Рішення № 19981553, 08.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.11 Справа № 8/5009/6316/11

Суддя Попова І.А.

ПозивачКомунальне підприємство “Водоканал”, м. Запоріжжя

Відповідач Державне підприємство “Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації, м. Запоріжжя

Суддя

І.А. Попова

Представники

Позивача:ОСОБА_1, дов. № 71 від 03.02.2011 р.

ОСОБА_2 дов. № 138 від 15.11.2011 р.

Відповідача: ОСОБА_3, дов. від 10.11.2011 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення 2656 грн. 33 коп. заборгованості за водокористування згідно акту № 635/2 від 29.03.2011 р.

В судовому засіданні, призначеному на 16.11.2011 р. оголошувалась перерва до 08.12.2011 р.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 08.12.2011 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.ст. 173, 174 ГК України, п. 3.3, 3.4, 10.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. В обґрунтування вимог зазначено, що згідно даних диспетчерської служби КП “Водоканал” 28.03.2011 р. о восьмій годині ранку зафіксовано виток води на мережах відповідача до засобу обліку води. Виток ліквідовано службою аварійно-відновлювальних робіт КП “Водоканал” шляхом перекриття засувки в колодязі відповідача на врізці в міські мережі водопроводу по вул. Горького. Загальна тривалість витоку становить 10 годин 30 хвилин: з 8-00 годин до 18 годин 30 хвилин 28 березня 2011 р. Представниками КП “Водоканал” по факту витоку води на мережах відповідача 29.03.2011 р. складено акт технічного обстеження водопроводу в присутності представника ДП ЗД ЦНТЕІ, в якому вказані місце, час витоку води та розрахунок витрат води, здійснений відповідно до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р. Пунктом 10.1 Правил передбачено, що у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньо будинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п. 3.3 Правил. У відповідності з п. 3.3 Правил визначення витрат питної води у разі безоблікового водокористування здійснюється розрахунковим шляхом, тобто за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/с та діє її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Як передбачено п. 3.4 Правил розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Розрахунок в акті від 29.03.2011 р. здійснено за пропускною спроможністю труби вводу діаметром 100 мм. Кількість розрахованої води за 10 годин 30 хвилин становить 593,46 м3. На підставі акту технічного обстеження від 29.03.2011 р. складено акт № 635/2 від 29.03.2011 р., в якому вказана вартість води, кількість якої визначена розрахунковим шляхом. Пунктом 5.1 договору передбачено, що акт № 635/2 підлягає оплаті абонентом протягом трьох днів. В порушення п.п. 3.2.1, 5.1 договору відповідач оплату не здійснив, внаслідок чого за ним склалась заборгованість у розмірі 2656 грн. 33 коп.

Відповідач заявлені вимоги не визнав. У відзиві на позов вказує, що по-перше, факт витоку води, зафіксований актом від 28.03.2011 р. не є тією обставиною, що відповідно до п. 10.1 Правил кваліфікується як виток води з вини споживача. По-друге, вказує, що водогін на якому сталася аварія, не є внутрішньою (в тому числі внутрішньо будинковою) мережею водопостачання, а тому відповідальною особою за цю мережу є КП “Водоканал”. Натомість, зазначає відповідач, прорив на водогоні позивачем не був ліквідований у найкоротші терміни, що потягло витік води впродовж 10 годин. По-третє, відповідач вказує, що оскільки труба пошкоджена не повністю, а лише мала виток з пошкодженої ділянки розмірами 5 на 7 міліметрів, розрахунок повинен робитися за фактичними втратами води, а саме виходячи з радіусу пошкодження максимум 7 міліметрів. Формальний підхід до вирішення справи є неприпустимим, оскільки реальні та об'єктивні втрати значно відрізняються від розрахунків позивача. За своєю юридичною природою норма п. 3.3 Правил є юридичною презумпцією тобто нормою, що встановлює певні юридичні обставини, якщо не можливо довести або не доведено інше. Оскільки суд може встановити фактичні обставини, презумпція не застосовується. Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Оскільки ліквідація аварії здійснювалась за кошти відповідача, то відшкодуванню підлягає реальна вартість втраченої питної води.

Заслухавши представників, вивчивши додані матеріали, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню внаслідок наступного:

01 вересня 2006 р. КП “Водоканал” та ДП “Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації”, правонаступником якого є відповідач, укладено договір № 635/2 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації. Додатком до договору є схема балансової належності мереж водопостачання.

Правовідносини сторін щодо порядку користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення регулюється Законом України “Про питну воду та питне водопостачання”, Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Як свідчать вивчені матеріали, 28.03.2011 р. диспетчерською службою КП “Водоканал” зафіксований виток води по вул. Горького в м. Запоріжжя. За наслідками витоку 29.03.2011 р. складено акт технічного обстеження водопроводу, яким зафіксовано виток води на мережі ДП “Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації” до засобу обліку. Розрахунок витрат води виконаний позивачем згідно п. 3.3 Правил та склав 2656 грн. 33 коп., які є предметом даного позову.

За приписами п. 10.1 Правил у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п. 3.3 цих Правил. Споживач - за визначенням термінів Закону України “Про житлово-комунальні послуги” це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Комунальна послуга це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 1.3 Правил (№ 190) встановлено, що виробник (послуги) обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем. Вивчені матеріали свідчать та не спростовано відповідачем, що витік води відбувся на мережі балансової належності відповідача. При цьому, той факт, що вузол обліку відпущеної питної води розташований не на межі балансової належності мереж, не звільняє відповідача (як балансоутримувача) від обовязку утримувати в належному технічному стані власні мережі та обладнання. Таким чином, є безпідставними твердження відповідача щодо обов'язку КП "Водоканал" у даному випадку ліквідувати за власний кошт пошкодження водопровідної мережі.

Надуманими суд знаходить доводи відповідача, щодо відсутності події, передбаченої п. 10.1 Правил, яка за визначенням п. 3.2 є безобліковим водокористуванням, оскільки пошкодження внутрішньої мережі водопостачання не відбувалося та актом від 29.03.2011 р. не встановлювалось. У даному випадку, як вбачається, законодавцем недбало використано певні правові поняття та конструкції, що наводяться у Законах України “Про житлово-комунальні послуги”, “Про питну воду та питне водопостачання” та інші.

Також необґрунтованими є заперечення відповідача щодо порядку визначення обсягу безоблікового водокористування, оскільки заявлена до стягнення сума не є збитками, а розраховується відповідно до п. 3.3, п. 10.1 Правил, як плата за безоблікове водокористування. Доводи відповідача спростовуються вищенаведеним.

Позовні вимоги суд знаходить обґрунтованими, доведеними та задовольняє їх.

Судові витрати відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, п.п. 1.3, 3.3, 10.1 Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державне підприємство “Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації (69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 77, ЄДРПОУ 02736366) на користь Комунального підприємства “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, ЄДРПОУ 03327121) 2656 грн. 33 коп. заборгованості, 338 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 14 грудня 2011 року.

14.12.2011