Рішення № 19980356, 21.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.11р.Справа № 13/5005/11732/2011 За позовомПриватного акціонерного товариства “Науково-виробниче обєднання “Созидатель”, м. Дніпропетровськ

дотовариства з обмеженою відповідальністю “Діалог”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 138 730,16 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність № 27/2011 від 12.05.2011 р;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, довіреність від 10.04.2011 р;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство “Науково-виробниче обєднання “Созидатель”, м. Дніпропетровськ (Позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалогбанк" (Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 138 730, 16 грн. заборгованості та судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем порушено умови за договором № 556 від 26.06.2007 року "Про доручення на виконання функцій "замовника-забудовника".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2011р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.09.2011р.

29.09.2011р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якій просить суд відмовити Позивачу у задоволенні його позовних вимог.

29.09.2011р. ухвалою суду розгляд справи відкладено на 20.10.2011р.

20.10.2011р. відповідач надав доповнення до відзиву на позовну заяву.

20.10.2011р. позивачем надано заперечення на відзив відповідача.

Представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду справи для надання письмових пояснень по справі.

Ухвалою суду від 07.11.2011р. продовжено строк розгляду справи до 20.11.2011р.

Розгляд справи був відкладений з 20.10.2011 року на 07.11.2011 року, з 07.11.2011 року на 17.11.2011 року.

У судовому засіданні 17.11.2011р. позивачем подано заяву про залучення додаткових доказів до матеріалів справи.

17.11.2011р. відповідачем надано додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні 17.11.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

26 червня 2007 року між ПАТ “Науково-виробниче обєднання “Созидатель” (повірений/позивач) та ТОВ "Діалог" (довіритель/відповідач) був укладений договір № 556 "доручення на виконання функцій "замовника-забудовника".

За умовами договору № 566 від 26.06.2007р. передбачено, що оплата послуг повіреного здійснюється довірителем на протязі п'яти робочих днів з моменту підписання акта - звіту (п. 3.2. Договору).

Згідно п. 8.1. Договору, договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе обов'язків.

Сума боргу в розмірі 96 549 грн. 80 коп. виникла з 08.10.2008 року, що підтверджується актами - звіту прийому виконаних по функціям замовника - забудовника робіт по об'єкту:

- акт - звірки прийому виконаних по функціям замовника - забудовника робіт по об'єкту від 02.06.2008р.;

- акт - звірки прийому виконаних по функціям замовника - забудовника робіт по об'єкту від 27.06.2008р.;

- акт - звірки прийому виконаних по функціям замовника - забудовника робіт по об'єкту від 29.08.2008р.;

- акт - звірки прийому виконаних по функціям замовника - забудовника робіт по об'єкту від 30.09.2008р.

За надані позивачем послуги Відповідач не розрахувався.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 1 387, 31 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, просить суд застосувати строк позовної давності відносно акту - звіту від 02.06.2008р. та 27.06.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи акти - звіти були підписані сторонами 02.06.2008р., 27.06.2008р., 29.08.2008р., 30.09.2008р.

Відповідно до п. 3.2. Договору від 26.06.2007р. оплата послуг здійснюється на протязі п'яти робочих днів з моменту підписання акту - звіту.

Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, перебіг строку позовної давності щодо акту від 02.06.2008р. почався 08.06.2008р., відносно акту - звіту від 27.06.2008р. почався 03.07.2008р. Позовна заява була подана позивачем до суду 05.09.2011р.

Отже, Позивачем було пропущено строк позовної давності щодо стягнення грошових коштів з Відповідача згідно актів - звітів від 02.06.2008р. та 27.06.2008р.

Позивач стверджує, що у листі від 15.07.2011р. Відповідач визнав борг за спірним договором на суму 96 550, 00 грн. та звітами - актами, що за законодавством перериває перебіг позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідач у доповненні до відзиву від 20.10.2011р. повідомляє, що лист від 15.07.2011р. є всього лиш перепискою між сторонами, в якому відсутня жодна інформація про визнання Відповідачем боргу перед позивачем згідно договору від 26.06.2007р., а також зазначає, що цей лист не є відповіддю на пред'явлену претензію. Крім цього, відповідач не вчиняв ніяких інших дій, які свідчили про визнання ним всього боргу перед Позивачем.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що поважних причин, які можна прийняти до уваги при вирішенні питання поновлення пропущеного строку позовної давності позивачем не надано.

Відповідно до вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Дослідивши матеріали справи, документи подані сторонами у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості згідно актів - звітів від 02.06.2008р. та 27.06.2008р. в сумі 77 202, 20 грн., слід визнати обґрунтованими, але вважаючи, що позивачем без поважних причин пропущено трирічний строк позовної давності, слід відмовити.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості згідно актів - звітів від 29.08.2008р. та від 30.09.2008р. у розмірі 19 347, 60 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

На підставі вищезазначеної норми закону позивачем було нараховано інфляційні витрати за період з 08.10.2008р. по 30.08.11р. на загальну суму 130 342, 23 грн. та 3% річних за період з 08.10.2008р. по 30.08.11р. на загальну суму 8 387, 93 грн., розрахунки яких перевірено господарським судом, але зважаючи на вищеозначене, суд прийшов до висновку про необхідність здійснення перерахунку з урахуванням розміру позовних вимог що підлягають задоволенню, а саме 19 347, 60 грн.

Господарським судом здійснено перерахунок щодо стягнення інфляційних витрат за період з 08.10.2008р. по 30.08.11р. та 3% річних з 08.10.2008р. по 30.08.11р.

Після проведеного перерахунку, суд прийшов до висновку щодо стягнення з Відповідача інфляційних витрат на загальну суму 26 022, 52 грн. та 3% річних на загальну суму 1 680, 86 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість згідно актів - звітів від 29.08.2008р. та від 30.09.2008р. у розмірі 19 347, 60 грн., інфляційні витрати у розмірі 26 022, 52 грн. та 3% річних в розмірі 1 680, 86 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог" (49100, м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, буд. 9, код ЄДРПОУ 32293629) на користь Приватного акціонерного товариства “Науково-виробниче обєднання “Созидатель” (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова, 4, код ЄДРПОУ 13416334) суму 19 347,60 грн. - основного боргу, суму 26 022, 52 грн. - інфляційних втрат, 1 680, 86 грн. - 3% річних, 470 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 80 грн. 04 коп. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повне рішення складено

22.11.11р.