Рішення № 19981469, 07.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.11 Справа № 31/5009/6968/11

Суддя Хуторной В.М. при секретарі Ломейко Н.І.

За участю представників: від позивача ОСОБА_1 довіреність №01/967 від 14.11.11 р.; від відповідача ОСОБА_2., довіреність №11 від 22.07.11 р.;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи №31/5009/6968/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит»(скорочено ВАТ «Вуглецевий композит»);

до відповідача Приватного підприємства «Промто Плюс»(скорочено ПП «Промто Плюс»);

про стягнення боргу.

Ухвалою господарського суду від 1.11.2011 р. справу №31/5009/6968/11 прийнято до провадження та призначено до розгляду в засіданні господарського суду на 7.12.2011 р.

За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізької області надійшла заява №10-01-07346 від 17.11.2011 р. про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. ВАТ «Вуглецевий композит»клопотанням №01/987 від 6.12.2011 р. також просить залучити Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізької області у якості третьої особи.

Згідно ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Наведені вище заява та клопотання не підлягають задоволенню, оскільки Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізької області не є стороною спірних правовідносин купівлі-продажу, а даний спір не стосується корпоративних прав Фонду державного майна України.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сутність спору:

Заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за виготовлену продукцію на суму 72594 грн.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. ст. 11, 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 181, 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача наполягає на заявлених позовних вимогах, з підстав, що зазначені в позові, просить їх задовольнити.

Відповідач у справі у відзиві на позовну заяву вказує, що підстави для задоволенню вимог відсутні, оскільки зобовязання припинилось зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити, припинити провадження по справі.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Промто Плюс»листами №49 від 14.04.2010 р., №54 від 20.04.2010 р. року замовило ВАТ «Вуглецевий композит»виготовити блоки ТИБ розміром 800Ч600Ч30 в кількості однієї штуки, розміром 800Ч600Ч50 в кількості п'яти штук, розміром 800Ч600Ч50 в кількості п'яти штук.

ВАТ «Вуглецевий композит»виконало замовлення та за накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей №13 від 03.06.2010 року відпустило ПП «Промто Плюс»товару на суму 72594 грн. в т.ч. ПДВ 12099 грн. ПП «Промто Плюс»отримало товар через представника по довіреності №63 від 03.06.2010 року.

ВАТ «Вуглецевий композит»було виставлено рахунок ПП «Промто Плюс»від 03.06.2010 р. №26 на суму 72594 грн., який не було сплачено.

Листом №205 від 13.12.2010 р. ПП «Промто Плюс»направило ВАТ «Вуглецевий композит»проекти актів зарахування взаємних вимог, один з яких - №6 від 30.11.10 р. містить в собі взаємне зарахування на суму 72594 грн., борг по накладній №13 від 3.06.10 р. запропоновано погасити частиною боргу за векселем серії АА №1302829 на таку саме суму. Відповідач вважає, що вказане грошове зобов'язання ПП «Промто Плюс»перед ВАТ «Вуглецевий композит»припиняється зарахуванням зустрічних однорідних грошових зобов'язань ВАТ «Вуглецевий композит»перед ПП «Промто Плюс».

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 статті 207 ЦК України, визначено, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про факт укладення між сторонами правочину купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ВАТ «Вуглецевий композит»свої зобов'язання виконало, виготовило та передало ПП «Промто Плюс»товар на загальну суму 72594 грн., що підтверджується накладною, рахунком, довіреністю на отримання матеріальних цінностей, але відповідач не оплатив товар, тому позов підлягає задоволенню.

Доводи відповідача не приймаються до уваги внаслідок наступного.

Стаття 202 ГК України в якості однієї із підстав припинення господарського зобовязання передбачає зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Стаття 601 ЦК України. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

З огляду на вищевикладене, слід зазначити, що зарахування здійснюється за наявності наступних умов:

1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобовязань, між двома особами, де кредитор одного зобовязання є боржником іншого;

2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобовязаннях повинні бути речі одного роду;

3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна предявити до зарахування вимоги за таким зобовязанням, яке не підлягає виконанню.

Статтею 602 ЦК України визначено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. 22 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 12.03.2009 р. за №01-08/163 передбачено, що припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань.

Позивачем надано до суду позов з вимогою про визнання векселів недійсними, в тому числі вексель серії АА №1302829, який прийнято до провадження господарським судом Запорізької області та 2.11.2011 р. порушено справу №24/5009/6987/11.

Позивач не визнає зустрічне грошове зобовязання перед ПП «Промто Плюс».

Акт звірки взаєморозрахунків від 01.06.10 р. не є завою про зарахування зустрічних вимог, а є лише документом бухгалтерського обліку сторін. Не є такою завою і акт заліку взаємних вимог №6 від 30.11.10 р., оскільки його складено як двосторонній правочин.

Крім того, про відсутність зарахування зустрічних вимог свідчить і позиція ПП «Промто Плюс»у справі № 12/5009/1801/11 про банкрутство ВАТ «Вуглецевий композит», в межах якої відповідачем заявлено вимоги, що витікають, зокрема, з векселя серії АА №1302829.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємство «Промто Плюс», (69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158-б, код ЄДР 23284454) на користь Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит», (69600, м, Запоріжжя, МСП-982, Північне шосе, 31-А, код ЄДР 24516317) 72594 грн. основного боргу, 725,94 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Хуторной В.М.

Повний текст рішення складено 12.12.11 р.

12.12.2011