Рішення № 19981441, 07.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.11 Справа № 7/5009/6491/11

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

За позовом Виробничо - торгівельна фірма “ВЕЛАМ” Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Миколаїв

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Мелітополь, Запорізька область

Суддя Кутіщева Арнет Н.С.

Представники сторін:

від позивача: не зявився.

від відповідача: не зявився.

До господарського суду Запорізької області звернувся позивач з позовною заявою до відповідача про стягнення 8662грн. 47 коп., що складається з 7963 грн. 70 коп. основного боргу, 137грн. 13 коп. пені, 223грн. 64 коп. 25 % річних .

Ухвалою суду від 26.10.2011р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 17.11.2011р. Судове засідання відкладалось до 07.12.2011р.

Повідомлення про вручення поштового відправлення свідчать, що сторони були належним чином сповіщені і завчасно про час і місце судового засідання.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Представники сторін в судове засідання, продовжене 07.12.2011р. не зявились. Від позивача на адресу господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

05 грудня 2011р. від позивача на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення ціни позову, згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача 2963 грн. 70 коп. основного боргу, 137грн. 13 коп. пені, 223грн. 64 коп. 25 % річних, в звязку з проведенням відповідачем часткової оплати (докази часткового погашення суми заборгованості долучені до матеріалів справи). Позивач просить розглянути його вимоги щодо стягнення осиного боргу в сумі 2963 грн. 70 грн. і раніше заявлених сумах штрафних санкцій, 25% річних.

У п.17 Інформаційного листа від 20.10.2006 р. № 01-8/2351 «Про деякі питання прак тики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у до повідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в І півріччі 2006 року», Вищий господарський суд України на запитання: Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог, відповів слідуючи, відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК, по зивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількіс них показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК, ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Відповідно до п. 6 Інформаційного листа від 13.08.2008 р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року», Вищий господарські суд України на питання, чи тягне за собою зменшення розміру позовних вимог правові наслідки у вигляді припинення провадження у справі в тій частині, на яку зменшилися такі вимоги, зазначив, що у пункті 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 № 01-8/2351 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року»зазначалося, зокрема, і, в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Відтак, факт зменшення ціни по зу обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення по справі. При цьому, будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Заява подана згідно ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

Спір розглядається в сумі 3324грн. 47коп.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судовий процес закінчено 07.12.2011р. оголошенням рішення суду в повному обємі.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2009р. між Виробничо - торгівельною фірмою “ВЕЛАМ” Товариством з обмеженою відповідальністю та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір поставки № 9426.

За умовами п. 1.1. договору, постачальник зобовязується передати у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобовязується прийняти та сплатити за товар.

Згідно з п. 4.1 договору, покупець здійснює оплату за товар на протязі 7-ми банківських днів по факту його поставки на склад покупця.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…

Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідач частково виконав взяті на себе зобовязання.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар, на момент розгляду спору по суті, складає 2963 грн. 70коп., предявлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з п. 6.1.1 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,055% від простроченої суми, за кожен день прострочки, за відповідний період, але не більше подвійної ставки НБУ.

На підставі п. 6.1.1. договору, позивачем, за період з 21.07.2011р. по 30.08.2011р., предявлена до стягнення пеня в сумі 137 грн. 13 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що сума пені, за період прос рочки, складає 135 грн. 27 коп., предявлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню (розрахунок долучено до матеріалів справи). В решті предявленої до стягнення суми пені слід відмовити, як предявленій необґрунтовано.

Окрім цього, згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.1.2. договору, покупець сплачує постачальнику 25% річних з простроченої суми за весь час користування чужими коштами.

Оцінивши надані докази та перевіривши наданий суду розрахунок, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 223рн. 64 коп. 25 % річних підлягають частковому задоволенню в сумі 218 грн. 18коп. (розрахунок долучено до матеріалів справи). В решті предявленої до стягнення суми 25% річних слід відмовити, як предявленій необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 22, 28, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_1 в філії ЗФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 313742) на користь Виробничо-торгівельної фірми “ВЕЛАМ” Товариства з обмеженою відповідальністю, (54007, м.Миколаїв, вул. Кірова, 67, а/с 894, п/р 260058444 в НОД “РайффайзенБанк Аваль”, МФО 326182, ЄДРПОУ 13842002) 2963грн. 70 коп. боргу, 135 грн. 27 коп. пені, 218грн. 18коп. 25% річних, 102грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

<Дата оформлення та підписання рішення >