Рішення № 19980319, 21.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.11р.Справа № 17/5005/10087/2011 За позовом Приватного підприємства "Виробничо-будівельна група "АЮТАНА", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "АГРО-СОЮЗ", с. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Слайден", м. Дніпропетровськ

про стягнення 406320,79 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 10/01-1 від 10.01.11р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довір. № 4 від 05.08.10р.;

від третьої особи: ОСОБА_3, довір. № 01/12-2 від 01.12.10р.

Суть спору:

Приватне підприємство "Виробничо-будівельна група "АЮТАНА" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "АГРО-СОЮЗ" (далі - відповідач); за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Слайден", у якому з врахуванням остаточних уточнень позовних вимог просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму 282201,49 грн. основного боргу, 93107,17 грн. інфляційних, 23947,62 грн. 3% річних, а всього суму 399256,28 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору № 1138 від 27.02.06р.

Відповідач позов не визнає. У відзиві та поясненнях вмотивовує свої заперечення посиланнями на те, що порушення строків оплати спірного товару не виникло тому, що позивачем здійснено поставку лише частини партії товару, отже, на думку відповідача, строк оплати спірного товару навіть не почав свого перебігу. Крім того, позивачем невірно зазначена сума основної заборгованості, свідченням чого є документи долучені до матеріалів справи, а також невірно розраховані інфляційні та 3% річних, оскільки позивачем не враховано укладений договір про відступлення права вимоги № 27-07/09-П/4 від 14.08.09р.

Також, відповідачем було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом Дніпропетровської області справи №21/5005/11/474/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "АГРО-СОЮЗ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Слайден" про стягнення 35080,00 грн. оплати за товар, поставлений по договору поставки №1138 від 27.02.06 р. та оплачений на зазначену суму згідно договору відступлення права вимоги № 27-07/09-П/4 від 14.08.09р. який було укладено між позивачем та третьою особою у даній справі.

Третя особа проти заявлених позивачем вимог не заперечує. У письмовому поясненні вказує на те, що не має відношення до даної справи, згідно ст. 27 ГПК України, у звязку з тим, що заборгованість по спірному договору про відступлення права вимоги є предметом розгляду у іншій справі господарського суду.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.11.11р. по 17.11.11р., згідно ст. 77 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

27.02.2006 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір № 1138 (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальником поставлено на адресу відповідача товар на загальну суму 302135,49 грн., свідченням чого є двохсторонні видаткові накладні (а.с. 25, 28, 32, 36, 41, 44, том І) та довіреності на отримання повноважним представником відповідача матеріальних цінностей (а.с. 30, 34, 39, том І), проте покупцем прийнятий спірний товар, згідно специфікації № 44 від 01.09.08р. (додаток № 1 до Договору) за узгодженою сторонами ціною, так і неоплачений повністю.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

За умовами п. 3.1 Договору оплата товару здійснюється покупцем в строки, зазначені сторонами у відповідній специфікації, де згідно п. 1 специфікації № 44 від 01.09.08р. (а.с. 23, зворотня сторона аркушу) покупець здійснює оплату товару, зазначеного у даній специфікації, на протязі 14-ти днів з моменту поставки.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Вивчивши документи долучені до матеріалів справи господарський суд зазначає, що на виконання умов Договору постачальник у період з 08.09.08р. по 08.12.08р. поставив покупцю товар, зокрема, передбачений специфікацією № 44 до Договору, який відповідачем прийнятий без зауважень на загальну суму 302135,49 грн., проте оплачений останнім частково у сумі 26510,00 грн., а також частково повернутий постачальнику на загальну суму 1536,00 грн.

В той же час, господарським судом не приймаються заперечення позивача щодо відсутності фактичного повернення покупцем товару на загальну суму 1536,00 грн., а також, стосовно здійснення покупцю поставки товару на загальну суму 6576,00 грн., з огляду на наступне.

Відповідач стверджує, що 30.09.2008 року за актом приймання-передачі № 59 (а.с. 38) підписаним обома сторонами у справі, позивачу було повернуто 40 одиниць товару на загальну суму 1536,00 грн., що приймається господарським судом, оскільки спірний повернутий товар був передбачений специфікацією № 44 до Договору, а також на акті № 59 міститься відбиток печатки підприємства позивача про отримання повернутого товару, насамперед наявність якої підтверджує факт повернення покупцем та прийняття постачальником спірної продукції.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що позивача неодноразово зобовязано надати документи, зокрема, видаткову накладну від 03.08.09р. та довіреність на отримання повноважним представником відповідача матеріальних цінностей в підтвердження здійснення поставки покупцю товару на загальну суму 6576,00 грн., яка відображена у двохсторонньому акті звірки взаєморозрахунків від 31.08.09р., який є в матеріалах справи.

Однак, у судове засідання 17.11.11р. позивач або його повноважний представник необхідні господарському суду документи не надав, насамперед, які необхідні для розгляду справи в частині позовних вимог щодо стягнення суми 6576,00 грн. основної заборгованості, що перешкоджає вирішенню спору в цій частині позовних вимог по суті із з'ясуванням всіх обставин справи.

У відповідності з приписами ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду (відповідну частину позовних вимог), якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

З врахуванням наведеного вище, відповідач в порушення умов Договору свої зобовязання по повній та своєчасній оплаті поставлено товару не виконав, у звязку з чим на час розгляду спору у останнього виникла основна заборгованість в сумі 274089,49 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на умови Договору щодо строку оплати поставленого товару, строк оплати поставленої вартості спірної продукції, є таким, що настав.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми основної заборгованості, обставин наведених позивачем в обґрунтування цих позовних вимог не спростував.

Між тим, крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача суму 93107,17 грн. інфляційних за період з вересня 2008 року по серпень 2011 року, 23947,62 грн. 3% річних за період з 23.09.08р. по 04.08.11р.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми.

Проте, перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру інфляційних та 3% річних, з врахуванням викладених вище обставин та суми основної заборгованості, господарський суд задовольняє їх частково, а саме: інфляційні за період з жовтня 2008 року по липень 2011 року на суму 91418,81 грн., 3% річних за період 23.09.08р. по 04.08.11р. на суму 23432,82 грн., тоді як в решті нарахувань суд відмовляє за безпідставністю.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Суд відхиляє вимоги відповідача в частині відмови у стягненні суми основного боргу в розмірі 35080,00 грн., яка була сплачена відповідачем третій особі на виконання умов договору відступлення права вимоги №27-07/09-П/4 від 14.08.2009 р. (а.с.71-72, том І), укладеного між ПП ВБГ „Аютана” та ТОВ ТПК „Слайден”, відповідно до умов якого позивач відступає, а тертя особа набуває право вимоги, належне ПП ВБГ „Аютана” у відповідності із Договором № 1138 від 27.02.06 р., оскільки постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.11 р. по справі №5005/263/2011 вищезазначений договір відступлення права вимоги визнано недійсним.

Статтями 33, 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Клопотання ж відповідача про зупинення провадження у справі згідно ч.1 ст. 79 ГПК України до вирішення господарським судом Дніпропетровської області справи №21/5005/11/474/2011 задоволенню не підлягає, оскільки обставини зазначені у клопотанні, на які відповідач посилається як на підставу для його задоволення, не є такими, що унеможливлюють розгляд даної справи по суті.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 81, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "АГРО-СОЮЗ" (52005, с. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вул. Нижньодніпровська, 1; ЄДРПОУ 31682313) на користь Приватного підприємства "Виробничо-будівельна група "АЮТАНА" (49049, м. Дніпропетровськ, пров. Штабний, 1/82; ЄДРПОУ 33421543) суму 274089,49 грн. (двісті сімдесят чотири тисячі вісімдесят девять грн. 49 коп.) основного боргу, 91418,81 грн. (девяносто одна тисяча чотириста вісімнадцять грн. 81 коп.) інфляційних, 23432,82 грн. (двадцять три тисячі чотириста тридцять дві грн. 82 коп.) 3% річних, 3889,41 грн. (три тисячі вісімсот вісімдесят девять грн. 41 коп.) державного мита, 229,90 грн. (двісті двадцять девять грн. 90 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги в частині стягнення суми 6576,00 грн. боргу залишити без розгляду.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ___