Рішення № 19976634, 01.12.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2011 Справа № 18/3076/11

за позовом Будівельної організації "Миргородська ПМК", 37661, Миргородський район, с. Білики, вул. Борисенка, 4

до Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал", 37600, м. Миргород, вул. Шишацька, 82

про стягнення 21 579,97 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1, наказ № 1-к від 10.03.2004 р., паспорт НОМЕР_1 виданий Миргородським МРВ УМВС України в Полтавській області 05.07.1999 р.;

від відповідача: не з'явилися.

01.12.2011 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позов Будівельної організації "Миргородська ПМК", с. Білики про стягнення з Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал", м. Миргород 21 579,97 грн. заборгованості за виконані позивачем ремонтні роботи на виконання умов укладеного між сторонами договору № 5 від 01.08.2011 р., в тому числі : 20 957,00 грн. основний борг та 622,97 грн. пеня.

Позивач на позовних вимогах наполягає за мотивами, викладеними у позовній заяві.

Відповідач позов визнає у повному обсязі, про що зазначає у відзиві на позовну заяву № 2121 від 21.11.2011 р. (вх. № 18326д від 22.11.2011 р.). Крім того, останній повідомив суд про часткову сплату заборгованості в розмірі 10 000,00 грн., на підтвердження даної обставини надав копію платіжного доручення № 2152 від 11.11.2011 р. на суму 10 000,00 грн..

Відповідач представництво в судове засідання не забезпечив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання та про обов'язки покладені на нього судом, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення № 3600109113580 про вручення відповідачу поштового відправлення (ухвали суду про порушення провадження у даній справі від 27.10.2011 р.).

Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази,

встановив :

01.08.2011 р. між Будівельною організацією "Миргородська ПМК", с. Білики (підрядник) та Обласним комунальним виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал", м. Миргород (замовник) було укладено Договір № 5 (далі - Договір).

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

- підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по капітальному ремонту диспетчерської Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" (об'єкт) відповідно до договірної ціни та локального кошторису, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1 Договору);

- замовник приймає на себе зобов'язання надати підряднику об'єми робіт, необхідну для цього документацію, забезпечити своєчасне фінансування та прийомку виконаних підрядником робіт (п. 1.2 Договору);

- термін виконання робіт становить з 01.08.2011 р. по 25.08.2011 р. (п. 2 Договору);

- загальна вартість робіт згідно з договірною ціною складає 20 957,00 грн. (п. 3.1 Договору);

- оплата проводиться замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника відповідно до акту виконаних робіт (ф. КБ-2) за фактично виконані роботи (п. 4.2 Договору);

- замовник зобов'язується оплатити отримані результати робіт упродовж семи діб з моменту підписання акту приймання виконаних робіт (п. 6.1.2 Договору);

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобовязань та приймання замовником результатів робіт на загальну суму 20 957,00 грн. підтверджується наявною у справі копією акту приймання виконаних підрядних робіт № 1 від 09.08.2011 р., який підписаний сторонами та скріплений їх печатками (АЕС. 22-23).

За даними позивача на момент подання позову до суду відповідач зобов'язання по Договору, щодо оплати отриманих ним результатів робіт не виконав, заборгованість останнього складала 20 957,00 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом щодо стягнення з відповідача 21 579,97 грн. заборгованості за виконані позивачем ремонтні роботи на виконання умов укладеного між сторонами договору № 5 від 01.08.2011 р., в тому числі : 20 957,00 грн. сума основного боргу та 622,97 грн. пеня.

При винесенні судового рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору підряду.

Згідно п. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник, виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та ст. 854 Цивільного кодексу України не сплатив вартість отриманих результатів робіт у встановлені у Договорі строки.

Заборгованість останнього на момент подання позову складала 20 957,00 грн.. Дана обставина відповідачем визнається.

Проте, в процесі розгляду даної справи відповідачем було проведено погашення основного боргу за отримані результати підрядних робіт по Договору в сумі 10 000,00 грн.. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 2152 від 11.11.2011 р..

Вище викладене дає суду підстави для висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 10 000,00 грн. між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в частині стягнення основного боргу в сумі 10 957,00 грн. позовні вимоги підтверджуються поданими доказами та відповідають нормам матеріального права, відповідачем визнаються, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.3 Договору визначено, що у разі прострочення в оплаті замовник сплачує підряднику штрафну санкцію в розмірі 1% від загальної вартості робіт за кожний день прострочення платежу.

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 622,97 грн. пені за період з 17.08.2011 р. по 25.10.2011 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, відповідачем визнаються, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати у вигляді витрат по оплаті послуг адвоката в сумі 500,00 грн., що були сплачені за квитанцією № 112 від 25.10.2011 р. (а.с. 9).

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються, зокрема, з послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Відповідно до ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" оплата послуг адвоката здійснюється на підставі договору між юридичною чи фізичною особою та адвокатом чи адвокатським об'єднанням.

Як вбачається з матеріалів справи, як договір укладений між позивачем та адвокатом Педоричем В.І. про надання останнім юридичних послуг позивачу, так і докази на підтвердження його виконання у даній справі відсутні. На наявність таких позивач не посилається. Крім того, суду не надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю адвокатом Педоричем В.І..

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача понесених позивачем судових витрат по оплаті послуг адвоката в сумі 500,00 грн..

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладеного, позовні вимоги в частині 10 957,00 грн. основного боргу, 622,97 грн. пені, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем визнаються, а тому в цій частині підлягають задоволенню, в частині стягнення з відповідача 10 000,00 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати зі сплати державного мита в розмірі 215,80 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 78, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" (37600, м. Миргород, вул. Шишацька, 82), ідентифікаційний код 03362560, р/р 26007552940 в АБ "Полтава-банк", МФО 331489 на користь Будівельної організації "Миргородська ПМК" (37661, Миргородський район, с. Білики, вул. Борисенка, 4), ідентифікаційний код 32728449, рах. № 26006500047015 в відділенні ПАТ "КРЕДІ АГРИКОЛЬ ", МФО 300614 10 957,00грн. основного боргу, 622,97 грн. пені, 215,80 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 10 000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у його вступній частині.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Повне рішення складене : 05.12.2011 р..

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.