Рішення № 19980132, 17.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.11р.Справа № 15/5005/13123/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем", м.Дніпропетровськ

до В-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд", м. Київ

В-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Сіті", м. Дніпропетровськ

про стягнення 304 770,09 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № б/н від 21.03.11р.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд" (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Сіті" (далі - відповідач-2), про стягнення з відповідача-1 на користь позивача 304 670, 09 грн., а з відповідача-2 на користь позивача 100 грн. Крім того, позивач просить стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача понесені ним судові витрати по справі.

Ухвалою господарського суду від 05.10.11р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 27.10.11р.

Ухвалою господарського суду від 27.10.11р., у зв'язку з неявкою у судове засідання повноважних представників відповідача-1 та відповідача-2, розгляд справи відкладено на 17.11.11р., повторно зобов'язано сторін виконати належним чином вимоги ухвали господарського суду від 05.10.11р. Явку в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу визнано обовязковою.

17.11.11р. у судове засідання повноважні представники відповідача-1 та відповідача-2 не з'явилися, витребувані документи до суду не надали.

Про день, час та місце розгляду справи відповідач-1 повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.39, Т.-2). Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.

07.11.11р. до господарського суду надійшло клопотання відповідача-2 про розгляд справи відповідно до вимог чинного законодавства України, без участі його повноважного представника.

Крім того, повноважний представник позивача надав для долучення до матеріалів справи докази повідомлення відповідача-1 та відповідача-2 про день, час та місце розгляду справи (а.с. 46-48, Т.-2).

В свою чергу, у судовому засіданні повноважний представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, просив суд розглянути дану справу без участі повноважних представників відповідача-1 та відповідача-2, оскільки останні без поважних причин не явилися у судове засідання.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про те, що повноважний представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився та не подав витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі повноважних представників відповідача-1 та відповідача-2 за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані докази, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.10р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поставки № Д/К-4 ПР-40816 (далі-Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого позивач зобов'язується поставити товар в строки, обумовлені даним Договором, згідно замовлення відповідача-1, яке є невід'ємною частиною Договору (далі - Додаток № 3 "Замовлення Товару"), а відповідач-1 - прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених в додатку № 4 до даного Договору "Додаткові умови", які є невід'ємною частиною Договору (далі - Додаток № 4 "Додаткові умови").

Асортимент та ціна товару узгоджуються у специфікації до Договору. Специфікація затверджується сторонами у встановленій формі (додаток № 1 "Специфікація") і є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.6. Договору, ціна на товар формується в українській національній валюті, у відповідності з чинним законодавством України, включає ПДВ, за винятком товарів (операцій), які звільняються від уплати податку на додану вартість відповідно чинного законодавства України.

Ціна на товар включає в себе вартість поставки товару позивачем (п. 2.7. Договору).

Загальна ціна Договору складається з суми товару отриманого по всім накладним (п.7.1. Договору).

Відповідач-1 проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в строк, встановлений сторонами в пункті 6 додатку № 4 до даного Договору "Додаткові умови" (п. 7.2. Договору).

В п. 6 Додаткових умов, зазначено про те, що відповідач-1 проводить оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на протязі 60 календарних днів з моменту поставки товару.

Сторони несуть юридичну відповідальність у відповідності до чинного законодавства України (п. 8.1. Договору).

Згідно п. 8.9. Договору, у разі просрочки оплати товару позивач стягує з відповідача-1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого в строк товару за кожен день просрочки платежу.

Усі спори, неврегульовані добровільним шляхом на протязі 30 діб з моменту їх виникнення, сторони передають на розгляд у відповідний суд за місцем знаходження відповідача (п. 10.3. Договору).

Відповідно до п. 12.1. Договору, строк дії даного Договору встановлюється з моменту його фактичного підписання і до 31 грудня 2010р.

Строк дії даного Договору автоматично продовжується на один рік, у випадку, коли ні одна із сторін не доведе до відома другій стороні у письмовій форм про свій намір змінити або призупинити дію договору за 30 календарних діб до закінчення дії даного договору (п. 12.1. Договору).

Крім того, 01.08.10р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки № 01/01-08 (далі - Договір поруки), відповідно до умов п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, відповідач-2 зобов'язується солідарно з відповідачем-1 відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань з оплати товарів, поставлених відповідачу-1 відповідно до Договору поставки № Д/К-4 ПР-40816 від 01.08.2010р. (далі - Основний договір), укладеного між позивачам та відповідачем-1.

Відповідач-2 відповідно до п. 1.1. Договору поруки відповідає перед позивачем у наступному обсязі: за зобов'язаннями з оплати вартості товарів, поставлених відповідачу-1 відповідно до основного договору в сумі вартості поставлених товарів, але не більше 100 грн. ( п. 1.2 Договору поруки).

Як зазначено в п. 1.3. Договору поруки, відповідач-2 відповідає перед позивачем тільки щодо оплати вартості товару поставленого за Основним договором (основного боргу). Порука в будь-якому випадку не розповсюджується на сплату пені, неустойки, відшкодування збитків, тощо.

Пунктом 2.1.1. Договору поруки передбачено, що у випадку прострочки відповідчем-1 виконання грошового зобов'язання, визначного відповідно до п. 1.2. цього договору, понад один банківський день, відповідач-2 зобов'язується за вимогою позивача протягом двох банківських днів з дати надходження до нього такої вимоги сплатити за грошовими зобов'язаннями відповідача-1, у розмірі, що не перевищує суму, передбачену п. 1.2. цього Договору.

На виконання умов Договору, як зазначає позивач, ним за період з 28.12.2010р. по 05.07.11р. здійснено поставку товару відповідачу-1 на загальну суму 376 106,30 грн., що підтверджується копіями накладних, які додані до позовної заяви.

Як зазначає позивач, відповідачем-1 було повернуто товар на суму 84 437,31 грн. та здійснено часткову оплату на суму 13 109,20 грн. До теперішнього часу віповідач-1 повністю не розрахувався з позивачем, у зв'язку з чим у відповідача-1 виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 278 559,79 грн.

На підставі п. 8.9. Договору, позивачем була нарахована до сплати відповідачу-1 пеня у розмірі 18 149,84 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані до сплати відповідачу-1 інфляційні витрати у розмірі 4 547,59 грн. та 3% річних у розмірі 3 512,87 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача-1 заборгованість за поставлений товар у розмірі 278 459,79 грн., пеню у розмірі 18 149,84 грн., інфляційні витрати у розмірі 4547,59 грн. та 3 % річних у розмірі 3 512,87 грн.

Крім того, 10.09.11р. позивач відповідно до п. 2.1.1. Договору поруки, направив на адресу відповідача-2 вимогу про сплату частини боргу у розмірі 100 грн., яка останнім була отримана 12.09.11р., про що є відповідна відмітка (а.с. 34, Т-1). Але, як стверджує позивач, зазначені грошові кошти від відповідача-2 на розрахункових рахунок позивача не надійшли, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача-2 вартість поставленого і неоплаченого товару у розмірі 100 грн.

Доказів виконання зобов'язання по Договору поставки № Д/К-4 ПР-40816 від 01.08.2010р. на момент розгляду спору відповідач-1 до господарського суду не надав.

Крім того, відповідачем-2 також не надав на момент розгляду спору до господарського суду доказів виконання зобов'язання по Договору поруки № 01/01-08 від 01.08.10р.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення з відповідача-1 заборгованості за поставлений товар у розмірі 278 459,79 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно п. 8.9. Договору, у разі просрочки оплати товару позивач стягує з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого в строк товару за кожен день просрочки платежу.

На підставі п. 8.9. Договору, позивачем нарахована до сплати відповідачу-1 пеня у розмірі 18 149,84 грн.

Розрахунок пені господарським судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону позивачем були нараховані до сплати відповідачу-1 інфляційні витрати у розмірі 4 547,59 грн. та 3 % річних у розмірі 3 512,87 грн.

Відповідно до вимог чинного законодавства, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-1 інфляційних витрат та 3% річних слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що:

1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки № 01/01-08 від 01.08.10р., відповідач-2 відповідає перед позивачем за зобов'язаннями з оплати вартості товарів, поставлених відповідачу-1 відповідно до основного договору в сумі вартості поставлених товарів, але не більше 100 грн.

Як зазначено у п. 1.3. Договору поруки № 01/01-08 від 01.08.10р., відповідач-2 відповідає перед позивачем тільки щодо оплати вартості товару поставленого за Основним договором (основного боргу). Порука в будь-якому випадку не розповсюджується на сплату пені, неустойки, відшкодування збитків, тощо.

Враховуючи вимоги чинного законодавства України та Договору поруки № 01/01-08 від 01.08.10р., господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-2 вартості поставленого і неоплаченого товару у розмірі 100 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Витрати по справі слід покласти солідарно на відповідача-1 та відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 543, 549, 554, 599, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд" (49044, м.Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд. 12; ЄДРПОУ 35250305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем" (49000, м. Дніпропетровськ, вул.Кірова, буд. 82-Г; ЄДРПОУ 37150703, п/р 26005301140901 в АБ "Південний", МФО 306458) заборгованість за поставлений товар у розмірі 278 459,79 грн. (двісті сімдесят вісім тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять грн. 79 коп.), пеню у розмірі 18 149,84 грн. (вісімнадцять тисяч сто сорок дев'ять грн. 84 коп.), інфляційні витрати у розмірі 4 547,59 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок сім грн. 59 коп.), 3 % річних у розмірі 3 512,87 грн. (три тисячі п'ятсот дванадцять грн. 87 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Сіті" (49000, м.Дніпропетровськ, площа Жовтнева, буд. 12; ЄДРПОУ 33184131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем" (49000, м. Дніпропетровськ, вул.Кірова, буд. 82-Г; ЄДРПОУ 37150703, п/р 26005301140901 в АБ "Південний", МФО 306458) заборгованість за поставлений товар у розмірі 100 грн. (сто грн. 00 коп.).

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд" (49044, м.Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд. 12; ЄДРПОУ 35250305) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Сіті" (49000, м. Дніпропетровськ, площа Жовтнева, буд. 12; ЄДРПОУ 33184131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Кірова, буд. 82-Г; ЄДРПОУ 37150703, п/р 26005301140901 в АБ "Південний", МФО 306458) витрати по сплаті державного мита у розмірі 3 047,70 грн. (три тисячі сорок сім грн. 70 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 21.11.11р.