Рішення № 19978637, 28.11.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2011 р.Справа № 16/5025/1980/11 За позовом Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Хмельницької філії ВАТ „Укртелеком”, м. Хмельницький

до Старокостянтинівської районної організації Народної партії, м. Старокостянтинів

про стягнення 551,48 грн., з яких 524,04 грн. основного боргу, 12,40 грн. пені, 8,16 грн. інфляційних та 6,88 грн. 3% річних

Суддя В. В. Магера

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №231 від 30.06.2011 р.;

від відповідача: не з`явився;

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частину рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 551,48 грн., з яких 524,04 грн. основного боргу, 12,40 грн. пені, 8,16 грн. інфляційних та 6,88 грн. 3% річних за невиконання відповідачем зобовязань по договору про надання послуг електрозвязку від 18.03.2009р. №5400122.

Повноважний представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представник в засідання суду не направив, поважні причини неявки не повідомив, витребуваного судом письмового відзиву на позов не подав, позовні вимоги не оспорив. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся із направленням ухвал від 31.10.2011р., від 10.11.2011р. на адресу відповідача згідно реєстрів поштових відправлень суду від 02.11.2011р. №01-13624, від 14.11.2011р. №01-16320.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення сторін про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст.75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

18.03.2009р. між сторонами укладено договір №5400122 про надання послуг електрозвязку.

Згідно п.п.2.1.1 підприємство звязку (позивач) зобовязувався забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного звязку.

Відповідно до п.4.2 договору споживач (відповідач) сплачує послуги електрозвязку за спільно погодженою системою оплати: авансова; з поданням розрахунків.

Підпунктами 4.3, 4.5 договору встановлено, що споживач (відповідач) повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним звязком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або зміною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного звязку справляється додаткова плата в розмірі 2% вартості наданих послуг.

Відповідно до п.5.8 договору у разі несплати за надані послуги електрозвязку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню нараховану на суму затриманих платежів за кожну добу затримки згідно з чинним законодавством.

Договір укладено терміном на пять років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін (п.7.1, 7.2 договору).

На підтвердження позовних вимог позивачем подано рахунки, що виставлялися відповідачу на оплату послуг електрозвязку за період з 01.03.2011р. по 14.10.2011р., які відповідачем були оплачені частково.

В звязку з наявною заборгованістю, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 551,48 грн., з яких 524,04 грн. основного боргу, 12,40 грн. пені, 8,16 грн. інфляційних та 6,88 грн. 3% річних.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно до ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтями 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

За своєю юридичною природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг. Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтями 902, 903 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п.5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” споживач телекомунікаційних послуг зобов'язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідач своєчасно не оплачував вартість одержаних послуг, оплативши їх з порушеннями термінів, відповідно відповідач допустив прострочення грошового зобовязання.

Відповідно до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Частиною 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, позивачем заявлено до стягнення, крім основного боргу, також 8,16 грн. інфляційних та 6,88 грн. 3% річних (01.03.2011р. по 19.10.2011р.).

Дані нарахування перевірено судом та визнаються такими, що проведені згідно із вимогами чинного законодавства, такими що підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення також пеню в сумі 12,40 грн. за період з 21.03.2011р. по 20.09.2011р.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. (ч.6 ст. 232 ГК України).

При цьому, сторони в договорі від 18.03.2009р. №5400122 (зокрема в п.5.8 договору) передбачили, що у разі несплати за надані послуги електрозвязку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, нараховану на суму затриманих платежів за кожну добу затримки згідно з чинним законодавством.

Судом враховується, що діючим законодавством не встановлено розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а передбачено право його встановлення за згодою сторін в договорі .

Однак, ч.2 ст.343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено що розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, нормами Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено порядок обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та обмеження її розміру, що підлягає стягненню.

Дана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. №01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України”, положення, зокрема п.49 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню”.

Враховуючи викладені норми, судом проведено самостійно перерахунок суми пені із врахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла за період прострочення.

Із наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що позивачем при її обрахуванні застосовано ставку Національного банку України за період прострочення без подвійного розміру, тому сума пені при обрахуванні судом, є значно більшими, ніж заявлені позивачем.

Таким чином, пеня в розмірі 12,40 грн. за період прострочення з 21.03.2011р. по 20.09.2011р. вважається такою, що заявлена правомірно та підлягає стягненню.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме: 524,04 грн. основного боргу, 12,40 грн. пені, 8,16 грн. інфляційних та 6,88 грн. 3% річних, всього в сумі 551,48 грн.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 33, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Хмельницької філії ВАТ „Укртелеком”, м. Хмельницький до Старокостянтинівської районної організації Народної партії, м. Старокостянтинів про стягнення 551,48 грн., з яких 524,04 грн. основного боргу, 12,40 грн. пені, 8,16 грн. інфляційних та 6,88 грн. 3% річних задовольнити.

Стягнути із Старокостянтинівської районної організації Народної партії, м. Старокостянтинів (вул. Костянтина Острозького, 28, код ЄДРПОУ 22784769) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Хмельницької філії ВАТ „Укртелеком”, м. Хмельницький (вул. Проскурівська, 13, код ЄДРПОУ 01182500) 524,04 грн. (пятсот двадцять чотири гривні 04 коп.) основного боргу, 12,40 грн. (дванадцять гривень 40 коп.) пені, 8,16 грн. (вісім гривень 16 коп.) інфляційних нарахувань, 6,88 грн. (шість гривень 88 коп.) 3% річних, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяВ.В. Магера

Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2011р.

Віддруковано 2 прим.:

1-до матеріалів справи

2-відповідачу (рекоменд. із повідомл.)