Рішення № 19981271, 12.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.12.11 р. Справа № 38/292

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка

до відповідача: Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селідове, Донецької області

про стягнення донарахованих за рішенням суду суми 3% річних від суми боргу у розмірі 3418 169,03грн., суми інфляційних нарахувань від суми боргу у розмірі 13102 981,28грн.

за участю представників:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1- за дов.№1/1605 від 30.12.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селідове, Донецької області про стягнення донарахованих за рішенням суду суми 3% річних від суми боргу у розмірі 3418169,03грн., суми інфляційних нарахувань від суми боргу у розмірі 13102981,28грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2003р. по справі №20/254, розрахунок суми позову, правовстановлюючі документи тощо.

22.11.2011р. відповідач надав суду заперечення проти позовних вимог №06-1105 від 21.11.2011р., в яких заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що позивачем не направлялась на адресу відповідача вимога щодо сплати заявлених до стягнення 3% річних у розмірі 3418169,03грн. та інфляційних у розмірі 13102981,28грн., у звязку з чим, на думку відповідача, право позивача не порушено.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 1997року між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго”, яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”, (Постачальник) та Державним відкритим акціонерним товариством „Шахта „Курахівська” відокремленого підрозділу „Селидіввугілля” був укладений договір про постачання електричної енергії №10, згідно з яким постачальник (позивач) зобов'язався постачати електричну енергію на обєкти споживача, а споживач (відповідач) зобов'язався своєчасно оплачувати вартість електричної енергії за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором та законодавством України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.12.2003р. по справі №20/254 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Донецьких Західних електричних мереж, м.Ясинувата до відповідача-1: Державного відкритого акціонерного товариства „Шахта „Курахівська” Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії „Селидіввугілля”, м.Селидове, до відповідача-2: Державного підприємства „Шахта №10”, м.Селидове , до відповідача-3: Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селидове про стягнення 43682973,68грн., були задоволені повністю, стягнуто з Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селідове суму боргу за активної електричної енергії 37075307,64грн., суму боргу за реактивну електричну енергію 902767,68грн., суму держмита 1477,98грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 102,59грн., про що були видані накази.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.12.2003року по справі №20/254 встановлено факт, що ДП „Селидіввугілля” є правонаступником прав та обовязків споживача за договором щодо стягнених сум.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 23.12.2003р. по справі №20/254, встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем та стягнуто з відповідача вищезазначені суми.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами (далі Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплату за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач протягом розгляду справи не надав суду доказів належного виконання зобовязань у період нарахування позивачем 3% річних та інфляційних у звязку з чим, суд приходить до висновку, що у відповідача в період нарахування 3% річних та інфляційних була наявна заборгованість перед позивачем.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобовязання виникають нові додаткові зобовязання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочки виконання відповідачем його договірного зобовязання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобовязань.

На підставі вищезазначеного позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 3418169,03грн. та індекс інфляції в розмірі 13102981,28грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих позивачем 3% річних, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 3417 546,41грн.

Перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних суд вважає його обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача на позовну заяву з огляду на наступне:

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі невиконання зобовязання боржником у останнього згідно ст.625 Цивільного кодексу України виникає обовязок сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, виникнення обовязку сплатити інфляційні та 3% річних за весь час прострочення не повязане з моментом предявлення вимоги, передбаченої ст. 530 Цивільного кодексу України.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка до Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селідове, Донецької області про стягнення донарахованих за рішенням суду суми 3% річних від суми боргу у розмірі 3418169,03грн., суми інфляційних нарахувань від суми боргу у розмірі 13102981,28грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селідове, Донецької області (85400, Донецька область, м.Селідове, вул,Карла Маркса, 41, ЄДРПОУ 33426253) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, поточний рахунок відокремленого підрозділу „Донецькі Західні електричні мережі” ПАТ „Донецькобленерго” невідокремленого підрозділу „Маріїнський РЕМ” №26001304751417 у ГУ ПІБ України в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 00131179) 3% річних 3417546,41грн. та індекс інфляції у розмірі 13102981,28грн.

Стягнути з Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селідове, Донецької області (85400, Донецька область, м.Селідово, вул,Карла Маркса, 41, ЄДРПОУ 33426253) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р №26001307550283 у філії Центрально-Міського відділення ПАТ Промінвестбанк м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268 25499,04грн. державного мита, 235,99грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.12.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2011р.

Суддя Лейба М.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >