Рішення № 19979903, 12.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

12.12.2011Справа №5002-33/2867-2011 за позовом заступника прокурора м. Феодосії

(98100, м. Феодосія, вул. Українська, 5)

в інтересах держави в особі Кримського Республіканського підприємства «Протизсувне управління» (98604, м. Ялта, вул. Горського, 30)

Верховної Ради АР Крим

(95003, м. Сімферополь, вул. К.Маркса, 18)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

(АДРЕСА_2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Щебетівська селищна рада

(вул. Леніна, 26, смт. Щебетівка)

про спонукання до виконання певних дій.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

прокурор: не з'явився.

від позивачів: не з'явився, КРП «Протизсувне управління»;

Спіліоті Ігор Ігорович, представник, Верховна Рада АР Крим.

від відповідача: не з'явився, ФОП ОСОБА_2

третя особа: не зявилася, Щебетівська селищна рада.

Суть спору: заступник прокурора міста Феодосії звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою в інтересах держави в особі Кримського Республіканського підприємства «Протизсувне управління» та Верховної Ради Автономної Республіки Крим до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, про знесення самовільно побудованого кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_3.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що експлуатація кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» здійснюється відповідачем у межах прибережної захисної смуги Чорного моря, яка відповідно до положень Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Закону України «Про екологічну експертизу» є обєктом державної екологічної експертизи, однак роботи з будівництва кафе не були узгоджені з КРП «Протизсувне управління», та, більш того, були проведені відповідачем самовільно, у звязку з чим, з огляду на положення статті 376 Цивільного кодексу України, спірна будівля підлягає знесенню.

Позивач, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, надав суду пояснення, в яких позовні вимоги підтримав та зазначив, що кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_3, побудоване відповідачем, - розташоване на берегоукріпний споруді, яка перебуває на балансі КРП «Протизсувне управління», знаходиться в санітарній зоні, та відповідно до пунктів 47, 51, 60, 103 додатку № 3 до постанови Верховної Ради АР Крим від 15 березня 2000 року № 982-2/2000 «Про склад майна, що належить Автономній Республіці Крим» є майном, що належить Автономній Республіці Крим. Одночасно, позивач зазначив, що частиною 3 статті 90 Водного кодексу України встановлено, що у межах пляжної зони прибережних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідтрометрічних та лінійних. Тобто, за твердженням позивача, при спорудженні будівлі кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» відповідачем був порушений особливий режим використання земель, віднесених до прибережної берегозахисної смуги (т. 1, а.с. 48-50).

Позивач, Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління», надав суду пояснення, в яких позовні вимоги підтримав та зазначив, що спірна будівля є самочинно побудованим майном та на підставі статті 376 Цивільного кодексу України підлягає знесенню (т. 2, а.с. 1-3).

Відповідач позов не визнав, у відзиві зазначив, що він є власником спірної будівлі кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого на земельній ділянці, яку він займає на підставі договору оренди № 20 від 06 червня 2002 року, укладеного з Щебетівською селищною радою. Так відповідач просив в позові відмовити (т.1, а.с. 72, 120-122).

На підставі клопотання, наданого представниками сторін 01 вересня 2011 року (т. 2, а.с. 36), ухвалою суду від 01 вересня 2011 року строк розгляду справи був продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України (т.2, а.с. 43-44).

Ухвалою суду від 08 вересня 2011 року провадження у справі № 5002-33/2867-2011 було зупинено до вирішення цивільної справи № 2-1644/06 за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Щебетівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно (т. 2, а.с. 51-52).

21 вересня 2011 року рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 травня 2006 року скасовано та ухвалено по справі нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Щебетівської селищної ради про визнання права власності на кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке складається з літер «А» та будівель № 1-2 за адресою: АДРЕСА_3 та про зобовязання Щебетівської селищної ради прийняти обєкт в експлуатацію, у зв'язку з чим провадження у справі № 5002-33/2867-2011 було поновлено та судове засідання призначено на 12 грудня 2011 року (т. 2, а.с. 60).

В судове засідання прокурор, позивач, КРП «Протизсувне управління», відповідач та третя особа не зявилися, явку уповноважених представників не забезпечили про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Про причини відсутності суд не повідомили.

Оскільки сторони не скористалися своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

16 вересня 2010 року рішенням Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції № 4/2591 встановлено, що на земельній ділянці, яка знаходиться в межах 100-метрової охоронної зони Чорного моря (від урізу води) за адресою: АДРЕСА_3 і використовується на підставі договору оренди землі № 20 від 06 червня 2002 року, приватним підприємцем ОСОБА_2, під розміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», за відсутності робочого проекту будівництва і експлуатації кафе та позитивного висновку державної екологічної експертизи (т. 1, а.с. 15-17).

Також, екологічною інспекцією встановлено, що експлуатація кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» здійснюється у межах прибережної захисної смуги Чорного моря, яка відповідно до статей 26, 27 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статті 7 Закону України «Про екологічну експертизу» є обєктом державної екологічної експертизи. При цьому, експлуатація кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» здійснюється за відсутності проектної документації з розділом оцінки впливу на навколишнє природне середовище, позитивного висновку державної екологічної експертизи, що є порушенням статей 26, 27, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статей 14, 39 Закону України «Про екологічну експертизу», статті 96 Водного кодексу України та може привести до негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.

З огляду на вищенаведені висновки, зазначеним рішенням ОСОБА_2 тимчасово заборонено з 20 вересня 2010 року проведення робіт з експлуатації кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_3; приписано надати до Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції для проведення державної екологічної експертизи робочий проект будівництва та експлуатації кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з розділом «Оцінка впливу на навколишнє середовище»; а також отримати позитивний висновок державної екологічної експертизи проектної документації по зазначеному робочому проекту.

02 жовтня 2010 року по даному факту Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією винесено постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності в порядку статті 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т.1, а.с. 14).

14 липня 2011 року КРП «Протизсувне управління» складений акт про фактичне використання берегоукріпних споруд, що знаходиться на балансі КРП «Протизсувне управління», відповідно до якого, встановлено, що орієнтовно в 30 метрах західніше річці Отузка на набережній побудовано капітальну споруду, яка використається фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 під розміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», та з огляду на викладене зроблений висновок, що будівництво споруди на берегоукріпній споруді «Сонячний» під розміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» не погоджено з Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління», тобто є самовільним будівництвом (т. 2, а.с. 4).

Також, 23 серпня 2011 року Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 при використанні земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, про що складений відповідний акт (т. 2, а.с. 15).

В результаті перевірки встановлено, що на земельній ділянці розташована капітальна споруда кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 120 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_2 Будівля розташована у відповідності з генеральним планом будівництва та благоустрою набережної с. Курортне від 15 серпня 1999 року. З боку пляжу до кафе прибудована літній навіс, орієнтованою площею 40 кв.м. Правовстановлюючі документи на момент перевірки на земельну ділянку для розміщення літнього навісу не оформлені, за даним фактом 02 жовтня 2010 року Державною Азово-Чорноморської екологічною інспекцією винесена постанова про залучення СПД ОСОБА_2 до адміністративній відповідальності.

Самовільне зайняття земельної ділянки відповідачем з'явилося підставою для звернення заступника прокурора міста Феодосії в інтересах держави в особі Кримського Республіканського підприємства «Протизсувного управління» та Верховної Ради Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою до господарського суду АР Крим.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва інтересів держави у даній справи, прокурор визначив необхідність захисту державних інтересів, які виражаються в охороні землі, регулювання земельних відносин та належного використання земельних ресурсів.

Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» є державним комерційним підприємством, що входить до складу майна, яке належить Автономній Республіці Крим, та знаходиться у сфері управління Міністерства будівельної політики і архітектури АР Крим, яке є його органом управління.

Згідно з додатком № 1 до пункту 2 постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 110-1 від 29 червня 1992 року «Про розмежування майна державної/Республіки Крим/ власності і власності адміністративно-територіальних одиниць /комунальної/», прийнятої у відповідності до Постанови Верховної Ради Української РСР «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» № 885-ХІІ від 26 березня 1991 року, майновий комплекс Кримського протизсувного управління віднесено до загальнореспубліканської власності Криму, як такий, що входить до підприємств республіканського (АРСР) підпорядкування.

Додатком № 1 «Про перелік підприємств, установ, організацій, які належать Автономній Республіці Крим» до постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 15 березня 2000 року № 982-2/2000 «Про склад майна, яке належить Автономній Республіці Крим», майновий комплекс Кримського протизсувного управління віднесено до підприємств, які належать Автономній Республіці Крим.

Також, відповідно до зазначеної постанові берегоукріпні та протизсувні споруди належать Автономній Республіці Крим та знаходяться на балансі КРП «Протизсувне управління».

Так, пунктом 5.1 Статуту КРП «Протизсувне управління» визначено, що майно підприємства складають основні фонди і оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства (т. 1, а.с. 18-27).

Згідно з пунктом 5.2 Статуту майно підприємства входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим і закріплюється за ним на праві господарського відання Органом управління.

У відповідності до частини 1 статті 136 Господарського кодексу України правом господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Перелік майна, що знаходиться на балансі КРП «Протизсувне управління» на праві господарського відання визначено в додатку № 3 до постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 15 березня 2000 року № 982-2/2000 «Про склад майна, яке належить Автономній Республіці Крим» за наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 60 зазначеного переліку до складу споруд, що є майновою належністю Автономної Республіки Крим та знаходяться на балансі КРП «Протизсувне управління» віднесені берегоукріпні споруди піонерського табору «Сонячний» с. Курортне (м. Феодосія), загальною довжиною 350 м.

Згідно з чинними будівельними нормами та правилами - БНіІІ 2.06.01-86 «Гідротехнічні споруди. Основні положення проектування», БНіП 2.01.15-90 «Інженерний захист територій, будівель і споруд від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування», та Державних будівельних норм ДБН В.1.1-3-97 «Інженерний захист територій, будівель і споруд від зсувів і обвалів. Основні положення» берегоукріплювальні та протизсувні споруди відносяться до основних гідротехнічних споруд, та відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» і абзацу 4 частини 2 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» гідротехнічні споруди є спорудами загальнодержавного значення та не можуть бути об'єктами приватизації чи оренди.

Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 68 від 11 березня 1997 року «Про заходи по інженерному захисту берегів Чорного та Азовського морів і територій, що підпадають під вплив дій негативних природних процесів» Кримському протизсувному управлінню надано право на укладення довгострокових договорів експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд, що знаходяться на балансі підприємства.

Відповідно до спільного наказу Держбуду України і Держнаглядохоронпраці № 32/288 від 27 листопада 1997 року «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05 травня 1997 року № 409 «Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж» експлуатацією будівлі або споруди є використання будівлі (споруд) згідно з функціональним призначенням та проведенням заходів до збереження стану конструкцій, при якому вони здатні виконувати задані функції в параметрах, що визначені вимогами технічної документації.

Як вже зазначалося, актом обстеженням надводної частини берегоукріпних споруд піонерського табору «Сонячний» с. Курортне (м. Феодосія) виявлена збудована капітальна споруда, розміром 18,0 х 12,0 м.

Так, матеріали справи свідчать, що капітальна споруда, загальною площею 216,0 кв. м., що використовується під кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, побудована на берегоукріплювальних спорудах піонерського табору «Сонячний» с. Курортне (м. Феодосія) (т. 2, а.с. 4 -6).

Дані обставини також не заперечувалися відповідачем та позивачем, КРП «Протизсувне управління».

Прокурор та позивачі стверджують, що спірна будівля, кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», знаходиться в санітарній зоні на берегоукріпній споруді, яка відповідно до пунктів 47, 51, 60, 103 додатку № 3 до постанови Верховної Ради АР Крим від 15 березня 2000 року № 982-2/2000 «Про склад майна, що належить Автономній Республіці Крим» є майном, що належить Автономній Республіці Крим.

При цьому, прокурор посилається на ті обставини, що ані договору на утримання берегозахисних споруд відповідачем не було укладено, ані погоджені роботи із зведення спірної будівлі кафе із КРП «Протизсувне управління».

Дійсно, доказів укладення відповідного довгострокового договору на експлуатацію берегоукріпних споруд, що знаходяться на балансі КРП «Протизсувне управління», відповідачем надано не було.

Так, частиною 3 статті 90 Водного кодексу України встановлено, що у межах пляжної зони прибережних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідтрометрічних та лінійних.

Так, з огляду на вищевказане, суд вважає обґрунтованими твердження прокурора та позивачів про те, що відповідачем був порушений особливий режим використання земель, віднесених до прибережної берегозахисної смуги.

Відповідач, в обґрунтування своїх заперечень, посилався на той факт, що він є власником спірної будівлі, кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», на підставі рішення суду.

Дійсно, рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 травня 2006 року у справі № 21644/06р за ОСОБА_2 визнано право власності на самовільно побудоване майно кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1, а.с. 88).

Однак, рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 вересня 2011 року рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 травня 2006 року скасовано та ухвалено по справі нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Щебетівської селищної ради про визнання права власності на кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке складається з літер «А» та будівель № 1-2 за адресою: АДРЕСА_3 та про зобовязання Щебетівської селищної ради прийняти обєкт в експлуатацію (т. 2, а.с. 56-58).

Так, поняття самочинного будівництва, правові підставі та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені в статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі самочинному будівництві, були порушені.

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Факти самовільності зведеного відповідачем будівництва та порушення норм чинного законодавства були встановлені рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 вересня 2011 року у справі № 21644/06р (т. 2, а.с. 56-58).

Згідно з частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до частини 2 статті 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (частина 2 статті 212 Земельного кодексу України).

Так, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у звязку з чим вони підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 16 грудня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Зобовязати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) знести самовільно побудоване кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташоване за адресою: АДРЕСА_3.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) в дохід місцевого бюджету міста Сімферополя (р/рахунок 31115095700002, банк одержувач ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, отримувач: місцевий бюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) 85.00 грн. державного мита.

4.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) в дохід місцевого бюджету міста Сімферополя (р/рахунок 31214264700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, отримувач: місцевий бюджет м. Сімферополя, код одержувача 22050003, ЄДРПОУ 34740405) 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.