Рішення № 19978726, 05.12.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2011 р.Справа № 15/5025/698/11 За позовом: Фермерства "Розплідник фруктових дерев інженера ОСОБА_2"- Szkolka Drzew Owocowych inz.ОСОБА_2", Республіка Польща, м.Люблін

до Дочірнього підприємства "Глорія" с.Розсоша, Хмельницька область, Хмельницький район

про стягнення 541306,51 грн. з яких 376 779,39грн. основний борг, 132 523,80грн. інфляційні нарахування та 32 003,32грн. 3% річних

Суддя Муха М.Є.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 10.03.2011р.

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач у позовній заяві та його представник у судовому засіданні просять суд стягнути з відповідача 376 779,39 грн. основного боргу, 132 523,80грн. інфляційних нарахувань та 32 003,32грн. 3% річних відповідно до контракту від 26.03.2008р.

Представником позивача в судовому засіданні подано уточнення позовних вимог відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 376 779,39 грн. основного боргу та 32003,32 грн. 3% річних, яке не суперечить ст. 22 ГПК України, а тому судом приймається. Крім того подано додатке пояснення з приводу заявлених позовних вимог із врахуванням заперечень відповідача.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням представника в іншому судовому засіданні, проте доказів на підтвердження зазначеного не надав, а тому дане клопотання судом оцінюється критично. У письмовій позиції на позов відповідач проти позову заперечує, посилається на ст.525 ЦК України відповідно до якої одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається. Відмічає, що контрактом визначена валюта зобов'язання Євро. Відповідач вважає, що позивач змінюючи умови контракту в односторонньому порядку подав позов про стягнення коштів, і зокрема, гривень за контрактом де сторони є резидентом та нерезидентом, крім того, не направив ДП "Глорія" вимогу про зміну контракту. Вказує, що вимоги позивача про стягнення індексу інфляції у Євро є безпідставними, оскільки ст.625 ЦК України регулює відносини боржника, що виражені виключно в грошовій одиниці гривні. Відмічає, у відповідності до ст.7 декрету Кабінету Міністрів №1593 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" у розрахунках між резидентами та нерезидентами в межах торгівельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торгівельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії НБУ. Просить в позові відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

„ Розплідник фруктових дерев інженера ОСОБА_2 " - Szkolka Drzew Owocowych inz. ОСОБА_2", Республіка Польща, м. Люблін включений до загальнопольського офіційного реєстру субєктів (підприємців) народного господарства, присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується довідкою від 06.07.2011р. статистичного управління в м. Люблін про включення та про присвоєння ідентифікаційного номера.

26.03.2008р. між „Розплідник фруктових дерев інженер ОСОБА_2” „Szkolka Drzew Owocowych inz. ОСОБА_2”, республіка Польща, м. Люблін (продавець) та ДП „Глорія”, Україна, Хмельницький район с. Розсоша (покупець) було укладено контракт б/н, відповідно до п.п 1.1 якого продавець продає, а покупець купляє: саджанці яблуні "Голден Делішес" в кількості 5000 шт., за ціною 1 штука 0,36 євро, на загальну суму - 1800 євро; саджанці яблуні „Гала” в кількості 5000 шт., за ціною за 1 штуку 0,35 євро, на загальну суму - 1800 євро; саджанці яблуні „Чемпіон” в кількості 5000 шт., за ціною за 1 штуку 0,36 євро, на загальну суму - 1800 євро; саджанці яблуні "Айдаред" в кількості 5000 шт., за ціною за 1 штуку 0,36 євро, на загальну суму - 1800 євро; саджанці вишні „Норд Стар” в кількості 50000 шт., за ціною за 1 штуку 0,36 євро, на загальну суму 18 000 євро; саджанці сливи „Стенлей” в кількості 15000 шт., за ціною за 1 штуку 0,36 євро, на загальну суму 5 400 євро; саджанці груші „Конференція” в кількості 40 000 шт., за ціною за 0,36 євро, на загальну суму 14 400 євро, підкладка яблуні ММ-106, М-9 в кількості 400 000 кг. за ціною 6,06 євро за 1 кг на загальну суму 61 200 євро, підкладка айви в кількості 150 000 кг. за ціною 3,06 євро на загальну суму 30 600 євро, причіпний засіб для посадки саджанців в кількості 1 шт. за ціною 300 євро, причіпний засіб для посадки підкладки в кількості 1 шт. за ціною 300 євро.

Загальна вартість контракту становить 137 400 євро (п.п. 2.1 договору).

Оплата товару здійснюється шляхом перерахування повної суми, вказаної в п. 2.1 контракту на протязі 20 банківських днів після останнього відвантаження товару на експорт в Україну. (п.п. 2.1, 3.1 контракту).

Згідно п.п.4.1, 4.3, 5.1 контракту сторони обумовили, що товар повністю буде поставлений автомобільним вантажним транспортом покупця на умовах FCA (правила ІНКОТРЕМС 2000р.) не пізніше „01” жовтня 2008р. Покупець зобов'язується надати всі необхідні документи, які дозволяють ввезення товару в Україну. Продавець зобов'язується надати всі необхідні документи державної інспекції захисту рослин. Поставка товару здійснюється в місце додатково обумовлене сторонами даного договору та приймається комісією за участю представників обох сторін при наявності документів передбачених п. 4.3 даного контракту.

Пунктом 6.1 контракту сторони передбачили, що претензії можуть бути заявлені покупцем у відношенні кількості товару - у випадку невідповідності його кількості на протязі 60 днів з дати поставки товару. Продавець зобов'язаний на протязі 15 днів з дати отримання претензії розглянути її і дати відповідь по суті претензії.

Позивач відповідно до товарно-транспортних накладних (invoice) та вантажно-митних деклараціій (CMR) із відмітками Хмельницької митниці про перетин товару через митний кодон, засвідчені копії яких надані до матеріалів справи, провів поставку саджанців с/г дерев та причіпних засобів для посадки саджанців та підкладки по контракту на загальну суму 376 779, 39 грн.

Оскільки відповідач не оплатив вартість товару на суму 376 779,39 грн., позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого, із врахуванням зменшених позовних вимог, які прийняті судом, просить стягнути з відповідача 376 779,39 грн. основного боргу та 32003,32 грн. 3% річних за період прострочення з 04.06.2008р. по 04.04.2011р.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст.1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” зовнішньоекономічною діяльністю є діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічним договором (контрактом) є матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Відповідно до ст. 38 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Згідно ч.2 ст. 567 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність іноземних підприємств і організацій під час укладання угод у сфері зовнішньої торгівлі та пов'язаних із нею розрахункових, страхових та інших операцій визначається за законом країни, де створено підприємство чи організацію

За статтею 76 Закону України „Про міжнародне приватне право” суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону .

Відповідно до приписів ст.7 вказаного Закону регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється за допомогою: - законів України; - передбачених в законах України актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції; - економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів України; - рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів України; - угод, що укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і які не суперечать законам України.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Із наявного в матеріалах справи контракту від 26.03.2008р. вбачається, що останній має ознаки зовнішньоекономічного на здійснення імпорту товару на територію України згідно Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правовою природою укладений між сторонами контракт є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 53, 54 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 (ратифікована Україною шляхом приєднання до неї 1 лютого 1991 року) покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції; зобов'язання покупця сплатити вартість включає вжиття таких заходів і додержання таких формальностей, які можуть вимагатися згідно з договором або згідно з законами і правилами для того, щоб зробити можливим здійснення платежу.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Стаття 212 ЦК України передбачає, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Із наявного в матеріалах справи контракту від 26.03.2008р. (п.п. 3.1 контракту) передбачено, що обовязок щодо сплати товару покупцю необхідно було провести на протязі 20 банківських днів після останнього відвантаження товару на експорт.

Оскільки остання поставка товару, обумовленого в контракті, була здійснена 14.05.2008р., що підтверджено вантажно-митними деклараціями, судом приймаються до уваги доводи позивача, викладені в позовній заяві, щодо обовязку відповідача сплатити кошти за товар на протязі 20 банківських днів від дати останньої поставки товару на експорт, якою є дата 14.05.2008р., тобто оплату товару необхідно було провести не пізніше 04.06.2008р. Крім того, відповідачем зазначений товар був прийнятий 14.05.2008р. про що в ВМД (CMR) зроблено відмітки із відтиском печатки ДП „Глорія”.

Судом звертається увага на те, що відповідачем, як передбачено умовами контракту від 26.03.2008р., не було предявлено будь-яких претензій щодо кількості поставленого товару та по його якості. Будь-яких доказів на підтвердження проведеної відповідачем сплати за товар, суду не було подано, доводи позивача не спростовано.

Крім того, судом враховується, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.06.2011р. у справі №10/5025/894/11 позов Відкритого акціонерного товариства "Проскурів" до 1.Дочірнього підприємства "Глорія" 2. Фермерства "Розподільник фруктових дерев інженера ОСОБА_2" - Szkolka Drzew Owocowych inz. ОСОБА_2", Республіка Польща, м. Люблі про визнання недійсним контракту від 26 березня 2008 року залишено без розгляду. Рішення набрало законної сили. Разом із тим відповідач повторно звернувся із позовом до суду про визнання контракту від 26.03.2008р. недійсним в задоволенні якого рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.08.2011р. у справі №10/5025/1118/11 відмовлено. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.09.2011р. рішення від 09.08.2011р. у справі №10/5025/1118/11 залишено без змін. А отже, на час розгляду справи 15/5025/698/11 укладений між сторонами контракт від 26.03.2008р. є дійсним.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобовязання.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 376779,39 грн. основного боргу суд вважає такими, що заявлені обґрунтовано, підтверджено наявними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що оскільки позовні вимоги заявлені у національній валюті, то останнє є односторонньою зміною умов договору в розумінні ст.525 ЦК України, судом до уваги не приймаються з огляду на те, що звернення до суду з вимогою про стягнення коштів в національній валюті України не є за своєю правовою природою односторонньою зміною умов договору, а є лише обраний позивачем спосіб захисту, що не забороняється чинним законодавством України.

При цьому, враховується положення ст.533 ЦК України, ст. 198 ГК України та взято до уваги, що позовні вимоги заявлені в національній валюті України - гривні відповідають офіційному курсу національної валюти до іноземної валюти (євро), і навіть у випадку коригування суми позову відповідно до курсу євро станом на час звернення до суду або на час винесення судом рішення, таке коригування не призведе до зменшення розміру позовних вимог.

Посилання відповідача на п.7 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” суд вважає безпідставним, оскільки даний Декрет встановлює режим здійснення валютних операцій на території України, а не регулює питання, пов'язані з обраними сторонами способами захисту цивільних прав та інтересів при зверненні до суду.

Із позовної заяви слідує, що позивачем нараховані та заявлені до стягнення, крім основного боргу, також 3% річних в сумі 32 003,32 грн. за період з 04.06.2008р. по 04.04.2011р.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.78 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 року, у разі, якщо сторона допустила прострочення у виплаті ціни чи іншої суми, інша сторона має право на відсотки з простроченої суми, без шкоди для будь-якої вимоги про відшкодування збитків, які можуть бути стягнуті на підставі статті 74.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, зокрема, процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Дана позиція узгоджується із постановою Верховного Суду України від 16.05.2006 у справі №10/557-26/155.

Враховуючи вищенаведені норми, судом перевірено нарахування суми 3% річних за період з 04.06.2008р. по 14.04.2011р., що підтверджується відповідним розрахунком та відповідає вимогам ч.2 ст.625 ЦК України, тому суд вважає їх правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене та враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі підлягають покладенню на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 44, 49, ст.ст.82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Фермерства "Розплідник фруктових дерев інженера ОСОБА_2"- Szkolka Drzew Owocowych inz.ОСОБА_2", Республіка, Польща, м.Люблін до Дочірнього підприємства "Глорія" с.Розсоша, Хмельницька область, Хмельницький район про стягнення 376 779,39грн. основного боргу та 32 003,32грн. 3% річних задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Глорія" с. Розсоша, Хмельницька область, Хмельницький район (код за ЄДРПОУ 30066610) на користь Фермерства "Розплідник фруктових дерев інженера ОСОБА_2"- Szkolka Drzew Owocowych inz.ОСОБА_2", Республіка Польща, м.Люблін - 376 779,39 грн. (триста сімдесят шість тисяч сімсот сімдесят дев'ять гривень 39 коп.) основного боргу, 32 003,23 грн. (тридцять дві тисячі три гривні 32 коп.) 3% річних, 4 087,83 грн. (чотири тисячі вісімдесят сім гривень 83 коп.) державного мита та 236грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяМ.Є. Муха

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.12.2011р.

віддруковано 3 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу (рекомендованим).