Рішення № 19976136, 15.11.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2011 р.Справа № 18/1031/11

За позовом Миргородського міжрайонного прокурора, 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Кашинського, 1, в інтересах держави в особі Миргородського міськрайонного центру зайнятості, 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 94

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Перекоти-поле", 37661, Полтавська область, Миргородський район, с. Білики

про стягнення 66354,32 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Горбань Г. М.

від відповідача: не з'явився

від прокуратури: Коннова Н.В.

В судовому засіданні 15.11.2011 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 66354,32 грн. заборгованості по виплачених компенсаціях витрат на заробітну плату на створення роботодавцем додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та допомоги по безробіттю.

Від представників позивача та прокуратури до суду надійшли клопотання № 69/4604вих від 11.11.2011 року (вх. № 17705д від 14.11.2011 року) та № 3298 від 11.11.2011 року (вх. № 17776д від 15.11.2011 року) про визнання спірних договорів недійсними, а також узгоджене клопотання б/н від 15.11.2011 року (вх. № 17854д від 15.11.2011 року) про вихід за межі заявлених позовних вимог в частині визнання спірних договорів недійсними.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, докази отримання ним ухвали від 08.11.2011 року станом на 15.11.2011 року до суду не повертались.

У наданому до суду відзиві на позов (т. 4, а.с. 7-8) відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на безпідставність їх обгрунтування нормою ст. 1212 ЦК України, а також просить застосувати строки позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та прокуратури, суд встановив:

Між Миргородським міськрайонним центром зайнятості (позивач, центр зайнятості) та Приватним сільськогосподарським підприємства "Перекоти-поле" (відповідач, роботодавець) були укладені договори на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних за № 53 від 23.07.2004 року, № 54 від 23.07.2004 року, № 55 від 23.07.2004 року, № 97 від 04.11.2004 року, № 174 від 27.07.2005 року, № 213 від 24.01.2006 року, № 218 від 16.02.2006 року, № 219 від 16.02.2006 року та № 220 від 16.02.2006 року (т. 1, а.с. 30-44; т. 4, а.с. 53-89, 97-133), згідно умов яких роботодавець зобов'язався працевлаштувати на постійну роботу за направленням центру зайнятості безробітних осіб, а центр зайнятості - надати дотації для покриття витрат на заробітну плату вказаних осіб за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у відповідності до ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (№ 1533-III від 02.03.2000 року) та Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 1 від 10.01.2001 року (п. 1.1. договорів).

На підставі зазначених договорів протягом 2004-2006 років позивачем до відповідача було направлено дев'ять осіб, які перебували на обліку не менше шести місяців (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.), та надано обумовлені договорами дотації на створення додаткових робочих місць на загальну суму 75496,84 грн., в т.ч. у липні-листопаді 2004 року на суму 7476,17 грн., у грудні 2004 року на суму 2246,20 грн., у січні-грудні 2005 року на суму 16988,02 грн., у січні-грудні 2006 року на суму 43204,26 грн. та у січні-лютому 2007 року на суму 5582,19 грн.

Факт направлення позивачем вищезазначених осіб до відповідача згідно спірних договорів та факт надання позивачем відповідачеві обумовлених договорами дотацій на створення додаткових робочих місць на загальну суму 75496,84 грн. встановлено вироком Октябрьського районного суду м. Полтави від 18.07.2011 року по справі № 1-139/11 (т. 4, а.с. 20-27), який набрав законної сили, у зв'язку з чим необхідність у доведенні цих фактів в силу ст. 35 ГПК України відсутня.

06.05.2009 року Контрольно-ревізійним відділом у м. Миргород та Миргородському районі згідно листа Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області № 16-13-4-18/2483-2009 від 23.06.2009 року, постанови Миргородського міськрайонного суду від 15.04.2009 року про надання дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії, постанови старшого слідчого Миргородської міжрайонної прокуратури Литвишко М.А. від 17.04.2009 року про призначення позапланової виїзної ревізії та на підставі направлень № № 78, 79 від 27.04.2009 року, виданих начальником Контрольно-ревізійним відділом у м. Миргород та Миргородському районі Кумейською Н.О., було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2004 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено відповідний акт за № 01-21/59 (т. 1, а.с. 6-27).

Під час проведення вищевказаної ревізії Контрольно-ревізійним відділом у м. Миргород та Миргородському районі було встановлено, що на момент звернення відповідача до позивача з приводу надання дотацій на створення додаткових робочих місць відповідач мав заборгованість по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття: станом на 21.07.2004 року в розмірі 28,20 грн., станом на 03.11.2004 року в розмірі 286,78 грн., станом на 26.07.2005 року в розмірі 573,93 грн., станом на 23.01.2006 року в розмірі 722,15 грн. та станом на 14.02.2006 року в розмірі 722,15 грн., внаслідок чого отримання відповідачем дотацій на створення додаткових робочих місць на загальну суму 75496,84 грн. є безпідставним з огляду на положення п. 3, п. 4, п. 6, п. 7 та п. 15 Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 1 від 10.01.2001 року (далі - Порядок). Крім того, в ході проведення даної ревізії встановлено, що позивачем було безпідставно виплачено відповідачу допомогу по безробіттю на загальну суму 8007,48 грн.

Факт безпідставного перерахування позивачем відповідачеві допомоги по безробіттю, в т.ч. і на суму 8007,48 грн., також підтверджується вироком Октябрьського районного суду м. Полтави від 18.07.2011 року по справі № 1-139/11.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи письмових пояснень відповідача та доданої до позовної заяви копії листа від 14.07.2009 року (т. 1, а.с. 28), факт отримання останнім від позивача грошових коштів на загальну суму 83504,32 грн. (75496,84 грн. дотацій на створення додаткових робочих місць та 8007,48 грн. допомоги по безробіттю) відповідачем не заперечується.

Крім того, як вбачається з наданих до справи письмових пояснень представників сторін та прокуратури, а також із вищезгаданого листа від 14.07.2009 року, відповідачем було здійснене часткове повернення отриманих від позивача грошових коштів на суму 17150,00 грн. Залишок грошових коштів у сумі 66354,32 грн. відповідач, згідно листа від 14.07.2009 року, зобов'язався повернути позивачу після вирішення кримінальної справи в судовому порядку, але станом на момент вирішення спору по суті отримані від позивача грошові кошти відповідачем в повному обсязі не повернуто.

За змістом ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції станом на 2004-2006 роки), Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд) може надаватися дотація роботодавцям на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних у розмірі витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб (але не вище за середній рівень у галузях національної економіки відповідної області) в розрахунку на рік. Можливості та обсяги надання дотацій визначаються правлінням Фонду виходячи з фінансового стану Фонду. Порядок надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.

У відповідності до п. 3 Порядку (в редакції станом на 2004-2006 роки), дотацією є кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) для покриття витрат на заробітну плату осіб, працевлаштованих за направленням державної служби зайнятості, надані роботодавцю, що створює додаткові робочі місця для працевлаштування безробітних. В свою чергу додатковим робочим місцем є робоче місце, на яке прийнята на постійну роботу особа за направленням державної служби зайнятості з числа зареєстрованих безробітних за умови відсутності на підприємстві скорочення чисельності працюючих за професією (спеціальністю), за якою працевлаштовується безробітний, протягом останніх 6 місяців.

За змістом положень п. 10 Порядку, однією умов надання дотацій на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних є відсутність заборгованості по сплаті страхових внесків до Фонду на дату звернення, що має бути підтверджено відповідною довідкою, поданою до уповноваженого органу під час звернення до нього з метою отримання дотацій.

Як було зазначено вище, факт існування за відповідачем протягом 2004-2006 років, тобто під час звернення до позивача з приводу надання дотацій, заборгованості по сплаті страхових внесків до Фонду встановлено Контрольно-ревізійним відділом у м. Миргород та Миргородському районі за результатами проведення позапланової виїзної ревізії, а також Октябрьським районним судом м. Полтави при постановлені вироку від 18.07.2011 року по справі № 1-139/11. При цьому, згідно із вироком Октябрьського районного суду м. Полтави від 18.07.2011 року по справі № 1-139/11, завідомо неправдиві довідки про відсутність у відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків до Фонду були складені за підписом начальника відділу надання послуг роботодавцям Миргородського міськрайонного центру зайнятості Гречки Любові Іванівни.

В судовому засіданні 15.11.2011 року представниками позивача та прокуратури було надано до суду узгоджене клопотання про вихід за межі заявлених позовних вимог в частині визнання спірних договорів недійсними (т. 4, а.с. 134).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У відповідності до п. 2 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

За таких обставин суд, керуючись наданими п. 3 ст. 83 ГПК правами та враховуючи наявність узгодженого представниками позивача та прокуратури клопотання про вихід за межі заявлених позовних вимог в частині визнання спірних договорів недійсними, дійшов висновку про визнання договорів на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних № 53 від 23.07.2004 року, № 54 від 23.07.2004 року, № 55 від 23.07.2004 року, № 97 від 04.11.2004 року, № 174 від 27.07.2005 року, № 213 від 24.01.2006 року, № 218 від 16.02.2006 року, № 219 від 16.02.2006 року та № 220 від 16.02.2006 року недійсними як таких, що суперечать актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи положення ч. 2 ст. 216 ЦК України, позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів у сумі 58346,84 грн., отриманих відповідачем в якості дотацій на створення додаткових робочих місць, підлягають задоволенню.

Стосовно призначеної та виплаченої позивачем відповідачу допомоги по безробіттю в розмірі 8007,48 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 7 Порядку, дотація надається щомісячно протягом року в розмірі фактичних витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб, але не вище за середній рівень заробітної плати в галузях національної економіки відповідної області (в редакції Порядку від 13.01.2006 року - за всіма видами економічної діяльності у відповідній області) за минулий місяць (в редакції Порядку від 05.04.2005 року - за місяць, за який нараховано заробітну плату, або обчисленої з неї відповідної суми в разі, якщо особа працювала неповний місяць).

Вироком Октябрьського районного суду м. Полтави від 18.07.2011 року по справі № 1-139/11, так само як і актом позапланової виїзної ревізії Контрольно-ревізійного відділу в м. Миргород та Миргородському районі № 01-21/59 від 06.05.2009 року, було встановлено факт безпідставного призначення та виплати відповідачу допомоги по безробіттю в розмірі 8007,48 грн. Згідно вироку Октябрьського районного суду м. Полтави від 18.07.2011 року по справі № 1-139/11, зазначена допомога була призначена та виплачена на підставі завідомо неправдивих довідок про середню заробітну плату, складених та виданих в результаті злочинної домовленості начальника відділу надання послуг роботодавцям Миргородського міськрайонного центру зайнятості Гречки Любові Іванівни та керівника Приватного сільськогосподарського підприємства "Перекоти-поле" Шевченка Олександра Івановича.

З урахуванням зазначеного в даному випадку будь-які правові підстави для призначення та виплати позивачем відповідачу допомоги по безробіттю на суму 8007,48 грн. відсутні.

У відповідності до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Приймаючи до уваги наведене, вимоги в частині стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 8007,48 грн., отриманих в якості допомоги по безробіттю, також підлягають задоволенню.

Викладене у відзиві на позовну заяву клопотання про застосування строків позовної давності судом відхиляється, оскільки в даному конкретному випадку підставою для звернення до суду Миргородського міжрайонного прокурора з позовом є порушення чинного законодавства, виявлені за результатами проведеної 06.05.2009 року позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2004 року по 31.12.2008 року, а приводом - акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності № 01-21/59 від 06.05.2009 року. Згідно ж ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Визнати договори на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних № 53 від 23.07.2004 року, № 54 від 23.07.2004 року, № 55 від 23.07.2004 року, № 97 від 04.11.2004 року, № 174 від 27.07.2005 року, № 213 від 24.01.2006 року, № 218 від 16.02.2006 року, № 219 від 16.02.2006 року, № 220 від 16.02.2006 року, укладені між Миргородським міськрайонним центром зайнятості (код ЄДРПОУ 22531726) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Перекоти-поле"(код ЄДРПОУ 30941393) недійсними.

2. Позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Перекоти-поле" (37661, Полтавська область, Миргородський район, с. Білики, код ЄДРПОУ 30941393) на користь Миргородського міськрайонного центру зайнятості (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 94 , р/р 37178971900012 в УДК у Полтавській області, код 50040100, МФО, 831019, код ЄДРПОУ 22531726) - 66354,32 грн. грошових коштів, отриманих в якості дотацій на створення роботодавцем додаткових робочих місць та допомоги по безробіттю.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гетя Н.Г.

Повний текст рішення складено 18.11.2011 року.