Рішення № 19975272, 21.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2011 р.Справа № 24/17-3762-2011 за позовом Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" до відповідача: Державного підприємства "Одеський державний сільськогосподарський іподром"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерства аграрної політики та продовольства України

про стягнення 1356902,38 грн.;

Суддя: Оборотова О.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 01.07.2011р., ОСОБА_2 довіреність від 03.10.2011р.

Від відповідача Державного підприємства "Одеський державний сільськогосподарський іподром": ОСОБА_3 довіреність № 45 від 06.04.2011р.

від третьої особи: не зявився;

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Футбольний клуб "Чорноморець" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Державного підприємства "Одеський державний сільськогосподарський іподром" про стягнення 1356902,38 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.09.2011р. порушено провадження по справі № 24/17-3762-2011.

Позовні вимоги із посиланням на ст.ст. 15, 16, 526, 527, 536, 548, 553, 554, 610, 611, 612,625,1013, 1014, 106, 1050 ЦК України, ст.ст. 20, 231 ГК України, ст.ст.1, 2, 22, 54-57 ГПК вмотивовані тим, що відповідно до умов Протоколу про наміри, укладеного 25 вересня 2006р. укладеного між Закритим акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець»(нове найменування товариства - Приватне акціонерне товариство «Футбольний клуб «Чорноморець») та Державним підприємством «Одеський державний сільськогосподарський іподром»позивачем надавалася відповідачу на поворотній основі фінансова допомога шляхом укладання подальших договорів ( договір про співробітництво, договори позики, поруки, комісії) від 02.10.2006р., але відповідач свої зобовязання в частині повернення витрачених позивачем коштів не виконав, що стало підставою для звернення останнього із позовними вимогами про стягнення 1 356 902, 38грн., у т.ч. загальної заборгованості у сумі 804 746,86 грн., інфляції - 258 323,74 грн., 3% річних - 69 384,61 грн., 224447,17 грн. за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою суду від 05.10.2011р. за клопотанням представника позивача до участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство аграрної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24).

Ухвалою суду від 05.10.2011р. за клопотанням представника позивача відповідно до статті 24 ГПК України до участі у справі залучено іншого відповідача - Державне підприємство „Конярство України”.

У відзиві на позовну заяву (вх.№36818/2011 від 26.10.2011р.) Державне підприємство „Конярство України” позовні вимоги не визнає та просить суд повністю відмовити у задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у відзиві.

07.11.2011р. (вх. №38042/2011)позивачем надані письмові заперечення на відзив, у яких він наполягає на задоволенні заявлених вимог.

15.11.2011р. (вх. №39062/2011) до суду надійшли письмові пояснення по справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство аграрної політики та продовольства України з приводу заявлених вимог із посиланням на те, що укладені між сторонами договори хоча і мають поворотний характер, але мають безоплатний характер, тобто ними не передбачена компенсація або оплата за користування коштами.

16.11.2011р. (вх..№39314/2011) від представника відповідача Державного підприємства „Конярство України” надані додаткові пояснення до відзиву, у яких він наполягає на відмові у задоволенні заявлених вимог.

У судовому засіданні представник відповідача Державного підприємства "Одеський державний сільськогосподарський іподром" заперечував усно проти задоволення позовних вимог, відзив на позов не надав.

У судовому засіданні 21.11.2011р. після виходу суду з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідачів - суд встановив:

25 вересня 2006р. між Закритим акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець»(нове найменування товариства - Приватне акціонерне товариство «Футбольний клуб «Чорноморець») (далі ПАТ «Футбольний клуб «Чорноморець», позивач), та Державним підприємством «Одеський державний сільськогосподарський іподром»(далі ДП «Одеський державний сільськогосподарський іподром», відповідач) підписано Протокол про наміри, відповідно до якого сторони вирішили об'єднати свої зусилля для забезпечення поліпшення інфраструктури відповідача і доведення її до рівня відповідності сучасним міжнародним вимогам, підвищення рентабельності відповідача і зменшення обсягів державного фінансування, збільшення потенціалу у вирішенні соціально - економічних проблем.

Відповідно до вказаного протоколу сторони з метою реалізації зафіксованих у ньому цілей, вирішили укласти між собою договір про співробітництво, згідно з яким Позивач безоплатно надаватиме ДП «Одеський державний сільськогосподарський іподром»фінансову підтримку на зворотній основі щодо організації і проведення робіт з поліпшення технічного стану основних засобів ДП «Одеського державного сільськогосподарського іподрому», облаштування та благоустрою його прилеглої території. Відповідно до вказаного протоколу, сторони дійшли згоди про те, що фінансова допомога на поповнення оборотних засобів може надаватися ДП «Одеський державний сільськогосподарський іподром»в узгодженому обсязі шляхом укладання договорів позики та на визначених у таких договорах умовах.

02 жовтня 2006 р. між сторонами був укладений Договір про співробітництво.

Відповідно до п.1.1. Договору позивач зобов'язується безоплатно надавати відповідачу фінансову підтримку в організації і проведенні робіт з поліпшення технічного стану його основних засобів, а також з облаштування і благоустрою частини прилеглої території (район центрального входу до Одеського іподрому) за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 6.

Відповідно до п.1.2. Договору, розмір фінансової підтримки позивача в проведенні зазначених робіт встановлений у межах 450 000 (чотириста п'ятдесят тисяч) гривень.

Відповідно до п.1.3. Договору про співробітництво, фінансова допомога надавалася Відповідачу на поворотній основі. В порядку, визначеному чинним законодавством, у разі укладання Сторонами інвестиційного договору зазначені кошти можуть бути зараховані як інвестиції, внесені позивачем.

Згідно з п.2.1.,2.2. Договору, позивач вправі самостійно визначати підрядників на виконання необхідних робіт, а оплата виконаних робіт здійснювалася шляхом перерахування грошових коштів безпосередньо на рахунки підрядників у відповідності з укладеними з ними договорами.

На виконання Договору про співробітництво, сторонами укладено 3 договори комісії:

від 05 жовтня 2006р., відповідно до п.1.1. якого позивач зобов'язався від свого імені укласти з підрядником Договір підряду, згідно з яким підрядник зобов'язується своїми та/або залученими силами виконати комплекс ремонтно - будівельних робіт на в'їзді на територію відповідача а саме на об'єктах: перепускний пункт, туалет, огородження та інш., за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 6, а Позивач - оплатити та прийняти такі роботи);

від 01 листопада 2006р., відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався залучити підрядника на виконання комплексу робіт з ремонту асфальтобетонного покриття на в'їзді на територію відповідача та на площадці для парковки автотранспорту за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 6;

- від 29 листопада 2006р., відповідно до п.1.1. якого позивач зобов'язався залучити підрядника на виконання комплексу електромонтажних і сантехнічних робіт на в'їзді на територію Відповідача, а саме на перепускному пункті на іподром з встановленням автоматичного шлагбауму, на огородженні, алеях, площадці для парковки автотранспорту, туалету, за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 6.

Відповідно до п.1.3. Договорів комісії, позивач повинен забезпечити завершення робіт підрядником не пізніше 02 травня 2007р., а вартість робіт за кожним договором не повинна перевищувати 300000грн.

Пунктами 3.1. та 3.2 Договорів комісії, передбачено, що позивач розраховується з підрядником за виконані ним роботи своїми коштами у якості надання позивачу фінансової підтримки, кошти перераховані позивачем в оплату виконаних робіт, відшкодовуються відповідачем після надходження від позивача відповідної вимоги та у міру появи у відповідача можливостей для їх відшкодування за умови, якщо такі кошти у встановленому законом порядку не будуть зараховані як інвестиції позивача.

05.10.2006р. на виконання Договору комісії між позивачем та генеральним підрядником, ТОВ «Будівельна фірма»укладений договір підряду №10/10-06 від 10.10.2006р. (комплекс ремонтно - будівельних робіт на в'їзді на територію Відповідача, а саме на об'єктах: перепускний пункт, туалет, огородження та інш.) на загальну суму 279183,60грн., в тому числі ПДВ 46530,60грн..

Факт виконання робіт підтверджується відповідним Актом прийомки виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 за грудень 2006р..

01.11.2006р. на виконання Договору комісії між позивачем та генеральним підрядником, ТОВ «Будівельна фірма»укладений договір підряду №03/11-06 від 03.11.2006р. (комплекс робіт з ремонту асфальтобетонного покриття на в'їзді на територію відповідача та на площадці для парковки автотранспорту) на загальну суму 99 881,00грн., в тому числі ПДВ 16646,83 грн.

Факт виконання робіт підтверджується відповідним Актом прийомки виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 за грудень 2006р.

29.11.2006р. на виконання Договору комісії між позивачем та генеральним підрядником, ТОВ «Будівельна фірма»укладений договір підряду №15/12-06 від 15.12.2006р. (комплекс електромонтажних і сантехнічних робіт на в'їзді на територію відповідача, а саме на перепускному пункті на іподром з встановленням автоматичного шлагбауму, на огородженні, алеях, площадці для парковки автотранспорту, туалету) на загальну суму 80 812,80грн., в тому числі ПДВ 13 468,80грн.

Факт виконання робіт підтверджується відповідними Актами прийомки виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та Довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 за січень - лютий 2007р.

Зазначені форми №КБ-2в та №КБ-3 підписані відповідачем, що свідчить про безумовне прийняття останнім виконаних робіт та їх вартості.

Факт виконання розрахунків з генеральним підрядником за вищенаведеними договорами підряду підтверджується відповідними платіжними дорученнями №3621 від 28.12.2006р. (на суму 416 801,00 грн.), №553 від 22.02.2007р. (на суму 40 416,00 грн.), №863 від 21.03.2007р. (на суму 2 636,00 грн.).

Всього, позивачем на виконання Договорів комісії сплачено 459877,40грн., що підтверджено матеріалами справи.

Крім того, на виконання положень Протоколу про наміри від 25.08.2006 р. (п. 5) між позивачем та відповідачем, з метою підтримання фінансового стану відповідача, було укладено три договори позики:від 20.11.2006р. на суму 42000грн.; від 12.12.2006р. на суму 42000грн.; від 23.08.2007р. на суму 57500грн.

Відповідно до п.1.3. Договору позики від 23.08.2007р. та п.1.2. договорів позики від 20.11.2006р. та від 12.12.2006р. договори позики є безоплатними, відсотки за користування сумою позики не нараховуються.

Згідно пункту 3.1. Договорів позики, строк повернення суми позики визначається моментом вимоги, сума позики має бути повернена позивачу протягом 7 (семи) днів з дати пред'явлення позивачем вимоги про повернення.

Згідно платіжних доручень №3037 від 21.11.2006р., №3408 від 13.12.2006р., №3154 від 23.08.2007р. відповідачу позивачем перераховано за Договорами позики 141500грн.

Таким чином, за наведеними Договорами позики відповідачем одержано від позивача позику на загальну суму 141 500,00грн., що підтверджується матеріалами справи.

Також, з метою підтримання фінансового стану відповідача та надання йому допомоги в стабілізації економічного становища позивачем укладено шість договорів поруки, відповідно до яких позивач поручається перед іншими юридичними особами, які надавали послуги, поставляли товари, виконували роботи для відповідача за виконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих послуги, поставлені товари, виконані роботи.

Так, листом від 21.09.2006р. відповідач звернувся до позивача з проханням виступити поручителем з оплати за поставлене відповідачу дизельне пальне, яке необхідно для організації обробки земель та заготівлі кормів для коней на іподромі в зимовий період.

21.09. 2006р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ректон-2005»укладено Договір поруки щодо поручительства за виконання обовязку відповідача здійснити оплату у сумі 22008грн. за поставку відповідачу дизельного пального на підставі договору поставки № 21/0906 від 21 вересня 2006р.

Листом №15 від 02.10.2006р. кредитор повідомив позивача про невиконання відповідачем зазначеного грошового зобов'язання, у звязку з чим позивачем погашено зазначене зобов'язання відповідача та сплачено грошові кошти у сумі 22 008,00грн., що підтверджується Актом звірки розрахунків від 03.10.2006р. та платіжним дорученням №2495 від 03.10.2006р..

Листом № 10-а від 25.09.2006р. відповідач звернувся до позивача з проханням виступити поручителем з оплати послуг по охороні за період з вересня по листопад 2006р., мотивуючи це необхідністю охорони об'єкту, на якому генеральним підрядником проводяться відповідні роботи та зберігаються матеріали.

27.09.2006р. між позивачем та Приватним підприємством «Отрада» укладено Договір поруки щодо поручительства за виконання обовязку відповідача здійснити оплату зазначеному підприємству за послуги з фізичної охорони адміністративної будівлі за місцезнаходженням Відповідача на підставі договору про надання охоронних послуг № 61 від 21.09.2006р. у сумі 19000грн.

Листом від 09.11.2006р. кредитор повідомив позивача невиконання відповідачем зазначеного грошового зобов'язання, у звязку з чим позивачем погашено зазначене зобов'язання відповідача та сплачено грошові кошти у сумі 19000грн., що підтверджується Актом звірки розрахунків та платіжним дорученням №2934 від 10.11.2006р.

Листом №24 від 05.10.2006р. відповідач звернувся до позивача з проханням виступити поручителем з оплати за поставлене відповідачу дизельне пальне, яке необхідно для організації обробки земель та заготівлі кормів для коней на іподромі в зимовий період.

05.10.2006р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ректон-2005» укладено Договір поруки щодо поручительства за виконання обовязку відповідача здійснити оплату зазначеному товариству за поставку відповідачу дизельного пального на підставі договору поставки № 05/10-06 від 05 жовтня 2006р. на суму 50118,00грн.

Листом №16 кредитор повідомив позивача про невиконання відповідачем зазначеного грошового зобов'язання, у звязку з чим позивачем погашено зазначене зобов'язання відповідача та сплачено грошові кошти 50118,00грн., що підтверджується Актом звірки розрахунків від 17.10.2006р. та платіжним дорученням №2643 від 17.10.2006р.

Листом №59-А від 08.11.2006р. відповідач звернувся до позивача з проханням виступити поручителем оплати за поставку відповідачу масла М10г2к, яке необхідно для організації обробки земель та заготівлі кормів для коней на іподромі в зимовий період.

08.11.2006р. між позивачем та Науково-виробничою фірмою «АСАН»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю укладено Договір поруки щодо поручительства за виконання обовязку відповідача здійснити оплату зазначеному товариству за поставку відповідачу 2855 літрів масла М10г2к на підставі договору поставки № 50 від 08 листопада 2006 р. на суму 20431,50грн.

Листом від 15.11.2006р. кредитор повідомив позивача про невиконання відповідачем зазначеного грошового зобов'язання, у звязку з чим позивачем погашено зазначене зобов'язання відповідача та сплачено грошові кошти 20431,50грн., що підтверджується Актом звірки розрахунків та платіжним дорученням №2970 від 16.11.2006р.

Листом №6-А від 14.11.2006р. відповідач звернувся до позивача з проханням виступити поручителем оплати за поставку відповідачу дизельного пального, яке необхідно для організації обробки земель та заготівлі кормів для коней на іподромі в зимовий період.

14.11.2006р. між позивачем та Науково-виробничою фірмою «АСАН»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю укладено Договір поруки щодо поручительства за виконання обовязку відповідача здійснити оплату зазначеному товариству за поставку Відповідачу 7868 літрів дизельного пального на підставі договору поставки № 52 від 14.11.2006 р. на суму 27651,96грн.

Листом від 16.11.2006р. кредитор повідомив позивача про невиконання відповідачем зазначеного грошового зобов'язання, у звязку з чим позивачем погашено зазначене зобов'язання відповідача та сплачено грошові кошти 27651,96грн., що підтверджується Актом звірки розрахунків від 20.10.2006 р. та платіжним дорученням №3002 від 17.11.2006р.

Листом №81-к від 08.12.2006р. відповідач звернувся до позивача з проханням виступити поручителем оплати за поставку відповідачу дизельного пального, яке необхідно для підтримки підсобного господарства та заготівлі кормів для коней.

08.12.2006р. між позивачем та Науково-виробничою фірмою «АСАН»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю укладено Договір поруки щодо поручительства за виконання обовязку відповідача здійснити оплату зазначеному товариству за поставку відповідачу 7868 літрів дизельного пального на підставі договору поставки №55 від 08.12.2006 р. на суму 64160грн.

Листом від 12.12.2006р. кредитор повідомив позивача про невиконання відповідачем зазначеного грошового зобов'язання, у звязку з чим позивачем погашено зазначене зобов'язання відповідача та сплачено грошові кошти 64 160грн., що підтверджується Актом звірки розрахунків від 14.12.2006р. та платіжним дорученням №3407 від 13.12.2006р.

Таким чином, загальна сума коштів, сплачених позивачем в якості поручителя за вищезазначеними Договорами поруки становить 203369,46грн., що підтверджується матеріалами справи.

Отже, відповідно до умов вищезазначених Договорів, в тому числі Протоколу про наміри, укладеного 25 вересня 2006р. та Договору про співробітництво від 02.10.2006р. позивачем надана відповідачу фінансова допомога шляхом виконання вищевказаних зобов'язань на поворотній основі у сумі 804 746,86грн.

Враховуючи те, що інвестиційний договір сторонами не укладено, позивачем 23.09.2008р. (вих. №185) на адресу відповідача був направлений лист з вимогою щодо повернення відповідачем позивачу витрачених останнім коштів, термін дії якої починає перебіг з 10.10.2008р.

05.03.2010 року між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки розрахунків, в якому відповідач визнав та підтвердив суму заборгованості.

Зважаючи на те, що відповідачем не були виконанні свої зобов'язання щодо сплати суми заборгованості у сумі 804 746,86грн. позивачем на підставі ст.625 ЦК України за прострочення оплати за період з 17.10.2008р. по 01.09.2011р. нараховані 3% річних у сумі 69384,61грн. та суму інфляційних втрат - 258 323,74грн.

Із посиланням на ст.536 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України позивачем нарахована сума за користування відповідачем грошовими коштами позивача у розмірі 224 447,17 грн.

Таким чином, згідно розрахунку позивача, останнім заявлено до стягнення 1 356 902, 38грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків:

01.02.2011р. Міністерством аграрної політики України був виданий наказ за №11 «Про реорганізацію державних підприємств, діяльність яких пов'язана з розвитком конярства».

Пунктами 1,2.3 Наказу встановлено: реорганізувати державне підприємство Одеський державний сільськогосподарський іподром (код ЄДРПОУ 00845683, Одеська область, м. Одеса) шляхом приєднання до державного підприємства "Конярство України" (далі - ДП "Конярство України") (код 37404165, місто Київ, вулиця Б. Грінченка, 1) та створити на базі майна реорганізованих державних підприємств відокремлені підрозділи (філії) без прав юридичної особи.

Визначити ДП "Конярство України" правонаступником майнових прав і обов'язків реорганізованих державних підприємства Одеський державний сільськогосподарський іподром. Утворити комісії з реорганізації державних підприємств.

Згідно до ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців», юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно витягу з ЄДРПОУ та ФОП станом на 07.11.2011р. Одеський державний сільськогосподарський іподром на час розгляду справи не є припиненим, отже є належним відповідачем по справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.11.2011р. припинено провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" в частині позовних вимог до відповідача Державного підприємства „Конярство України” про стягнення 1356902,38 грн.

Таким чином, суд вважає можливим розгляд по суті заявлених вимог до первісного відповідача ДП «Одеський державний сільськогосподарський іподром».

Відносно позовних вимог до Одеського державного сільськогосподарського іподрому суд приходить до висновку про їх задоволення з огляду на наступне.

У відзиві на позовну заяву (вх.№36818/2011 від 26.10.2011р.), який підтримує представник Державного підприємства "Одеський державний сільськогосподарський іподром", Державне підприємство „Конярство України” позовні вимоги не визнає та просить суд повністю відмовити у задоволенні заявлених вимог посилаючись на те, що 25 вересня 2006 року між Державним підприємством „Одеський державний сільськогосподарський іподром" та Закритим акціонерним товариством „Футбольний клуб „Чорноморець" було укладено Протокол про наміри, відповідно до вказаного протоколу сторони з метою реалізації зафіксованих у ньому цілей, вирішили укласти між собою договір про співробітництво, згідно з яким Позивач безоплатно надаватиме Відповідачу 1 фінансову підтримку на зворотній основі щодо організації і проведення робіт з поліпшення технічного стану основних засобів Державного підприємства "Одеський державний сільськогосподарський іподром", облаштування та благоустрою його прилеглої території. Відповідно до вказаного протоколу, сторони дійшли згоди про те, що фінансова допомога на поповнення оборотних засобів може надаватися Державному підприємству "Одеський державний сільськогосподарський іподром" в узгодженому обсязі шляхом укладання договорів позики та на визначених у таких договорах умовах. Фінансова підтримка, яку передбачалось надати Позивачу відповідно до протоколу про наміри вказувалась у протоколі як безоплатна, без мети отримання прибутку.

Відповідач посилається на те, що 02 жовтня 2006 року між Державним підприємством „Одеський державний сільськогосподарський іподром" та Закритим акціонерним товариством „Футбольний клуб „Чорноморець" було укладено договір про співробітництво відповідно до предмету якого, Позивач безоплатно надає Державному підприємству „Одеський державний сільськогосподарський іподром" фінансову підтримку у межах 450 000,00 грн., в організації і проведенні робіт з поліпшення технічного стану його основних засобів, а також з облаштування і благоустрою частини території. Договором передбачалась умова про поворотність вказаної допомоги та зазначалось, що у разі укладання сторонами Інвестиційного договору, зазначені кошти можуть бути зараховані як інвестиції, внесені Позивачем. Відповідно до Договору про співробітництво від 02.10.2006р.

Пунктом 2.1 вказаного Договору передбачалося право Позивача самостійно визначати підрядників для виконання робіт та умова про те що Позивач самостійно оплачує виконані підрядником за договорами виконані роботи.

Відповідно до пункту 2.5 вказаного Договору кошти, перераховані Позивачем в плату виконаних підрядником робіт, відшкодовуються Відповідачем після находження від Позивача відповідної вимоги та у міру появи у Відповідача можливостей для їх відшкодування, за умови що такі кошти не будуть зараховані як інвестиції Позивача.

Представник Державного підприємства „Конярство України” наполягає, що вказаний Договір по своїй юридичний природі відноситься до договору комісії відповідно до статі 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів, але за рахунок комітента. В супереч цієї вимоги, вказаним договором передбачається, що оплата за договорами підряду відбувається за рахунок позивача (комітента). Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу іншим актам Цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до 215 Цивільного Кодексу України, підставою правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановленні, зокрема, частиною 1 статті 203 Цивільного Кодексу України. Частина 2 статті 215 Цивільного Кодексу України встановлює, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним, судом не вимагається. Стаття 216 Цивільного Кодексу України встановлює, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. З огляду на вищенаведене, випливає, що вказаний договір про співробітництво має всі підстави вважати його нікчемним, в зв'язку з чим він не створює жодних юридичних наслідків для його учасників.

На виконання вищевказаного протоколу про наміри та договору про співробітництво Позивач та Відповідач уклали наступні договори:

1.Договір комісії від 05.10.2006 р. на суму 279183,60 грн.;

2.Договір комісії від 09.11. 2006 р. на суму 99881,00 грн.;

3.Договір комісії від 29.11. 2006 р. на суму 80 812,80 грн. Усього на суму 459877,40 грн. Предметом вказаних договорів комісії є зобов'язання Позивача (комісіонера) укласти від свого імені і за власний рахунок договори з Підрядниками, відповідно до яких, Підрядник зобов'язується своїми та\або залученими силами виконати комплекс ремонтно-будівельних, електромонтажних та сантехнічних робіт. Надалі на підставі вказаних договорів комісії Позивачем було укладено договори підряду на виконання робіт, які були предметом договорів комісії.

Відповідно до п.3.3. передбачено комісійна винагорода -плата у загальному розмірі 100,00 гривень по кожному договору.

Договори комісії п.3.2. передбачають, що кошти, перераховані Позивачем в оплату виконаних робіт, відшкодовуються Відповідачем після надходження від Позивача відповідної вимоги та у міру появи у Відповідача - Одеського державного сільськогосподарського іподрому - можливості для їх відшкодування за умови, якщо такі кошти у встановленому законом порядку не будуть зараховані як інвестиції Позивача.

Відповідач Державне підприємство „Конярство України” вважє, що вказані договори комісії також не відповідають вимогам статті 1011 Цивільного кодексу України відповідно до якої за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів, але за рахунок комітента. З огляду на це з підстав, які наводяться вище є всі підстави вважати вказані договори комісії та укладені на їх виконання договори підряду нікчемними, в зв'язку з чим вони не створюють жодних юридичних наслідків для його учасників. Також не може погодитись з визначенням відносин між сторонами як майново - господарськими. Укладені між сторонами договори та їх зміст свідчать про те, що відносини, які склалися, не є майново - господарськими. Відповідно до ч.4 ст. 175 ГК України субєкти господарювання у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами, можуть добровільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Згідно з укладеним сторонами Договором про співробітництво від 02.10.2006р., п.1.3, визначено, що фінансова допомога надається Одеському іподрому на поворотній основі. В порядку, визначеному чинним законодавством, у разі укладання Сторонами Інвестиційного договору зазначені кошти можуть бути зараховані як інвестиція.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік, який пропущено Позивачем.

Ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договорами позики між сторонами встановлено їх безпроцентний та безоплатний характер, тому стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних є безпідставним. Жодним договором не перебдбачені а ні штрафні санкції, а ні плата за користування коштами. Винагорода у твердій грошовій сумі передбачена лише договорами комісії.

За договорами поруки від 21 вересня 2006 р., 27.09. 2006 р., 05.10. 2006 р.,08.11. 2006 р., 14 листопада 2006 р., 08.12.2006 р. поручитель - ЗАТ „Футбольний клуб „Чорноморець" поручився перед Третіми особами (Кредитором) за оплату товару Одеським державним сільськогосподарським іподромом та сам здійснив оплату товару, набувши права кредитора щодо обов'язку боржника оплатити ціну товару за договором.

Договорами поруки, укладеними між сторонами, не передбачено оплати послуг, наданих боржникові з боку Позивача, чи винагороди, хоча ст. 558 Цивільного кодексу передбачає можливість встановлення такої винагороди. З право чинів - договорів поруки не виникає зобов'язання сплати штрафних санкцій чи винагороди Позивачу. Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.П цього кодексу. Ст. 11 ЦК України передбачає, що, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші право чини. Відповідач вважає, що договорами поруки, укладеними між сторонами, не встановлено зобов'язання щодо сплати винагороди чи процентів за користування коштами. Одеський державний сільськогосподарський іподром є 100- відсотковим державним підприємством, також, як і ДП „Конярство України". Фінансовими планами, які затверджуються Міністерством аграрної політики України, не передбачені кошти на погашення зобов'язань перед ПАТ „ФК „Чорноморець". Усі договори, які укладені між сторонами, містять умови про повернення наданих грошових сум у разі виникнення такої можливості. Укладаючи всі перелічені угоди та надаючи кошти Позивач не міг не усвідомлювати благодійний характер своєї допомоги.

07.11.2011р. від представника позивача надійшло заперечення на відзив, відповідно до якого зазначено, що згідно ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору проявляється головним чином у праві громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини, а також можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Оцінюючи правовідносини, що склалися між сторонами були вчинені дії, спрямовані на виникнення відповідних правовідносин, обумовлених умовами договорів, зміст яких не суперечить Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Отже, посилання Відповідача на положення частини 4 статті 175 Господарського кодексу України, яка передбачає, що зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання, не може заслуговувати на увагу, оскільки норми вказаної статті Господарського кодексу України регулюють відносини між суб'єктами господарювання стосовно можливості здійснювати некомерційну господарську діяльність, тобто діяльність без мети одержання прибутку (наприклад благодійництво).

Зазначена думка також відображена в рішенні Господарського суду Автономної республіки Крим від 04.11.2009р. по справі N2-24/3171-2009, та яке залишено без змін постановою ВГС України від 10.03.2011р. по даній справі.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК таїни).

Фінансова допомога АТ «ФК «Чорноморець»Відповідачу надана шляхом виконання вказаних зобов'язань на поворотній основі. Кошти, витрачені Позивачем, відшкодовуються Відповідачем після надходження відповідної вимоги або можуть бути зараховані як інвестиції Позивача відповідно до інвестиційного договору, який сторони мали укласти у встановленому законом порядку, але який так і не був укладений. 23.09.2008р. (вих. №185) Позивачем був направлений Відповідачеві лист з вимогою щодо повернення Відповідачем Позивачу витрачених останнім коштів, термін дії починає перебіг з 10.10.2008р. Отже, перебіг позовної давності починається з 10.10.2008р. і закінчується 10.10.2011р.та який не пропущений Позивачем.

Відповідач посилається на п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, яка зазначає, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені а тому строк пред'явлення Позивачем пропущений. Позивачем не пред'являлись вимоги щодо стягнення неустойки (штрафу, пені). Вимоги були тільки пред'явлені щодо стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних та користування грошовими коштами у відповідності до ст.ст. 625, 536 ЦК України, а це не є видом неустойки.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так, згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі укладених між сторонами по справі вищезазначених Договорів, Протоколу про наміри від 25 вересня 2006р. та Договору про співробітництво від 02.10.2006р. позивачем надана відповідачу фінансова допомога шляхом виконання вищевказаних зобов'язань на поворотній основі у сумі 804 746,86грн., що є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

В силу ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи з вказаних положень, не сплативши позивачу вартості наданої фінансової допомоги шляхом виконання вищевказаних зобов'язань на поворотній основі сумі 804746,86грн., відповідач порушив свої зобовязання , що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

При цьому слід зазначити, що невиконання зобовязання або виконання зобовязання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання

Враховуючи те, що інвестиційний договір сторонами не укладено, позивачем 23.09.2008р. (вих. №185) на адресу відповідача був направлений лист з вимогою щодо повернення відповідачем позивачу витрачених останнім коштів, термін дії якої починає перебіг з 10.10.2008р.

05.03.2010 року між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки розрахунків, в якому відповідач визнав та підтвердив суму заборгованості.

Також відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що відповідачем не були виконанні свої зобов'язання щодо сплати суми заборгованості у сумі 804 746,86грн. позивачем на підставі ст.625 ЦК України за прострочення оплати за період з 17.10.2008р. по 01.09.2011р. нараховані 3% річних у сумі 804 746,86*3*1049:365:100=69384,61грн. та суму інфляційних втрат - 258 323,74грн.

Із посиланням на ст.536 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України позивачем нарахована сума за користування відповідачем грошовими коштами позивача у розмірі 224 447,17 грн.

Таким чином, згідно розрахунку позивача, останнім заявлено до стягнення 1 356 902, 38грн.

Отже, враховуючи усе вищенаведене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 1 356 902, 38грн. (804 746,86грн. + 258 323,74грн. + 69384,61грн. + 224447,17грн.).

Під час прийняття рішення суд вирішує окрім питання, чи мали місце обставини якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами це підтверджується, зокрема, і наявність фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, та доказів на їх підтвердження.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат по держмиту у сумі 13569,02грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. на відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 50, п.1-1 ст.80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" до Державного підприємства "Одеський державний сільськогосподарський іподром" та Державного підприємства „Конярство України” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство аграрної політики та продовольства України про стягнення 1356902,38 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Одеський державний сільськогосподарський іподром»(код ЄДРПОУ 00845683, 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 6, п/р 2600401636544 в ФВАТ «Укрексімбанк», МФЮ 328618) на користь Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець»(код ЄДРПОУ 22449841, 65039, м. Одеса, пр-т Гагаріна, 12 а, п/р 26004013004294 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) заборгованість у загальній сумі 1356902,38 (один мільйон триста п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот дві гривень 38 копійок)., витрати по сплаті державного мита у розмірі 13569,02(тринадцять тисяч пятсот шістдесят девять гривень 2 копійки); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.Ю.Оборотова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.11.2011р.