Рішення № 19980389, 22.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.11.11р.Справа № 22/5005/12861/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАЛ ТАЙГЕР", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНПАЙП-ІНВЕСТ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 70 600,00 грн.

Суддя Пуппо Л.Д.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - дов.б/н від 14.10.11

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ

Позивач просить стягнути грошові кошти у розмірі 66000,00грн., та 4600,00 грн. штрафних санкцій, а також судові витрати по справі.

Представник Відповідача не з'явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання судом не задовольняється з таких підстав.

Відповідач про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Судом вже відкладався розгляд справи за його клопотанням. Також, відповідач не позбавлений можливості у відповідності зі ст. 22 ГПК України знайомитись з матеріалами справи. Крім того, у суду обмежений строк розгляду цієї справи.

Справа розглядається за наявними матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ).

В порядку статті 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В

Між Позивачем та Відповідачем укладений договір №11 від 17.03.2011 року ( далі Договір), відповідно до умов якого Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАЛ ТАЙГЕР" (Замовник) доручає, а Виконавець (Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІНПАЙП-ІНВЕСТ") приймає на себе виконання наступних робіт :

1.1. Розробка матеріалів, що обґрунтовують скорочення санітарно- захисної зони Позивача за адресою : 49032, м. Дніпропетровськ, вул.. Аеродром,32 та за адресою 49032, м. Дніпропетровськ, вул.. Аеродром,32А.

1.2. Супроводження експертизи матеріалів щодо скорочення санітарно-захисної зони Позивача за адресою : 49032, м. Дніпропетровськ, вул.. Аеродром,32 та за адресою 49032, м. Дніпропетровськ, вул.. Аеродром,32А. в експертній установі Міністерства охорони здоров'я України з наданням Висновку експертної установи.

1.3. Супроводження експертизи матеріалів щодо скорочення санітарно-захисної зони Позивача за адресою : 49032, м. Дніпропетровськ, вул.. Аеродром,32 та за адресою 49032, м. Дніпропетровськ, вул.. Аеродром,32А. в Міністерстві охорони здоров'я України з наданням Висновку МОЗ.

Згідно п.2,1 загальна вартість робіт складає 110000,00 грн. без ПДВ. У виконання договору Замовник здійснив передплату у сумі 66000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 226 від 18.03.2011р. у сумі 33000,00 грн., №132 від 22.04.2011р. у сумі 22000,00 грн. та 397 від 02.06.2011р. у сумі 11000,00 грн.

Виконання робіт за договором становить 105 календарних днів, який вираховується з моменту отримання Виконавцем вихідних даних від Замовника та внесення на розрахунковий рахунок Виконавця відповідної суми передплати ( п.3.1,3.2 Договору).

Матеріалами справи підтверджують, що Замовник здійснив попередню оплату, однак Виконавець прострочив виконання взятого на с6ебе зобовязання.

Згідно вимог, визначених в статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають бути виконані належним чином та у встановлений договором строк; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, крім випадків, передбачених договором або законом, а стаття 629 вказує на те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач направляв вимогу на адресу Відповідача № 97 від 12.08.2011р., яка залишилась без відповіді.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За прострочення виконання зобов'язання п. 5.4 договору передбачена відповідальність штрафні санкції за кожен день прострочки платежу в розмірі 100 грн.

Так, нарахована санкція за період з 01.07.2011р. до 15.08.11р. складає за розрахунком Позивача - 4600,00 грн. Після перевірки розрахунку Позивача та у Відповідності зі ст. 549 Цивільного кодексу України штрафна санкція Відповідача складає 100 грн., оскільки штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, стягненню підлягає сума в розмірі 66000,00 грн., та штраф в розмірі 100,00 грн.

Щодо заяви про забезпечення позову, то суд доходить висновку , що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, зі змісту статті 66 названого Кодексу випливає, що заходи до забезпечення позову мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиття заходів до забезпечення позову не повинно призводити (перешкоджати) до втручання у підприємницьку діяльність відповідача.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Між тим, всупереч положенням ст.66 ГПК України, заява позивача про забезпечення позову нічим не обґрунтована, та ґрунтується лише на власних міркуваннях та припущеннях.

Під час вирішення питання про можливість застосування заходів до забезпечення позову позивачем не надано доказів, які б свідчили про необхідність вжиття таких заходів.

Так, за змістом ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів фактичних даних.

Докази, відповідності до ст. 34 ГПК України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Відповідно до положень ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин для вжиття таких заходів, не підтвердив їх письмовими та належними доказами.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 525, 526,612,629 Цивільного кодексу України статтею 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНПАЙП-ІНВЕСТ" (49101, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса,34, оф.24, ЄДРПОУ 37537941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАЛ ТАЙГЕР" (49032, м. Дніпропетровськ, вул.Аеродром,32, ЄДРПОУ 31017171) грошових коштів в сумі 66000,00 грн., 100,00 грн. штрафних санкцій, 661,00 грн. державного мита, 220,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя

Л.Д.Пуппо

Рішення підписано 21.11.2011 року