Рішення № 19980073, 15.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.11р.Справа № 15/5005/11948/2011

За позовом Прокурора м. Орджонікідзе в інтересах держави в особі Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м.Дніпропетровськ

про стягнення збитків у розмірі 55 735,01 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Гурський В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., представник за дорученням № 12/4-6 від 04.01.11р.

від відповідача: ОСОБА_2., представник за дорученням № 102 від 12.04.11р.

за участю прокурора: Яковенко О.О., посвідчення № 258

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Орджонікідзе Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області (далі-позивач) з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (далі-відповідач), про стягнення збитків, у вигляді недоотриманих бюджетом доходів, за фактичне використання земельної ділянки у розмірі 55 735,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані використанням земельної ділянки відповідачем без належного оформлення права користування та несплатою орендної плати.

Ухвалою господарського суду від 12.09.11р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 13.10.11р.

13.10.11р. у судовому засіданні прокурор заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Повноважний представник позивача також підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити у повному обсязі.

В свою чергу, повноважний представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні. Крім того, надав для долучення до матеріалів справи письмові заперечення проти позову.

Ухвалою господарського суду від 13.10.11р., розгляд справи відкладено на 25.10.11р, зобов'язано позивача надати у судове засідання докази своєї підпорядкованості Дніпропетровській обласній раді; відповідача - надати у судове засідання докази сплати податку на землю (оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії у справу) та направити на адресу прокуратури та позивача відзив на позовну заяву з відповідними додатками, докази направлення надати для долучення до матеріалів справи. Крім того, зобов'язано сторін провести звірку, для чого відповідачу необхідно з'явитися до позивача. Акт звірки надати у судове засідання.

25.10.11р. представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 13.10.11р. надав копію архівного витягу з Указу Президіума Верховної Ради Української ССР від 04.01.1965р. про віднесення к категоріях міст обласного підпорядкування міста Орджонікідзе.

В свою чергу, повноважний представник відповідача 25.10.11р. у судовому засіданні заявив усне клопотання про оголошення у судовому засіданні перерви для надання можливості провести звірку.

25.10.11р. у судовому засіданні оголошено перерву до 31.10.11р., для надання можливості сторонам провести звірку, зобов'язано сторін надати акт звірки у наступне судове засідання.

31.10.11р. у судовому засіданні господарським судом встановлено, що сторони не провели звірку взаєморозрахунків, у зв'язку з чим акт звірки взаєморозрахунків надати суду не можуть.

Повноважний представник відповідача просить суд долучити до матеріалів справи додаткові письмові пояснення по даній справі щодо сплати земельного податку. Крім того, заявляє клопотання про продовження терміну перерви до 07.11.11р., для надання можливості провести детальну звірку взаєморозрахунків та скласти відповідний акт.

В свою чергу, повноважний представник позивача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання відповідача про продовження терміну перерви до 07.11.11р., оскільки не вбачає сенсу в наданні часу відповідачу для проведення звірки взаєморозрахунків між сторонами, з огляду на те, що такий час вже надавався.

31.10.11р. у судовому засіданні оголошено перерву до 07.11.11р., для надання можливості сторонам провести звірку взаєморозрахунків, повторно зобов'язавши сторін надати у наступне судове засідання акт звірки.

07.11.11р. повноважний представник відповідача надав для долучення до матеріалів справи супровідний лист та акт звірки, які позивач отримав 04.11.11р., про що є відмітка на супровідному листі.

Крім того, у судовому засіданні повноважними представниками позивача та відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання можливості сторонам укласти мирову угоду, у зв'язку з чим повноважні представники просили продовжити строк розгляду даної справи до 22.11.11р.

Прокурор не заперечував щодо відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору до 22.11.11р.

Ухвалою господарського суду від 07.11.11р. продовжено строк вирішення спору по суті до 22.11.11р., відкладено розгляд справи на 15.11.11р.

15.11.11р. у судовому засіданні повноважні представники сторін заявили про те, що не дійшли згоди з приводу укладання мирової угоди.

Таким чином, повноважний представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити у повному обсязі.

В свою чергу, повноважний представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Прокурор наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу Міністерства палива та енергетики України № 779 від 23.12.2003р. відповідач набув права власності на об'єкти нерухомого майна - Промислова зона (ділянка Нікопольських електричних мереж), яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м.Орджонікідзе, вул.Північно-промислова.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Приписами ст.ст. 93, 120, 123, 124, 125 Земельного кодексу України, встановлено обов'язок власника об'єкта нерухомого майна щодо оформлення права користування земельною ділянкою, що належить до державної або комунальної власності, на якій об'єкт розташований.

31.06.2008р. відповідач звернувся до позивача стосовно надання дозволу на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Рішенням ХХХІV сесії V скликання Орджонікідзевської міської ради № 25 від 18.11.2008р. клопотання відповідача було задоволено, зобов'язано відповідача у термін до 01.06.2009р. надати Орджонікідзевській міській раді для розгляду та затвердження технічну землевпорядну документацію (а.с.15).

Але, як стверджує позивач, до теперішнього часу відповідач виготовлену технічну документацію не надав, з заявою на укладання договору оренди земельної ділянки не звертався. Таким чином, як зазначає прокурор, відповідач ухиляється від виконання обов'язку щодо оформлення права користування землею, що належить територіальній громаді м. Орджонікідзе.

06.06.2011р., комісією, створеною на підставі рішення виконкому Орджонікідзевської міської ради від 24.12.2010р. №505, відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України, було обстежено земельну ділянку, яка використовується для обслуговування Промислової зони та розташована в межах територіальної громади м. Орджонікідзе. Як зазначено в Акті обстеження земельної ділянки площа земельної ділянки визначена землевпорядною організацією ТОВ "Дніпроленд" і складає 2742,0 кв.м. При обстеженні комісією встановлено, що земельна ділянка, яка використовується для обслуговування Промзони, фактично використовується відповідачем без наявності правовстановлюючих документів (а.с 25).

Рішенням виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради №53/7 від 23.02.2011р. (а.с.19) було створено постійно діючу комісію по визначенню розмірів збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам (далі-комісія по визначенню розмірів збитків).

07.06.2011р. комісією по визначенню розмірів збитків складено Акт визначення розмірів збитків, заподіяних власнику землі - Орджонікідзевській міській раді за фактичне використання земельної ділянки (а.с.24), відповідно якого комісією вирішено, встановити землекористувачу - ПАТ ЕК "Дніпрообленерго" розмір збитків за фактичне використання земельної ділянки площею 2742 кв.м., розташованої в межах територіальної громади м. Орджонікідзе по вул. Північно-промислова в Промисловій зоні, яка використовується для обслуговування будівель та споруд підприємства за період з 01.10.2008 року по 01.12.2010 року у сумі 55 735,01 грн. Крім того, комісією встановлено, що збитки підлягають відшкодуванню власникові землі - територіальній громаді м. Орджонікідзе, згідно ст. ст. 12, 120, 123, 124, 156, 157, 189, 206 Земельного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", ст. 13 Закону України "Про плату за землю", ст.ст. 21, 23 Закону України "Про оренду землі", п. 3 ст. 19, ст. 23 Господарського кодексу України, п. 8 ст. 16, ст. ст. 22, 386, 390, 1166 Цивільного кодексу України.

При складенні розрахунку суми збитків позивачем застосовано ставку річної орендної плати за користування земельними ділянками суб'єктами господарювання у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відповідно до рішень Орджонікідзевської міської ради № 15 від 28.02.07 року "Про затвердження Порядку нарахування орендної плати за користування земельними ділянками" (а.с.16) та № 1 від 28.03.08р. "Про внесення змін до Порядку нарахування орендної плати за користування земельними ділянками" (а.с.18).

29.06.2011р. рішенням виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради № 237/1 (а.с.21) затверджено матеріали засідання комісії від 07.06.2011р. по визначенню розмірів збитків, заподіяних власнику землі - територіальній громаді м. Орджонікідзе, вчинених тимчасовим зайняттям і використанням відповідачем земельної ділянки площею 2742,0 кв.м. по вул. Північно-промислова, на території Орджонікідзевської міської ради. Крім того, даним рішенням також затверджено Акт з розрахунком визначення розміру збитків, заподіяних власнику землі - територіальній громаді м. Орджонікідзе, внаслідок фактичного використання відповідачем земельної ділянки площею 2742,0 кв.м., яка використовується для обслуговування власних будівель та споруд підприємства розташованих в промисловій зоні по вул. Північно-промислова.

Таким чином, як зазначає прокурор, відповідачем, як власником нерухомого майна, у зв'язку з невиконанням передбаченого законом обов'язку щодо оформлення права користування земельною ділянкою площею 0,2742 га, на якій розташована Промислова зона, завдані збитки бюджету, у вигляді неодержаних доходів за період з 01.10.2008р. по 01.12.2010р. на суму 55735,01грн.

В свою чергу, відповідач вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як зазначає відповідач, згідно абз.1, 2 та 4 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" (далі-Постанова №284), розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад; до складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки; результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Як стверджує відповідач, в порушення вимог вищевказаного порядку комісія по визначенню розміру збитків райдержадміністрацією не створювалась.

Таким чином, відповідач зазначає про те, що розмір збитків визначено та затверджено особами, які не були повноважними визначати розмір збитків заподіяних власникові землі, відтак подані докази не є належними.

Також відповідач стверджує, що п.1 Постанови № 284, на підставі якої позивачем були розраховані збитки, зазначені випадки у яких відшкодовується збитки, а саме: внаслідок вилучення (викупу) та тимчасового зайняття земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Цей перелік підстав для відшкодування збитків, як зазначає відповідач, є вичерпним і не передбачає відшкодування збитків за фактичне використання земельних ділянок. З огляду на зазначене, як вважає відповідач, позивач просить стягнути збитки з підстав, які не передбачені Постановою № 284, а відтак не підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач зазначає про те, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки не може застосовуватись під час розрахунку розмірів збитків, оскільки нормативно грошова оцінка використовується для визначення розміру орендної плати, але позивач просить стягнути збитки, а не орендну плату.

На думку відповідача, позивач не мав права застосовувати п.7 рішення Орджонікідзевської міської ради № 15 від 28.02.2007р. "Про затвердження порядку нарахування орендної плати за користування земельними ділянками", відповідно до якого у разі несплати суб'єктами господарювання за фактичне користування земельними ділянками нараховуються збитки у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки, оскільки відповідач сплачував земельний податок у відповідності до ч.1 ст.2 Закону України "Про плату за землю", який був чинний протягом періоду за який стягуються збитки.

Також, відповідач стверджує, що під час розрахунку розміру збитків та прийняття рішення про нарахування збитків за фактичне використання земельної ділянки, позивачем не було враховано, що відповідач сплачує земельний податок за земельну ділянку під Підстанцією "Богданівська", що підтверджується податковим розрахунком земельного податку за 2008-2010 роки . Як зазначає відповідач, за земельну ділянку під Підстанцією "Богданівська" за період з 01.10.08р. по 01.12.10р. ним було сплачено земельного податку на загальну суму 3 857,14 грн.

28.10.2011р. до господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі щодо сплати земельного податку, згідно яких відповідач зазначає про те, що ним сплачено узгоджений податковий розрахунок земельного податку за 2008 - 2010 роки за земельну ділянку Промислової зони, що підтверджують платіжні доручення (а.с. 81-107). Відтак, як зазначає відповідач, неврахування позивачем при розрахунку розміру завданих збитків сплаченої відповідачем суми земельного податку за земельну ділянку Промислової зони у розмірі 3857,12грн. призводе до отримання місцевим бюджетом м. Орджонікідзе подвійної оплати за вказану земельну ділянку, а отже і необхідності подвійної оплати відповідачем за одну і ту саму земельну ділянку.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Відповідно ст. 2 Закону України "Про плату за землю", який був чинний на час, за який нараховуються збитки встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Обов'язок вносити плату за землю передбачено і ст.1 Закону України "Про оренду землі", згідно якої оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У відповідності до ст. 12 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до абз.1 ч.1. ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 2. ст. 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч.3 ст. 123 Земельного кодексу України.)

Згідно ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України, розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Відповідно ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.15), відповідач звертався до позивача з клопотанням щодо надання дозволу на проведення інвентаризації земельних ділянок на яких розміщено об'єкти підприємництва та отримав дозвіл на складання технічної землевпорядної документації для оформлення права оренди на земельні ділянки, але так і не виконав необхідних дій для укладення договору оренди.

На час розгляду справи, відповідачем не надані докази укладення договору оренди земельної ділянки, з приводу якої виник спір, що свідчить про фактичне користування землею під об'єктами енергетики.

У відповідності до ст.13 Закону України "Про плату за землю", який діяв у період за який нараховуються збитки, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності - договір оренди земельної ділянки.

Відповідачем не надана технічна землевпорядна документація, акти прийому-передачі землі, межові знаки, докази звернення до Орджонікідзевської міськради із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою.

Твердження відповідача, з посиланням на абз.1,2 та 4 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" від 19.04.1993р., щодо відсутності відповідних повноважень у осіб які визначали та затверджували розмір збитків заподіяних відповідачу, спростовується наданою позивачем архівною випискою № 568 від 05.11.1987р., з Указу президіуму Верховної Ради Української ССР від 04.01.1965 (а.с.75), відповідно до якої м. Орджонікідзе віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.

Відповідно Постанови Кабінету Міністрів України № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" від 19.04.1993р., розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що комісія створена правомірно.

Твердження відповідача, щодо виключного переліку підстав для відшкодування збитків зазначеному у п.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" від 19.04.1993р., який не передбачає відшкодування збитків за фактичне використання земельних ділянок, не відповідає дійсності з огляду на наступне.

Згідно п.4.2.2. рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. N 04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства", власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, визначеною Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 року N 284.

Пунктом д ст. 156 Земельного кодексу України визначено, що підставою відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно ст. 157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п.3 Постанови Кабінету Міністрів України № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" від 19.04.1993р., відшкодуванню підлягають інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Також, Постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" № 284 від 19.04.1993р. визначає поняття неодержаного доходу - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" № 284 від 19.04.1993р. передбачено, що розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Згідно п.5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" № 284 від 19.04.1993р., збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, суд вважає правомірним застосування Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" № 284 від 19.04.1993р. позивачем для розрахунку збитків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача, які проявляються у фактичному використанні земельної ділянки, без оформлення договору оренди у встановленому законодавством порядку на зазначену земельну ділянку, фактично позбавили позивача його законного права на отримання прибутку.

Також, суд вважає, що посилання відповідача на неправомірність застосування нормативної грошової оцінки при визначенні розмірів збитків є безпідставним, з огляду на наступне.

Згідно п.4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" № 284 від 19.04.1993р., розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Абзацом 8 ст.5 Закону України "Про оцінку Земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Пунктом 7 рішення Орджонікідзевської міської ради № 1 від 28.03.2008 року визначено, що у разі несплати субєктами господарювання за фактичне користування земельними ділянками нараховуються збитки у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі (а.с. 18).

Дії комісії та органу місцевого самоврядування відповідачем у судовому порядку не оскаржувались.

Відповідно ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Суд вважає, оскільки орендна плата розраховується у процентному відношенні від нормативної грошової оцінки, то і збитки виражені у не отриманому доході у вигляді орендної плати є правомірними.

З наданих відповідачем податкових розрахунків земельного податку, суд не вбачає включення до сплати Промислової зони, оскільки з матеріалів справи вбачається, що площа даної промислової зони складає 0,2742 га, у відповідача ж у податкових розрахунках зазначена Промзона з площею 2505 кв.м.

Для розбіжностей, суд зобовязував сторін провести взаємозвірку про що скласти акт, але взаємозвірка проведена не була.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що докази належної оплати земельного податку відповідачем надані не були.

Господарський суд вважає, що відповідач ухиляється від укладання Договору оренди земельних ділянок з позивачем, оскільки сплата земельного податку згідно довідок про нормативну грошову оцінку, що видаються відділом земельних ресурсів м.Орджонікідзе, значно менша, ніж орендна плата.

З огляду на викладене, позовні вимоги прокурора слід задовольнити у повному обсязі.

Аналогічну точку зору має і Вищий господарський суд України у справі № 2/264/-09(32/203-08).

Судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 121, 144, 145 Конституції України, Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" № 284 від 19.04.1993р., ст.ст. 2, 13 Закону України "Про плату за землю", ст.1 Закону України "Про оренду землі", ст. 5 Закону України «Про оцінку Земель», ст.ст. 12, 116, 123, 125, 152, 156, 157, 189 Земельного кодексу України, ст.ст. 153, 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, буд. 22, ЄДРПОУ 23359034) на користь Орджонікідзевської міської ради (53300, м. Орджонікідзе, вул. Калініна, буд. 48; ЄДРПОУ 04052212 р/р 35418097001549 банк ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ) 55735,01 грн. (пятдесят пять тисяч сімсот тридцять п'ять грн. 01 коп.) збитків, у вигляді недоотримання бюджетом доходів.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, буд. 22, ЄДРПОУ 23359034):

- державне мито у розмірі 557, 35 грн. (пятсот пятдесят сім грн. 35 коп.) в доход Державного бюджету України в особі управління Держказначейства у Жовтневому районі м.Дніпропетровська (ЄДРПОУ 24246786, р/р № 31118095700005 у відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 22090200 „Державне мито, не віднесене до інших категорій”);

- витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) в доход Державного бюджету України в особі управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (ЄДРПОУ 24246786, р/р №31217264700005 у відділенні банку ГУДКУ Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22050003).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 21.11.11р.