Рішення № 19981255, 13.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.12.11р.Справа № 31/5005/13418/2011 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Індар", м. Київ

до відповідача -1Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ", м. Дніпропетровськ

відповідача -2Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар", м. Київ

відповідача-3Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар", м. Київ

про визнання правочину недійсним

Суддя Єременко А.В.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_1, дов. від 24.10.2011р.;

Від відповідача-1:ОСОБА_2, дов. від 06.12.2011р.;

Від відповідача-2:не з'явився;

Від відповідача-3:ОСОБА_3, дов. № 998/114-1-110 від 25.10.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Індар" звернулося з позовом про визнання недійсним договору, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "БаДМ", Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар", Приватним акціонерним товариством "По виробництву інсулінів "Індар" про відступлення права вимоги (цесії) від 01.08.2011р. за договорами поставки № 2301-1 від 23.03.2011р. та № 01-010-04/501 від 06.04.2010р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.07.2011р. позивачем та відповідачем -2 укладено договір застави майнових прав, відповідно до умов якого позивач отримував у заставу право вимоги до боржника відповідача-2 - ТОВ "БаДМ" (відповідач-1) на загальну суму 2347321,00 грн., що виникло з договору поставки №2301-1 від 23.03.2011 р. та договору поставки №01-010-04/501 від 06.04.2011р. 28.09.2011 року позивачу стало відомо про укладення відповідачем-2 з відповідачем-3 спірного договору про відступлення права вимоги (цесії) від 01.08.2011р., за яким відповідач-2 відступив право вимоги відповідачу-3 за договорами поставки №2301-1 від 23.03.2011р. та № 01-010-04/501 від 06.04.2010р. Оскільки позивач згоди на укладення договору про відступлення права вимоги оренди не надавав, за доводами позивача, спірний договір укладено з порушенням вимог Закону України "Про заставу", положень договору застави майнових прав, що є підставою для визнання договору про відступлення права вимоги недійсним та зумовило звернення позивача з позовом до суду.

Відповідач-1 проти позову заперечує та вказує, що чинним законодавством України не передбачено визнання договору застави недійсним лише з підстав відсутності згоди заставодержателя на його укладення; законодавець допускає можливість відчуження майна заставодавцем без згоди заставодержателя, але чітко визначає правові наслідки, такого відчуження - якщо набувач добросовісний, то він набуває право власності без обтяжень; позивачем обрано невідповідний спосіб захисту своїх прав, оскільки діючим законодавством визнання недійсним правочину з зазначених позивачем підстав не передбачено, проте порушення прав кредитора (позивача по справі) є підставою для звернення до суду з позовними вимогами, передбаченими ст. 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідач-2 згідно заяви (вх. № 75103/11 від 01.11.2011р.) позовні вимоги визнає, просить розглянути заяву про визнання позову без участі його представника.

Відповідач-3 позовні вимоги не визнає та зазначає, що договір застави майнових прав (права вимоги) від 27.07.2011р. є недійсним; оскільки станом на 01 серпня 2011 року (дату укладання договору відступлення права вимоги (цесії) від 01.08.2011р. договір застави майнових прав (права вимоги) від 27.07.2011р. не був зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" придбало права вимоги за відплатним договором, тому є добросовісним набувачем і набуло право власності на права вимоги без обтяжень; ТОВ "Індар" обрано невідповідний (неналежний) спосіб захисту своїх прав, оскільки якщо ТОВ "Індар" вважає, що його права порушені внаслідок відступлення права вимоги, ТОВ "Індар" має звернутися до суду до ТОВ "Торговий дім "Індар" з позовними вимогами, що передбачені ч. 3 ст. 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та ч. 1 ст. 592 ЦК України.

В судовому засіданні 06.12.2011 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та відповідача-3, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІНДАР" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БаДМ" (Покупець) був укладений договір поставки № 2303-01/785, відповідно до п.1.1 Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити лікарські засоби (далі - Продукція), асортимент та ціна яких, зазначені в специфікації 1, яка є невід'ємною частиною даного договору. Загальна сума договору становить 7 000 000 грн.(сім мільйонів) грн. 00 коп.

06 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІНДАР" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БаДМ" (Покупець) був укладений договір поставки № 01-010-04/501, відповідно до п.1.1 Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити лікарські засоби (далі - Продукція), асортимент та ціна яких, зазначені в специфікації 1, яка є невід'ємною частиною даного договору. Загальна сума договору становить 12 000 000 грн.(дванадцять мільйонів) грн. 00 коп.

Згідно договору про дистриб'юцію № 0107-2011, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДАР" (Виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІНДАР" (Дистрибютор) Виробник призначає ТОВ "Торговий дім "ІНДАР" своїм офіційним представником, який уповноважений представляти, продавати лікарські засоби, виробництва ТОВ "ІНДАР" на території України, а Дистрибютор погоджується діяти в якості ексклюзивного офіційного представника на території на умовах, визначених цим Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІНДАР" (Заставодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДАР" (Заставодержатель) був укладений договір застави майнових прав (права вимоги), відповідно до умов якого Заставодавець з метою забезпечення виконання зобов'язання, що випливає з Договору про дистриб'юцію № 0107-2011 від 01.07.2011р. (Основний договір), укладеного між Заставодавцем та Заставодержателем передає в заставу майнові права вимоги за Договорами: поставки № 2303-1 від 23.03.2011 р., що на дату укладення Договору становить 2160035,00 грн., яке виникло за зобов'язанням з оплати лікарських засобів, що поставлені Заставодавцем Товариству з обмеженою відповідальністю "БаДМ"; поставки №01-010-04/501 від 06.04.2010 р., що на дату укладення Договору становить 187286,00 грн., яке виникло за зобов'язанням з оплати лікарських засобів, що поставлені Заставодавцем Боржнику.

Згідно п.1.2., п. 1.4 вказаного договору застави майнових прав (права вимоги) даним Договором забезпечується часткове погашення заборгованості Заставодавцем, що виникла за Основним договором, перед Заставодержателем; Заставодавець засвідчує, що заставлене право до цього часу не є предметом застави по іншому договору, не є відчуженим, не знаходиться в спорі або під арештом чи в податковій заставі, на нього не розповсюджуються будь-які права третіх осіб та його вартість на дату укладення цього Договору складає в повному обсязі 2 347 321,00 грн.

01.08.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" (Первісний кредитор) та Приватним акціонерним товариством "По виробництву інсулінів "Індар" (Новий кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "БаДМ" (Боржник) був укладений договір про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов якого Первісний кредитор відступає право вимоги за Основною угодою (договір поставки № 2303-1 від 23.03.2011р., укладений між Первісним кредитором та Боржником; договір поставки № 01-010-04/501, укладений між Первісним кредитором та Боржником), а Новий кредитор набуває права вимоги, належне Первісному кредиторові, і стає кредитором за Основними угодами.

Згідно п. 2.2 договору про відступлення права вимоги Первісний кредитор передає Новому кредитору таке право вимоги за Основними угодами на загальну суму 2 347 321,00 грн.: право вимоги Первісного кредитора на загальну суму 2 160 035,00 грн. станом на 01.08.2011 до Боржника у зо бов'язанні з оплати лікарських засобів, що поставлені Первісним кредитором Боржникові за Договором поставки № 2303-1 від 23.03.2011; право вимоги Первісного кредитора на загальну суму 187 286,00 грн. станом на 01.08.2011 до Боржника у зо бов'язанні з оплати лікарських засобів, що поставлені Первісним кредитором Боржникові за Договором поставки №01-010-04/501 від 06.04.2010.

Первісний кредитор засвідчує, що Об'єкт Договору набутий ним сумлінно, не є пре дметом застави та/або спору з третіми особами, не подарований (п. 2.5. договору відступлення права вимоги).

Позивач заперечує правомірність укладення договору про відступлення права вимоги (цесії) від 01.08.2011 р. з підстав укладення його без згоди позивача, як заставодержателя обєкта майнових прав, відповідно, невідповідності укладеного договору вимогам закону та умовам договору застави майнових прав, що і є причиною спору.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.1-ч.3, ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 2, ч.3 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено законом або договором.

Таким чином, відповідно до цивільного законодавства, на виключення із загального правила щодо переходу до нового кредитора прав первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, законом або договором можуть бути встановлені обмеження щодо прав вимоги, що передаються.

Правовідносини щодо застави врегульовані Законом України "Про заставу".

Згідно ст. 16 Закону України "Про заставу" право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення. Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Застава майнових прав регулюється розділом V Закону України "Про заставу".

Так, відповідно до ст. 49 Закону України "Про заставу" заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Враховуючи наведене та предмет застави за договором застави майнових прав (права вимоги) від 27.07.2011р., слід дійти висновку, що відповідачам-2 було передано в заставу позивачу відповідне право вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором.

За ст. 50 Закону України "Про заставу" при заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодавець зобов'язаний виконувати дії, необхідні для забезпечення дійсності заставленого права; не здійснювати уступки заставленого права.

Підпунктом 3.1.6. п. 3.1 договору застави майнових прав (права вимоги) передбачений обовязок заставодавця не здійснювати уступки заставленого права без отримання попередньої письмової згоди на це від заставодержателя.

Згода на укладення спірного договору відступлення права вимоги, позивачем, як заставодержателем майнових прав, не надавалась.

Отже, укладення відповідачем-1, відповідачем-2 та відповідачем-3 договору про відступлення права вимоги (цесії) від 01.08.2011 р. без згоди на це заставодержателя суперечить як вимогам Закону України "Про заставу", так і умовам договору застави застави майнових прав (права вимоги).

З огляду на встановлені обставини справи, положення законодавства, зважаючи на те, що за договором відступлення права вимоги постачальником за договорами поставки відступлене право вимоги оплати боргу за поставлений товар, заміна сторони у договорах поставки (постачальника) не відбулася, а тому оскаржуваний договір є недійсним (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача-3 про витребування у відповідача-2 оригіналу довіреності від 01.07.2011 року, виданої ОСОБА_4 та відхиляє доводи відповідача-3 щодо недійсності договору застави майнових прав (права вимоги), оскільки питання правомірності укладання сторонами договору застави майнових прав (права вимоги) є поза межами даного спору.

Враховуючи предмет позову, суд також не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача-2, оскільки суд вбачає при укладенні спірного договору винні дії відповідача-2.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір відступлення права вимоги (цесії) від 01.08.2011р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "БаДМ", Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" та Приватним акціонерним товариством "По виробництву інсулінів "Індар".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, код ЄДРПОУ 36423480) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індар" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, код ЄДРПОУ 37063485) витрати на оплату державного мита у сумі 85,00 грн., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.В.Єременко