Рішення № 19981384, 13.12.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" грудня 2011 р.

Справа № 11/5007/95/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді < Поле для текста >

судді Маріщенко Л.О.

судді < Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Фармаком" (м. Харків)

до Приватного підприємства "Вікторія-Фарм" (м. Житомир)

про стягнення 9646,53 грн. основного боргу та 1828,68 грн. пені

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 9646,53 грн. заборгованості за отриманий товар та 1828,68 грн. пені.

29.11.11р. позивач надав суду уточнення позовних вимог згідно яких просить стягнути з відповідача на свою користь 9646,53 основного боргу, 744,72 грн. пені, 128,29 грн. інфляційних та 240 грн. 3% річних.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач свого представника та відзив на позов до суду не направив.

Ухвала суду , направлена на адресу відповідача повернулась з відміткою органу зв'язку - " за вказаною адресою не проживає".

Відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02р. № 75, перший, належним чином підписаний примірник процесуального документа ( ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.06р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" ( п. 4), від 14.08.07р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" ( п. 15), від 18.03.08р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" ( п. 23).

А тому, примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п. вважається належним доказом виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Справа, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням сторони спір розглянутий у більш тривалий строк ніж передбачено ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.09р. між сторонами укладено договір № 106, згідно якого позивач зобов'язувався передати у власність, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити косметичні продукти, дієтичні добавки до харчування, біологічно активні добавки (надалі товар).

Відповідно до п. 2.4 договору, строк оплати відраховується з моменту отримання товару уповноваженим представником покупця.

Вартість товару вказується у видаткових накладних та вважається узгодженою , якщо покупець не відмовився прийняти товар по ціні вказаній у видатковій накладні (п. 6.1 договору).

Оплата товару покупцем здійснюється на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару або на інших умовах , які узгоджені між сторонами додатково ( п. 6.3 договору).

На виконання умов договору, позивач відпустив , а відповідач отримав товар згідно накладних:

- № РН-0005150 від 30.08.10р. на суму 443,46 грн.;

- № РН - 0005148 від 30.08.10р. на суму 2962,62 грн.;

- № РН - 0005166 від 30.08.10р. на суму 87,72 грн.;

- № РН - 0005433 від 06.09.10р. від 749,28 грн.;

- № РН - 0005736 від 13.09.10р. на суму 1261,20 грн.;

- № РН - 0009542 від 22.11.10р. на суму 3283,48 грн.;

- №РН - 0012024 від 27.12.10р. на суму 516,96 грн.;

- № РН - 0012033 від 27.12.10р. на суму 483,48 грн.

Однак, за отриманий товар відповідач розрахувався частково, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 9646,53 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п. 7.2 договору, у випадку невчасної оплати за отриману продукцію покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла на момент прострочення зобов'язання, за кожен день прострочки платежу, а також 3% річних та інфляційні витрати.

Згідно розрахунку позивача правильність якого перевірена судом, відповідачу нарахована пеня, загальний розмір якої становить 744,72 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача розмір 3% річних становить 240 грн.

Також, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати за період з вересня 2010р. по вересень 2011р. в сумі 128,29 грн.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 р., № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін"), і в залежності від встановленого та на підставі норм закону, що регулюють спірні правовідносини, постановити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції" позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням індексу інфляції, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми.

З постанови Вищого господарського суду України від 24.11.10р. по справі № 21/108-10 та постанови Вищого господарського суду України від 29.12.10р. по справі № 33/149-10 вбачається, що при нарахуванні інфляційних, слід мати на увазі, що індекс інфляції має нараховуватись в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Згідно розрахунку позивача строк оплати по накладним № РН - 0005158, РН - 0005166, РН - 0005148 від 30.08.10р. на загальну суму настав 19.09.10р. , тому інфляційні необхідно починати нараховувати з жовтня 2010р.

Позовна заява позивачем подана до суду 29.09.11р., тому інфляційні можливо нараховувати лише по серпень 2011р.

Розмір інфляційних з суми 3352,13 грн. за період з жовтня 2010р. по серпень 2011р. становить 195,02 грн.

Згідно розрахунку позивача строк оплати по накладній РН-0005433 від 06.09.10р. на суму 749,28 грн. настав 26.09.10р.

Розмір інфляційних по вказаній накладній за період з жовтня 2010р. по серпень 2011р. становить 43,59 грн.

Згідно розрахунку позивача строк оплати по накладній РН-0005736 від 13.09.10р. на суму 1261,20 грн. настав 03.10.10р.

Розмір інфляційних по вказаній накладній за період з листопада 2010р. по серпень 2011р. становить 66,73 грн.

Згідно розрахунку позивач строк оплати по накладній РН-0009542 від 22.11.10р. на суму 3283,48 грн. настав 12.12.10р.

Розмір інфляційних по даній накладній за період з січня 2011р. по серпень 2011р. становить 136,04 грн.

Згідно розрахунку позивача строк оплати по накладним РН-0012024, РН- 0012033 від 27.12.10р. на загальну суму 1000,44 грн. настав 16.01.11р.

Розмір інфляційних по даним накладним за період з лютого 2011р. по серпень 2011р. становить 31,13 грн.

Таким чином, згідно розрахунку проведеного судом, загальних розмір інфляційних витрат становить 472,51 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

В даному випадку позивачем відповідного клопотання суду не надавалось, тому суд задовольняє вимогу про стягнення інфляційних в межах заявленої позивачем суми, а саме 128,29 грн.

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим, заявленим відповідно до чинного законодавства та таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Вікторія - Фарм" ( 10028, м. Житомир, вул. Набережна, 7, код 35238251) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Фармаком" ( 61001, м. Харків, вул. Юр'ївська, 17, код 30590731) - 9646,53 грн. боргу, 744,72 грн. пені, 128,29 грн. інфляційних, 240 грн. 3% річних, 107,60 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його прийняття. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Маріщенко Л.О.

Дата підписання 15.12.2011 р.

Віддрукувати: < Поле для текста >

1 - в справу

2,3 - сторонам ( рек. з повід.)

< Текст >