Рішення № 19981587, 01.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.11 Справа № 22/5009/6681/11

Суддя Ярешко О.В.

розглянувши матеріали

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського РЕМ (70002, Запорізька обл., м.Вільнянськ, вул.Чехова, 45)

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення 277,13 грн.

Суддя Ярешко О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3, на підставі довіреності № 296 від 27.12.2010р.

від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

27.10.2011 року до господарського суду Запорізької області звернулось Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського РЕМ з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 310,00 грн., з яких 277,13 грн.- сума основного боргу; 5,33 грн. 3 % річних; 27,54 грн.- пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.10.2011р. порушено провадження у справі № 22/5009/6681/11, судове засідання призначено на 23.11.2011р., у сторін витребувані необхідні матеріали.

Ухвалою господарського суду від 23.11.2011р., у звязку з неявкою сторін та неподанням ними витребуваних судом доказів в порядку ст. 77 ГПК України, судове засідання відкладалось на 01.12.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні 01.12.2011р. надав заяву про уточнення позовної заяв, в якій просить залишити без розгляду вимоги, щодо стягнення 3% річних у розмірі 5,33 грн. та пені у розмірі 27,54 грн., інші вимоги залишити без змін.

Суд розглянувши уточнення до позовної заяви, встановив, що дані уточнення по суті є заявою про зменшення позовних вимог. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про зменшення позовних вимог підлягає задоволенню судом.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, в судовому засіданні 01.12.2011р. судом прийняті до розгляду та розглядаються зменшені позовні вимоги про стягнення 277,13 грн. суми основного боргу за спожиту активну електричну енергію.

Представник позивача в судовому засіданні 01.12.2011 р. підтримуючи свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст.ст. 11, 509, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 28, 54, 55 Господарсько-процесуального кодексу України, ст. 343 Господарського кодексу України, договором № 229 від 10.05.2005р.

Представник позивача пояснив суду, що 10.05.2005р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 229 про постачання електричної енергії. В підпункті 5.1 п. 5 додатку № 4 до договору № 229 " Про порядок розрахунків за активну електричну енергію ", зазначено, що за підсумками розрахункового періоду Постача льник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої енергії, згідно даних на даного споживачем " Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача. Згідно п. 7 додатка № 4 до договору № 229, споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5-ти опе раційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги - доручення здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги - доручення, що направляється йому постачальником елект ричної енергії. Пунктом 9 додатка № 4 до договору № 229 передбачено, що при виявлені представником постачальника електричної енергії під час проведення перевірки у споживача розрахункових приладів облі ку факту надання споживачем недостовірних відомостей про електроспоживання в «Акті про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію», постачальником електричної енергії здійснюється перерахунок на підставі фактичних показів розрахункових приладів обліку. Так, по активній електричній енергії за березень 2010 року відповідач надав акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію, згідно якого спожито за березень 2010 року 0 кВт/год, поточні покази приладу обліку 022586 кВт/год.(акт про спожиту активну е/е додається). 13 січня 2011 року від відповідача надійшла заява про закриття розрахункового засо бу обліку торгівельного павільйону. В цей же день був складений акт візуального зняття по казів розрахункових засобів обліку з зазначенням показів 022957 кВт/год (додається). 17 січня 2011 року був складений акт закриття розрахункового обліку з зазначенням показів 022957 кВт/год (додається). Отже різниця зазначених в акті про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за березень 2010 року поточних показ ників приладу обліку у кількості 022586 кВт/год та актами візуального зняття показів розра хункових засобів обліку та закриття розрахункового обліку з зазначенням показів 022957 кВт/год складає 371 кВт/год. У відповідності до зазначеного був виставлений рахунок № НОМЕР_2 від 04.02.2011 року на сплату 371 кВт/год на суму 277,13 грн., який на теперішній час не сплачений.

В судове засідання 01.12.2011р. представник відповідача не зявився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Ухвали суду по даній справі були направлені на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала про порушення провадження по справі була отримана особисто ОСОБА_2 04.11.2011р., що свідчить про повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розгляд справи закінчено 01.12.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.05.2005р. між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського РЕМ (далі- постачальник електричної енергії )та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі- споживач) було укладено договір № 229 про постачання електричної енергії (далі- договір).

Відповідно до договору постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Відповідно до п.п. 2.1.2. та п.п. 2.2.3. договору постачальник електричної енергії зобовязується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, а споживач зобовязується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 4 “Порядок розрахунків” та № 5 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Відповідно до п. 4 додатку № 4 до договору “Про порядок розрахунків за активну електричну енергію” споживач не пізніше 17-00 годин 3-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплений його печаткою: “Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну еле ктричну енергію” за формою додатка № 5.1; “Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу” за формою додатка № 11.1. (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу); “Акта результатів замірів електричної потужності” за формою Додатка № 5.4.

В підпункті 5.1 п. 5 додатку № 4 до договору зазначено, що за підсумками розрахункового періоду постача льник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої енергії, згідно даних на даного споживачем “Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Згідно п. 7 додатка № 4 до договору, споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5-ти опе раційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги - доручення, що направляється йому постачальником елект ричної енергії. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається: - при отриманні рекомендованим листом- дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 дні, по області- 5 днів, по Україні- 7 днів).

Відповідачач надав позивачу акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за березень 2010р., згідно якого споживач в березні 2010 р. спожив 0 кВт/год, поточні покази приладу обліку складали 022586 кВт/год.

При виявленні представником постачальника електричної енергії під час проведення перевірки у споживача розрахункових приладів обліку факту надання споживачем недостовірних відомостей про електроспоживання в “Акті про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію”, постачальником електричної енергії здійснюється перерахунок на фактичних показів розрахункових приладів обліку (п.9 додатка № 4 до договору).

Згідно п.6.18 ПКЕЕ у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобовязаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

13 січня 2011 року споживач надав постачальнику електричної енергії заяву, в якій просив направити представника Вільнянського РЕМ для закриття розрахункового засо бу обліку торгівельного павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та розірвати договір на постачання електричної енергії.

13 січня 2011 року представником позивача в присутності ФОП ОСОБА_2 був складений акт візуального зняття по казів розрахункових засобів обліку з зазначенням показів 022957 кВт/год, в даному акті зазначено, що споживач електричної енергії ОСОБА_2 від підпису даного акту відмовилась.

17 січня 2011 року представником позивача в присутності ФОП ОСОБА_2 був складений акт закриття розрахункового обліку з зазначенням показів 022957 кВт/год.

Отже різниця зазначених в акті про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за березень 2010 року поточних показ ників приладу обліку у кількості 022586 кВт/год та актами візуального зняття показів розра хункових засобів обліку та закриття розрахункового обліку з зазначенням показів 022957 кВт/год складає 371 кВт/год.

У відповідності до зазначеного відповідачу був виставлений рахунок № НОМЕР_2 від 04.02.2011 року за активну електроенергію на сплату 371 кВт/год на суму 277,13 грн., який на теперішній час відповідачем не сплачений. Зазначений рахунок був направлений на адресу відповідача, що підтверджується реєстром поштових відправлень Вільнянського РЕМ.

У звязку з невиконанням своїх зобовязань у відповідача виник борг за спожиту електроенергію за січень 2011р. у сумі 277,13 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на таких підставах.

Нормами ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією, встановлено, що споживання електричної енергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, всі умови договору є обовязковими для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Кодексу, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до підпунктів 1, 2, 4, 5 пункту 10.2 Правил, споживач електричної енергії зобов'язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 277,13 грн., доказів її погашення не надав, вимоги позивача не спростував, тому вимога позивача про стягнення 277,13 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського РЕМ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського РЕМ (70002, Запорізька обл., м.Вільнянськ, вул.Чехова, 45, ідентифікаційний код 00130926, р/р № 260313141422 філія ЗОУ ВАТ “Ощадбанк” м.Запоріжжя, МФО 313957) 277 (дві сімдесят сім) грн. 13 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського РЕМ (70002, Запорізька обл., м.Вільнянськ, вул.Чехова, 45, ідентифікаційний код 00130926, розрахунковий рахунок № 260064190 в ЗОД АТ Райффайзен Банк “Аваль” м.Вільнянськ, МФО 313827) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В.Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 13.12.2011р.

13.12.2011