Рішення № 19975262, 30.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2011 р.Справа № 20/17-3829-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансРегіонІнвест-Україна"

до відповідача: Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерства інфраструктури України

про зобовязання належним чином виконувати умови інвестиційного договору

та за зустрічним позовом: Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансРегіонІнвест-Україна"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерства інфраструктури України

про визнання інвестиційного договору недійсним

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від ТОВ "ТрансРегіонІнвест-Україна": ОСОБА_1 довір. б/н від 20.09.2011 р.,

від ДСК "Чорноморське морське пароплавство": ОСОБА_2 довір. № ю-138/11 від 01.09.2011 р.,

від Міністерства інфраструктури України: не з'явився

У судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст.77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТрансРегіонІнвест-Україна" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд зобовязати ДСК "Чорноморське морське пароплавство" належним чином виконувати умови інвестиційного договору №01/04-2007 від 13.11.2007р., який було укладено між Державною судноплавною компанією „Чорноморське морське пароплавство” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТрансРегіонІнвест-Україна”, а саме: здійснити звільнення будівель та споруд, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 3, розташованих на земельній ділянці, зазначеній у додатку №1 до договору, від будь яких осіб, що мають право користування приміщеннями в зазначених будівлях та спорудах; протягом дії договору утримуватись від будь-яких дій, що можуть мати наслідком або сприяти виникненню права користування зазначеними будівлями та спорудами та зазначеною в додатку №1 до договору земельною ділянкою; передати інвестору для здійснення інвестиційного проекту будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 3, розташовані на земельній ділянці згідно з межами, зазначеними у додатку №1 до договору; сприяти в оформленні зазначеної земельної ділянки для будівництва в рамках інвестиційного проекту, в т.ч. шляхом подання відповідних заяв до органів державної влади та місцевого самоврядування.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 13.11.2007р. між ТОВ "ТрансРегіонІнвест-Україна", як Інвестором, та ДСК "Чорноморське морське пароплавство" було укладено інвестиційний договір №01/04-2007, за умовами якого Інвестор за сприяння ДСК «ЧМП»за рахунок власних та/або залучених коштів зобовязується здійснити інвестиційний проект, з подальшим розподілом результатів інвестиційної діяльності в порядку та на умовах, що визначаються цим договором та/або додатковими угодами до нього (п.2.1. інвестиційного договору).

Пунктами 3.1.1., 3.1.2., 3.1.3. Інвестиційного договору №01/04-2007 передбачені певні зобов'язання ДСК „ЧМП" по виконанню цього договору, а саме:

- надання Інвестору всіх необхідних погоджень щодо подальших дій, пов'язаних з узгодженням проектної документації та здійснення реконструкції Об'єкту протягом 10 днів з дати відповідного звернення Інвестора;

- сприяння Інвестору в здійсненні ним Інвестиційного проекту, в т.ч. шляхом розчищення земельної ділянки для будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 3, згідно з межами, зазначеними в Додатку №1 до цього договору, для чого здійснити певні заходи, а саме: в термін до 01.09.2008 року здійснити звільнення будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці, зазначеній в Додатку № 1 до цього договору від будь-яких осіб, що мають право користування приміщеннями в зазначених будівлях та спорудах й протягом дії цього договору утримуватись від будь-яких дій, що можуть мати наслідком або сприяти виникненню права користування зазначеними будівлями та спорудами та зазначеною в Додатку №1 до договору земельною ділянкою; в термін до 01.09.2008 року передати Інвестору для здійснення Інвестиційного проекту будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 3, що знаходяться на земельній ділянці згідно з межами, зазначеними в Додатку №1 до цього договору. Передача ДСК „ЧМП" зазначеного майна Інвестору не тягне за собою переходу права власності на це майно до Інвестора; сприяти Інвестору в оформленні зазначеної земельної ділянки для будівництва в рамках Інвестиційного проекту, в т.ч. шляхом подання відповідних заяв до органів державної влади та місцевого самоврядування;

- інформувати Інвестора про всі обставини, які мають значення для реалізації Інвестиційного проекту.

Відповідно до п.4.2. Інвестицією ЧМП за цим договором є нерухоме майно будівлі та споруди, що передаються ЧМП Інвестору для здійснення ним Інвестиційного проекту.

Пунктом 4.3. передбачено, що відповідно до ст.9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», сторони узгоджують наступний порядок розподілу приміщень у будівлях та спорудах, які є результатом здійснення інвестиційного проекту;

- у державну власність ЧМП оформлюється приміщення офісного призначення площею згідно з додатком №2 до цього договору, відповідно до переліку, узгодженого сторонами в порядку, передбаченому п.3.3.4. договору;

- у власність Інвестора або визначених ним осіб оформлюється решта приміщень будівель та споруд, що були побудовані внаслідок здійснення реконструкції обєкту.

Згідно до п. 5.2. Договору, Інвестор зобов'язався також надати ДСК „ЧМП" поворотну фінансову допомогу в розмірі 500000,00 грн. для проведення санації та розрахунків з кредиторами строком до закінчення Інвестиційного проекту (дати введення в експлуатацію всіх новозбудованих та реконструйованих будівель та споруд) таким чином:

- не пізніше 01.02.2008 року 400000,00грн.;

- не пізніше 30 робочих днів після передання ДСК „ЧМП" Інвестору будівель та споруд відповідно до п. 3.1.2 Договору 100 000 грн.

У разі неможливості повернення ДСК «ЧМП»Інвестору сум отриманої поворотної фінансової допомоги в строк, після закінчення Інвестиційного проекту, у власність Інвестора або зазначених ним осіб додатково оформляється частина приміщень, ринкова вартість яких дорівнює сумі, перерахованій Інвестором відповідно до п.5.2.2 договору. Відповідно, площа приміщень, що оформляється у державну власність ЧМП, зазначена у додатку №2 до даного договору, зменшується.

Як вказує позивач, на виконання п. 5.2. Інвестиційного договору №01/04-2007, Інвестором на користь ДСК „ЧМП" була сплачена поворотна фінансова допомога у розмірі 400000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №132 від 25.12.2007, №149 від 18.01.2008; №154 від 31.01.2008.

В свою чергу, ДСК „ЧМП" не виконує умови Інвестиційного договору №01/04-2007, зокрема, в порушення п. 3.1.2. договору, не передає Інвестору будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 3, що знаходяться на земельній ділянці згідно з межами, зазначеними в Додатку №1 до цього договору, що унеможливлює подальше виконання своїх зобов'язань за договором з боку Позивача.

Ухвалою суду 26.09.2011р. було порушено провадження у справі №20/17-3829-2011 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 17.10.2011р.

Одночасно, вказаною ухвалою, враховуючи, що Міністерство інфраструктури України, відповідно до Закону України „Про управління об'єктами державної власності” є органом, на який покладено обов'язок щодо здійснення управління державною власністю, у зв'язку з чим рішення з господарського спору може вплинути на права та обов'язки останнього, судом для встановлення повної та об'єктивної істини по справі, Міністерство інфраструктури України було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача із зобовязанням останнього надати письмові пояснення щодо заявленого позову.

Ухвалою суду від 17.10.2011р. розгляд справи було відкладено на 02.11.2011р. у звязку з незявленням у судове засідання представника третьої особи, від якого не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконання частково позивачем та повністю відповідачем та третьою особою вимог ухвали суду, а також у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів у справі.

17.10.2011р. Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" звернулася до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою, в якій просить визнати інвестиційний договір № 01/04-2007 від 13.11.2007р. недійсним з моменту його укладання.

В обґрунтування зустрічного позову ДСК «ЧМП»зазначає, що Інвестиційний договір №01/04-2007 від 13 листопада 2007 р. повинен бути визнаний судом недійсним з моменту його укладення. ДСК «ЧМП»вказує, що договір від 13.11.2007р. суперечить законодавству України, а саме Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки не включений до плану санації, затвердженого судом, а також попередьо не узгоджений із органом управління.

Ухвалою суду від 21.10.2011р. для сумісного розгляду з первісним позовом судом було прийнято зустрічну позовну заяву Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТрансРегіонІнвест-Україна” про визнання інвестиційного договору №1/04-2007 від 13.11.2007р. недійсним.

Одночасно, вказаною ухвалою суду, в порядку ст. 27 ГПК України, враховуючи, що Міністерство інфраструктури України, відповідно до Закону України "Про управління об'єктами державної власності" є органом, на який покладено обов'язок щодо здійснення управління державною власністю, у зв'язку з чим рішення з господарського спору може вплинути на права та обов'язки останнього, судом, для встановлення повної та об'єктивної істини по справі, було залучено Міністерство інфраструктури України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом.

Ухвалою суду від 02.11.2011р. розгляд справи було відкладено на 21.11.2011р. у звязку з незявленням у судове засідання представника Міністерства інфраструктури України, від якого не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконання частково ТОВ "ТрансРегіонІнвест-Україна" та повністю Міністерством інфраструктури України вимог ухвали суду, а також у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.

21.11.2011р. до господарського суду Одеської області надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (а.с.71), в якому позивач просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову, оскільки вважає його необґрунтованим, з наступних підстав:

На спірний інвестиційний договір дія Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не поширюється, оскільки ТОВ "ТрансРегіонІнвест-Україна" не є інвестором у розумінні п.7. ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», так як ніколи не виказувало бажання взяти участь у санації ДСК «ЧМП», а спірний договір було укладено не в рамках Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З боку ДСК «ЧМП»спірний договір був підписаний уповноваженою особою керуючим санацією, який, відповідно до п.5 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», має право під час процедури санації укладати угоди.

На цей час відносно ДСК «ЧМП»проводиться процедура санації. Тому, відповідно до п.11 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», питання про недійсність спірного договору можливо розглядати тільки у справі про банкрутство ДСК «ЧМП», а не у судовому провадженні по справі №20/17-3829-2011.

Також, 21.11.2011р. до господарського суду Одеської області надійшли письмові пояснення від Міністерства інфраструктури України (т.2 а.с.96-98), в яких третя особа, повністю підтримуючи позицію ДСК „ЧМП”, просить суд відмовити в задоволенні первісних вимог, а зустрічні позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування письмових пояснень Міністерство інфраструктури України зазначає, що Міністерство інфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері морського і річкового транспорту, згідно до Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 № 581/2011.

Згідно Статуту ДСК "Чорноморське морське пароплавство" є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України, правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України, компанія володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за нею, за погодженням з органом управління майном.

Міністерство інфраструктури України повідомляє суду, що відповідний інвестиційний договір №01/04-2007 від 13.11.2007р. щодо об'єктів державної власності, які перебували на балансі ДСК "ЧМП", розташованих по вул. Приморська, 3 у м. Одесі, не погоджувався з органом управління державним майном - на той час Міністерством транспорту та зв'язку України.

Фактично, вказаний інвестиційний договір від 13.11.2007р. укладений сторонами в процедурі санації ДСК "Чорноморське морське пароплавство" по справі про банкрутство ДСК "ЧМП".

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»рішення про вибір інвестора (інвесторів), схвалення плану санації боржника приймає комітет кредиторів.

Проте, у схваленому комітетом кредиторів на засіданні 18.08.2006р. Плані санації ТОВ "ТрансРегіонІнвест-Україна" не визначений інвестором ДСК "ЧМП" у процедурі санації, та в подальшому ніяких змін до плану санації, в тому числі з приводу вказаного інвестора або інвестиційного договору не вносилось.

Таким чином, у затвердженому 19.08.2008р. господарським судом Плані санації відсутні посилання на такого інвестора, як ТОВ "ТрансРегіонІнвест-Україна", а у затверджених заходах по оздоровленню ДСК "ЧМП" відсутні відомості щодо інвестиційного договору №01/04-2007 від 13.11.2007р.

Таким чином, орган управління, що залучений судом у якості третьої особи до участі у справі № 20/17-3829-2011 за первісним та зустрічним позовами, вважає що у задоволенні позовних вимог ТОВ "ТрансРегіонІнвест-Україна" до ДСК "ЧМП" про зобов'язання належним чином виконувати умови інвестиційного договору має бути відмовлено, одночасно, зустрічний позов ДСК "ЧМП" до ТОВ "ТрансРегіонІнвест-Україна" про визнання інвестиційного договору № 01/04-2007 від 13.11.2007р. недійсним, має бути задоволений судом в повному обсязі.

Крім того, 28.11.2011р. до господарського суду Одеської області надійшли письмові пояснення на відзив ТОВ «ТрансРегіонІнвест-Україна»від ДСК «ЧМП», в яких він вказує, що пунктом 11 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачений вичерпний перелік підстав визнання угод недійсними, які розглядаються у процедурі провадження у справі про банкрутство.

Підставою ж для визнання недійсною угоди у даній справі є порушення вимог чинного законодавства при її укладанні, що не відноситься до переліку, встановленому п. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, вказані положення Закону не передбачають можливість у межах справи про банкрутство визнавати недійсними угоди з підстав, які передбачені актами цивільного законодавства, а тому визнання таких угод недійсними на підставах, які не передбачені частиною 11 статті 17 Закону, повинно відбуватися у порядку позовного провадження.

У плані санації ДСК «ЧМП», погодженому Міністерством транспорту та зв'язку України 17.08.2006 р. та схваленому комітетом кредиторів ДСК «ЧМП»18.08.2006р., на сторінці 19, було прямо визначено долю будівлі, що є предметом вищезазначеного договору. Так, відповідно до плану санації ДСК «ЧМП», адміністративний будинок, по вул. Приморська, 3, у складі іншого майна ДСК «ЧМП»виставляється на відкриті торги. У разі непродажу майна на перших торгах, воно виставляється на повторні торги. У разі не продажу даного майна на повторних торгах, воно буде реалізовано керуючим санацією за узгодженням з комітетом кредиторів на підставі договору купівлі-продажу, укладеного без проведення торгів.

У судовому засіданні 30.11.2011р. представник ТОВ ”ТрансРегіонІнвест-Україна” первісний позов підтримав у повному обсязі, проти зустрічного позову заперечував, проте, у разі його задоволення, просив застосувати наслідки недійсності правочину, не уточнивши, при цьому, на питання суду, що саме підлягає поверненню в процесі реституції.

Представник ДСК „ЧМП” просив зустрічний позов задовольнити, проти первісного позову заперечував з викладених вище підстав.

Представник Міністерства Інфраструктури України у судове засідання 30.11.2011р. не з'явився, що, за наявності відомостей про його належне повідомлення про час та місце розгляду справи, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників третіх осіб, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд зясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Враховуючи, що вимогою, яка заявлена у первісному позові, є спонукання виконати обовязок в натурі, проте, відповідач по первісному позову заперечує проти вказаної вимоги, зокрема, з урахуванням недійсності відповідного договору, суд вважає за необхідне, перш за все, надати правову оцінку відповідності договору від 13.11. 2007р. чинному законодавству.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначене положення цілком кореспондується із п. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, відповідно до якого, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2003 р. порушено провадження у справі про визнання банкрутом Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.11.2004 р. за результатами проведення попереднього засідання суду затверджено реєстр вимог кредиторів ДСК „Чорноморське морське пароплавство".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.02.2006 р. введено процедуру санації ДСК «ЧМП».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Метою проведення процедури санації є відновлення платоспроможності боржника, задоволення вимог кредиторів та припинення провадження у справі про банкрутство.

За змістом вищевказаного закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»процедура санації здійснюється згідно з відповідним планом, прийнятим комітетом кредиторів та затвердженим господарським судом.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»план санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань.

При цьому, план санації слід розглядати як комплексний документ, так як в ньому містяться не лише заходи з відновлення платоспроможності боржника та строки розрахунків з кредиторами, але й зобов'язання інвестора та боржника.

Тому дії керуючого санацією, спрямовані на застосування заходів з відновлення платоспроможності боржника можуть мати місце лише після затвердження судом плану санації, а до затвердження плану санації керуючий санацією може проводити лише підготовчі дії.

Як вбачається зі змісту оспорюваного договору, інвестиційний проект розуміє під собою сукупність заходів для виконання комплексної реконструкції об'єкту, а саме нерухомого майна будівель і споруд, що передаються ЧМП Інвестору та Інвестицією ЧМП за даним договором.

Пунктом 4.3. договору передбачено порядок розподілу приміщень у будівлях та спорудах, які є результатом здійснення інвестиційного проекту, при цьому, у державну власність ЧМП оформлюються приміщення офісного призначення площею згідно з додатком №2 до цього договору, відповідно до переліку, узгодженого сторонами в порядку, передбаченому п.3.3.4. договору, у власність Інвестора або визначених ним осіб оформлюється решта приміщень будівель та споруд, що були побудовані внаслідок здійснення реконструкції обєкту.

Крім того, згідно до п. 5.2. Договору, Інвестор зобов'язався також надати ДСК „ЧМП" поворотну фінансову допомогу в розмірі 500000,00 грн. для проведення санації та розрахунків з кредиторами строком до закінчення Інвестиційного проекту (дати введення в експлуатацію всіх новозбудованих та реконструйованих будівель та споруд) таким чином:

- не пізніше 01.02.2008 року 400000,00грн.;

- не пізніше 30 робочих днів після передання ДСК „ЧМП" Інвестору будівель та споруд відповідно до п. 3.1.2 Договору 100 000 грн.

У разі неможливості повернення ДСК «ЧМП»Інвестору сум отриманої поворотної фінансової допомоги в строк, після закінчення Інвестиційного проекту, у власність Інвестора або зазначених ним осіб додатково оформляється частина приміщень, ринкова вартість яких дорівнює сумі, перерахованій Інвестором відповідно до п.5.2.2 договору. Відповідно, площа приміщень, що оформляється у державну власність ЧМП, зазначена у додатку №2 до даного договору, зменшується.

Таким чином, умови договору однозначно свідчать, по-перше, про опосередковану участь ТОВ „ТрансРегіонІнвест-Україна” у санації ДСК „ЧМП” шляхом надання йому поворотної фінансової допомоги в розмірі 500000,00 грн. для проведення санації та розрахунків з кредиторами, а, по-друге, про перехід до ТОВ „ТрансРегіонІнвест-Україна” активів ДСК „ЧМП”.

При цьому, п.7.ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачає, що фізичні особи та (або) юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника (далі - інвестори), можуть подати розпоряднику майна заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації (план санації).

Крім того, виведення активів боржника є одним із способів фінансового оздоровлення (відновлення платоспроможності) боржника, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За таких обставин, суд доходить висновку, що одного лише волевиявлення керуючого санацією боржника недостатньо для укладання такого роду договорів, оскільки повноваження керуючого санацією щодо розпорядження майном боржника в процедурі санації обмежені планом санації та комітетом кредиторів.

У зв'язку з цим, такі заходи повинні бути передбачені в затверджуваному судом плані санації боржника, а інвестиційний договір не міг бути укладеним без його включення до плану санації боржника.

Разом з тим, з фактичних обставин справи вбачається, що оспорювана угода була укладена сторонами без включення до плану санації та без погодження з комітетом кредиторів, в той час, як відповідно до згаданих вимог діючого законодавства таке погодження було необхідним. Більш того, з огляду на те, що Державна судноплавна компанія «Чорноморське морське пароплавство»є державним підприємством стратегічного значення, управління майном якої здійснює Міністерство інфраструктури України, укладення вказаного договору потребувало також попереднього погодження органом, уповноваженим управляти майном боржника.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість тверджень зустрічного позивача про недійсність договору від 13.11.2007р. з огляду на його невідповідність вимогам закону.

Приймаючи до уваги положення ст.236 ЦК України, вказаний правочин - договір №01/04-2007 від 13.11.2007р., є недійсним з моменту його вчинення.

Посилання ТОВ „ТрансРегіонІнвест-Україна” щодо неможливості розгляду спору про визнання недійсним договору №01/04-2007 від 13.11.2007р. в порядку позовного провадження не можуть бути прийняті судом до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо: угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки; угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника. Все отримане за такою угодою повертається сторонам.

Розгляд заяв керуючого санацією про визнання угод недійсними і повернення всього отриманого за такою угодою здійснюється господарським судом у процедурі провадження у справі про банкрутство.

Даною нормою передбачений вичерпний перелік підстав визнання угод недійсними, які розглядаються у процедурі провадження у справі про банкрутство.

При цьому, закон не містить обмежень щодо права звернення особи до суду в позовному провадженні з відповідними вимогами про визнання недійсною угоди відповідно до цивільного законодавства або норм спеціального законодавства.

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України Господарським судам, зокрема, підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Статтею 1 ГПК України передбачено склад учасників спору, які мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Зазначені у ч.11 ст.17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” підстави є спеціальними і безпосередньо пов'язані з відносинами неспроможності (банкрутства), у зв'язку з чим надають можливість визнати таку угоду недійсною саме у справі про банкрутство шляхом подання відповідної заяви керуючим санацією неспроможного боржника.

Разом з тим ці положення Закону не передбачають у межах справи про банкрутство визнавати недійсними угоди з інших підстав, які передбачені актами цивільного законодавства, а тому визнання таких угод недійсними на підставах, які не передбачені частиною 11 статті 17 Закону, повинно відбуватися у порядку позовного провадження.

Щодо заяви відповідача по зустрічному позову щодо застосування наслідків недійсності правочину, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. При цьому, до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином застосовуються, зокрема, положення глави 83 ЦК України.

Проте, як свідчать матеріали справи, вимоги про застосування наслідків недійсності правочину сторонами не заявлялися та не можуть бути оцінені судом як з урахуванням відсутності у матеріалах справи належних доказів, що підтверджують виконання правочину сторонами, так і з урахуванням особливостей правового регулювання, повязаних з наявністю судового провадження у справі про банкрутство щодо ДСК „ЧМП”.

Враховуючи, що позовні вимоги по первісному позову заявлені про зобовязання виконати умови договору від 13.11.2007р., який визнано судом недійсним, вказані вимоги ТОВ „ТрансРегіонІнвест-Україна” задоволенню не підлягають.

До того ж, суд звертає увагу на те, що ТОВ „ТрансРегіонІнвест-Україна” листом від 3.06.2010р. №55 відмовилося від договору в односторонньому порядку у відповідності з п.8.4 інвестиційного договору та вимагало повернення поворотної фінансової допомоги. (т.2 а.с.41).

З урахуванням вищевикладеного, у задоволенні первісного позову слід відмовити у повному обсязі, а зустрічний позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на ТОВ „ТрансРегіонІнвест-Україна”.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансРегіонІнвест-Україна» відмовити.

2. Зустрічний позов Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" задовольнити.

3. Визнати інвестиційний договір № 01/04-2007 від 13.11.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТрансРегіонІнвест-Україна» та Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство", недійсним з моменту його укладення.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансРегіонІнвест-Україна»(65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, 5, код 33313132) на користь Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" (65026, м. Одеса, вул. Ланженронівська, 1, код 01125614) державне мито у сумі 85 /вісімдесят пять/ грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 /двісті тридцять шість/ грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 05.12.2011р.