Рішення № 19978624, 01.12.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" грудня 2011 р.Справа № 14/5025/1993/11 За позовом відкритого акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж", м.Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю "НСО УБ ХАЕС", м. Нетішин

про стягнення 51 706, 11 грн.

Суддя Гладюк Ю.В.

Представники сторін:

Позивача: ОСОБА_1 за довіреністю

ОСОБА_2 за довіреністю

Відповідача: не зявився

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість за неналежне виконання договору оренди козлового крану № 12 а від 01.07.01р. в сумі 51706, 11 грн., з яких: 33411, 49 грн. основна заборгованість, 3434, 06 грн. - пеня, 5379, 25 грн. інфляційних, 1974, 48 грн 3% річних, а також 7506, 83 грн. компенсаційних витрат.

Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає про повне виконання ним взятих на себе обовязків за договором, в той час як відповідач свої договірні обовязки виконував не належним чином, в звязку з чим виникла заборгованість. Стягнення пені обумовлено наявністю умов договору про її стягнення, а інфляційних та річних нормами чинного законодавства. Підставами стягнення компенсаційних витрат є наявність умов договору про повернення крану в укомплектованому стані та відшкодування вартості не доукомплектованих матеріалів (частин), які відповідач також порушив.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, наполягали на його задоволенні.

Повідомляючи відповідача про час та місце судового розгляду справи йому направлено ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, вказаною у позові. Однак, зазначена кореспонденція повернута поштою з відміткою „За закінченням терміну зберігання”. Вищевказана адреса, згідно спеціального витягу з електронної бази ЄДРПОУ є реєстраційною адресою відповідача, повідомлення за якою є належним повідомленням про судовий розгляд справи. Відповідач свого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, причин невиконання вимог суду не повідомив.

За таких обставин, суд, в силу ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів встановлено.

1 липня 2001 року між сторонами укладено договір оренди № 12-а згідно якого орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає в тимчасове користування кран козловий ККТ 5, заводський № 580.

На протязі 10 календарних днів після укладення цього договору орендодавець зобовязаний надати орендарю кран у стані, що відповідає умовам договору по акту прийому передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін (п. 2.2.1.). Згідно п. 2.3.4. орендар зобовязаний завчасно вносити орендну плату за користування краном. Розмір орендної плати становить 292, 98 грн. в місяць і підлягає щомісячному перерахунку на індекс інфляції. Плата здійснюється орендарем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця до 10 числа кожного місяця, що настає за розрахунковим (2.3.5.). Передача орендарем крану в суборенду третім особам не допускається (п. 2.3.7.).

В силу розділу 3 договору, при порушенні п. 2.3.5. цього договору орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0, 5 % від розміру невиконаного зобовязання за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період простроченого платежу.

При поверненні крану з порушенням комплектності орендар, поряд з відшкодуванням вартості недоукомплектованих частин і видатків по ремонту сплачує орендодавцю штраф в розмірі 2% вартості некомплектного устаткування (п. 3.3.).

Згідно розділу 4 договору строк оренди встановлюється сторонами з дати підписання акту прийому передачі по 1 січня 2002 року; по закінченню встановленого строку договір може бути продовжено за взаємною згодою сторін. Сплив строку оренди крану починається з дати складання акту прийому передачі згідно п. 2.2.1. даного договору.

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Цього ж 1 липня 2001 року позивач здійснив передачу крану ККТ 5 відповідачу згідно акту прийому передачі, копія якого міститься в матеріалах справи.

З наданих до матеріалів справи протоколів (які за своїм змістом є договорами) від 02.01.02р., 26.12.02р., 29.12.03р., 29.12.04р. вбачається про продовження сторонами дії даного договору.

28 квітня 2006 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1, згідно якої п. 2.3.4. основного договору викладено в наступній редакції: „Орендар зобовязаний своєчасно вносити орендну плату за користування краном. Розмір орендної плати становить 800 грн. на місяць з ПДВ і підлягає щомісячній індексації на індекс інфляції.

В звязку з неналежним виконання відповідачем своїх зобовязань по оплаті оренди, позивач направив на його адресу претензію № 12 від 29.01.09р. з вимогою перерахувати на його рахунок суму боргу. Докази направлення претензії наявні в матеріалах.

3 липня 2009 року відповідач направив позивачу лист, в якому повідомляє останнього про відмову від оренди та просить направити комісію для передачі крану. 15 липня 2009 року позивач, листом № 153, адресованим відповідачу просить останнього повернути кран на майданчик позивача. 10.09.09р. позивач направив на адресу відповідача повторну претензію № 14 з вимогою про сплату заборгованості. Докази направлення наявні в матеріалах. 30.09.09р. позивач направив відповідачу лист № 197 з вимогою повернути кран по акту прийому передачі, а також сплатити заборгованість. 05.11.09р. відповідачу направлено лист з аналогічними вимогами. Відповідач на вказані звернення не відреагував, а тому позивачем самостійно було демонтовано кран, який був розукомплектований. В матеріалах справи містяться копії акту прийому передачі та акту про недоукомплектованість крану, які підписані лише представниками позивача, а також копія локального кошторису № 2 -1 -1/1 на затрати по демонтажу, який підписаний також представниками позивача.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані докази та надавши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 762 Цивільного кодексу України передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. В матеріалах справи відсутні докази висунення відповідачем заперечень щодо продовження орендних відносин, а тому суд виходить з того, що договір оренди продовжувався за згодою сторін в порядку наведеної норми Цивільного кодексу.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Положеннями п.п. 1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обовязок по оплаті оренди відповідно до умов договору наступає кожного 10 числа, щомісяця. За період з червня 2007 року по вересень 2009 року докази здійснення оплати в справі відсутні, що свідчить про наявність заборгованості, розмір якої відповідає розрахунку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, документально підтверджена наявність основної заборгованості свідчить про обґрунтованість позову в цій частині.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги в частині стягнення інфляції та річних відповідають чинному законодавству. Розмір даних нарахувань підтверджується поданими та перевіреними судом розрахунками, а тому позов, в цій частині також обґрунтований та підлягає задоволенню.

Вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають, оскільки поданий розрахунок не відповідає положенням ст. 232 п. 6 Господарського кодексу України щодо її нарахування. Отже розмір заявленої до стягнення пені не обґрунтований.

Підписаний в односторонньому порядку акт від 07.04.2010 року (складений при демонтажі крану), з урахуванням правил належності та допустимості доказів не може бути прийнятий судом як належний доказ розкомплектованості крану, а тому вимоги в частині стягнення компенсаційних витрат не підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з того, що за умови невиконання стороною договору обовязків щодо повернення майна, інша сторона має правові підстави для звернення до суду з виндикаційним позовом, а не самостійного вилучення майна.

Отже, позов підлягає задоволенню частково з покладенням судових витрат на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НСО УБ ХАЕС" (Хмельницька область, м. Нетішин, піонерна база, р/р 26001301260685, МФО 515472, код 31161793) на користь відкритого акціонерного товариства „Теплоенергомонтаж" (м. Харків, пр т Леніна, буд. 30, р/р 26001200000219 у ХФ ВАТ „ВіЕйБі Банк”, код 00120980, МФО 380537) 33411, 49 грн. основного боргу, 5379, 25 грн. інфляційних, 1974, 48 грн. 3% річних, 407, 65 грн. державного мита, а також 78, 84 витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. : 1- до справи, 2 позивачу, 3- відповідачу (рекомедованим з повідомленням )