Рішення № 19976991, 15.11.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.11 Справа № 5021/2521/2011. За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»,

м. Суми

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2,

м. Суми

про стягнення 5 588 грн. 68 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін :

від позивача: Пилипенко О.В.

від відповідача: не зявився

За участю секретаря судового засідання Долгополовій Н.С.

Суть спору : позивач просить стягнути з відповідача 5 588 грн. 68 коп., із них: 4353 грн. 78 коп. основного боргу по договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 644-Т, укладеного між сторонами 01.10.2007р. яка виникла за період з 01.02.2010р. по 04.10.2011р.; 390 грн. 69 коп. пені, 269 грн. 19 коп. 3% річних та 575 грн. 02 коп. інфляційних збитків, а також витрати, повязані з розглядом справи.

Відповідача відзив на позовну заяву суду не надав, в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення судового засідання.

Явка представників сторін не визнавалася судом обовязковою, а тому не зявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Тому, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

На підставі договору № 644-Т від 01.10.2007р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води позивач здійснював відпуск відповідачеві теплової енергії в потрібних йому обємах. Відповідно до п. 3.2. зазначеного договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Тому, відповідно до п. 3.3 договору, відповідач до 15 числа розрахункового періоду повинен був сплачувати вартість зазначеної в договорі кількості спожитої теплової енергії в гарячій воді, передбаченої за розрахунковий період. Згідно п. 3.5 договору остаточний розрахунок за фактичну спожиту теплову енергію здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є підставою виникнення господарського зобовязання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач у період з лютого 2010р. по квітень 2011р. користувався послугами позивача з постачання теплової енергії, що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії (а.с. 20-29). Проте відповідач в порушення умов договору оплату за отримані послуги не здійснив.

Згідно Відомості звірки взаємних розрахунків за період з 01.02.2010р. по 04.10.2011р. відповідач має заборгованість перед позивачем за отримані послуги в сумі 4353 грн. 78 коп.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобовязання, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України допустив прострочення грошового зобовязання.

Відповідачем не подано суду ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд позовні вимоги щодо стягнення 4353 грн. 78 коп. основного боргу вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.

Також позивачем за прострочення виконання грошового зобовязання заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені відповідно до п. 5.1.5. вказаного договору в розмірі 390 грн. 69 коп. Крім того, слід зазначити, що саме пеня є тим видом неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в загальній сумі 390 грн. 69 коп. передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині, також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Позивач також заявив вимоги про стягнення з відповідача 575 грн. 02 коп. інфляційних збитків та 269 грн. 19 коп. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання за період з 01.03.2010р. по 22.07.2011р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 575 грн. 02 коп. інфляційних збитків та 269 грн. 19 коп. - 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобовязань є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України з відповідача підлягає відшкодуванню на користь позивача 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (40003, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сумитеплоенерго” (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) 4353 грн. 78 коп. боргу, 390 грн. 69 коп. пені, 575 грн. 02 коп. інфляційних збитків та 269 грн. 19 коп. - 3% річних, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СУДДЯ (підпис) Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складено 18.11.2011р.