Рішення № 19980125, 17.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.11р.Справа № 6/5005/12623/2011 За позовом Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Агро", с. Хуторо-Чаплине, Васильківський район, Дніпропетровська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Південно-Українська лізингова компанія", м. Суми

про стягнення 141 211,25 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія", м. Київ- далі по тексту - позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Агро", с. Хуторо-Чаплине, Васильківський район, Дніпропетровська область - далі по тексту –відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Південно-Українська лізингова компанія", м. Суми про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати лізингових платежів у розмірі 141211,25грн. на підставі Договору факторингу валютних цінностей № 46/01-07-06 від 28.07.2006року укладеного між позивачем та відповідачем за довгостроковим Договором фінансового лізингу № Л0080 від 13.07.2006р. та Додатків до нього, що є його невід'ємною частиною, укладеного між відповідачем та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору.

Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати по справі у вигляді 1412,11грн. - держмита і 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Агро»та третьою особою - товариством з обмеженою відповідальністю «Південно-Українська лізингова компанія», відповідно до ст.ст. 806-809 Цивільного кодексу України та Закону України від 11.12.2003 № 1381 "Про фінансовий лізинг" 13 липня 2006 року був укладений договір фінансового лізингу № Л0080 далі по тексту - Договір лізингу, згідно з пунктами 1.1.-1.3. Договору лізингу та специфікації, яка є додатком №1 цього договору, товариство з обмеженою відповідальністю «Південно-Українська лізингова компанія» передало товариству з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Агро»в лізинг (користування на умовах платності) строком до 13 липня 2011року сільськогосподарську техніку (трактор «Беларус-82.1 кількістю 3 шт.) загальною вартістю 273 104,25грн., а товариство з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Агро” відповідно до Акту приймання-передачі № 01- Л0080 від 13.07.2006року прийняло вказане майно та зобов'язалося сплачувати встановлені Договором лізингу платежі.

На момент прийому-передачі предмету лізингу відповідачем відповідно до умов Договору лізингу було сплачено 53 255,33грн. вартості предмету лізингу, у зв'язку з чим залишок заборгованості склав 219 848,92грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків сторін підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками станом на 13.07.2006року.

Відповідно до п. 4.1. Договору лізингу платежі, які зобов'язався сплачувати відповідач, складаються із суми платежів, які компенсують вартість предмета лізингу (сільгосптехніки), тобто 219 848,92грн., суми платежів як винагороди за виданий в користування предмет лізингу у розмірі 19,5% річних (п. 4.2 договору) та платежів як компенсація послуг з моніторингу та страхування у розмірі 0,55% на місяць (п. 4.3 договору) від залишкової вартості . Строки та розміри лізингових платежів зазначено у п.п. 4.2.-4.7І Договору лізингу.

Згідно зі ст. ст. 1077-1081 Цивільного кодексу України між позивачем - відкритим акціонерним товариством Банком "БІГ Енергія", та третьою особою - товариством з обмеженою відповідальністю „Південно-Українська лізингова компанія”, було укладене договір факторингу валютних цінностей № 46/01-07-06 від 28.07.2006 (надалі –Договір факторингу), відповідно до якого позивач (у договорі зазначений як "Фактор"), передав третій особі (у договорі зазначений як "Клієнт") у розпорядження грошові кошти у сумі 219 848,92грн. і стверджується меморіальним ордером від 18.07.2006р. № 123 та випискою з рахунку № 20307000001308, а останній відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача, що виникло на підставі Договору лізингу, отже до відкритого акціонерного товариства Банку "БІГ Енергія" перейшло право вимоги грошових коштів у формі лізингових платежів від товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Агро». Відповідно до договору факторингу та ст. 1082 Цивільного кодексу України відкрите акціонерне товариство Банк "БІГ Енергія" (позивач) виступає кредитором товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес –Агро”.

Позивачем відповідачу неодноразово направлялися письмові повідомлення з вимогою пре усунення порушення та сплату платежів за Договором лізингу на підставі Договору факторингу, а саме було направлено листи від 09.02.2010р. № 08/270, від 12.03.2010р. № 08/529, від 02.08.2011 № 08/443, які він залишив без відповіді і задоволення, у зв'язку з чим станом на 16 вересня 2011 року прострочена заборгованість відповідача перед позивачем за Договором факторингу складає 141 211,25 грн., з них:

- 108 781,76грн. - компенсація вартості техніки, що підтверджується випискою з рахунку № 20374001000308;

- 32 429,49грн. - винагорода за договором фінансового лізингу, що підтверджується випискою з рахунку № 20396001000308, що стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Враховуючи те, що відповідача належним чином судом було тричі повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від: 22.09.2011р., від 11.10.2011р. та від 27.10.2011р., рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, за адресою зазначеною у витязі з ЄДРЮО та ФОП, за адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв’язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

11.10.2011р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 27.10.2011р. у зв'язку з тим, що відповідач без поважних причин вимоги суду не виконав, у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

27.10.2011р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 17.11.2011р. у зв'язку з тим, що відповідач без поважних причин вимоги суду не виконав, у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

17.11.2011р. в третьому судовому засіданні справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог та залучених у копіях до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2006 року між відповідачем та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору відповідно до вимог ст.ст. 806-809 Цивільного кодексу України та Закону України від 11.12.2003 № 1381 "Про фінансовий лізинг" було укладено договір фінансового лізингу № Л0080 далі - Договір лізингу, згідно з пунктами 1.1.-1.3. Договору лізингу та специфікації, яка є додатком №1 цього договору, відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Південно-Українська лізингова компанія" передало товариству з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Агро»в лізинг (користування на умовах платності) строком до 13 липня 2011 року сільськогосподарську техніку (трактор «Беларус-82.1 кількістю 3 шт.) загальною вартістю 273 104,25грн., а товариство з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Агро”, відповідно до Акту приймання-передачі № 01- Л0080 від 13.07.2006року прийняло вказане майно та зобов'язалося сплачувати встановлені Договором лізингу платежі, що підтверджується матеріалами справи та оригіналами документів наданих позивачем в судове засідання на вимоги суду.

На момент прийому-передачі предмету лізингу відповідачем, відповідно до умов Договору лізингу було сплачено 53 255,33грн. вартості предмету лізингу, у зв'язку з чим залишок заборгованості склав 219 848,92грн., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем в судове засідання на вимоги суду та актом звірки взаєморозрахунків сторін підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками станом на 13.07.2006року.

Відповідно до п. 4.1. Договору лізингу платежі, які зобов'язався сплачувати відповідач, складаються із суми платежів, які компенсують вартість предмета лізингу, а саме - сільгосптехніки, тобто 219 848,92грн., суми платежів як винагороди за виданий в користування предмет лізингу у розмірі 19,5% річних (п. 4.2 договору) та платежів як компенсація послуг з моніторингу та страхування у розмірі 0,55% на місяць (п. 4.3 договору) від залишкової вартості строки та розміри виплати яких зазначено у п.п. 4.2.-4.7 Договору лізингу.

Згідно з вимогами ст.ст. 1077-1081 Цивільного кодексу України між позивачем - відкритим акціонерним товариством Банком "БІГ Енергія", та третьою особою - товариством з обмеженою відповідальністю „Південно-Українська лізингова компанія”, було укладено договір факторингу валютних цінностей № 46/01-07-06 від 28.07.2006 (надалі –Договір факторингу), відповідно до якого позивач (у договорі зазначений як "Фактор"), передав третій особі (у договорі зазначений як "Клієнт") у розпорядження грошові кошти у сумі 219 848,92грн. і стверджується меморіальним ордером від 18.07.2006р. № 123 та випискою з рахунку № 20307000001308, а останній відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача, що виникло на підставі Договору лізингу, отже до відкритого акціонерного товариства Банку "БІГ Енергія" перейшло право вимоги грошових коштів у формі лізингових платежів від товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Агро». Відповідно до договору факторингу та ст.1082 Цивільного кодексу України відкрите акціонерне товариство Банк "БІГ Енергія" (позивач) виступає кредитором товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес –Агро”.

Відповідно до вимог ст.1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійсните платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Такі повідомлення було направлено товариству з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Агро” відкритим акціонерними товариством Банком „БІГ Енергія” (вих. № 08/1292 від 19.08.2006).

Відповідно до вимог ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем відповідачеві неодноразово направлялися письмові повідомлення з вимогою про усунення порушення та сплату платежів за Договором лізингу на підставі Договору факторингу, а само було направлено листи від 09.02.2010р. № 08/270, від 12.03.2010р. № 08/529, від 02.08.2011р. № 08/443, які відповідач залишив без відповіді і задоволення, у зв'язку з чим станом на 16 вересня 2011 року прострочена заборгованість відповідача перед позивачем за Договором факторингу складає 141 211,25грн., а саме:

- 108 781,76грн. - компенсація вартості техніки, що підтверджується випискою з рахунку № 20374001000308 та 32 429,49грн. - винагорода за договором фінансового лізингу, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем в судове засідання, випискою з рахунку № 20396001000308, та стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі 141211,25грн. на підставі Договору факторингу валютних цінностей № 46/01-07-06 від 28.07.2006року укладеного між позивачем та відповідачем за довгостроковим Договором фінансового лізингу № Л0080 від 13.07.2006р. та Додатків до нього, що є його невід'ємною частиною, укладеного між відповідачем та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору.

Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати по справі у вигляді 1412,11грн. - держмита і 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 Господарського кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Частина 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до вимог ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 статті 11 Закону України “Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі. Таке ж зобов'язання відповідача перед позивачем передбачено й п. 4.7, 8.1.4. договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), отже матеріалами справи доведено факт не виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем додатково на вимоги суду у судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати лізингових платежів у розмірі 141211,25грн. на підставі Договору факторингу валютних цінностей № 46/01-07-06 від 28.07.2006року укладеного між позивачем та відповідачем за довгостроковим Договором фінансового лізингу № Л0080 від 13.07.2006р. та Додатків до нього, що є його невід'ємною частиною, укладеного між відповідачем та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не протирічащими чинному законодавству України, та не оспореними відповідачем, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по справі у вигляді 1412,11грн. - держмита і 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними позивачем, такими що не суперечать матеріалам справи та чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,292,525,526,1077-1082 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, п. 3 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг” господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Агро" (52651, Дніпропетровська область, Васильківський район, село Хуторо-Чаплине; код ЄДРПОУ 33002235) на користь відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15; код ЄДРПОУ 20023463) 141211,25грн. (сто сорок одна тисяча двісті одинадцять грн. 25 коп.) - заборгованість з оплати лізингових платежів; 1412,11грн. (одна тисяча чотириста дванадцять грн. 11 коп.) - державного мита; 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.О. Коваленко Повне рішення складено

21.11.2011р.

Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко