Рішення № 19981434, 21.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.11 Справа № 2/5009/5323/11

Суддя Мойсеєнко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 2/5009/5323/11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Тітан Трейд”, м. Запоріжжя,

до відповідача: Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, Запоріжжя,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Приватне акціонерне товариство “УКРАГРО НПК”, м. Жашків, Черкаська область,

2) Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрспецтрейдинггруп”, м. Запоріжжя,

3) Приватне підприємство «Агро Успіх Плюс», м.Черкаси,

4) Приватне підприємство «Донбас-Калій», м.Луганськ

про зобовязання повернути калій хлористий в кількості 60 тон,

за участю представників:

від позивача: Щербіна Н.А. (протокол № 32 загальних зборів учасників ТОВ “Тітан Трейд” від 18.05.2006 р.); ОСОБА_1. (довіреність б/н від 07.11.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2(довіреність № 65 від 07.11.2011 р.);

від третьої особи-1: не зявився;

від третьої особи-2: не зявився;

від третьої особи-3: не зявився;

від третьої особи-4: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Тітан Трейд”з позовом до державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” про зобовязання повернути калій хлористий в кількості 60 тон.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 10.09.2010 р. між ТОВ “Тітан Трейд” (поклажедавець) та Державним підприємством “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (зберігач) укладено договір зберігання, згідно з яким позивач передав відповідачу на зберігання протягом строку договору калій хлористий в кількості 60 т, вартістю 350000 грн. Строк дії договору до 31.12.2011р. Доставку калію хлористого на зберігання здійснює поклажедавець. Відповідно до умов договору купівлі-продажу, за яким позивач придбав калій, що передавався на зберігання, калій надходив залізничним транспортом одразу на адресу відповідача. 13.09.2010р. залізничним транспортом калій хлористий в кількості 60 т (виробництва РУП ВО “Белоруськалій”, Республіка Білорусь, ГОСТ 4568-95, сорт 1) надійшов на адресу ДП “ЗТМК”(залізнична накладна № 43014524). 30.09.2010 року позивач надав накладну № 2 від 30.09.2010р. про передачу калію хлористого на зберігання, яка була підписана представником відповідача. Однак на вимогу позивача від 04.02.2011р. № 04/02-01 відповідач відмовився повернути калій у звязку з відсутністю у позивача документів, що підтверджують договірні відносини відповідального зберігання, окрім накладної № 2 від 30.09.2010р.

Позов предявлений на підставі договору зберігання від 10.09.2010р. та ст. ст. 15, 936, 949, 953 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 09.09.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 06.10.2011 р.

В судове засідання 06.10.2011р. представники сторін не зявились.

За клопотанням позивача та у звязку з невиконанням сторонами вимог суду у повному обсязі суд ухвалою від 06.10.2011р. відклав розгляд справи на 31.10.2011р.

Також судом залучені до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство “УКРАГРО НПК”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрспецтрейдгруп” Приватне підприємство «Агро Успіх Плюс»та Приватне підприємство «Донбас-Калій», які приймали участь у поставці спірного калію хлористого, зазначеного у залізничній накладній № 43014524 від 08.09.2010р., що є предметом спору у даній справі.

Розгляд справи неодноразово за клопотанням сторін відкладався та за заявою позивача строк розгляуду справи було продовжено.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та його представник у судовому засіданні заперечили проти позовних вимог. Вказують, що позивачем не надано договору купівлі-продажу, який би підтверджував факт придбання калію хлористого в кількості 60 тон позивачем. Натомість до позовної заяви додано копію договору поставки № 09/10-1 від 02.09.2010 р., згідно з пунктом 3.3 якого строк поставки визначено до 07.09.2010 р. Однак в залізничній накладній № 43014524, яка датована 08.09.2010р., не вбачається, що калій хлористий в кількості 60 тон надійшов саме на адресу ДП “ЗТМК”, та ніяких відміток про це в ній не значиться. Також зауважує, що договір зберігання від 10.09.2010р., на який посилається позивач, у відповідача відсутній, реєстрацію в юридичному відділі не проходив. А накладна № 2 від 30.09.2010р., на підставі якої позивач передав калій на зберігання відповідачу, не відповідає правилам оформлення первинних бухгалтерських документів, ідентифікувати особу, яка підписала накладну з боку відповідача, неможливо. Крім цого, відповідач наголосив на тому, що на даний час ним до прокуратури подана заява про перевірку факту передачі на зберігання спірного хлористого калію в порядку ст. 97 КПК України. Відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (Закрите акціонерне товариство “УкрАгро НПК”) надала письмові пояснення, в яких зазначила, що не може надати відзив на позовну заяву, оскільки не отримувала копії позовної заяви. З приводу правовідносин з позивачем пояснила, що 16.08.2010 р. між ЗАТ “УКРАГРО НПК” та Приватним підприємством “Донбас-Калій”було укладено договір поставки № ДК 20. В рамках зазначеного договору поставки ЗАТ “УКРАГРО НПК” поставило на адресу одержувача (ДП “Запорізький титано-магнієвий комбінат”) 60 тон (1 вагон) калію хлористого дрібнозернистого (білий, фас 1000 кг, ГОСТ 4568-95, сорт 1), що підтверджується залізничною накладною № 43014524 від 08.09.2010 р.

Крім того, в письмових поясненнях зазначено, що найменування товариства було змінено з закритого акціонерного товариства “УКРАГРО НПК” на приватне акціонерне товариство “УКРАГРО НПК”. Просить суд розглянути справу без участі приватного акціонерного товариства “УКРАГРО НПК”.

У звязку зі зміною найменування третьої особи-1, суд вважає за необхідне зазначити вірне найменування третьої особи-1 - приватне акціонерне товариство “УКРАГРО НПК”.

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрспецтрейдгруп”) надала письмові пояснення, в яких зазначила, що 02.09.2010р. між ним та ТОВ “Тітан Трейд”був укладений договір поставки № 09/10-1 на поставку калію хлористого в кількості 60 тон, в якому вантажоодержувачем зазначено ДП “Запорізький титано-магнієвий комбінат”. Поставка товару на адресу позивача оформлена видатковою накладною № РН-0000008 від 13.09.2010р., податковою накладною № 8 від 06.09.2010р., та оплата за поставлений товар позивачем проведена повністю. Також вказує, що калій хлористий, який поставлявся позивачу за договором поставки № 09/10-1 від 02.09.2010р., придбаний у ПП “Агро Успіх Плюс” на підставі договору поставки № 02/09 від 02.09.2010р., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000088 від 08.09.2010р., податковою накладною № 85 від 06.09.2010р. Просить розглянути справу без його участі, оскільки не є учасником відносин зберігання між позивачем та відповідачем.

Третіособивсудовезасідання своїхуповноважених представників не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Представники сторін у судовому засіданні 21.11.2011р. підтримали свої доводи та заперечення. За їх клопотання фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні 21.11.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

10 вересня 2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Титан Трейд»(поклажедавець за договором, позивач у справі) та казенним підприємством „Запорізький титано-магнієвий комбінат”, правонаступником якого є відповідач (зберігач за договором), укладено договір зберігання, за умовами п.1.1 якого поклажедавець передає, а зберігач приймає на зберігання протягом строку цього договору калій хлористий у кількості 60 тон загальною вартістю 350000грн. При цьому, у п.1.3 встановлено, що право власності на майно до зберігача не переходить. Останній зобовязаний повернути майно за першою вимогою поклажедавця (п.2.1.4 договору).

Договір зберігання підписано уповноваженими особами позивача і відповідача та скріплено печатками сторін.

Згідно п. 6.1. договір зберігання набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2011р. Отже вказаний договір зберігання є дійсним на момент розгляду спору судом.

Відповідно до положень п. 2 договору відповідач взяв на себе зобовязання вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом строку зберігання (п.п 2.1 договору), зберігати майно окремо від інших речей, з дотриманням усіх необхідних умов, які забезпечують збереження майна поклажодавця(п.п.2.2 договору), повернути майно поклажедавцеві за першою вимогою останнього.

У п.2.2 договору визначено, що зберігач не має права користуватись майном, що передане на зберігання, крім випадків, узгоджених з поклажедавцем, за умови, що таке узгодження оформлюється письмово. В матеріалах справи відсутні докази узгодження поклажедавцем можливості відповідача користуватись майном, переданим на зберігання. Сторонами такі докази суду не надавались.

Як слідує з умов п. 2.1.3 договору зберігання, відповідач взяв на себе обовязок нести відповідальність за втрату(нестачу) або пошкодження майна поклажедавця, переданого на зберігання зберігачеві у відповідності з цим договором та чинним законодавством України з моменту одержання майна від поклажедавця та до моменту його повернення поклажедавцеві.

Крім того, у п.4.3 договору зберігання сторони узгодили, що у випадку втрати (нестачі) або пошкодження майна, яке передане на зберігання, або його частини, зберігач повинен відшкодувати поклажедавцеві всі повязані з цим збитки.

30 вересня 2010р. позивач листом № 30/09-01 просив відповідача прийняти на відповідальне зберігання калій хлористий в кількості 60 тон. Факт передачі відповідачу на відповідальне зберігання калія хлористого в кількості 60 тон підтверджується накладною №2 від 30.09.2010року(а.с.13).

Також факт отримання відповідачем спірного калія хлористого в кількості 60 тон підтверджується залізничною накладною № 43014524 від 08.09.2010р., в якій вантажоодержувачем зазначений відповідач. На зворотній стороні цієї залізничної накладної у розділі 4 ” заяви та відмітки відправника” відправником ЗАТ «УКРАГРО НПК»вказано, що власником вантажу є ПП „Донбас Калій” груз для ТОВ „Укрспецтрейдгруп”.

У наданих суду письмових поясненнях ТОВ „Укрспецтрейдгруп”зазначило, що продало саме позивачу ці 60 тон калію хлористого згідно договору №09/10-1 від 02.09.2010р.(а.с.18) за накладною № РН-0000008 від 13.09.2010р.(а.с.45) і поставка зазначеного калію хлористого позивачу здійснювалась залізничним транспортом за залізничною накладною № 43014524 від 08.09.2010р., в якій вантажоодержувачем було вказано КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

Також факт належності позивачу спірного калія хлористого у кількості 60 тон на момент передачі цього товару на зберігання відповідачу підтверджується і іншими матеріалами справи. Так, з залізничної накладної № 43014524 від 08.09.2010р., пояснень третіх осіб та з інших документів, наявних у матеріалах справи, вбачається, що калій хлористий, який є предметом спору у даній справі, постачався «УКРАГРО НПК» приватному підприємству «Донбас-Калій»за договором поставки № ДК 20 від 16.08.2010р., в якому вказано, що поставка здійснюється на умовах СРТ-60 тон(1 вагон) станція Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці за реквізитами одержувача: Запорізький титано-магнієвий комбінат. ПП «Донбас-Калій»уклав 03.09.2010р. договір купівлі-продажу калію хлористого в кількості 60 тон з ПП «Агро Успіх Плюс», за умовами якого товар постачався покупцю - ПП «Агро Успіх Плюс»за наступними реквізитами відвантаження: ст. Запоріжжя Ліве Придніпровська залізниця, вантажоотримувач Запорізький титано-магнієвий комбінат. ПП «Агро Успіх Плюс»продало спірний калій хлористий ТОВ «Укрспецтрейдгруп» згідно договору поставки № 02/09 від 02.09.2010р. за видатковою накладною № РН-0000088 від 08.09.2010р. та залізничною накладною № 43014524 від 08.09.2010р., а останній, як зазначалось вище продав спірний калій хлористий ТОВ «Титан Трейд».

Заперечення відповідача щодо неотримання спірного калія хлористого на відповідальне зберігання спростовується вищенаведеним. Крім того, у накладній №2 від 30.09.2010р., копії якої надані обома сторонами (а.с.13, а.с.66), вказано підставу передачі спірного калію хлористого, а саме: на відповідальне зберігання. Як зясовано судом під час розгляду спору, зазначена накладна підписана з боку відповідача економістом ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» ОСОБА_3, яка у своїх письмових поясненнях суду підтвердила факт підписання нею накладної № 2 від 30.09.2010р. та оприходування спірного калію хлористого у кількості 60 тон на склад підприємства відповідача. На вимогу суду надати посадову інструкцію щодо посадових повноважень ОСОБА_3 представники відповідача у засіданні пояснили, що ця інструкція знаходиться у самої Тимченко, а остання заявила, що не може надати цю інструкцію, бо у неї її немає. Разом з тим, у судовому засіданні ОСОБА_3 пояснила, що в її обовязки входить оформлення товару, що поступає на комбінат, зокрема і хлористого калію. Також ОСОБА_3 пояснила, що на час підписання накладної № 2 від 30.09.2010р. вона знаходилась на лікарняному, але на прохання свого керівника ОСОБА_4 виходила на роботу. Натомість, належних та допустимих доказів на підтвердження пояснень ОСОБА_3 щодо знаходження її на лікарняному в період саме 30.09.2010р., не надано ні самою ОСОБА_3, ні відповідачем. Надані до справи не завірені належним чином ксерокопії двох лікарняних не стосуються періоду підписання накладної № 2 від 30.09.2010р. ( в одному вказано період з 31.08.2010р. по 10.09.2010р., а в другому з 13.09.2010р по 28.09.2010р.). Справка відповідача про перебування ОСОБА_3 на лікарняному не є належним та допустимим доказом відповідно до ст. 34 ГПК України, оскільки факт перебування будь-якої особи на лікарняному може підтверджуватись лише лікувальним закладом, що видавав цей лікарняний, або наданням належним чином завірених копій виданих лікарняних листів.

Доводи відповідача щодо невідповідності накладної № 2 від 30.09.10р. вимогам чинного законодавства до складання первинних документів не спростовують факту отримання відповідачем спірного калію хлористого в кількості 60 тон. Крім того, відповідач сам порушив ці вимоги закону не зазначивши в накладній посади особи відповідальної за здійснення господарської операції. Що стосується заперечень з приводу того, що договір зберігання від 10.09.2010р. не може бути доказом у справі, бо не проходив ніяких узгоджень відповідно до положення про порядок ведення договірної роботи на ДП «ЗТМК»та порядку укладення договорів, за якими постачання продукції здійснюється ДП «ЗТМК», затверджених наказом відповідача № 325 від 29.07.11р., то ці заперечення є помилковими, бо по перше,- вказані відповідачем положення та порядок датовані 2011р., а договір зберігання укладено у 2010році, тобто раніше ніж ці документи, по друге,- чинне законодавство не передбачає такої підстави для недійсності або нікчемності правочинів, як неузгодження укладених договорів відділами підприємства. Також слід відмітити, що ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»не надав будь-яких доказів на яких інших правових підставах він отримав калій хлористий в кількості 60 тон за залізничною накладною № 43014524 від 08.09.2010р.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що між сторонами на підставі договору зберігання від 10.09.2010р., листа № 30/09-01 від 30.09.2010р. та накладної № 2 від 30.09.2010р. виникли правовідносини зі зберігання калія хлористого у кількості 60 тон. Вказаний правочин щодо зберігання спірного калію хлористого не оспорений і не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, а тому в силу ст. 204 ЦК України є правомірним та згідно вимог ст. 629 ЦК України обовязковим для виконання сторонами.

Відносини сторін щодо зберігання регулюються нормами глави 66 ЦК України (ст. ст. 936-955).

Частиною 1 статті 936 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем) і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Згідно статті 938 вказаного Кодексу зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку встановленого у договорі зберігання. Статтею 942 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок зберігача вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства для забезпечення схоронності речі, а якщо зберігання здійснюється безоплатно зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Зберігач повинен повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання у тому стані, яка була прийнята на зберігання (статті 949 Цивільного кодексу України). При цьому, згідно вимог ст. 953 ЦК України зберігач зобовязаний повернути річ на першу вимогу поклажедавця, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Аналогічний обовязок відповідача, як зберігача, містить п. 2.1.4.

04.02.2011р. позивач направив відповідачу таку вимогу листом № 04/02-01(а.с.15). Однак, відповідач залишив цю вимогу без задоволення, пославшись на те, що він не має документів, які підтверджують право власності ТОВ «Титан Трейд»на спірний калій хлористий, а накладна № 2 від 30.09.10р. не є підтвердженням дотримання письмової форми договору зберігання( а.с.16,17).

У звязку з цим, позивач змушений був звернутись до господарського суду з позовом про зобовязання відповідача повернути ТОВ «Титан Трейд»калій хлористий в кількості 60 тон.

Натомість при розгляді позову позивача у даній справі зясовано, що калій хлористий, який є предметом спору, на момент розгляду справи судом відсутній у відповідача. Як пояснили представники відповідача у судовому засіданні, що спірний калій хлористий в кількості 60 тон був використаний ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»(далі ДП «ЗТМК») у виробничих цілях. На підприємстві відповідача відсутній інший калій хлористий такої якості, який поступив на комбінат за залізничною накладною № 43014524 від 08.09.2010р.

Факт відсутності спірного калію хлористого у ДП «ЗТМК» на момент розгляду спору судом підтверджується і підписаним керівником ДП «ЗТМК»письмовим зверненням відповідача до прокурора Заводського району м.Запоріжжя, в якому зазначено, що спірний калій хлористий був використаний у виробничих цілях.

За таких обставин, суд вважає, що позивач обрав невірний спосіб захисту, який не призведе до реального захисту його прав, бо неможливо зобовязати повернути в натурі те, чого вже немає.

Враховуючи викладене, в задоволенні позовних вимог про зобовязання повернути калій хлористий слід відмовити.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості захистити свої порушені права в інший спосіб, передбачений законом та договором, зокрема п. 4.3 договору зберігання.

У звязку з відмовою в позові судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення складено і підписано

відповідно до вимог ст. 85 ГПК України 08.12.2011 р.

08.12.2011