Постанова № 19979645, 29.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"29" листопада 2011 р. Справа № 8/69пд/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.

суддів:Білошкап О.В.,

Васищак І.М.,

розглянувши касаційну скаргуОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш будинок 2011"

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 25.07.2011

у справі№ 8/69пд/2011 господарського суду Луганської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода"

доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш будинок 2011"

проспонукання укласти договір

за участю представників сторін: Шепіль Ю.М. –представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода"

В С Т А Н О В И В:

          Рішенням Господарського суду Луганської області від 27.05.2011 року у справі № 8/69пд/2011 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" (далі-позивач) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш будинок 2011" (далі –відповідач) про спонукання укласти договір, відмовлено, судові витрати покладено на позивача.

          Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2011 року у справі № 8/69пд/2011 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" задоволено.

Рішення господарського суду Луганської області від 27.05.2011р. у справі №8/69пд/2011 скасовано.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" м. Луганськ до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш –Будинок-2011" м. Стаханов Луганської області про зобов’язання відповідача укласти з позивачем договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в редакції проекту договору №35 від 01.03.11р. задоволено.

Зобов’язано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш Будинок-2011" м. Стаханов Луганської області укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" м. Луганськ договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в редакції проекту договору №35 від 01.03.11р.

Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш Будинок-2011" (94005, Луганська область, м. Стаханов, вул. К.Лібкнехта, 48б, п/р 260023011410 у Стаханівській філії ВАТ "Ощадбанк") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" (91047, м. Луганськ, кв. Пролетаріат Донбасу, 166, р/р 26003103602001 у Луганському відділенні ЗАТ "Альфа-Банк", МФО 300346, ЄДРПОУ 35554719) витрати по сплаті державного мита за подання позову в сумі 85грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн., витрати за подання апеляційної скарги в сумі 42,50грн.

Зобов'язано господарський суд Луганської області видати відповідні накази.

          Не погоджуючись із прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2011 та залишити в силі рішення господарського суду Луганської області від 27.05.2011, посилаючись на порушення судом другої інстанції ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 10, 16, 22, Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст. ст. 20, 21, 22, 26, 28 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 180 Господарського кодексу України, зокрема, відповідач вважає, що об’єднання має право, але не зобов’язане укласти договір про надання житлово-комунальних послуг.

Переглянувши в касаційному порядку прийняті у даній справі рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі по тексту –ОСББ) "Наш будинок-2011" створено на підставі рішення установчих зборів ОСББ будинку № 48-б по вул. К.Лібкнехта міста Стаханова, протокол №1 від 08.12.10 року, яким також затверджено статут об’єднання (а.с.28-33).

Державну реєстрацію ОСББ здійснено 17.12.2010 року (а.с.26).

Діяльність ОСББ регулюється Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", Цивільним, Житловим, Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та власним статутом (п.1.2).

Об’єднання є: юридичною особою з моменту державної реєстрації (п.1.4), неприбутковою організацією і не має на меті отримання прибутку для його розподілу між членами об’єднання (п.1.6).

Господарським судом встановлено, що з пункту 1.8 статуту вбачається, що об’єднання не є власником будинку або окремих його приміщень чи частин.

П.2.1 статуту передбачено, що об’єднання створено з метою забезпечення захисту прав його членів, відповідно до п.11.1 цього статуту, та дотримання ними обов’язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Завданням та предметом діяльності об’єднання є:

належне утримання будинку та прибудинкової території;

забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об’єднання;

забезпечення сприяння членам об’єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов’язань, пов’язаних з діяльністю об’єднання;

здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб (п.2.2).

Згідно підпункту 4 п.4.6 статуту правлінню об’єднання надано право укладати господарські договори, у т.ч. і про надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 8.1 статуту встановлено, що у разі прийняття на власний баланс об’єднання всього житлового комплексу та вибору форми управління неподільним та загальним майном через статутні органи об’єднання між об’єднанням та кожним власником житлового чи нежитлового приміщення укладається договір на основі Типового договору, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Договір повинен містити істотні умови, визначені законодавством (а.с.28-33).

Господарським судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів укладення таких договорів між ОСББ та власниками окремих житлових та нежитлових приміщень.

Поряд з тим, 16.02.2011 року Фондом комунального майна виконавчого комітету Стахановської міської ради видано наказ №21 "Про передачу житлового будинку з насосним підкачуванням по вул. К.Лібкнехта, 48-б на баланс ОСББ "Наш будинок-2011" (а.с.18), відповідно до якого з балансу Комунального підприємства "Житлосервіс №6" на баланс ОСББ "Наш будинок-2011" передано житловий будинок з насосним підкачуванням, який розташований за вищевказаною адресою (п.1), однак будинок або окремі його приміщення та частини не передано у власність названого об’єднання.

Факт приймання-передачі підтверджуються відповідним актом від 01.03.11 року (а.с.18-20).

01.03.11 року вих. № 414 Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" надіслано на адресу ОСББ "Наш будинок-2011" 2 примірники договору № 35 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (а.с.11-13; 14), запропонувавши розглянути його та, у разі згоди з умовами договору, підписати останній.

Відповідач, розглянувши проект договору, не підписав його, протокол розбіжностей не склав, а обидва примірники договору повернув ТОВ "Луганськвода" у супроводі листа від 16.03.11 року за вих. №8 "Про відмову укласти договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення", пославшись на те, що договір, на його думку, порушує його охоронювані законом права; його умови є неприйнятними, оскільки ОСББ "Наш будинок-2011" є неприбутковою організацією та не споживає воду, - її споживачами є власники квартир та нежитлових приміщень будинку, з кожним з яких укладено договір на постачання води (а.с.15-16).

Дана обставина стала підставою для звернення ТОВ "Луганськвода" з позовом до суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку –це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

У статті 4 цього Закону зазначено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об'єднання створюється як організація для здійснення функцій, визначених законом.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Суд першої інстанції вважає, що вказаний закон та статут відповідача не містять норми, згідно якій ОСББ "Наш будинок-2011" є виконавцем житлово-комунальних послуг або того чи іншого окремого їх виду.

На думку суду першої інстанції, відповідно до приписів згаданої норми, водопостачання та водовідведення є різновидом комунальних послуг, під останніми згідно абз.11 ст. 1 названого Закону слід розуміти результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також, вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав на те, що Статутом відповідача не передбачено комерційної діяльності, оскільки він є некомерційною організацією. До справи не надано рішення органу місцевого самоврядування про визначення ОСББ "Наш будинок-2011" виконавцем послуг з питного водопостачання та водовідведення ( підпункт а) ч.1 ст. 30 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні").

Судом першої інстанції також встановлено, що третьою особою у запереченнях проти позову вказано, що рішенням виконавчого комітету Стахановської міської ради від 02.03.10 року №80 на підставі ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та інших нормативно-правових актів затверджено Конкурсні умови для визначення виконавця послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (а.с.54), - при цьому, позивача не визнано переможцем відповідного конкурсу.

Ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

При вирішенні даного спору місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до приписів статті 24 Закону "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач має право, а не зобов’язаний укладати договори на надання житлово-комунальних послуг (п.3 ч.1).Нормами ст. 29 вказаного закону, передбачено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Поряд з тим, суд першої інстанції дійшов висновків, що вимоги позивача не узгоджуються з приписами законів "Про питну воду та питне водопостачання" та Про "ОСББ", оскільки відповідач не має дозволу та ліцензії на здійснення спірної діяльності, а тому спонукання його до укладення договору, що є предметом розгляду у цій справі, суперечить приписам ст.ст.16-18 Закону "Про питну воду".

Також, з посиланням на приписи статей 11,12,16,18 Закону "Про ОСББ" господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що об’єднання співвласників має право, але не зобов’язане свої правовідносини з позивачем оформити шляхом укладення того чи іншого договору (у т.ч. спірного), а у ст. 18 цього Закону відсутнє посилання на обов’язок об’єднання щодо укладення договорів про надання житлово-комунальних (комунальних) послуг.

Апеляційний господарський суд у постанові від 25.07.2011 року не погодився із рішенням господарського суду Луганської області, оскільки вбачає наявність правових підстав для покладення на відповідача, як балансоутримувача будинку № 48б, по вул. К. Лібкнехта, м. Стаханов, обов’язку укласти спірний договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення №35 від 01.03.2011р. з позивачем, як виконавцем цих послуг.

Згідно п.3 ст.179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов’язковим лише для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених Законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання, чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При цьому, при укладенні господарських договорів, відповідно до п.4 цієї норми, зміст договору визначається на основі, зокрема: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечить законодавству, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду мотивована тим, що послуги з надання водопостачання та водовідведення за змістом ст. 1,п.1ч.1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є одним з видів комунальних послуг, а укладання договору на водопостачання та водовідведення є обов’язковим, в силу статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", якою передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Судом другої інстанції встановлено, що відповідно п.1.1. Статуту ТОВ "Луганськвода", Товариство створене з метою здійснення господарської діяльності для забезпечення споживачів населених пунктів Луганської області централізованим питним водопостачанням та водовідведенням, тобто, є виробником послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Частиною 1 ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення укладається між власником квартири, орендодавцем, балансоутримувачем.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач має право укладати договори на надання житлово-комунальних послуг.

Згідно п.1.4 Статуту, об'єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладання договорів з фізичними чи юридичними особами.

Згідно розділу 4 Статуту об’єднання –органом управління об’єднання є загальні збори його членів та правління.

До компетенції правління об’єднання належить: здійснення контролю за своєчасною сплатою членами об’єднання внесків і платежів; укладання договорів із суб’єктами підприємництва, які виконують роботи, в тому числі будівельні, надають житлово-комунальні та інші послуги, та здійснюють контроль за їх виконанням (п.п.2, 4 п.4.6 розділу 4 Статуту).

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що Статутом ОСББ "Наш –Будинок-2011" не передбачено повноважень членів об’єднання на обрання способу оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно п.4.1 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 25.04.05р. №60, виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення може бути виробник послуг або виконавець послуг з управління будинками, чи інший об'єкт господарювання, з яким дійшли домовленості про надання таких послуг та який відповідає вимогам п.1.3 зазначеного Порядку, а саме: виконавцем житлово-комунальних послуг може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, зазначених ч.2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме:

-          укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир;

-           утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживання заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій.

На підставі вищезазначеного вбачається, що необхідними умовами при визначенні виконавцем послуги з водопостачання та водовідведення є: наявність повноважень балансоутримувача будинку; наявність домовленості органу місцевого самоврядування з суб’єктом господарювання про надання таких послуг.

Згідно до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

На думку суду другої інстанції, якщо виконавець послуг з управління будинків не може визначити відповідного виконавця, він надає послуги власними силами.           Суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали справи не містять доказів у підтвердження факту укладання балансотуримувачем житлового фонду ОСББ "Наш –Будинок-2011" договору на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем, у зв'язку із чим вважає, що відповідач, як балансоутримувач, відповідно до приписів ч.1 та ч. 2 ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" повинен укласти договір на надання послуг з водопостачання та водовідведення з позивачем, як виробником послуг на водопостачання та водовідведення, обов’язковість укладання якого визначено приписами ч.3 ст. 179 Господарського кодексу України, ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Крім того, судом апеляційної інстанції в постанові встановлено, що ТОВ "Луганськвода" є підприємством централізованого водопостачання та водовідведення для споживачів, які безпосередньо приєднані до централізованих водопровідних та каналізаційних мереж, трубопроводи систем водопостачання та водовідведення квартир багатоповерхових житлових будинків до мереж позивача не приєднані, а підключені до інженерних мереж багатоповерхових будинків, які в свою чергу являють собою єдину систему водопостачання та водовідведення будинків, до мереж позивача підключені мережі, які знаходяться на балансі відповідача, що також останнім не спростовано.

Дослідивши зміст спірного договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення №35 від 01.03.2011р., колегія суддів Донецького апеляційного суду дійшла висновків, що даний договір має всі істотні умови, необхідні для договорів даного виду, відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, та ст. 180 Господарського кодексу України, та умови передбачені Законом України "Про житлово-комунальні послуги", та Законом України "Про питну воду та питне водопостачання".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог , з огляду на таке.

Відповідно до приписів ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частина 1 статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначає, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Відповідно п.1.1. Статуту ТОВ "Луганськвода", Товариство створене з метою здійснення господарської діяльності для забезпечення споживачів населених пунктів Луганської області централізованим питним водопостачанням та водовідведенням, відтак, відповідно до Статуту ТОВ "Луганськвода" є виробником послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Частиною 1 ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення укладається між власником квартири, орендодавцем, балансоутримувачем.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТОВ "Луганськвода" є підприємством централізованого водопостачання та водовідведення для споживачів, які безпосередньо приєднані до централізованих водопровідних та каналізаційних мереж. Трубопроводи систем водопостачання та водовідведення квартир багатоповерхових житлових будинків до мереж позивача не приєднані, а підключені до інженерних мереж багатоповерхових будинків, які в свою чергу являють собою єдину систему водопостачання та водовідведення будинків.

До мереж позивача підключені мережі, які знаходяться на балансі відповідача, що також не спростовано останнім.

Суд другої інстанції дійшов вірного висновку, що стороною у спірному договорі має виступати саме відповідач, а не власники чи квартиронаймачі окремих квартир в багатоповерхових будинках, як помилково вважає відповідач, із твердженнями якого в рішенні погодився суд першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарський суд другої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності достатніх правових підстав для покладення на відповідача, як балансоутримувача будинку №48б, по вул. К. Лібкнехта, м. Стаханов, обов’язку укласти спірний договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення №35 від 01.03.11р. з позивачем, як виконавцем цих послуг.

Поряд з тим, встановивши, що договір, який пропонує укласти позивач, є обов’язковим для сторін, апеляційний господарський суд зобов’язав відповідача укласти договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в редакції проекту договору №35 від 01.03.11р, тобто у редакції позивача.

За правилами частини третьої статті 84 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у спорі про спонукання укласти договір у резолютивній частині рішення господарського суду вказуються умови, на яких сторони зобов’язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Вирішуючи спір, господарський суд апеляційної інстанції умови договору по суті не розглянув і, постановляючи рішення у справі, в резолютивній частині постанови таких умов не вказав.

Порушення апеляційним господарським судом вимог частини третьої статті 84 Господарського процесуального кодексу України зумовлює скасування постанови, що оскаржується, та передачу справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш будинок 2011" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2011 року у справі № 8/69пд/2011 скасувати.

Справу № 8/69пд/2011 передати на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

І.М. Васищак