чехова,45)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Альма ЛТД»(69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 296 від 27.12.2010 р.

від відповідача: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго»в особі Вільнянського району електричних мереж звернулося в господарський суд Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Альма ЛТД» 5231,15 грн. заборгованості, з яких: 4858,98 грн. основний борг за спожиту активну електричну енергію, 311,82 грн. пеня та 60,35 грн. 3% річних.

У якості підстави позову, позивачем зазначено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № 225 від 01.12.2005 р. про постачання електричної енергії, зокрема, в період березень, квітень, травень 2011р. відповідачу постачалась електрична енергія. Згідно Актів про спожиту активну електроенергію за березень, квітень, травень 2011 р. відповідачем було спожито електроенергії на загальну суму 4858,98 грн. В порушення договірних зобовязань відповідач за отриману електроенергію не розрахувався, внаслідок чого утворився основний борг в розмірі 4858,98 грн. За прострочення виконання грошового зобовязання, відповідно до ст. 343 Господарського кодексу України та п.4.2.1 договору № 225 відповідачу нарахована до сплати пеня в сумі 311,82 грн. та на підставі ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано суму 60,35 грн. - 3% річних. Позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.10.2011 р. порушено провадження у справі № 33/5009/6541/11, розгляд якої призначено на 15.11.2011 р.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 13.12.2011 р.

За клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Відповідач ТОВ Фірма «Альма ЛТД»вимоги суду, викладені в ухвалах від 25.10.2011 р. та від 15.11.2011 р. щодо надання відзиву та витребуваних документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку незявлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 р. “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Як свідчать матеріали справи, ухвали господарського суду від 25.10.2011 р. про порушення провадження по справі та від 15.11.2011 р. про відкладення розгляду справи було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, в строки, визначені ст. 87 ГПК України.

Виходячи з приписів Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом ВГСУ № 75 від 10.12.2002 р., якщо підприємством поштового звязку не розшуканий адресат, кореспонденція повертається відправникові, у разі наявності в матеріалах справи ще однієї адреси, листа із ухвалою (або будь-яким процесуальним документом) перенаправляють за цією адресою. В іншому випадку процесуальний документ із конвертом приєднують до матеріалів справи з метою запобігання тотожних випадків. Ухвали про призначення розгляду справи та про відкладення судового засідання, які відправлені господарським судом Запорізької області на адресу відповідача, не поверталися до суду.

До того ж, згідно до долучених до матеріалів справи повідомлень про вручення поштової кореспонденції рекомендований лист (ухвалу про порушення провадження по справі), вручено уповноваженому представнику відповідача 15.11.2011 р.

ТОВ Фірма «Альма ЛТД» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 20.09.1993 р., що підтверджується відповідним Витягом (вих. № 11827439 від 21.11.2011 р.) копію якого долучено до матеріалів справи.

Таким чином відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

В судовому засіданні 13.12.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 13.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд знаходить підстави для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 01.12.2005 р. між ВАТ «Запоріжжяобленерго»в особі Вільнянського РЕМ (Постачальником, позивачем у справі) та ТОВ Фірма «Альма ЛТД»(Споживачем, відповідачем у справі) був укладений договір про постачання електричної енергії № 225 (надалі Договір), за умовами якого, Постачальник зобовязався здійснювати постачання електричної енергії Споживачу, а останній прийняв зобовязання оплачувати вартість використаної електричної енергії (розділ 1 Договору).

Відповідно до пп. 2.1.2 Договору Постачальник зобовязався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, Додатком № 1, Додатком № 2 та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору, і в свою чергу, згідно до п.п.2.2.3 Договору, Споживач зобовязався оплачувати вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків № 4 «Порядок розрахунків»та № 5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Пунктом 4 Додатку № 4 до Договору передбачено, що у разі відсутності попередньої оплати, оплата спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії проводиться Споживачем плановими платежами по рахункам або платіжним вимогам-дорученням, які направляє йому Постачальник за плановий період: з 1-го по 15-те числа місяця на суму 45% від вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії до 7-го числа розрахункового періоду; з 16-го по 30-те числа місяця на суму 45% від вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії до 21-го числа розрахункового періоду.

Відповідно до п. 5 Додатку № 4 до Договору «Про порядок розрахунків за активну електричну енергію»Споживач не пізніше 17-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках "Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію". Пунктом 7 додатку № 4 до Договору "Про порядок розрахунків за активну електроенергію", визначено, що за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тари фів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої енергії, згідно даних наданих Споживачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Згідно п. 11 Додатка № 4 "Порядок розрахунків" до Договору Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5-ти операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги - доручення здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги -доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії.

Відповідно до п. 12 Додатку № 4 до Договору "Про порядок розрахунків за активну електроенергію", якщо Споживач не надав "Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання Споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного періоду.

Як свідчать матеріали справи, за період: березень, квітень, та травень 2011 р. відповідачем було спожито електричної енергії на загальну суму 4858,98 грн.

Так, за березень 2011 року відповідачем було спожито 2135 кВт/год електроенергії, що підтверджується Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію. Позивачем виставлений рахунок № 03225 від 04.04.2011 року на суму 1804,01 грн. Рахунок відповідачем не сплачено.

За квітень 2011 року відповідачем було спожито 1549 кВт/год електроенергії, що підтверджується Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію. Позивачем виставлений рахунок № 04225 від 06.05.2011 року на суму 1473,47 грн. Рахунок відповідачем не сплачено.

За травень 2011 року відповідачем було спожито 1600 кВт/год електроенергії, що підтверджується Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію. Позивачем виставлений рахунок № 05225 від 06.06.2011 року на суму 1581,505 грн. Рахунок відповідачем не сплачено.

Таким чином, за спожиту протягом березня, квітня та травня 2011 року активну електричну енергію, у відпові дача перед позивачем виник основний борг у розмірі 4858,98 грн.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобовязання між субєктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення суми боргу 4858,98 грн. за отриману електричну енергію відповідачем господарському суду надано не було. Таким чином, позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 4858,98 грн. заявлена обґрунтовано, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 60,35 грн. 3% річних та суми 311,82 грн. пені.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань, вимога про стягнення з нього 3% річних (період нарахування з 13.04.2011 року по 12.10.2011 року) заявлена позивачем обґрунтовано.

Здійснюючи розрахунок трьох відсотків річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», судом встановлено, що з урахуванням суми основного боргу та періодів заборгованості, сума 3% річних в розмірі 60,35 грн. заявлена позивачем обґрунтовано, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується позовної вимоги про стягнення суми 311,82 грн. пені, суд зазначає наступне. Відповідно до положень ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобовязання (у випадках, встановлених договором або законом) також є сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»(далі Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.2.1. Договору, за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог - доручень за актину електроенергію та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, Споживач сплачує позивачу пеню за весь період часу, протягом якого не виконано зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної сплати.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку пені за Рахунком № 03225 від 05.04.2011 р. (за період з 13.04.2011 р. по 12.10.2011 р.) в сумі 140,19 грн., за Рахунком № 04225 від 06.05.2011 р. (за період з 13.05.2011 р. по 12.10.2011 р.) в сумі 95,74 грн. та за Рахунком № 05225 від 07.06.2011 р. (за період з 22.06.2011 р. по 12.10.2011 р.) в сумі 75,89 грн. суд зазначає, що вимога позивача про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ заявлена обґрунтовано. Розрахунок пені судом перевірено та визнано вірним. Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 311,82 грн. пені задовольняється у повному обсязі.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В даному випадку, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобовязань за договором № 225 від 01.12.2005 р.

Враховуючи викладене, а також встановлений факт порушення відповідачем умов Договору щодо оплати електричної енергії та доведеність заявлених до стягнення сум, суд констатує наявність підстав для задоволення позовних вимог, які є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі (державне мито в сумі 102,00 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Вільнянського району електричних мереж, м. Вільнянськ Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Альма ЛТД», м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Альма ЛТД»(69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105, код ЄДРПОУ 20474869, рахунок № 26009052880001 в АКБ «Індустріалюанк»м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Вільнянського району електричних мереж (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Чехова, 45, р/рахунок № 260313141422 в філії Запорізького ОУ ВАТ «Ощадбанк»м. Запоріжжя, МФО 313957, код ЄДРПОУ 00130926 ) основний борг у сумі 4858 (чотири тисячі вісімсот пятдесят вісім) грн. 98 коп. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Альма ЛТД»(69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105, код ЄДРПОУ 20474869, рахунок № 26009052880001 в АКБ «Індустріалюанк»м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Вільнянського району електричних мереж (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Чехова, 45, р/рахунок № 260064190 в ЗОД АТ Райффайзен Банк «Аваль»м. Вільнянськ, МФО 313827, код ЄДРПОУ 00130926) пеню у сумі 311 (триста одинадцять) грн. 82 коп., 3% річних у сумі 60 (шістдесят) грн. 35 коп., державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України - 16.12.2011 р.

Суддя М.В. Мірошниченко

16.12.2011