Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" грудня 2011 р. Справа № 5023/4103/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДерепи В. І.,
суддів :Бондар С.В.,
Грека Б.М., (доповідача у справі)
перевіривши матеріали касаційної скаргиАкціонерної компанії "Харківобленерго"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.10.11
у справі№5023/4103/11
господарського суду Харківської області
за позовомАкціонерної компанії "Харківобленерго"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтоматика"
простягнення суми
за участю представників від:
позивачане з'явилися, були належно повідомлені
відповідачаОСОБА_1 (дов. від 07.10.11) В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 17692,10 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором про постачання електричної енергії № 065940 від 10.01.09, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 17401,75 грн., пеню в розмірі 219,97 грн., 3% річних в розмірі 42,58 грн. та індекс інфляції в розмірі 27,80 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.07.11 (суддя Жиляєв Є.М.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ “Спецавтоматика” на користь АК “Харківобленерго” вартість електричної енергії в розмірі 14501,75 грн., 219,97 грн. пені, 42,58 грн. 3% річних, 27,80 грн. індексу інфляції, 177,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 2900,00 грн. вартості електричної енергії провадження у справі припинено за відсутністю предмета спору. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.11 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Фоміна В.О., суддів: Білоусова Я.О., Крестьянінова О.О.) рішення скасовано, в позові відмовлено з посиланням на те, що строк дії договору закінчився 10.01.11 і після цього електроенергія відповідачем фактично не споживалася. Не погоджуючись із постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення залишити без змін. Скарга мотивована тим, що відповідач фактично споживав електроенергію після припинення договору.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 10.01.09 між сторонами укладено Договір про постачання електричної енергії № 065940, згідно умов якого позивач продає відповідачу електроенергію для забезпечення потреб його електроустановок з приєднаною потужністю, а відповідач оплачує вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі відповідно з умовами договору. Відповідно пункту 2.3.3 договору відповідач зобовязується своєчасно оплачувати позивачу вартість електроенергії та інші нарахування згідно з умовами додатку №2 “Порядок розрахунків”. Відповідно пункту 9.4 договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін 1 рік з моменту укладення, а в частині розрахунків до їх повного завершення. Договір не підлягає пролонгації і вважається продовженим тільки після укладання додаткової угоди щодо продовження терміну дії цього договору між сторонами.
21.01.10 між сторонами укладено додаткову угоду до договору, згідно якої дію договору продовжено з 10.01.10 по 10.01.11, а в частині розрахунків - до їх повного завершення. Продовження сторонами дії договору на наступний період (після 10.01.11) не відбулося. Таким чином, строк дії договору про постачання електричної енергії № 065940 від 10.01.09 закінчився 10.01.11 (окрім, частини щодо повного завершення розрахунків між сторонами).
Позивачем предявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 065940 від 10.01.09 за період з січня по березень 2011. При цьому, нарахування заборгованості позивачем проводилося розрахунковим шляхом у звязку з відсутністю приладів обліку на обєктах відповідача. Суд першої інстанції погодився з вимогами позивача.
Відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що проведення позивачем нарахувань відповідачу після 10.01.11 згідно з умовами договору є необґрунтованим, оскільки дія договору на цей час вже закінчилася. Будь-яких доказів фактичного споживання відповідачем електроенергії після 10.01.11 позивачем не надано.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки передчасними, оскільки судами не надано правової оцінки листу відповідача від 19.01.11, який отриманий відповідачем 02.02.11 (а.с. 114 т.2), та на зазначено, чи свідчить він про існування між сторонами фактичних правовідносин після припинення договору (10.01.11), зважаючи на його дату.
Також в цьому контексті не надано правової оцінки п. 6.18 ПКЕЕ. Так, за змістом цього пункту Правил, у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.
Висновок про те, що відповідачем не споживалася електроенергія після 10.01.11 зроблений без аналізу вищезазначених документів та норм права, тому встановлений розмір вартості спожитої електричної енергії також не може бути визнаний обґрунтованим, оскільки він залежить від періоду нарахування. Слід зазначити, що суд першої інстанції взагалі не досліджував проблему закінчення строку дії договору.
Відповідно до абз.4 ч.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.09 №14 "Про судове рішення в цивільній справі", обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Оскільки ухвалені у справі судові акти цим вимогам не відповідають, то рішення і постанова підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" задовольнити частково, рішення господарського суду Харківської області від 25.07.11 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.11 у справі №5023/4103/11 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Головуючий - суддяВ. Дерепа
СуддіС. Бондар
Б. Грек
Судове рішення № 19979630, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 15.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/4103/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: