Рішення № 19979920, 13.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

13.12.2011Справа №5002-33/4911-2011 за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

(м. Київ, бул. Т.Шевченка, 18, 01601)

в особі Кримської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

(вул. О.Невського, 2, м. Сімферополь. 95000)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Керченские Дворики»

(м. Керч, пров. Орджонікідзе, 5, 98300)

про стягнення 972.13 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність від 30.06.11 р. № 344, ПАТ «Укртелеком».

Від відповідача: не з'явився, ТОВ «Керченские Дворики».

Суть спору: публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Кримської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Керченские Дворики» та просить суд стягнути заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в розмірі 1154.69 грн., 353.97 грн. інфляційних витрат та 59.39 грн. 3% річних.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору № 332548 від 05 травня 2009 року своєчасно не здійснив оплату наданих позивачем послуг мобільного зв'язку, у звязку з чим за ним склалася заборгованість. При цьому, позивач обґрунтовує свої вимоги посиланнями на статті 11,16,22,526,530,612,625 Цивільного кодексу України, статтю 33 Закону України «Про телекомунікації», а також пункт 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2005 року № 720.

В процесі розгляду справи позивачем надана заява, відповідно до якій він просить виправити допущену в прохальній частині позову описку, та вказати вірну суму заборгованості - 850.00 грн. (а.с. 32).

В судове засідання 13 грудня 2011 року позивач не з'явився, до початку судового засідання до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (а.с. 45).

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини відсутності суд не повідомив. Про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином (а.с. 38) за адресою, зазначеною в витягу з ЄДРПОУ (а.с.40). Будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в ЄДРПО України. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду вручена їм належним чином.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

встановив:

05 травня 2009 року між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (далі оператор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Керченські дворики» (далі - абонент) укладений договір про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку (а.с. 8).

Відповідно до пункту 1 договору оператор зобовязався надавати абоненту послуги рухомого (мобільного) зв'язку, а також за домовленістю сторін інші супутні та додаткові послуги, а абонент в свою чергу - приймати та оплачувати послуги відповідно до умов цього договору, Правил та тарифів.

Послуги надаються абоненту згідно з обраним ним тарифами (додаток № 1), відповідно до Правил надання та отримання послуг рухомого (мобільного) зв'язку «Утел» та інших супутніх послуг та нормативно-правових актів України, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій (пункт 1.2 договору).

Пунктом 1.4 договору визначено, що фактичне отримання абонентом певної послуги за договором означає, що така послуга була замовлена абонентом.

Пунктом 2.3.2 абонент зобовязався своєчасно оплачувати рахунки за послуги, відповідно до порядку розрахунків, встановлених договором та Правилами.

Вартість послуг визначається на підставі встановлених оператором тарифів, які діяли на момент надання послуг. Тарифами може бути передбачений обовязковий щомісячний платіж за певні види та обсяг послуг. Абонент оплачує вартість послуг з урахуванням чинних на Україні податків, зборів на інших обовязкових платежів у порядку та розмірі, визначеному чинним законодавством України, включаючи ПДВ та збір до пенсійного фонду (пункт 3.1 договору).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор надсилає абоненту рахунок для оплати вартості послуг. Абонент оплачує рахунок не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

02 січня 2011 року позивач направив на адресу відповідача рахунок на оплату телекомунікаційних послуг за період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року в розмірі 850.00 грн., який повинен був бути оплачений відповідачем до 20 січня 2011 року (а.с. 26).

У звязку з тим, що зазначений рахунок відповідачем оплачений не був, 03 лютого 2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості в розмірі 850.00 грн. (а.с. 21).

Оскільки вказані вимоги відповідачем виконані не були, це зявилося підставою для звернення публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Кримської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Керченські дворики» про стягнення 850.00 грн. заборгованості за договором, інфляційних витрат в сумі 353.97 грн., 3% річних в сумі 59.39 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у звязку з невиконанням зобовязання, що виникло на підставі договору про надання телекомунікаційних послуг, вони регулюються положеннями глави 48 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобовязань, Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2005 року № 720, та Законом України «Про телекомунікації».

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частині 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 33 Закону України «Про телекомунікації» споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, а також виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Так, пунктом 2.3.2 абонент зобовязався своєчасно оплачувати рахунки за послуги, відповідно до порядку розрахунків, встановлених договором та Правилами.

Аналогічні вимоги викладені в частинах 6, 7 пункту 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, відповідно до яких споживач зобовязаний, зокрема, укласти договір та виконувати його умови; своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Отже відповідач, уклавши з позивачем договір про надання телекомунікаційних послуг, прийняв на себе зобовязання щодо здійснення оплати їх вартості, однак дані зобовязання відповідачем належним чином виконані не були, у звязку з чим за ним утворилася заборгованість в сумі 850.00 грн.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості в сумі 850.00 грн. відповідачем суду не представлено, у зв'язку з чим вимоги про її стягнення є такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, позивач просив суд стягнути з відповідача 353.97 грн. інфляційних витрат та 3% річних від простроченої суми в 59.39 грн.

Суд вважає зазначені вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сума інфляційних витрат нарахована ним за період з квітня 2010 року по червень 2011 року та складає 89.50 грн. (а.с. 18).

Однак, суд має зазначити, що в прохальній частині позову, позивач просив стягнути з відповідача 353.97 грн. інфляційних витрат, при цьому як в вищезазначеному розрахунку, який перевірений судом та складений вірно, зазначена сума 89.50 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає 89.50 грн. інфляційних витрат, в частині вимог про стягнення 264.47 грн. слід відмовити.

Сума 3% річних нарахована позивачем за період з 21 квітня 2010 року по 31 липня 2011 року та складає 32.63 грн. (а.с. 18).

Судом перевірений розрахунок, наданий позивачем, який проведений вірно, у звязку з чим вимоги позивача про стягнення 32.63 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Однак, суд має зазначити, що в прохальній частині позову, позивач просив стягнути з відповідача 59.39 грн. 3% річних, при цьому як в вищезазначеному розрахунку, який перевірений судом та складений вірно, зазначена сума 32.63 грн.

Таким чином, в частині стягнення 26.76 грн. 3% річних слід відмовити.

Судові витрати, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем у звязку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 16 грудня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, та статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Керченские Дворики» (98300, м. Керч, пров. Орджонікідзе, 5, п\р 26007116187400 в філії ВАТ «УкрСиббанк», м. Луцьк, МФО 351005, ЄДРПОУ 24503160) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Кримської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (м. Сімферополь, вул. О. Невського, 2, п\р 260030357302, АБ «Брокбізнесбанк», МФО 300249, ЄДРПОУ 33501532) заборгованість в сумі 850.00 грн., 3% річних в сумі 32.63 грн., інфляційні втрати в сумі 89.50 грн., державне мито в сумі 63.23 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 146.31 грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.В частині позовних вимог про стягнення 264.47 грн. інфляційних витрат та 26.76 грн. 3% річних в позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.