Рішення № 19981724, 05.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.11 Справа № 22/5009/6645/11

Суддя Ярешко О.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Арда-Трейдинг” (юридична адреса: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, буд. 29, кв. 28; фактична адреса: 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Славутич” (69084, м. Запоріжжя, вул. Базова)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 85-ЗАП від 20.09.2010р. у розмірі 2 679,47 грн.

Суддя Ярешко О.В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 13 від 30.12.2010р.

від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

26.10.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Арда-Трейдинг”, Дніпропетровська область, м. Синельникове з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Славутич”, м. Запоріжжя про стягнення 2501,06 грн. боргу, 28,93 грн. 3% річних, 149,48 грн. пені, всього 2679,47 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.10.2011р. порушено провадження у справі № 22/5009/6645/11, судове засідання призначено на 21.11.2011р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення справи.

Ухвалою суду від 21.11.2011р. у звязку з неявкою сторін та неподанням ними необхідних доказів, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 05.12.2011р.

В судовому засіданні 05.12.2011р. представник позивача підтримав свої позовні вимоги, які обґрунтовані наступним. 20.09.2010р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 85-ЗАП (надалі договір). Відповідно до умов договору, позивач зобовязується поставляти і передавати у власність відповідачу товар, а відповідач зобовязується приймати та оплачувати поставлений товар. Як зазначив позивач, ТОВ “Арда-Трейдинг” належним чином виконував свої зобовязання, про що свідчать видаткові накладні. Підписані представником відповідача, які підтверджують факти поставки товару. Як зазначив позивач, на момент звернення до суду відповідачем товар повністю не оплачений. Сума несплаченого товару складає 2501,06 грн. Згідно п. 4.2. договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку, протягом 55 календарних днів з моменту отримання товару від постачальника. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 2501,06 грн. боргу, 28,93 грн. 3% річних, 149,48 грн. пені, всього 2679,47 грн.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, витребувані судом матеріали не надані. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 11764826 від 15.11.2011р. адресою Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Славутич” є: 69084, м. Запоріжжя, вул. Базова. Саме на цю адресу направлялась кореспонденція.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розгляд справи закінчено 05.12.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.09.2010р. між ТОВ “Торговий будинок “Славутич” (надалі покупець) та ТОВ “Арда-Трейдинг” (надалі постачальник) був укладений договір поставки № 85-ЗАП (надалі договір).

Відповідно до п. 2.1. договору, постачальник зобовязується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невідємною частиною цього договору.

Згідно із п. 2.3. договору, право власності на товар, а також ризик випадкового пошкодження (псування) товару переходять від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної.

Як передбачено п. 3.1. договору, асортимент та кількість товару, що постачається зазначається у накладних.

У пункті 4.1. договору зазначено, що ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невідємною частиною цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків.

Як передбачено пунктом 4.2. договору, покупець зобовязаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 55 днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши покупця за 7 календарних днів.

На виконання умов договору, позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 3815,32 грн., що підтверджується відповідними підписаними сторонами видатковими накладними.

Як вбачається з матеріалів справи, за отриманий товар відповідач розрахувався лише частково. Внаслідок чого, у відповідача виникла заборгованість у сумі 2501,06 грн.

30.06.2011р. сторонами був складений акт звірки взаємних розрахунків № 6493, яким сторони узгодили, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 2501,06 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на таких підставах.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач в установлений договором строк, не здійснив оплату товару, отриманого від позивача, чим порушив свої грошові зобовязання. Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 2501,06 грн. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 149,48 грн. пені.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 6.6. договору, який передбачає, що у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2. договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд дійшов висновку, що розрахунок пені позивачем вчинений вірно, стягненню підлягає 149,48 грн. пені.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 28,93 грн. 3% річних.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем 3% річних та встановлено, що вимога позивача про стягнення 28,93 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Таким чином, позов задовольняється повністю.

Згідно з ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Арда-Трейдинг” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Славутич” задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Славутич” (69084, м. Запоріжжя, вул. Базова, код ЄДРПОУ 30926223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Арда-Трейдинг” (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, буд. 29, кв. 28, код ЄДРПОУ 37029549) 2 501 (дві тисячі пятсот одну) грн. 06 коп. боргу, 149 (сто сорок девять) грн. 48 коп. пені, 28 (двадцять вісім) грн. 93 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 15.12.2011р.

15.12.2011